Ухвала

від 14.03.2025 по справі 480/1651/25

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 березня 2025 р. Справа № 480/1651/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, Виконавчого комітету Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України по правах людини Дмитро Лубінець про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

03.03.2025 до Сумського окружного адміністративного суду через систему Електронний суд звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, Виконавчого комітету Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України по правах людини Дмитро Лубінець, в якій просить (пункти 4-7 прохальної частини позову):

- визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради від 31.05.2025 №30 «Про відмову у наданні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»,

- зобов`язати повторно розглянути заяву від 05.01.2024 року стосовно надання дитині позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів,

- визнати протиправним та незаконним порушення прав ОСОБА_2 сільським головою Чернеччинської сільської ради Охтирського району "Сумської області Бубликом Р., що полягає у незабезпеченні розгляду заяви від 05.01.2024 року стосовно надання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у строки передбачені діючим законодавством України,

- визнати протиправним та незаконним порушення сільським головою Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Бубликом Р. стосовно забезпечення дотримання працівниками Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області законодавства України по документообігу, в тому числі і у електронному форматі.

Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог до ч.1 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням кого саме позивач просить зобов`язати повторно розглянути заяву від 05.01.2024 року стосовно надання дитині позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (пункт п`ять прохальної частини позову) та відповідним обґрунтуванням заявлених вимог щодо, відповідно до кількості учасників справи, з доданими до такої позовної заяви матеріалами.

14.03.2025 позивач через систему Електронний суд подала заяву про уточнення позовних вимог, а також заяву про відвід судді Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г. від розгляду справи № 480/1651/25 за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, Виконавчого комітету Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Зазначена заява про відвід судді вмотивована тим, що зважаючи на те, що в позовній заяві чітко вказано позовну вимогу в пункті 5 прохальної частини позову, а саме позовна вимога стосовно повторного розглянути заяву від 05.01.2024 року стосовно надання дитині позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів і при цьому в пункті 4 прохальної частини позову зазначена позовна вимога "Визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради від 31.05.2025 №30 «Про відмову у наданні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», що чітко зазначає який відповідач здійснив розгляд заяви від 05.01.2024 року стосовно надання дитині позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів і це Виконавчий комітет Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області - відповідач по справі, обґрунтування та наявні в позивача докази додані до позовної заяви. Про розгляд заяви від 05.01.2024 року стосовно надання дитині позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів іншими відповідачами в позовній заяві по цій справі не зазначалось, це свідчить про формальний підхід суддею Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., суддя після одержання позовної заяви не з`ясована в повній мірі наявність підстав для відкриття провадження, не перевірила обставини викладені в позовній заяві, шляхом огляду та аналізу позовної заяви та доданих до неї документів. Також, суддя Шевченко І.Г. не врахувала, що будь-які сумніви судді щодо відкриття провадження у справі повинні тлумачитися на користь особи, яка звернулася до суду. Такі неправомірні дії судді призводять до зволікання відкриття провадження по справі та свідчать про порушення права на доступ до правосуддя, що гарантоване державою Україна, а тому викладені обставини викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г.

Вважає, що суддя Шевченко І.Г. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки дії судді викликали сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, а також процесуального права щодо не перевірки всіх обставин справи викладених в позовній заяві, шляхом огляду та аналізу позовної заяви та доданих до неї документів і неврахування положення, що будь-які сумніви судді щодо відкриття провадження у справі повинні тлумачитися на користь особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до положень статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Дослідивши подану заяву про відвід головуючого судді Шевченко І.Г., суд дійшов наступних висновків.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

В обґрунтування заяви про відвід позивач вказує, що залишення позовної заяви без руху свідчить про формальний підхід суддею Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., суддя після одержання позовної заяви не з`ясувала у повній мірі наявність підстав для відкриття провадження, не перевірила обставини викладені в позовній заяві, шляхом огляду та аналізу позовної заяви та доданих до неї документів. Також суддя Шевченко І.Г. не врахувала, що будь-які сумніви судді щодо відкриття провадження у справі повинні тлумачитися на користь особи, яка звернулася до суду. Такі неправомірні дії судді призводять до зволікання відкриття провадження по справі та свідчать про порушення права на доступ до правосуддя, що гарантоване державою Україна, а тому викладені обставини викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г.

Відтак, фактично позивач не погоджується з тим, що суддя, після отримання позовної заяви та доданих до неї документів, залишила позовну заяву без руху.

Втім суд зазначає, що заявником не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь головуючого судді Шевченко І.Г. у розгляді справи за матеріалами цієї позовної заяви, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи за матеріалами цієї позовної заяви.

У той же час відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, незгода позивача з процесуальними рішеннями судді не доводить наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи та не може бути підставою для відводу судді.

Суд зазначає, що відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності при розгляді конкретної справи. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Мотиви заяви про відвід головуючого судді фактично зводяться до незгоди позивача з ухвалою суду від 10.03.2025 про залишення позовної заяви без руху.

Будь-яких інших належних обґрунтувань для відводу головуючого судді Шевченко І.Г., перелік яких визначено ст.36 КАС України, позивачем не наведено.

Таким чином, заявлені підстави для відводу судді Шевченко І.Г. у справі за матеріалами цієї позовної заяви не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи, а тільки відображають власну позицію позивача.

Тому суд вважає, що заява позивача ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях та не містить об`єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу суді на підставі статті 36 КАС України.

З огляду на наведене, суд не вбачає процесуальних підстав для задоволення заяви про відвід, та доходить висновку про її необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.Г. у справі №480/1651/25 за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, Виконавчого комітету Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України по правах людини Дмитро Лубінець про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід судді Шевченко І.Г. у справі №480/1651/25 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду заяви про відвід судді Шевченко І.Г.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя І.Г. Шевченко