Ухвала від 10.03.2025 по справі 752/26704/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/1792/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний № 752/26704/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 181 КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді- ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

підозрюваного - ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.03.2025, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період діє воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області Ясинуватського району смт Желанне, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовити.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає про те, що повідомлена підозра є необґрунтованою.

Так, зокрема у періоди, які інкримінуються підозрюваному, як час вчинення кримінального правопорушення, останній перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я з діагнозами перед інсультного стану, перенесеного інсульту. Крім того, у цей період, ОСОБА_8 було проведено оперативне втручання. При цьому, погіршення здоров`я підозрюваного могло призвести до непоправних наслідків у його житті, зокрема відсутності довільних рухів внаслідок ураження мозкових рухових центрів або рухових шляхів центральної чи периферійної нервової системи.

Таким чином, висновки сторони обвинувачення про підробку підозрюваним довідок ехокардії є безпідставними, оскільки останній у випадку неотримання кваліфікованої медичної допомоги міг отримати ураження мозкових центрів, що у свою чергу могло призвести до непоправних наслідків.

Окрім цього, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.01.2025 стороною обвинувачення у асистента НМУ ім. Богомольця ОСОБА_11 було вилучено оригінали ехокардії ОСОБА_8 від 07.09.2022, 12.05.2023, 18.04.2024, які завірені підписом та печаткою лікаря ОСОБА_11 .

Відтак належним чином не встановлено, що за документи вилучені у лікаря ОСОБА_11 , чи вносились у вказані довідки зміни та на якій підставі у свідка зберігались примірники заключень, які в подальшому були посвідчені як оригінали, тоді як самі оригінали ехокардії відносно підозрюваного від 07.09.2022 та від 12.05.2023 за версією слідства знаходились у ОСОБА_8 , що підтверджується даним клопотанням та повідомленням про підозру.

Також у наданих матеріалах відсутній висновок експерта, який би підтверджував факт підробки довідок.

Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, теж, на думку захисника, не підтверджено.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судової справи, СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001425 від 13.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

20.01.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

23.01.2025 слідчий відділу розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливості, на думку органу досудового розслідування, іншого більш м`якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року клопотання органу досудового розслідування задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.03.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період діє воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу відносно останнього.

Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування («Мюррей проти Сполученого Королівства»).

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами.

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисника на необґрунтованість повідомленої йому підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Доводи апелянта щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Відтак ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 179, 181, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КК України колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.03.2025, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період діє воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4