Рішення

від 13.03.2025 по справі 420/26566/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26566/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Територіального управління служби судової охорони в Херсонській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а з 19.07.2022 року по 11.09.2022 року та з 12.12.2022 року по 20.01.2023 року у розмірі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а з 19.07.2022 року по 11.09.2022 року та з 12.12.2022 року по 20.01.2023 року у розмірі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за період несення ним служби у ТУ ССО у Херсонській області з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року протиправно не виплачував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 30000,00 грн щомісячно, а з 19.07.2022 року по 11.09.2022 року та з 12.12.2022 року по 20.01.2023 року у розмірі до 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

ТУ ССО у Херсонській області зазначило у відзиві, що у кошторисах ТУ ССО у Херсонській області як на 2022 рік так і на 2023 рік, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168 після її прийняття, Службою судової охорони не затверджувались. Від Служби судової охорони коштів на виплату додаткової винагороди не надходило. Порядок про нарахування та виплату спірної винагороди був відсутній. Видання ТУ ССО у Херсонській області наказів про виплату додаткової винагороди без відповідного фінансування є перевищенням повноважень та призвело б до порушення вимог чинного законодавства України. У задоволенні позову просить відмовити.

Судом встановлені такі обставини по справі.

З 09.06.2020 року до 11.09.2022 року, з 12.12.2022 року до 25.01.2024 року позивач проходив службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Херсонській області, що підтверджується записами у послужному списку та у трудовій книжці.

Наказом Служби судової охорони № 186 від 18.05.2022 року з 01.06.2022 року призупинено виплату грошового забезпечення співробітникам ТУ ССО у Херсонській області, які залишились на тимчасово окупованій території.

Наказом ТУ ССО у Херсонській області від 31.05.2022 року № 216 о/с допущено до виконання службових обов`язків командира 1 підрозділу охорони ТУ ССО у Херсонській області майора ССО ОСОБА_1 . Цим же наказом з 31.05.2022 року поновлено нарахування та виплату грошового забезпечення в повному обсязі з 31.05.2022 року.

У відзиві відповідач зазначив, що позивачеві з 01.01.2023 року до 20.01.2023 року виплачено додаткову грошову винагороду на підставі Постанови № 168 у сумі 6451,61 грн, однак доказів такої виплати не надано.

При вирішені спору суд враховує наступні приписи діючого законодавства.

Згідно з частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, … (далі за переліком) співробітникам Служби судової охорони, … виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду у розмірі 30000 гривень, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Постановою КМУ від 20 січня 2023 року № 43 Про внесення змін до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 співробітників Служби судової охорони виключено з переліку осіб, яким передбачена виплата додаткової винагороди.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою позивачу як співробітнику ТУ ССО у Херсонській області вказаної додаткової винагороди з мотивів відсутності необхідних бюджетних асигнувань та охоплюють період з 24 лютого 2022 року по 20.01.2023 року - дату внесення змін до Постанови КМУ № 168.

Верховний Суд КАС розглянув 06.04.2023 року зразкову справу №260/3564/22 та прийняв рішення про задоволення позовних вимог позивача у аналогічній справі і зазначив, що відмова ТУ ССО у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа Кечко проти України, заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).

ВП Верховного суду, розглядаючи апеляційну скаргу на вказану постанову залишила її без змін та у Постанові від 21.09.2023 року зазначила, що визнає необґрунтованими посилання Територіального управління на те, що в затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету. (п.62)

Відмова Територіального управління у виплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення постанови КМУ № 168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України). (п.63)

Крім того, у Постанові ВП Верховного Суду зазначено, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30 000 гривень щомісячно, але це не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Указане підтверджується:

- пунктом 11 розділу І Порядку № 384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад встановлені чинним законодавством строки;

- пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата;

- пунктом 8 Порядку № 396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках - шести років; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров`ю - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю, а у разі лікування - за весь час відсутності на службі у зв`язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров`я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон - з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.

При цьому, ВП ВС зазначила (п.75,76 постанови), що з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової винагороди позивачу слід застосовувати норми постанов КМУ, а не Порядку № 396, який прийнятий на виконання відповідних постанов, проте суперечить їм у відповідній частині. Системний аналіз пункту 2-1 постанови КМУ № 168 (у редакції постанови КМУ № 793) свідчить, що наявність у ДСА України права встановлювати порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги не є тотожним праву встановлювати розміри додаткових винагород.

Оскільки Пунктом 4 Порядку № 396 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

Ураховуючи викладене, суд вважає що Територіальне управління є належним відповідачем у справі за пред`явленим позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.

Невиплату зазначеної додаткової винагороди за вказаний позивачем період, окрім з 01.01.2023 року до 20.01.2023 року, ТУ ССО в Херсонській області не спростовує, що на думку суду є доведеним, а враховуючи вищенаведені обґрунтування та правову позицію ВП ВС викладену у Постанові від 21.09.2023 року у аналогічній зразковій справі №260/3564/22, а також ненадання доказів на підтвердження виплати такої винагороди за період з 01.01.2023 року до 20.01.2023 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окремо суд зауважує, що нездійснення виплат є протиправною бездіяльністю, а не дією, яка в свою чергу має активний характер поведінки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною саме бездіяльності щодо не проведення відповідних виплат.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області (код ЄДРПОУ 43572010) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 24.02.2022 року до 19.07.2022 року та з 11.09.2022 року до 20.01.2023 року включно додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час с дії воєнного стану, в розмірі 30000,00 грн на місяць, з 24.02.2022 року до 19.07.2022 року та з 11.09.2022 року до 20.01.2023 року включно, з урахуванням виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.