Рішення від 04.03.2025 по справі 905/1404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025 Справа №905/1404/24

За позовомЗаступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах державив особіУправління освіти Костянтинівської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб»провизнання додаткової угоди недійсною та стягнення безпідставно сплачених коштівСуддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Сухіна В.А.

за участю представників (в режимі відеоконференції):

від прокуратури Посухова О.Б.

від позивача не з`явились

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Костянтинівської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» про:

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 01.10.2021 до договору №1 від 04.01.2021, укладену між Управлінням освіти Костянтинівської міської ради та ТОВ «Бахмут-Хліб» ;

- стягнення з ТОВ «Бахмут-Хліб» на користь Управління освіти Костянтинівської міської ради коштів в сумі 17167,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на порушення інтересів держави під час укладення додаткової угоди №3 від 01.10.2021 до договору №1 від 04.01.2021 про закупівлю хлібобулочних виробів за бюджетні кошти. При укладенні додаткової угоди №3 сторонами не було дотримано всіх критерії (умов), виключно за яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціна за одиницю товару) є правомірною, а саме не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на хлібобулочні вироби, не доведено, що коливання цін на ринку зробило для продавця виконання договору з покупцем невигідним (збитковим), було перевищено максимально допустимі обмеження у підвищення ціни на кожний вид хлібобулочного виробу на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, у зв`язку з чим зазначена додаткова угода на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1404/24; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.12.2024 о 10:00.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі на 15.01.2025; запропоновано Управлінню освіти Костянтинівської міської ради надати пояснення щодо підтримання чи не підтримання поданого прокуратурою позову.

06.12.2024 та 10.12.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, у якій останній зазначає, що не заперечує проти позовних вимог та просить розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2025 призначено підготовче засідання у справі на 21.01.2025 у зв`язку з перебуванням судді Хабарової М.В. 15.01.2025 у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду по суті призначено на 11.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.02.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду по суті до 04.03.2025.

24.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, у якій останній зазначає, що не заперечує проти позовних вимог та просить суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документах.

Стосовно повідомлення учасників справи про розгляд справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований у м. Бахмут Донецької області. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, м.Бахмут з 13.12.2023 знаходиться в тимчасовій окупації. Згідно інформації з сайту Укрпошти, поштове відділення №84500 у м. Бахмут не функціонує. Таким чином, направлення ухвали про відкриття провадження від 12.11.2024 відповідачу засобами поштового зв?язку неможливе.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, 20.11.2024 судом було розміщено оголошення на сайті Господарського суду Донецької області для відповідача, в якому було повідомлено зміст ухвали від 12.11.2024.

Крім того, судом було здійснено підписку відповідача на отримання процесуальних документів по справі №905/1404/24 офіційною електронною поштою: office@xk.dn.ua (вказана електронна пошта зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти.

Проте, ухвала суду від 12.11.2024 не була доставлена на зазначену електронну адресу відповідача з повідомленням про помилку.

Водночас, з метою необхідності забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою забезпечення реалізації процесуального права відповідача на подання відзиву на позов, судом здійснювалась телефонограма відповідачу від 20.11.2024 за номерами телефонів, які наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та містяться в матеріалах справи. Однак, телефонограму відповідачу судом не вдалося передати, оскільки не вдалося встановити зв?язок.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на день прийняття рішення не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/1404/24 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов?язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання 04.03.2025 з`явився прокурор, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 04.03.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки (замовник, позивач) оприлюднено оголошення про відкриті торги щодо закупівлі хлібопродуктів, свіжовипечених хлібобулочних та кондитерських виробів (хліб пшенично-житній, батон нарізаний), код за єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:15810000-9: хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби. В оголошенні визначено обсяг товару - 34558,34 кілограми та строк поставки - до 31 грудня 2021. Очікувана вартість предмета закупівлі - 799500,00 грн.

Джерелом фінансування визначено місцевий бюджет.

Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженею відповідальністю «Бахмут-Хліб» з ціновою тендерною прпоозицією 797376,82 грн з ПДВ.

За результатами проведених торгів між Управлінням освіти міської ради м.Костянтинівка (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» 04.01.2021 укладено Договір про закупівлю №1 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого продавець передає у власність покупця товар за кодом CPV за ДК 021:2015 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (Хліб пшенично-житній, батон нарізаний), а покупець сплачує за товар визначений в асортименті за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною.

Згідно зі Специфікацією №1 до Договору продавець повинен поставити покупцю хліб пшенично-житній ДСТУ 4583:2006 або ТУ у кількості 9966,67 кг на суму 197340,07 з ПДВ, ціна за одиницю - 19,80 грн з ПДВ та батон нарізний ДСТУ 4587:2006 або ТУ у кількості 24591,67 кг на суму 600036,75 грн з ПДВ, ціна за одиницю - 24,40 грн з ПДВ.

Відповідно до п.2.2 Договору сума визначена у договорі складає 797376,82 грн, в т.ч. ПДВ - 132 896,13 грн.

