Рішення

від 14.03.2025 по справі 500/7699/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7699/24

14 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агропродсервіс" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №127039 від 10.12.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 листопада 2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено габаритно-ваговий контроль шляхом зважування транспортного засобу марки MAN TGS 41.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс" (надалі - ПАП "АПС"), за результатами якого було складено: акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.11.2024 № 051683; акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.11.2024 № 0054666; довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.11.2024 №0074620; талон зважування від 05.11.2024 №24; рішення про супроводження автомобільного транспорту від 05.11.2024; талон зважування від 05.11.2024 №28; акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу від 05.11.2024.

Так, при проходженні габаритно-вагового контролю співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 40,29 т. при дозволеній 38 т., що перевищує норму на 6,02%, навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу MAN TGS 41.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс" становить 25,81 т, при нормативно допустимих 23 т, що перевищує норму на 12,2%, що слугувало винесенню оскаржуваної постанови.

Проте позивач вказує, що вимірювання навантаження на здвоєні осі транспортного засобу шляхом сумування показників навантаження на осі 3 та 4, чинним законодавством не передбачено, а тому, на переконання позивача, є порушенням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Тому, відомості про навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу 25,91 т., які вказані у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051683 від 05.11.2024, не відповідають дійсності.

Ухвалою судді від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.01.2025 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 05.11.2024 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області під час проведення рейдової перевірки було прийнято рішення №002452 про супроводження автомобільного транспортного засобу з метою проведення габаритно-вагового контролю.

Зазначає, що у даному випадку було проведено точний габаритно-ваговий контроль, шляхом зважуваннятранспортного засобу з використанням такого обладнання: Ваги автомобільні для зважування у усі 20ВА-Д-2-1 WWS-0,9 та Рулетка вимірювальна з фібергласовою стрічкою.

Вказує, що MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 є чотирьохвісним автомобілем зі здвоєними осями (відстань між 3 та 4 осями становить 1,44 м, що зафіксовано у акті №0054666 від 05.11.2024).

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

допустимої фактичної маси для чотирьохвісного автомобіля з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами: - 38 т на дорогах державного значення;

навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни: - 23 т на дорогах державного значення.

Зазначає, що, перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме:

маса транспортного засобу з вантажем становить 40,29 т, при дозволених 38,0 т, що перевищує норму на 6,02%,

навантаження на здвоєні осі становить 25,81 т при дозволених 23,0 т, що перевищує встановлену норму на 12,2%.

Вказує, що доводи позовної заяви, що здвоєні осі повинні зважуватись разом, є припущенням, яке не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки позивач не посилається на будь-які норми права, які б визначали саме такий порядок зважування.

Транспортний засіб позивача проходив точний габаритно-ваговий контроль, відповідно до вимог наказу Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016 року, яким затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування., Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ від 27.06.2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".

Зазначає, що позивач допускає хибне твердження, що не можна вимірювати кожну вісь окремо і кожну вісь додавати, - ваги якими здійснювалось зважування автомобільні для зважування у русі 20ВА-Д-2-1 WWS-0,9 забезпечують можливість визначення навантаження на кожну вісь, у Свідоцтві про повірку зазначено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування.

Тобто у відповідності до Наказу № 255 від 28.07.2016 було забезпечено поосьове зважування транспортного засобу у русі, визначення повної маси транспортного засобу, а також навантаження на здвоєні осі).

Вказує, що методики яка б дозволяла проводити вибіркове зважування здвоєних чи строєних осей транспортного засобу окремо не існує.

13.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання відповідача на ту обставину, що: "Методики яка б дозволяла проводити вибіркове зважування здвоєних чи строєних осей транспортного засобу окремо не існує" жодним чином не підтверджує, що дії посадових осіб відповідача по вимірюванні навантаження на здвоєні осі транспортного засобу шляхом сумування показників навантаження на кожну вісь окремо, можна вважати такими, що вчинені у суворій відповідності з нормами чинного законодавства України.

13.01.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що позивач допускає хибне твердження, що не можна вимірювати кожну вісь окремо і кожну вісь додавати, - ваги якими здійснювалось зважування автомобільні для зважування у русі 20ВА-Д-2-1 WWS-0.9 забезпечують можливість визначення навантаження на кожну вісь, у Свідоцтві про повірку зазначено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R134-l:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування.

Тобто було забезпечено поосьове зважування транспортного засобу у русі, визначення повної маси транспортного засобу, а також навантаження на здвоєні осі.

Зазначано, що талон зважування формується автоматично, тому у посадової особи яка його проводить немає можливості вносити додаткову інформацію, наприклад про наявність здвоєних чи строєних осей у транспортному засобі та сформувати окрему графу з результатом їх зважування.

Ваги автомобільні для зважування у русі 20ВА-Д-2-1 WWS-0,9 забезпечують можливість визначення навантаження на кожну вісь, у Свідоцтві про повірку зазначено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R134-l:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування.

