Ухвала

від 14.03.2025 по справі 462/940/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/940/25

Провадження № 2/466/1704/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви

без руху

14 березня 2025 року м.Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гривняк Володимир Мирославович, до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», треті особи об`єднання співвласників ОСББ «Селянська, 12», Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, про захист прав споживача, визнання дій ЛМКП «Львівтеплоенерго» незаконними, зобов`язання вчинити дії, визнання факту відключення квартири від централізованого опалення та гарячого водопостачання,

в с т а н о в и л а :

10.03.2025р. із Залізничного районного суду м.Львова надійшли матеріали поданої через систему електронний суд 06.02.2025 року позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гривняк Володимир Мирославович, до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», треті особи об`єднання співвласників ОСББ «Селянська, 12», Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, про визнання дій ЛМКП «Львівтеплоенерго» незаконними, зобов`язання вчинити дії, визнання факту відключення квартири від централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Подану заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ЦПК України.

Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р.«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та ін.).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення Закону України «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Позивач у пред`явленій позовній заяві не посилається на обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушене. Таким чином, підстави вважати, що пред`явлений позивачем позов поданий в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні.

Таким чином, потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Законом України «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору.

Вважаю необхідним також звернути увагу позивачу, що згідно ст.4 Закон України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог ЦПК України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір, надавши відповідний підтверджуючий документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності).

Крім того, у матеріалах справи наяавна заява представника позивача Гривняка В.М., подана через електронний суд 06.02.2025р., про відкликання вказаної вище позовної заяви, поданої до Залізничного районного суду м.Львова через електронний суд 06.02.2025р. Враховуючи наведене, представнику позивача слід визначитися щодо усунення недоліків позову та подальшого розгляду позовної заяви.

Враховуючи викладеного та керуючись ст. ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гривняк Володимир Мирославович, до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», треті особи об`єднання співвласників ОСББ «Селянська, 12», Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, про захист прав споживача, визнання дій ЛМКП «Львівтеплоенерго» незаконними, зобов`язання вчинити дії, визнання факту відключення квартири від централізованого опалення та гарячого водопостачання залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська