Рішення від 14.03.2025 по справі 398/6357/24

Справа №: 398/6357/24

провадження №: 2/398/789/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" березня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гретченко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщені суду в м. Олександрії, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійська міська рада, про визнання протиправним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гретченко Л.Л., звернулась в суд з позовом до Управління освіти Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійська міська рада, про визнання протиправним та скасування наказу начальника управління освіти Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 04 вересня 2024 року №170-кв «Про оголошення догани Олені ЛОБУНСЬКІЙ»; стягнення з відповідача на користь позивача 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок видання відповідачем протиправного наказу; стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат понесених у зв`язку із розглядом справи, що складаються з витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн. і витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 21.06.2024 року на підставі рішення суду позивача поновлено на посаді директора Гімназії ім. Т.Г. Шевченка. Оскаржуваним наказом застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани позивачу. Підставами для оголошення догани слугували висновок Олександрійського районного управління ГУ ДСНС в Кіровоградській області щодо стану готовності Гімназії ім. Т.Г.Шевченка до нового 2024/2025 навчального року за №5532 01-1737/5532.1 від 14.08.2024 р. та висновок Олександрійського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області щодо стану готовності Гімназії ім. Т.Г. Шевченка до нового 2024/2025 навчального року за №вих.-1698/17.2 від 15.08.2024 р. Позивачу поставлено у вину невиконання вимог наказу начальника управління освіти Олександрійської міської ради «Про підготовку закладів освіти міста до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період» №18 від 13.05.2024 року та пунктів 3, 31, 33, 68 розділу 2 Посадової інструкції директорів закладу загальної середньої освіти, затвердженої начальником управління освіти від 18.05.2021 року. Наказ №18 від 13.05.2024 року не був доведений до відома позивача, оскільки на дату його видачі позивач не працювала директором навчального закладу. Після поновлення на роботі 21.06.2024 року складено акт приймання передачі справ, який не містив примірника наказу начальника управління освіти №18 від 13.05.2024 року та інформації щодо нього. Крім того, оскаржуваний наказ не містить жодної вказівки про врахування чи відхилення відповідачем письмових пояснень ОСОБА_1 від 16.08.24 р. та від 19.08.24 р., а також висновків робочої групи, створеної наказом директора Гімназії ім. Т.Г.Шевченка від 16.08.24 р. №33-г для вжиття заходів за результатами комісійних обстежень та задокументованих протоколом засідання робочої групи від 16.08.24 року. Позивач надавала пояснення про вжиті заходи, проведені ремонті роботи, причини виявлених недоліків, стан їх усунення, а також недостатнє фінансування і багаторічно триваючий характер частини проблем, потреба виконання яких систематично підтверджувалася до управління освіти зі сторони адміністрації гімназії в поточному році та в попередні періоди. Відповідачем не було враховано, що висновки контролюючих органів, адресовані керівнику управління освіти, не були остаточними, оскільки містили строки та рекомендації для усунення виявлених недоліків. Оскаржуваний наказ не конкретизує, які саме обов`язків, як складової трудової функції позивача, стосується порушення трудової дисципліни відповідно до положень контракту. Обґрунтовуючи завдання моральної шкоди та її розмір, позивач посилалася на те, що оголошення догани унеможливило застосування заходів заохочення до позивача протягом строку дії дисциплінарного стягнення відповідно до ч. 3 ст. 151 КЗпП України. Крім того, з боку позивача здійснюється системне порушення трудових прав позивача, що призвело до порушення усталеного способу життя та роботи позивача, переживання від усвідомлення перекладання роботодавцем на позивача відповідальності за дії та рішення попереднього керівництва гімназії, страждання від знецінення попереднього багаторічного досвіду роботи, приниження ділової репутації, її авторитету перед здобувачами освіти та їх батьками тощо.

19.12.2024 року відповідачем подано відзив, в якому він заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що наказом начальникам управління освіти Олександрійської міської ради №207-кв від 16.12.2024 року скасовано оскаржуваний наказ та знято догану. Крім того, оголошення догани жодним чином не вплинуло на розмір заробітної плати позивача. Позивачем не доведено, що оголошення догани призвели до втрати нормальних соціальних життєвих зв`язків та потребувало докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач продовжила працювати на посаді директора Гімназії ім. Т.Г.Шевченка з отриманням всіх визначених законом нарахувань. Відповідач вважає, що заявлений розмір моральної шкоди не відповідає глибині страждань, які зазнала позивач, а тому заявлений розмір моральної шкоди не підтверджений жодними доказами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Олександрійська міська рада письмових пояснень щодо позову не надала.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гретченко Л.Л. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Зазначила, що в основу оскаржуваного наказу покладені висновки, які мали тимчасовий характер та містили рекомендації щодо усунення і не були остаточними та адресувались саме управлінню освіти, а не директору Гімназії ім. Т.Г. Шевченка. Крім того, 30.08.2024 року підписано акт оцінки об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття та акт готовності Гімназії імені Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради до нового 2024-2025 навчального року, відповідно до яких зроблено висновок про можливість використання об`єкта для укриття та готовність гімназії до нового навчального року. Тобто ті підстави, які зазначені в наказі про оголошення догани, на момент винесення наказу були усунуті. Також зазначила, що позивач не була ознайомлена з наказом начальника управління освіти Олександрійської міської ради «Про підготовку закладів освіти міста до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період» №18 від 13.05.2024 року. При накладенні дисциплінарного стягнення начальником управління освіти не враховані письмові пояснення позивача і комісійні результати розгляду. В письмових поясненнях позивача на ім`я начальника управління міститься інформація про зміну кадрового складу осіб які були відповідальні за цю роботу, персонал був у відпустках та в межах наявних ресурсів проводились роботи по виправленню недоліків. Ці заходи були виконані до моменту складання висновків контролюючих органів. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з заявами про фінансову допомогу для вирішення питань усунення недоліків, виявлених контролюючими органами. У відповідача нерівне ставлення до керівників закладів освіти, оскільки в висновках контролюючих органів було виявлено недоліки у трьох закладах освіти, а оголошено догану лише позивачу. При цьому, догана була оголошена після початку роботи закладу освіти, в якому було організовано належні умови для початку навчального року, що підтверджується відповідними актами. Наказ про оголошення догани не містить жодного посилання на контракт, як особливу форму трудового договору, який визначає саме права, обов`язки і відповідальність. Саме роботодавець повинен довести вину робітника з посиланням на докази, які відповідачем не були надані. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди зазначила, що відносно позивача зі сторони відповідача застосовуються вже тривалий час систематичне переслідування та порушення трудових прав. Саме внаслідок незаконного накладення дисциплінарних стягнень позивачу не нараховуються премії, надбавки та грошові винагороди, які передбачені умовами контракту від 30.06.2020 року. Під час застосування дисциплінарних стягнень залишаються лише обов`язкові виплати, передбачені і гарантовані законодавством, які не залежні від рішення органу управління, а надбавки передбачені Розділом 3 контракту, не були застосовані у 2024 році саме через догани. Незаконність доган впливає на умови фінансового забезпечення позивача. Саме винесення наказу про оголошення догани є підставою спричинення моральних страждань позивача, та навіть самостійне скасування відповідачем догани не є підставою для не стягнення моральної шкоди. Позивач очолює раду директорів м. Олександрії та накладені догани підривають її авторитет та завдають в зв`язку з цим моральних страждань. Також зазначила, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України нею буде подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами і детальним описом наданих послуг протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, причини неявки свого представника в судове засідання не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд доходить до таких висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Статтею 55Конституції України кожному гарантовано захист прав і свобод у судовому порядку.

За приписами статей 3,4КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законівпро працюУкраїни та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ст.139КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Судом встановлено, що з 01 вересня 2003 року ОСОБА_1 на підставі наказу №248-к від 29 серпня 2003 року переведена на посаду директора Гімназії імені Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради Кіровоградської області. 04 квітня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України (наказ №06-К від 04 квітня 2023 року).

Рішенням суду від 13 червня 2024 року визнано незаконним та скасовано наказ №06-К від 04.04.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади 04.04.2023 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпПУ» та ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Гімназії імені Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради Кіровоградської області з 04.04.2023 року.

На виконання зазначеного рішення суду, 21 червня 2024 року видано наказ №226-к про поновлення на посаді ОСОБА_1 з 04 квітня 2023 року, тобто позивач фактично приступила до виконання обов`язків директора навчального закладу, після поновлення, з 21.06.2024 року.