Згідно з п. 3 Договору покупець здійснює оплату при наявності коштів на розрахунковому рахунку за поставлений товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Розрахунки за поставлений товар здійснюється протягом 14 робочих днів, з моменту підписання актів приймання - передачі товару, які надаються продавцем. У разі затримки фінансування розрахунок за товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем призначення на фінансування товару на свій розрахунковий рахунок. Протягом всього періоду затримки бюджетного фінансування до покупця не можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення строків оплати за поставлений товар. Оплата здійснюється на підставі видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.7 договору строк поставки товарів - з дати укладання договору до 31.12.2021. За заявкою покупця, не пізніше 2 робочих днів з дня отримання відповідної заявки продавцем.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.11.1 Договору).

Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.

На підставі рішення Костянтинівської міської ради 25.02.2021, Управління освіти міської ради м.Костянтинівки змінило назву на Управління освіти Костянтинівської міської ради, відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.03.2021.

01 червня 2021 року Управління освіти Костянтинівської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» уклали додаткову угоду №2, відповідно до п.1 якого керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору.

Відповідно до Специфікації №1 (нова редакція) сторони зменшили обсяги товару та збільшили його вартість. Відповідно в період з 04.01.2021 по 31.05.2021 узгодили, що продавець поставить покупцю хліб пшенично-житній ДСТУ 4583:2006 або ТУ у кількості 5281,5 кг на суму 104573,70 грн, ціна за одиницю - 19,80 грн; батон нарізний ДСТУ 4587:2006 або ТУ у кількості 8604,00 кг на суму 209937,60 грн, ціна за одиницю - 24.40грн. В період з 01.06.2021 по 31.12.2021 продавець повинен поставити покупцю хліб пшенично-житній ДСТУ 4583:2006 або ТУ у кількості 4294,739 на суму 92766,37 грн, ціна за одиницю - 21.60 грн (збільшено на 9,09%); батон нарізний ДСТУ 4587:2006 або ТУ у кількості 14555,93 кг на суму 390099,15 грн, ціна за одиницю - 26,80 грн (збільшено на 9,84%). Загальна сума договору залишилася незмінною - 797376,82.

Додаткова угода №2 підписана та скріплена печатками сторін.

01.10.2021 Управління освіти Костянтинівської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» підписали додаткову угоду №3, якою згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України від 25.12.2015 Nє 922 - VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами), у зв?язку з коливанням ціни товару на ринку, сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Відповідно до Специфікації №1 в новій редакції продавець зобов`язаний поставити покупцю:

- хліб пшенично-житній до 31.05.2021 у кількості 5281,5 кг на суму 104573,70 грн, ціна за одиницю - 19,80 грн;

- батон нарізаний до 31.05.2021 у кількості 8604,00 кг на суму 209937,60 грн, ціна за одиницю - 24,40 грн;

- хліб пшенично житній з 01.06.2021 у кількості 3648,20 кг на суму 78801,12 грн, ціна за одиницю - 21,60;

- батон нарізаний з 01.06.2021 у кількості 7037,55 кг на суму 188606,34 грн, ціна за одиницю - 26,80 грн;

- хліб пшенично житній з 01.10.2021 у кількості 596,805 кг на суму 13965,25 грн, ціна за одиницю - 23,40 (збільшено на 8,33%);

- батон нарізний з 01.10.2021 у кількості 6900,439 кг на суму 201492,81 грн, ціна за одиницю - 29,20 (збільшено на 8,96%).

Додаткова угода №3 підписана та скріплена печатками сторін.

Прокурор вважає, що внаслідок укладання спірної додаткової угоди № 3 до договору збільшення ціни за одиницю товару в порівнянні з першопочатковою ціною за одиницю відповідно до договору: на хліб пшенично- житній на 3,60 грн ( 18,18%); батон нарізний на 4,80 грн (19,67%). Таким чином, прокурор стверджує, що при укладенні додаткової угоди №3 сторонами не було дотримано всіх критеріїв (умов), виключно за дотримання яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною, а саме не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на хлібобулочні вироби, не доведено, що коливання цін на ринку зробило для продавця виконання договору з покупцем невигідним (збитковим), було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на кожний вид хлібобулочного виробу, як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, у зв`язку з чим зазначена додаткова угода на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

В матеріалах справи містяться копії накладних, надані Управлінням освіти Костянтинівської міської ради на запит прокуратури. Розрахунки проводилися відповідно до накладних:

- накладна №1 від 11.01.2021 на суму 5225,40 грн, за якою передано 79.80 кг хліба дарницького та 149,40 кг батона нарізного;

- накладна №2 від 19.01.2021 на суму 14140,44 грн, за якою передано 218,40 кг хліба дарницького та 402,30 кг батона нарізного;

- накладна №3 від 25.01.2021 на суму 10422,54 грн, за якою передано 155,40 кг хліба дарницького та 301.05 кг батона нарізного;

- накладна №4 від 29.01.2021 на суму 17016,48 грн, за якою передано 314,30 кг хліба дарницького та 442,35 кг батона нарізного;

- накладна №5 від 08.02.2021 на суму 17808,48 грн, за якою передано 336,00 кг хліба дарницького та 457,20 кг батона нарізного;

- накладна №6 від 15.02.2021 на суму 17149,14 грн, за якою передано 333,20 кг хліба дарницького та 432,45 кг батона нарізного;

- накладна №7 від 22.02.2021 на суму 17282,70 грн, за якою передано 328,30 кг хліба дарницького та 441,90 батона нарізного;

- накладна №8 від 26.02.2021 на суму 18140,22 грн, за якою передано 333,90 кг хліба дарницького та 472,50 кг батона нарізного;

- накладна №9 від 09.03.2021 на суму 20042,82 грн, за якою передано 321.30 кг хліба дарницького та 560,70 кг батона нарізного;

- накладна №10 від 15.03.2021 на суму 15158,34 грн, за якою передано 244,30 кг хліба дарницького та 423,00 кг батона нарізного;

- накладна №11 від 22.03.2021 на суму 19105,38 грн, за якою передано 328,30 кг хліба дарницького та 516,60 кг батона нарізного;

- накладна №2 від 30.03.2021 на суму 18198,90 грн, за якою передано 310.80 кг хліба дарницького та 493,65 кг батона нарізного;

- накладна №3 від 31.03.2021 на суму 8755,56 грн, за якою передано 137,20 кг хліба дарницького та 247,50 кг батона нарізного;

- накладна №4 від 02.04.2021 на суму 5198,76 грн, за якою передано 84,00 кг хліба дарницького та 144,90 кг батона нарізного;

- накладна №5 від 09.04.2021 на суму 12767,58 грн, за якою передано 202,30 кг хліба дарницького та 359,10 батона нарізного;

- накладна №6 від 19.04.2021 на суму 11847,24 грн, за якою передано 184,10 кг хліба дарницького та 336,15 кг батона нарізного;

- накладна №7 від 26.04.2021 на суму 11354,94 грн, за якою передано 179,20 кг хліба дарницького та 319,95 кг батона нарізного;

- накладна №8 від 30.04.2021 на суму 12467,70 грн, за якою передано 198,80 кг хліба дарницького та 349,65 кг батона нарізного;

- накладна №9 від 17.05.2021 на суму 19483,56 грн, за якою передано 310,80 кг хліба дарницького та 546,30 кг батона нарізного;

- накладна №10 від 24.05.2021 на суму 19792,08 грн, за якою передано 316,40 кг хліба дарницького та 554,40 кг батона нарізного;

- накладна №11 від 31.05.2021 на суму 23153,04 грн, за якою передано 364,70 кг хліба дарницького та 652,95 кг батона нарізного;

- накладна №13 від 07.06.2021 на суму 11844,36 грн, за якою передано 163,10 кг хліба дарницького та 310,50 кг батона нарізного;

- накладна №14 від 14.06.2021 на суму 14557,86 грн, за якою передано 210,00 кг хліба дарницького та 373,95 кг батона нарізного;

- накладна №15 від 22.06.2021 на суму 15321,06 грн, за якою передано 216,30 кг хліба дарницького та 397,35 кг батона нарізного;

- накладна №16 від 30.06.2021 на суму 19111,68 грн, за якою передано 275,10 кг хліба дарницького та 491,40 кг батона нарізного;

- накладна №18 від 12.07.2021 на суму 21447,00 грн, за якою передано 301,70 кг хліба дарницького та 557,10 кг батона нарізного;

- накладна №19 від 19.07.2021 на суму 14666,58 грн, за якою передано 212,80 кг хліба дарницького та 375,75 кг батона нарізного;

- накладна №20 від 23.07.2021 на суму 13900,14 грн, за якою передано 203,00 кг хліба дарницького та 355,05 кг батона нарізного;

- накладна №21 від 30.07.2021 на суму 13996,44 грн, за якою передано 200,20 кг хліба дарницького та 360,90 кг батона нарізного;

- накладна №22 від 06.08.2021 на суму 14113,98 грн, за якою передано 199,50 кг хліба дарницького та 365,85 кг батона нарізного;

- накладна №23 від 13.08.2021 на суму 14171,76 грн, за якою передано 207,20 кг хліба дарницького та 361,80 кг батона нарізного;

- накладна №24 від 25.08.2021 на суму 14337,36 грн, за якою передано 203,70 кг хліба дарницького та 370,80 кг батона нарізного;

- накладна №25 від 31.08.2021 на суму 17005,14 грн, за якою передано 242,90 кг хліба дарницького та 438,75 кг батона нарізного;

- накладна №26 від 03.09.2021 на суму 11431,44 грн, за якою передано 165,20 кг хліба дарницького та 293,40 кг батона нарізного;

- накладна №27 від 10.09.2021 на суму 20325,24 грн, за якою передано 298,90 кг хліба дарницького та 517,50 кг батона нарізного;

- накладна №28 від 17.09.2021 на суму 19217,70 грн, за якою передано 282,80 кг хліба дарницького та 489,15 кг батона нарізного;

- накладна №29 від 24.09.2021 на суму 18885,06 грн, за якою передано 267,40 кг хліба дарницького та 489,15 кг батона нарізного;

- накладна №30 від 30.09.2021 на суму 15155,10 грн, за якою передано 267,40 кг хліба дарницького та 489,15 кг батона нарізного;

