Рішення

від 29.01.2025 по справі 160/22459/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Справа № 160/22459/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Лемзікової В.С.

за участю:

від позивача: Литвиненко Є.М., представник;

від відповідача: Чорнобривець Є.Є., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 319-50 від 20.05.2024 начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторією Кучерук про опис усього майна Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» у податкову заставу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 28.05.2024 ДПП «Кривбаспромводопостачання» (надалі - Позивач/ДПП «КПВП») отримало рішення №319-50 від 20.05.2024 начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Кучерук про опис усього майна ДПП «КПВП» відповідно до долученого акту, у податкову заставу (надалі Оскаржуване рішення). Позивач не погоджується з цим рішенням, і вказує, що рішення не відповідає формі та змісту рішення про опис майна у податкову заставу, яке затверджено у додаток 1 Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (надалі - Порядок), а саме відсутній штамп податкового органу на вказаному рішенні (до матеріалів скарги долучається типова форма рішення). Відповідно до типової форми рішення про опис майна, останнє обов`язково повинно містити штамп податкового органу, який проставляється в лівому верхньому куті рішення. Враховуючи те, що рішення про опис майна у податкову заставу обов`язково повинне містити у силу прямої вказівки Додатку 1 Порядку штамп податкового органу, то відсутність у Оскаржуваному рішенні даної умови, свідчить про протиправність вказаного вище рішення. Крім цього, позивач указує, що відповідно до підпункту 87.3.7. пункту 87.3 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу України майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу». Статтею 4 Закону України «Про заставу» встановлено, що Предметом застави не можуть бути, зокрема, предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища; об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод; водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем; захисні споруди цивільного захисту. Оскаржуваним рішенням податковий орган на підставі Акту опису майна №834/00191017/486 від 21.05.2024 (надалі Акт опису) провів опис майна у податкову заставу, відповідно до якого описано все майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Так, на підприємстві обліковуються об`єкти нерухомого майна, що не може бути предметом застави відповідно до підпункту 87.3.7. пункту 87.3 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу У країни, то оскаржуване рішення підлягає скасуванню. До того ж, як вбачається із оскаржуваного рішення воно винесено та підписано начальником Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який не має відповідних повноважень згідно норм чинного законодавства його підписувати, оскільки таким правом наділений виключно керівник територіального органу його заступника або уповноважена особа даного територіального органу, яким є Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а не якийсь відділ даного територіального управління.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/22459/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 26.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення і відкрито провадження у справі №160/22459/24 за наведеним позовом; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

05.09.2024 до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обгрунтування відзиву відповідач указує, позивач є одним з найбільших боржників по сплаті податків до бюджету на території Дніпропетровської області. Податковий борг підприємства щомісячно збільшується. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05.03.2024 ГУ ДПС направило запит від 04.03.2024 №15330/6/04-36-13-10-16 щодо виділення майна в податкову заставу. Лист отримано представником підприємства 07.03.2024, відповіді не надходило. Cтаном на дату формування Рішення (20.05.2024) у платника податків (позивача) обліковувався податковий борг у розмірі 66924585,50 грн., у т.ч.: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 381 813,82 грн.; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11 525902,61грн.; частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на загальну суму 17 567 664,76грн; земельний податок з юридичних осіб на загальну суму37 449 204,31грн. Відповідно до вимог ст.88, 89, 91 Податкового кодексу України (далі ПКУ), ГУ ДПС прийнято рішення про опис майна ДПП «Кривбаспромводопостачання» в податкову заставу від 20.05.2024 №319-50. Рішення направлено 28.05.2024 на юридичну адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано представником підприємства 28.05.2024. Крім цього, відповідач зазначає, що згідно з пунктом 20.4 статті 20, підпункту 14.1.1371, пункту 14.1 статті 14 ПКУ, наказу ДПС України від 31.07.2020 №389 «Про затвердження Порядку делегування повноважень посадовим (службовим) особам апарату та територіальних органів ДПС» (зі змінами), наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.08.2021 №646 «Про делегування повноважень» начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кучерук Вікторію Олександрівну уповноважено на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, зокрема на затвердження актів опису майна, прийняття рішень про опис майна у податкову заставу, про складання актів (пп.89.3, 89.4 ст.89 ПКУ, наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 №859/30727).

10.09.2024 до суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог. Також позивач зазначив, що відповідач у своєму відзиві не навів жодних аргументів правомірності його дій щодо опису майна у податкову заставу, яке фактично не може бути предметом застави згідно з Законом України «Про заставу», як об`єкт державної власності.

13.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.10.2024 здійснено перехід до розгляду адміністративної справи №160/22459/24 за позовною заявою Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення в загальному позовному провадженні; постановлено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Кучугурною Н.В.; підготовче засідання призначено на 23 жовтня 2024 року на 10:00 год.

23.10.2024 підготовче судове засідання відбулось за участю представника позивача та представника відповідача.

У цьому судовому засіданні суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, витребував у відповідача пояснення щодо зазначення в акті опису майна у податкову заставу конкретного майна, яке передається у податкову заставу, та необхідності з`ясовувати його вартість.

Судове засідання було відкладено на 13.11.2024 на 10:00 год.

12.11.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали суду. У поясненнях відповідач зазначає, що станом на дату формування рішення про опис майна у податкову заставу (20.05.2024) у платника податків ДПП «Кривбаспромводопостачання» (ЄДРПОУ 00191017) обліковувався податковий борг у розмірі 66 924 585,50 грн, у т.ч.: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній (ККДБ 11020100) 381 813,82 грн; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (ККДБ 14060100) 11 525902,61 грн; частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (ККДБ 21010100) 17 567 664,76 грн; земельний податок з юридичних осіб (ККДБ 18010500) 37 449 204,31 грн. Відповідно до вимог ст.88, 89,9 1 ПКУ, ГУ ДПС у Дніпропетровські складено акт опису майна від 21 травня 2024року № 834/00191017/486 до якого включено об`єкт нерухомого майна, а саме: все майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Станом на 12.11.2024 згідно інформаційно - комунікаційних систем органів ДПС, у платника податків ДПП «Кривбаспромводопостачання» (ЄДРПОУ 00191017) обліковується податковий борг у розмірі 73 785 931,83 грн, у т.ч.: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (ККДБ 14060100) 8 673 419,91 грн; частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (ККДБ 21010100) 18 741 586,30 грн; земельний податок з юридичних осіб (ККДБ 18010500) 46 099 511,68 грн.

13.11.2024 до суду від позивача надійшов статут Державного промислового підприємства «Кривбапромводопостачання».

13.11.2024 у судове засідання прибув представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні розгляд справи був відкладений на 02.12.2024 на 11:00 год.

02.12.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

02.12.2024 судове засідання відбулось за участю представника позивача та представника відповідача.

У цьому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 08.01.2025 на 11:00 год.

08.11.2025 розгляд справи не відбувся через оголошений сигнал повітряної тривоги на території Дніпропетровської області.

Про дату та час наступного судового засідання (29.01.2025 об 11:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

29.11.2025 у судове засідання з`явилися представник позивач та представник відповідача.

Представник позивача підтримав позовну заяву і просив її задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 29.01.2025 суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 начальником Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, уповноваженою особою Вікторією Кучерук прийнято рішення №319-50 про опис майна у податкову заставу.

У цьому рішенні вказано, що відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання».

21.05.2024 був складений Акт №834/00191017/486 опису майна.

Акт складений податковим керуючим / Головним державним інспектором Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталею Тарасовою та затверджений уповноваженою особою, начальником Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, уповноваженою особою Вікторією Кучерук.

В акті вказано, що податковий керуючий провів опис всього майна платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, усього на загальну суму: нуль гривень 0 копійок.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача про опис майна у податкову заставу, вважає його протиправним, тому і звернувся з цим позов до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Пунктом 88.1. статті 82 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з підп. 14.1.155. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2. статті 82 Податкового кодексу України).

Пунктом 8 Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, передбачено те, що день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства.

Згідно з підп. 89.1.1- 89.2.3 п. 89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2. статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно з п.п.87.3.5., 87.3.7. п.87.3. ст.87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, включене до складу єдиних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу єдиного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про заставу» предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Частиною другою статті четвертої Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища; об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод; водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем; захисні споруди цивільного захисту.

Так, зі статуту Державного промислового підприємства «Кривбапромводопостачання» (далі підприємство) суд установив, що підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.2. Статуту).

Відповідно до п.2.1. Статуту, підприємство створено з метою отримання відповідного прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності: забезпечення перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами; технічна експлуатація водопровідних мереж і водогосподарських споруд, утримання їх у належному стані; забезпечення перекидання високомінералізовних шахтних вод; забезпечення споживачів якісною технічною та питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж.

Пунктом 2.2. Статуту визначено предмет діяльності підприємства, яким, з-поміж іншого, є: подача технічної безнапірної води шляхом регулювання її рівня у водосховищах та експлуатації гідровузлів; централізоване постачання технічної напірної води; розробка та здійснення заходів з охорони від забруднення водних джерел та дільниць санітарної охорони першого поясу (суворого режиму); забір, очищення та постачання води; система вуличної розподільчої мережі в містах та селищах міського типу, сільської місцевості; розподіл питної води для населення та комунально-побутових потреб підприємства, організацій, установ; виробництво питної води (забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог ДСан ПіН 2.2.4-171-20 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»).

Предметом діяльності також є: послуги з: централізованого та нецентралізованого питного водопостачання; централізованого постачання технічної напірної води; перекачка шахтної води, подачі технічної безнапірної води шляхом регулювання її рівня у водосховищах та експлуатації гідровузлів; розробка та здійснення заходів з охорони від забруднення водних джерел та дільниць санітарної охорони першого поясу (суворого режиму).

До матеріалів справи надано довідку про перелік об`єктів нерухомого майна позивача, які перебувають у господарському віданні та обліковуються на балансі підприємства, право власності на які ще не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, та які відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не підлягають приватизації. До цього переліку увійшли водопровідні комплекси будівель та очисних споруд, комплекси будівель та споруд насосних станцій, сховища цивільної оборони тощо.

Зі встановлених вище обставин суд робить висновок про те, що позивач є підприємством, заснованим на державній власності, яке здійснює діяльність пов`язану із постачанням води, відповідно, позивач обліковує на своєму балансі мережі, споруди, устаткування, пов`язані із постачанням води споживачам, які в силу закону не можуть бути предметом застави.

Як зазначено вище, в акті опису майна вказано, що податковий керуючий провів опис всього майна платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, усього на загальну суму: нуль гривень 0 копійок.

Отже, посадовими особами відповідача до акту опису майна у податкову заставу включено все майно, яке перебуває на балансі підприємства, у тому числі те, яке не може бути предметом застави, та не може бути включено до акту опису як джерело погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 89.3. статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, суд установив, що в акті опису майна відсутня інформація щодо балансової вартості майна, яке описуються у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.2. статті 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 (далі - Закон № 2658-III).

Відповідно до статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Таким чином, складання акту опису майна у податкову заставу відповідачу необхідно було здійснювати за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону № 2658-III та після наявності відповідного висновку про вартість такого майна.

Отже, проведення опису майна у податкову заставу без попередньої професійної (експертної оцінки) та за відсутності відомостей про балансову вартість цього майна є порушенням, таким, що унеможливлює визначення того, чи є обсяг описаного майна достатнім для погашення податкового боргу боржника чи ні, та чи зумовлює включення більшої кількості майна, ніж це необхідно для погашення податкового боргу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на все викладене вище, суд робить висновок про те, що оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу прийнято відповідачем не на підстав та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та податковим законодавством України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Водночас суд відхиляє доводи позивача про те, що оскаржуване у цій справі рішення підписано неуповноваженою особою, оскільки до матеріалів справи надані наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.08.2021 №646 та лист Державної податкової служби України від 05.08.2021 №17954/7/99-00-13-03-07, якими підтверджені повноваження начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Кучерук на затвердження актів опису майна, прийняття рішень про опис майна у податкову заставу, про складення актів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми процесуального закону, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення від 20.05.2024 № 319-50 начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Кучерук про опис майна Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» у податкову заставу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання».

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Повний текст рішення складено 14.03.2025.

Суддя Н.В. Кучугурна