Наказом начальника управління освіти Олександрійської міської ради Кіровоградської області №170-кв від 04 вересня 2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 », позивачу оголошено догану з 04.09.2024 року. Зі змісту наказу вбачається, що підставами для його винесення стали висновок Олександрійського районного управління ГУ ДСНС в Кіровоградській області щодо стану готовності Гімназії ім. Т.Г.Шевченка до нового 2024/2025 навчального року за №5532 01-1737/5532.1 від 14.08.2024р. та висновок Олександрійського управління ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області щодо стану готовності Гімназії ім. Т.Г.Шевченка до нового 2024/2025 навчального року за №Вих-1698/17.2 від 15.08.2024 року, неналежне виконання вимог пунктів 3, 31, 33, 68 розділу 2 Посадової інструкції директорів закладу загальної середньої освіти, затвердженої начальником управління освіти від 18.05.2021 року та невиконання вимог наказу начальника управління освіти Олександрійської міської ради «Про підготовку закладів освіти міста до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період» №18 від 13.05.2024 року.

Частиною 1 статті 147КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни.

Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст.147КЗпП України.

Тобто законодавець визначив, що підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинні бути відображені у відповідному наказі. Такі підстави повинні бути чіткими та обґрунтованими для того, щоб працівнику було зрозуміло за що його притягнуто до відповідальності.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 148КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з Правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №664/2820/15-ц, від 20 лютого 2019 року у справі №757/28453/14-ц, від 18 березня 2020 року у справі №484/2962/17, від 01 липня 2020 року у справі №760/7225/16-ц, від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17 та від 18 березня 2024 року у справі №607/9072/22.

Судом встановлено, що 13.05.2024 року начальником управління освіти Олександрійської міської ради видано наказ №18 «Про підготовку закладів освіти міста до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період». Згідно з графіком перевірки, який є додатком до наказу, перевірка Гімназії ім. Т.Г.Шевченка повинна була відбутися 14.08.2024 року.

Тобто, зазначений наказ було винесено в період звільнення позивача (04.04.2023 року) та до її поновлення на роботі (21.06.2024 року). Відповідно до акту про прийняття передавання справ (документів) від 21.06.2024 року №3, наказ №18 від 13.05.2024 року «Про підготовку закладів освіти міста до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період», позивачу, як керівнику закладу освіти, не передавався та її з ним не ознайомлювали під підпис.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до відома позивача наказ №18 від 13.05.2024 року не доводився та відповідно вона не була з ним ознайомлена.

Згідно з висновком Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 15.08.2024 року №1698/17.2 «Про результати комісійних обстежень навчальних закладів» та висновком Олександрійського районного управління ГУ ДСНС в Кіровоградській області у навчальних закладах, в тому силі і в Гімназії імені Т.Г.Шевченка, були виявлені недоліки та надано час для вжиття заходів їх усунення.

На виконання листа від 15.08.2024 року за №13-15/125 «Про надання пояснень» Управлінням освіти Олександрійської міської ради щодо надання пояснення про причини допущених порушень, які стали наслідками невиконання вимог наказу №18 від 13.05.2024 року, позивачем 19.08.2024 року були направлені письмові пояснення, з яких вбачається, що заходи з підготовки закладу були затверджені наказом директора гімназії Тухара В.М. від 14.05.2024 року №17-г, відповідальним за їх виконання призначено заступника директора з господарської роботи ОСОБА_3 , який скопіював план підготовки закладу до 2022-2023 навчального року, а директор закладу Тухар В.М. затвердив. Фактично план заходів з підготовки закладу до 2024-2025 навчального року був відсутнім, та у подальшому розроблений і затверджений у новій редакції. Позивачем, як керівником закладу встановлено, що станом на 21.06.2024 року ремонтні роботи в закладі не проводилися, наявна вакантна посада робітника з обслуговування приміщень. Відповідно до наказів «Про надання відпусток», виданих попереднім директором Гімназії ОСОБА_4 до поновлення позивача на посаді, з 01.07.2024 року увесь інженерно-технічний персонал закладу перебував у щорічних відпустках. Зокрема, заступник директора з господарської роботи ОСОБА_3 з 01 по 15 липня 2024 року був у відпустці, а 31 липня 2024 року звільнився. З 21.06.2024 року по 14.08.2024 року за наявних людських та господарських ресурсів в закладі проведено ремонтні роботи відповідно до затвердженого плану заходів щодо підготовки приміщення Гімназії імені Т.Г.Шевченка до нового 2024-2025 навчального року та до опалювального сезону, затвердженого наказом закладу в новій редакції, який станом на 14.08.2024 року виконано. Причинами виникнення більшості недоліків є недостатнє фінансування гімназії засновником, помилковість та невідповідність дійсній потребі гімназії плану заходів, початково затверджених наказом ОСОБА_4 від 14.05.2024 року і відповідно втрачений час у період з 14.05.2024 року до 21.06.2024 року для виконання необхідних дій з підготовку закладу.