Вказано, що методики яка б дозволяла проводити вибіркове зважування здвоєних чи строєних осей транспортного засобу окремо не існує. Як і не існує нормативно-правових актів, які б зобов`язували проводити зважування транспортних засобів зі здвоєними чи строєними осями на спеціальних пристроях, що можуть забезпечити заїзд на ваги одночасно здвоєних чи строєних осей транспортного засобу окремо від інших осей та видрукувати талон зважування з окремою графою "навантаження на здвоєну вісь".

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 13.03.2025 замінено неналежного відповідача у справі № 500/7699/24 Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 04.11.2024 та направлення на рейдову перевірку №005647 від 04.11.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-19 км 345+580, Тернопільська область.

05.11.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 .

Водієм для перевірки надано товарно-транспортну накладну №26395 від 05.11.2024 в якій автомобільним перевізником зазначено ПАП "Агропродсервіс".

Перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення точного вагового контролю відповідно до вимог підпункту 11 пункту 2 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007.

Під час проведення точного габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 40,29 т, при дозволених 38,0 т, що перевищує норму на 6,02%, навантаження на здвоєні осі становить 25,81 т при дозволених 23,0 т, що перевищує встановлену норму на 12,2%.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами складено Акт №0054666 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 05.11.2024 та довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0074620 від 05.11.2024.

Зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051683 від 05.11.2024.

В акті зафіксовано порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху України та Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водій вказаний акт підписав та в графі "пояснення водія про причини порушень" зазначив: "здійснював перевезення вантажу згідно параметрів тех.паспорта"".

10.12.2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийняв постанову №127039 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 22.5 Правил дорожнього руху (згідно акту проведення перевірки від 05.11.2024 №АР 051683), відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф на загальну суму 17000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 79 від 02.02.2022 року).

Відповідно до пункту 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону №2344-III;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Так, згідно абзацу 15 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21 Порядку №1567).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. (пункт 22 Порядку №1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).

Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 26 Порядку №1567).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

Суд зазначає, що згідно пункту 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри, серед іншого, не перевищують навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни: - 23 т на дорогах державного значення.

Осі є здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Транспортний засіб MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 є чотирьохвісним автомобілем зі здвоєними осями (відстань між 3 та 4 осями становить 1,44 м, що зафіксовано у акті №0054666 від 05.11.2024.

Відповідно до підпунктів 2, 5, 5-1, 11 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Згідно пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 7-13 Порядку №879 передбачені вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю, а пунктами 15-25 Порядку №879 - вимоги до габаритно-вагового контролю.

Так, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 15-20, 21-22 Порядку №879).

Отже, з наведеного вбачається, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільні перевізники-суб`єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.

У цій справі судом встановлено, що уповноваженими особами Укртрансбезпеки здійснено точний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, належному позивачеві. За результатом точного габаритно-вагового контролю встановлено, що маса транспортного засобу з вантажем становить 40,29 т, при дозволених 38,0 т, що перевищує норму на 6,02%, навантаження на здвоєні осі становить 25,81 т при дозволених 23,0 т, що перевищує встановлену норму на 12,2%

Вищенаведене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051683 від 05.11.2024; талоном зважування №24 від 05.11.2024 (вага №2128); актом №0054666 від 05.11.2024 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також довідкою № №00074620 від 05.11.2024 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно яких навантаження на осі транспортного засобу складає (в тонах): 6,89/7,59/12,99/12,82.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року №255 затверджені Вимоги до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю.

Розділ ІІ Вимог встановлює вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю. Розділ ІІІ Вимог встановлює вимоги до стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ цих Вимог пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути, серед іншого, укомплектований: вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ цих Вимог стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати, зокрема документ про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 3 розд. ІІІ цих Вимог вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

З наведених норм слідує, що пункт п. 3 розд. ІІ, на відміну від п. 3 розд. ІІІ, не містить чітких вимог до вагового (зважувального) обладнання на пересувному пункті габаритно-вагового контролю, а передбачає виключно його наявність.

Відтак, суд вважає помилковими доводи позивача про недопустимість використання на пересувному пункті габаритно-вагового контролю обладнання, що забезпечує поосьове зважування в русі і визначає повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 %.

Посилання позивача на те, що для визначення навантаження на здвоєну вісь такі дві осі повинні зважуватися разом, є неприйнятними, оскільки вказані Вимоги не містять таких понять як "здвоєні" або "строєні" осі. Такі поняття застосовуються виключно п. 22.5 Правил дорожнього руху України та п. 30 Порядку №789, який визначає формулу для обчислення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Позивачем не заперечується та обставина, що вимірювальна техніка пройшла періодичну повірку, як того вимагає Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та Порядок №789.

Отже, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобілю і акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складені відповідно до законодавства.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що під час розгляду справи позивачем не доведено, що застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III є безпідставним, а тому оскаржувана постанова є правомірною та прийнятою із дотримання критеріїв законності, що визначені частиною другою статті 2 КАС України.

Інші доводи вищезазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення своїх прав, натомість відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови.

Тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 90, 118, 120-122, 169, 241, 242, 248, 256, 293, 295, 297 КАС, України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 березня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" (місцезнаходження: с. Настасів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47734, код ЄДРПОУ 30356854);

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.