- накладна №31 від 08.10.2021 на суму 22388,04 грн, за якою передано 267,40 кг хліба дарницького та 489,15 кг батона нарізного;

- накладна №32 від 13.10.2021 на суму 10670,58 грн, за якою передано 139,30 кг хліба дарницького та 253,80 кг батона нарізного;

- накладна №33 від 25.10.2021 на суму 13647,60 грн, за якою передано 177,80 кг хліба дарницького та 324,90 кг батона нарізного;

- накладна №34 від 29.10.2021 на суму 11694,78 грн, за якою передано 150,50 кг хліба дарницького та 279,90 кг батона нарізного;

- накладна №35 від 05.11.2021 на суму 15419,88 грн, за якою передано 203,00 кг хліба дарницького та 365,40 кг батона нарізного;

- накладна №36 від 12.11.2021 на суму 16263,54 грн, за якою передано 212,10 кг хліба дарницького та 387,00 кг батона нарізного;

- накладна №37 від 19.11.2021 на суму 16014,60 грн, за якою передано 200,90 кг хліба дарницького та 387,45 кг батона нарізного;

- накладна №38 від 30.11.2021 на суму 27364,50 грн, за якою передано 350,70 кг хліба дарницького та 656,10 кг батона нарізного;

- накладна №39 від 06.12.2021 на суму 13397,76 грн, за якою передано 180,60 кг хліба дарницького та 314,10 кг батона нарізного;

- накладна №40 від 10.12.2021 на суму 22336,74 грн, за якою передано 275,10 кг хліба дарницького та 544,50 кг батона нарізного;

- накладна №41 від 20.12.2021 на суму 22512,96 грн, за якою передано 293,30 кг хліба дарницького та 535,95 кг батона нарізного;

- накладна №42 від 24.12.2021 на суму 20569,50 грн, за якою передано 273,70 кг хліба дарницького та 485,10 кг батона нарізного;

- накладна №43 від 29.12.2021 на суму 732,06 грн, за якою передано 7,70 кг хліба дарницького та 18,90 кг батона нарізного.

Покупцем було сплачено вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до справи:

За накладними до договору №1:

№ 210 від 28.01.2021 - 324,72 грн, № 208 від 28.01.2021 - 10097,82 грн, № 269 від 03.02.2021 - 5038,20 грн, № 275 від 03.02.2021 - 13661,46 грн, № 292 від 03.02.2021 - 14268,06 грн, № 294 від 03.02.2021 - 187,20 грн, № 300 від 03.02.2021 - 478,98 грн, № 333 від 03.02.2021 - 2748,42 грн, № 546 від 17.02.2021 - 14543,10 грн, № 550 від 17.02.2021 - 569,70 грн, № 604 від 23.02.2021 - 14081,94 грн, № 714 від 25.02.2021 - 14073,30 грн, № 809 від 03.03.2021 - 14543,64 грн, № 819 від 03.03.2021 - 3596,58 грн, № 825 від 03.03.2021 - 3209,40 грн, № 827 від 03.03.2021 - 3067,20 грн, № 838 від 03.02.2021 - 2695,68 грн, № 1042 від 15.03.2021 - 15606,18 грн, № 1054 від 15.03.2021 - 4436,64 грн, № 1090 від 18.03.2021 - 12029,76 грн, № 1091 від 18.03.2021 - 382,50 грн, № 1092 від 18.03.2021 - 2746,08 грн, № 1154 від 26.03.2021 - 2887,92 грн, № 1262 від 29.03.2021 - 536,76 грн, № 1367 від 01.04.2021 - 15680,70 грн, № 1392 від 01.04.2021 - 3107,52 грн, № 1412 від 07.04.2021 - 4964,76 грн, № 1413 від 07.04.2021 - 234,00 грн, № 1498 від 09.04.2021 - 324,72 грн, № 1509 від 12.04.2021 - 15091,38 грн, № 1511 від 12.04.2021 - 8430,84 грн, № 1569 від 16.04.2021 - 12244,68 грн, № 1570 від 16.04.2021 - 522,90 грн, № 1623 від 23.04.2021 - 11508,66 грн, № 1624 від 23.04.2021 - 338,58 грн, № 1795 від 28.04.2021 - 11052,18 грн, № 1796 від 28.04.2021 - 302,76 грн, № 1901 від 13.05.2021 - 12142,98 грн, № 1902 від 13.05.2021 - 324,72 грн, № 2129 від 26.05.2021 - 18809,28 грн, № 2122 від 26.05.2021 - 674,28 грн, № 2286 від 03.06.2021 - 2432,34 грн, № 2287 від 03.06.2021 - 3688,38 грн, № 2326 від 07.06.2021 - 15490,32 грн, № 2327 від 07.06.2021 - 20010,60 грн, № 2331 від 07.06.2021 - 710,10 грн ,№ 2332 від 07.06.2021 - 613,38 грн;

За накладними до договору №1 з урахуванням додаткової угоди №2:

№ 2525 від 15.06.2021 - 11461,14 грн, № 2528 від 15.06.2021 - 383,22 грн, № 2683 від 24.06.2021 - 14020,74 грн, № 2684 від 24.06.2021 - 537,12 грн, № 2687 від 25.06.2021 - 14838,30 грн, № 2689 від 25.06.2021 - 482,76 грн, № 2822 від 05.07.2021 - 18408,60 грн, № 2828 від 05.07.2021 - 703,08 грн, № 3215 від 22.07.2021 - 13724,40 грн, № 3190 від 20.07.2021 - 6932,04 грн, № 3191 від 20.07.2021 - 790,56 грн, № 3253 від 27.07.2021 - 14105,34 грн, № 3260 від 27.07.2021 - 561,24 грн, № 3443 від 02.08.2021 - 13375,08 грн, № 3452 від 02.08.2021 - 525,06 грн, № 3551 від 10.08.2021 - 13564,98 грн, № 3565 від 10.08.2021 - 431,46 грн, № 3713 від 20.08.2021 - 13766,94 грн, № 3728 від 20.08.2021 - 347,04 грн, № 3800 від 28.08.2021 - 13725,18 грн, № 3803 від 28.08.2021 - 446,58 грн, № 3850 від 30.08.2021 - 13954,14 грн, № 3941 від 01.09.2021 - 383,22 грн, № 4136 від 13.09.2021 - 15559,38 грн, № 4150 від 13.09.2021 - 1445,76 грн, № 4214 від 15.09.2021 - 9083,52 грн, № 4213 від 15.09.2021 - 2347,92 грн, № 4251 від 20.09.2021 - 4683,96 грн, № 4250 від 20.09.2021 - 15641,28 грн, № 4349 від 28.09.2021 - 15218,64 грн, № 4366 від 28.09.2021 - 3999,06 грн, № 4520 від 04.10.2021 - 14660,10 грн, № 4521 від 04.10.2021 - 4224,96 грн, № 4537 від 06.10.2021 - 11696,94 грн, № 4545 від 06.10.2021 - 3458,16 грн,

За накладними до Договору з урахуванням додаткової угоди №3:

№ 4705 від 19.10.2021 - 4914,90 грн, № 4726 від 23.10.2021 - 16849,44 грн, № 4741 від 23.10.2021 - 623,70 грн, № 4717 від 21.10.2021 - 2392,74 грн, № 4742 від 23.10.2021 - 305,28 грн, № 4727 від 23.10.2021 - 6698,24 грн, № 4940 від 04.11.2021 - 1274,32 грн, № 4828 від 28.10.2021 - 7197,06 грн, № 4947 від 04.11.2021 - 5853,12 грн, № 4966 від 04.11.2021 - 597,42 грн, № 5019 від 09.11.2021 - 11251,62 грн, № 5029 від 09.11.2021 - 443,16 грн, № 5100 від 11.11.2021 - 14917,68 грн, № 5161 від 16.11.2021 - 502,20 грн, № 5240 від 26.11.2021 - 15846,66 грн, № 5241 від 26.11.2021 - 416,88грн, № 5203 від 25.11.2021 - 2682,86 грн, № 5348 від 30.11.2021 - 430,02 грн, № 5497 від 07.12.2021 - 12901,72 грн, № 5498 від 07.12.2021 - 23238,54 грн, № 5501 від 07.12.2021 - 4125,96 грн, № 5656 від 14.12.2021 - 10322,64 грн, № 5666 від 14.12.2021 - 3075,12 грн, № 5704 від 16.12.2021 - 17314,20 грн, № 5766 від 21.12.2021 - 5022,54 грн, № 5815 від 23.12.2021 - 17520,48 грн, № 5854 від 24.12.2021 - 4992,48 грн, № 6066 від 29.12.2021 - 732,06 грн, № 6041 від 28.12.2021 - 4004,10 грн, № 6035 від 28.12.2021 - 16565,40 грн

З суми фактичної оплати товару у розмірі 797011,74 грн, прокурор обрахував суму зайво сплачених внаслідок укладання спірної додаткової угоди коштів, що підлягають поверненню до місцевого бюджету у разі визнання додаткової угоди недійсною.

Сума, що безпідставно сплачена позивачем на користь відповідача за додатковою угодою №3 є різницею між сумою коштів, які фактично перераховано за 2759,40 кг хліба пшенично-житній та 5083,65 кг батону нарізного по ціні, визначеній з урахуванням додаткової угоди №3, що складає 213 012,54 грн, і сумою по ціні, визначеній у Договорі з урахування додаткової угоди №2, що складає 195844,86 грн (2759,40 кг х 21,60 грн + 5083,65 кг х 26,80 грн), та розраховується наступним чином:

213012,54 - 195844,86 = 17167,74 грн (з урахуванням ПДВ).

Вважаючи порушеним право Управління освіти Костянтинівської міської ради, діючи в інтересах держави, керуючись приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закон України «Про прокуратуру», ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст 129, 162, 164, 173 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 180, 193, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 203, 215, 216, 712, 1212 Цивільного кодексу України, прокурор звернувся з позовом до Господарського суду Донецької області з вимогою визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 01.10.2021 до договору № 1 від 04.01.2021, укладену між Управлінням освіти Костянтинівської міської ради та ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ», а також про стягнення з ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ» на користь Управління освіти Костянтинівсько міської ради кошти в сумі 17 167, 68 грн.

Давши правову оцінку документам і матеріалам, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд зазначає наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку передбачено наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4)орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Частиною 3 статті 4, частиною 4 статті 53 Госопдарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Прокурор зазначає, що порушення зазначених інтересів держави полягає у незаконному укладенні додаткової угоди №3 до договору № 1 від 04.01.2021, що, у свою чергу, призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення ціни за одиницю товару, безпідставного витрачання 17 167,74 гривень бюджетних коштів. Такі дії створюють загрозу фінансово-економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, порушують принципи максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції, надають підстави для корупційних проявів.

Костянтинівською окружною прокуратурою Донецької області 21.06.2024 скеровано лист до начальника управління освіти Костянтинівської міської ради на підставі того, що внаслідок моніторингу виконаня договору, укладеного між Управілнням освіти Костянтинівської міської ради та ТОВ «Бахмут-Хліб» встанволено, що загалом за час дії Договору внаслідок укладення додаткових угод збільшено ціну за одиницю товару: на хліб пшенично-житній на 3,60 грн (на 18,18%); батон нарізний на 4,80 грн (на 19,67 %). Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла станом на час укладення договору про закупілю) встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. На підставі встановлених порушень, просить інформацію стосовно того, чи вживалися Управлінням освіти Костянтинівської міської ради заходи із захисту та поновлення своїх прав та законних інтересів, ініціювання визнання додаткових угод №№ 2 та 3 до Договору №1 від 04.01.2021 недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів. Якщо такі заходи не вживалися, просить зазначити причини та надати інформацію про те, чи планується Управлінням пред`явлення відповідного позову до ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ».

05.07.2024 заступнику керівника Костянтинівської окружної прокуратури було надано відповідь на лист, в якому зазначено, що за звітний період управлінням освіти було отримано та сплачено товарів на загальну суму 797011,74 грн з ПДВ, що менше на 365,08 грн. від загальної вартості договору. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», що набрав чинності 20 жовтня 2019 року) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть не частіше ніж один раз на 90 днів змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю). Предметом закупівлі є товар (хлібобулочні вироби), і зміни, які вносилися до договору додатковими угодами, за рахунок зменшення обсягу закупівлі товару не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Водночас жодною з додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10 %. Щодо підстав збільшення ціни було враховано лист від 20.05.2021 №853 та лист від 22.09.2021 №1076 від ТОВ «БАХМУТ-ХЛІБ», враховувались показники статистичних даних середніх цін на хліб та хлібобулочні вироби на споживчому ринку Донецької області.

До вказаного листа в якості додатків додано копію листа ТОВ «Бахмут-Хліб» від 20.05.2021 відповідно до якого з метою уникнення економічних витрат, здійснення стабільного виробництва та поставки хлібобулочної продукції, відповідно до Закону просять розглянути питання щодо збільшення ціни за одиницю товару з 01 червня 2021 року у зв`язку із збільшенням ціни на одиницю відповідно до статистичниз даних щодо середнього показника ціни на хліб та хлібобулочні вироби на ринку Донецької області, які становм на квітень 2021 становили хліб житньо-пшеничний - 25 грн.73 коп, батон - 32 грн. 52 коп.. Також міститься копія листа від 22.09.2021 №1076, в якому зазначено, що ТОВ «Бахмут-Хліб» звертається до Управління освіти Костянтинівської міської ради з пароханням підвищити ціну за одиницю товару у зв`язку із підпищенням цін компаній-постачальників. Згідно із статистичними даними, середні ціни на хліб та хлібобулочні вироби на споживчому ринку Донецької області у серпні 2021 року складає: хліб житньо-пшеничний - 24 грн 94 коп; батон - 33 грн 80 коп.

Враховуючи, що прокуратурою повідомлено компетентного суб`єкта про виявлені порушення та можливість оскарження у судовому порядку додаткової угоди №3 до договору №1 від 04.01.2021, але він не реалізував свого права на оскарження незаконної додаткової угоди в судовому порядку, прокуратура звернуласяь з позовом до суду.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частин 1, 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини перша, четверта та восьма статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система органів місцевого самоврядування включає в себе, зокрема, й виконавчі органі сільської, селищної, міської ради.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені власні (самоврядні) та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №831-р «Питання управління державним закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки» (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 994-р) до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти обласним і Київській міській держадміністраціям передано для тимчасового виконання окремі повноваження, зокрема, оперативне управління майном закладів освіти, здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Положення про Управління освіти Костянтинівської міської ради, затвердженого рішенням Костянтинівської міської ради від 25.02.2021 №7/6-63 (далі - Положення) визначено, що Управління освіти Костянтинівської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Костянтинівської міської ради (далі - міська рада), утворюється Костянтинівською міською радою, підзвітне та підконтрольне їй, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові.

Згідно з пунктом 1.6 Положення, Управління є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, свій бланк.