Крім того, 16.08.2024 року видано наказ директора Гімназії ім. Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради Кіровоградської області №33-г «Про створення робочої групи для вжиття заходів за результатами комісійних обстежень Гімназії імені Т.Г. Шевченка». Зі змісту протоколу засідання робочої групи для вжиття заходів за результатами комісійних обстежень Гімназії імені Т.Г.Шевченка від 16.08.2024 року вбачається, що основною причиною виникнення більшості недоліків є недостатнє фінансування засновником, непередбачувані обставини, що виникли (лікарняні працівників, невдало складений графік відпусток інженерно-технічного персоналу, вакантні посади робітників з обслуговування приміщень), не організовано проведення ремонтних робіт протягом червня 2024 року попереднім керівником ОСОБА_4 та заступником директора з господарської роботи ОСОБА_3 та не складено План ремонтних робіт на 2024-2025 н.р., некомпетентність сестри медичної ОСОБА_5 , яка призначена на посаду 15.01.2024 року.

При цьому, протягом тривалого часу позивач зверталася до відповідача з проханнями про сприяння у вирішенні проблемних питань в закладі, що підтверджується листами №147 від 04.06.2018 року, №186 від 17.07.2018 року, №05-12/16 від 17.01.2019 року, №05-13/207 від 24.05.2019 року, №01-48/132 від 11.05.2021 року тощо.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 р. №754/4355/17).

Відповідно до акту оцінки об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття та акту готовності Гімназії імені Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради до нового 2024-2025 навчального року від 30.08.2024 року, Гімназія імені Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради Кіровоградської області допущена до нового 2024/2025 навчального року.

Тобто недоліки, виявлені контролюючими органами 15.08.2024 року та зафіксовані у відповідних висновках, що стало підставою оголошення догани, були усунуті, наслідком чого стало допущення навчального закладу, керівником якого є позивач, до нового 2024/2025 навчального року. При цьому, недоліки були усунуті до моменту винесення наказу про оголошення догани.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування,не можутьпідтверджуватись іншимизасобами доказування(ч.2ст.78ЦПК України).Достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахування викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факт ознайомлення позивача, як керівника закладу освіти, з наказом начальника управління освіти Олександрійської міської ради «Про підготовку закладів освіти міста до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період» №18 від 13.05.2024 року, невиконання якого було покладено в основу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а відтак не доведено порушення або неналежне виконання покладених на позивача трудових обов`язків,передбачених п.п. 3, 31, 33, 68 розділу 2 Посадової інструкції директорів закладу загальної середньої освіти, винність позивача, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, тобто наявність в діях (бездіяльності) позивача ознак дисциплінарного проступку.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач в межах своїх повноважень, функціональних та трудових обов`язків, наявних людських та господарсько-фінансових ресурсів вживала відповідних заходів щодо підготовки закладу освіти до нового 2024/2025 навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період наслідком чого став допуск очолюваної позивачем Гімназії імені Т.Г.Шевченка Олександрійської міської ради до нового 2024/2025 навчального року.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на наказ від 16.12.2024 року №207-кв, яким достроково знято догану, оголошену оскаржуваним наказом.

Статтею 151 КЗпП України передбачено, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Тобто дострокове зняття догани не є тотожним скасуванню роботодавцем свого ж наказу як незаконного та не свідчить про те, що догана оголошена правомірно. При цьому позивач не погоджується із правомірністю оголошення догани, а відповідач вважає оскаржуваний наказ обґрунтованим.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2022 року у справі №487/1491/21 (провадження № 61-6246св22).

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління освіти Олександрійської міської ради від 04.09.2024 року №170-кв «Про оголошення догани Олені ЛОБУНСЬКІЙ» підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок видання оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно із ст. 237-1 КЗпПП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктами 3 та 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, суд відзначає, що в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже, і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У практиці ЄСПЛ порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, «Рисовський проти України», № 29979, пункти 86, 89, від 20 жовтня 2011 року, «Антоненков та інші проти України», № 14183/02, пункт 71, від 22 листопада 2005 року).

Відповідачем було незаконно звільнено позивача 04.04.2023 року та поновлено на посаді 21.06.2024 року на підставі рішення суду. В подальшому, 16.07.2024 року позивачу було оголошено догану, наказ про яку скасовано судовим рішенням від 17.02.2025 року. Тим же рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто моральну шкоду, завдану незаконним звільненням, в розмірі 30000,00 грн. та завдану протиправним наказом про оголошення догани, в розмірі 20000,00 грн.

Суд враховує, що внаслідок видання протиправного наказу від 04.09.2024 року про оголошення догани, у відповідності до вимог ст. 151 КЗпП України та п. 3 розділу ІІІ контракту від 30.06.2020 року, укладеного між сторонами, до позивача не застосовувались заходи заохочення у вигляді надбавка за складність, напруженість, високу якість у роботі до 50% від посадового окладу та премії за високі показники роботи в розмірі до 75%, що підтверджується довідкою №05 від 29.01.2025 року. При цьому, посадовий оклад позивача за цей період становив 9585,00 грн.

Суд звертає увагу, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у понесених нею моральних (душевних) страждань, є зокрема неодноразовість порушення трудових прав позивача з боку відповідача, необхідність доведення своєї невинуватості, відчуття несправедливості, необхідність докладати зусиль, спрямованих на захист своїх прав і свобод.

Отже, наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача встановлених під час розгляду справи не спростовано відповідачем.

Враховуючи вимоги розумності, добросовісності, виваженості, справедливості, суд визначає, що в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок видання протиправного наказу від 04.09.2024 року №170-кв «Про оголошення догани Олені ЛОБУНСЬКІЙ», на користь позивача підлягає стягненню 20000,00 грн, що на переконання суду буде справедливою сатисфакцією потерпілої сторони внаслідок дій неправомірного характеру з боку відповідача.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Звертаючись із позовом позивач подала заяву про розподіл судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн судовий збір за вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу), 1211,20 грн за вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди)) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідач щодо наявності понесених ним судових витрат суду не повідомляв.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, якими встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», яким встановлено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою).

Оскільки позов задоволено частково, при цьому повністю задоволено вимогу немайнового характеру та частково задоволено вимогу майнового характеру (20000,00 грн х 100% / 50000,00 грн = 40%), то суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1695,68 грн (1211,20 грн + 484,48 грн (1211,20 грн х 40% / 100%)).

За приписамич.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо стороназ поважнихпричин неможе податидокази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог. Длявирішення питанняпро судовівитрати судпризначає судовезасідання,яке проводитьсяне пізнішедвадцяти днівз дняухвалення рішенняпо сутіпозовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ст. 246 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 7 статті 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Оскільки в судовому засіданні представник позивача заявила, що детальний розрахунок судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, а також документи на підтвердження таких витрат, будуть надані суду після ухвалення рішення суду, то суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати, зазначивши дату, час і місце його проведення та встановивши строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління освіти Олександрійської міської ради (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Бульварна, 28, код ЄДРПОУ 02143962), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрійська міська рада (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535), про визнання протиправним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління освіти Олександрійської міської ради від 04.09.2024 року №170-кв «Про оголошення догани ОСОБА_6 ».

Стягнути з Управління освіти Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок видання протиправного наказу від 04.09.2024 року №170-кв «Про оголошення догани Олені ЛОБУНСЬКІЙ», 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління освіти Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1695 (одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять) грн 68 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09 год 45 хв 26 березня 2025 року в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Г.Сокальського, 76.

Встановити позивачу ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 березня 2025 року.

Суддя О.В.Авраменко