Ухвала

від 14.03.2025 по справі 520/5553/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"14" березня 2025 р. № 520/5553/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;

2. Визнати протиправними та скасувати мобілізаційне розпорядження та інші рішення про включення до списків, про складання обліково-послужної картки (конкретна дата, номер і пункт на момент звернення до суду позивачу невідомі) ІНФОРМАЦІЯ_1 та його начальника про призов ОСОБА_1 , на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

3 Визнати протиправним і касувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_1 на посаду, про прийняття ОСОБА_1 справ та посади і про вступ до виконання ОСОБА_1 обов`язків за посадою у військовій частині НОМЕР_1 ;

4 Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та її командира прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і про направлення мене на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14.03.2025 року по справі № 520/5553/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Позивачем одночасно з поданням позовної заяви подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд:

1. Вжити заходи забезпечення мого адміністративного Позову, шляхом заборони вчиняти дії щодо призову на військову службу по мобілізації, в тому числі щодо переміщення з навчального центру до іншої військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України та/або Національній Гвардії України та/ або інших військових формуваннях, до набрання законної сили рішенням суду у справі за моїм адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) та ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

2. Допустити негайне виконання ухвали про забезпечення позову.

В обґрунтування вищевказаної заяви вказано зокрема, що позивач є працівником ПрАТ «НКМЗ» та має чинну відстрочку від призову на термін по 27.12.2025 року, оформлену у відповідності до вимог постанови КМУ від 27.02.2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», що підтверджується сканом з додатку Резерв+, листом ПРАТ «НКМЗ», витягом стосовно результатів бронювання, наказом № 28375 від 27 грудня 2024 року. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 не взяли до уваги, що у позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є підстава для відстрочки від мобілізації, так як призову на військову службу під час мобілізації не підлягають заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку. Наразі право позивача на відстрочку від військової служби у зв`язку з бронюванням було порушено та позивача було мобілізовано на військову службу у військову частину НОМЕР_1 . Отже, вбачається неправомірна дія з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивача незаконно привели у територіальний центр комплектування, примусили проходити Військово-лікарську комісію та незаконно мобілізували. Тому саме такі дії підлягають визнанню протиправними.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.

Оцінивши наведені доводи заявника, суд дійшов висновку, щодо їх необґрунтованості, оскільки висновки щодо протиправності дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів у справі під час судового розгляду.

Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).

Керуючись ст.ст.2, 150-154, 241-243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Спірідонов М.О.