Основними завданнями Управління є, зокрема, організація фінансового забезпечення закладів освіти, що знаходяться на території громади та перебувають у комунальній власності; організація та здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб закладів освіти відповідно до чинного законодавства України, виконання інших повноважень та завдань покладених на Управління як уповноважений орган засновника у сфері освіти (розділ ІІ Положення).

Відповідно до п. 6.1 Положення Управління є головним розпорядником бюджетних коштів, фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законом.

Пунктами 6.2.3, 6.2.5 Положення передбачено, що Управління здійснює процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України, та як головний розпорядник бюджетних коштів несе відповідальність за управління бюджетних асигнувань і здійснення контролю за виконанням фінансових процедур та вимог, встановлених чинним законодавством України.

Управління освіти відповідно до покладених на нього завдань має право, зокрема представляти в установленому законом порядку інтереси управління в судових органах пі час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції (п. 4.7 Положення).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з аргументами прокурора, що Управління освіти Костянтинівської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, які виникли внаслідок власних (самоврядних) повноважень Управління як виконавчого органу Костянтинівської міської ради щодо організації та здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб закладів освіти відповідно до чинного законодавства України, що відповідає компетенції Управління, як виконавчого органу ради відповідно до підпункту 1 пункту а) частина 1 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до звернення до суду прокуратурою було направлено Управлінню освіти Костянтинівської міської ради повідомлення про представництво їх інтересів в суді (лист №52-5841ВИХ-24 від 29.10.2024).

Зазначене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Щодо визнання додаткової угоди №3 від 01.10.2021до договору про закупівлю №1 від 04.01.2021 недійсною.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» (станом на момент укладення спірної додаткової угоди, в редакції від 24.07.2021), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У відповідності до ч. 2-3 ст. 180 Господарського Кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за п. 2 ч. 5.

За правовою позицією Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 927/491/19 передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

У п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 суд зазначив, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Суд встановив, що на момент підписання договору про закупівлю №1 від 04.01.2021 сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за дотримання наступних критеріїв: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; збільшення ціни відбувається виключно пропорційно коливанню такої ціни на ринку; загальна сума договору не повинна збільшуватися.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

На підтвердження коливання цін на ринку відповідачем надсилався до Управління освіти лист №01-03/2343-21 від 16.09.2021 Головного управління статистики у Донецькій області відповідно до якого зазначено середні споживчі ціни на деякі продукти харчування на споживчому ринку Донецької області (без урахування тимчасово окупованої території) за серпень 2021 року. Відповідно до листа ціни на хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку - 29,50 грн за 1 кг та першого ґатунку - 25,33 грн за 1 кг, хліб житній та житньо-пшеничний - 24,94 грн за 1 кг, батон - 16,90 грн за 500 г.

Проаналізувавши зміст наданого листа, суд зазначає, що останній містить інформацію про середні споживчі ціни на певні продукти харчування, зареєстровані на споживчому ринку Донецької області (без урахування частини тимчасово окупованої території) за певний місяць - серпень 2021 року. Крім того, лист також має застереження, що наведені ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, зокрема, для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі».

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена дійсна ринкова ціна на товар в її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Таким чином буде доведено коливання цін на товар. Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність такого коливання за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до Договору, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами.

Однак, вказаний лист свідчить про вартість товару на певний період - на серпень 2021 року, а не про коливання (збільшення чи зменшення ціни товару на ринку) цін на ринку у період від укладення додаткової угоди №2 до договору до дати укладення спірної додаткової угоди №3.

Відтак, одна із умов необхідних для підвищення ціни на одиницю товару, а саме підстави збільшення - коливання ціни такого товару на ринку не дотримана та не містить належного обгрунтування.

Прокурором до матеріалів справи долучено лист Головного управління статисики у Донецькій області №01-03/716-24 від 16.07.2024 щодо середніх цін на товари у Донецькій області, в якому показано колитвання цін за грудень 2020 року - грудень 2021 року. Проаналізувавши ціни за період укладення додаткових угод, суд зазначає, що середні ціни за травень 2021 року, станом на дату укладення додаткової угоди № 2 від 01.06.2021, склали:

- на хліб житній, житньо-пшеничний за 1 кг: по Україні - 24,77 грн, по області - 25,94 грн;

- на батон за 500 г: по Україні - 16,27 грн, по області - 16,33 грн,

Середні ціни за вересень 2021 року, станом на дату спірної додаткової угоди № 3 від 01.10.2021, склали:

- на хліб житній, житньо-пшеничний за 1 кг: по Україні - 25,33 грн, по області - 26,08 грн;

- на батон за 500 г: по Україні - 16,68 грн, по області - 17,26 грн,

Таким чином, збільшення ціни товару за Додатковою угодою №3 від 01.10.2021 є непропорційним відповідно до збільшення ціни на товар на споживчому ринку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У постанові №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленум Верховного Суду України зазначив, що під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України.

Відповідно до ст. 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Відтак, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону не відноситься до переліку підстав, з яких договір про закупівлю та додаткові угоди про внесення змін до його істотних умов можуть вважатися нікчемними в силу закону.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкоду

Згідно з приписами частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Суд встановив, що підставою для укладення додаткових угод №2 від 01.06.2021 та №3 від 01.10.2021 відповідно до причин зазначених в листах ТОВ «Бахмут-Хліб» стало підвищення середніх цін на товар у Донецькій області згідно статичних даних та відповідно у зв`язку з підвищенням цін у компаній-постачальників.

Відповідно, додатковою угодою №2 було підвищено ціну на кожну одиницю товару в межах дозволених законом, а саме: на хліб пшенично-житній ДСТУ 4583:2006 або ТУ збільшено ціну за одиницю на 9,09% та на батон нарізний ДСТУ 4587:2006 або ТУ ціну за одиницю збільшено на 9,84%. Відповідно вказана додаткова угода є правомірною.

Внаслідок укладення додаткової угоди №3 від 01.10.2021 було збільшено ціни за одиницю товару та відповідно зміншено кількість товару, оскільки ціна договору залишилася незмінною. Відповідно до Специфікації (нова редакція) №1 ціну за одиницю на хліб пшенично-житній ДСТУ 4583:2006 або ТУ збільшено на 9,09% та на батон нарізний ДСТУ 4587:2006 або ТУ збільшено на 9,84% від ціни на одиницю товару, яка узгоджена Додатковою угодою №2. Також, відповідно було зменшено обсяги закупівлі хлібу пшенично-житнього ще на 49,734 кг та батону нарізного ще на 617,949 кг.

Відтак, беручи до увагу умови додаткових угод, суд встановив, що в загальному ціна на одиницю товарів була збільшена на хліб пшенично житній на 18,18% та на батон нарізний на 19,67%, а також значно зменшено кількість товару.

Дії ТОВ «Бахмут-Хліб» з підвищення цін відповідно до оскаржуваної додаткової угоди № 3 від 01.10.2021 до договору, призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів, оскільки держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших їх учасників та була змушена оплачувати продукти харчування за ціною вищою аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

При цьому, спірна додаткова угода № 3, з урахуванням підвищень відповідно до додаткової угоди №2 від 01.06.2021, передбачає збільшення ціни на хліб пшенично житній на 18,18% та на батон нарізний на 19,67%.

Вказане підвищення цін жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу.

Як наслідок, замовником, Управлінням освіти Костянтинівської міської ради, здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж вона розраховувала під час укладення договору та отримано менші обсяги товару. Такі дії відповідача роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладених у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 та від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18).

Вищенаведене свідчить про порушення вимог п.2 ч.5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткової угоди №3 від 01.10.2021.

За таких обставин, вимога прокурора щодо визнання недійсною додаткової угоди №3 від 01.10.2021 до договору про закупівлю № 1 від 04.01.2021 підлягає задоволенню.

Щодо стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 17167,68 грн.

Відповідно ч. 1, п. 1 ч 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірної додаткової угоди №3 означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором та додатковою угодою №2, тобто оплата за поставлений товар має здійснюватися сторонами відповідно до Специфікації (в новій редакції з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 01.06.2021).

За результатами виконання умов Договору, з періоду після укладення додаткової угоди №3, а саме за період жовтень-грудень 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут- Хліб» поставило, а Управління освіти Костянтинівської міської ради отримало 2732,17 кг хліба пшенично-житнього та 5042,25 кг батона нарізного.

Отже, вартість поставленого товару, виходячи з ціни за одиницю товару, з урахуванням змін , внених додатковою угодою №2, за хліб пшенично-житній 21.60 грн/кг та за батон нарізний - 26.80 грн/кг становить за хліб пшенично-житній 59014,88 грн та за батон нарізний 135132,30 грн, загальна сума становить 194147,18грн.

Однак Управління освіти Костянтинівської міської ради за вказаний обсяг товару сплатило відповідачу 213012,54 грн.

Таким чином, різниця між сумою за товар, що передбачена відповідно до цін за Додатковою угодою № 2 та за сумою, що фактично сплачена позивачем становить 18865,36грн (213012,54 -194147,18).

Однак, вказана сума є більшою, ніж заявлена в позовних вимогах, тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги лише в межах заявлених, а саме щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 17167,68 грн.

З наведеного вбачається, що в результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткової угоди, якою незаконно збільшено ціну, з місцевого бюджету позивачем безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 17167,68 грн, чим порушено інтереси держави.

Враховуючи, що між сторонами існують договірні відносини, правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Таким чином, грошові кошти в сумі 17167,68 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому відповідач зобов`язаний повернути їх потерпілій стороні, якою у даному випадку є держава, на захист інтересів якої прокурором подано позов.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв?язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь прокуратури.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.10.2021 до договору №1 від 04.01.2021, укладену між Управлінням освіти Костянтинівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Соборна , буд.14, ідентифікаційний код 36029422) на користь Управління освіти Костянтинівської міської ради (85102, Донецька обл., м.Костянтинівка, пр-т Свободи (Ломоносова), буд.150, ідентифікаційний код 02142879).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Хліб» (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Соборна, буд.14, ідентифікаційний код 36029422) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, ідентифікаційний код 25707002) витрати зі сплати судового збору в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.03.2025

Суддя М.В. Хабарова