Рішення

від 05.03.2025 по справі 185/6244/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/6244/24

Провадження № 2/185/507/25

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Ковальчука Д.Ю., представника органу опіки та піклування Щербини Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, Міністерство оборони України про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якому просив суд : визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з батьком; встановити факт, що ОСОБА_1 без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері самостійно виховує та утримує свою дитину ОСОБА_3 .

У обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що з відповідачкою перебував у фактичних шлюбних відносинах, від даних стосунків мають сина ОСОБА_3 . З жовтня 2023 року стосунки з відповідачкою припинені, позивач разом з дитиною почав проживати окремо від відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач самостійно виховує сина, здійснює за ним догляд. Квартира в якій проживає він з дитиною належить позивачу на праві власності, для дитини створені всі належні умови для проживання та виховання. Відповідачка перестала приймати участь у житті та вихованні сина, не турбується про нього, не цікавиться його станом здоров`я, тобто самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Встановлення факту самостійного виховання та утримання необхідно позивачу для отримання відстрочки від мобілізації.

Ухвалою від 12.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.09.2024 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи Міністерство оборони України.

Ухвалою від 24.10.2024 року у закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що дитина проживає разом із ним. Про те, що син буде проживати з ним вони з відповідачкою вирішили добровільно і вона погодилася. Іноді вона телефонує і цікавиться сином. Відповідачка проживає разом із батьками і там немає належних умов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що у зв`язку з військовим станом позивача можуть у будь-який час мобілізувати і тоді дитина залишиться без належного утримання та без місця проживання. З метою захисту інтересів дитини необхідно позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Представник органу опіки та піклування Щербина Н.В., в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки, пояснила, що між сторонами відсутній спір, мати не заперечує проти того щоб дитина проживала із батьком.

Представник Міністерства оборони України Вологжаніна О.Д. в судове засідання не з`явилася, надала суду письмові пояснення де просила відмовити у задоволенні позову.

Судз урахуваннямдумки позивачата представникапозивача напідставіч. 1 ст.280 ЦПК Україниухвалює у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та відповідачка у зареєстрованому шлюбі не перебували.

Як пояснив позивач з жовтня 2023 року між ними припинені фактичні шлюбні стосунки. Дитина залишилася проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не приділяє достатньої уваги здоров`ю малолітньої дитини, фізичному, духовному і психологічному розвитку дитини.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано: копію акту про фактичне проживання батька з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 з лютого 2021 року; копію договору дарування квартири та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, де зазначено що ОСОБА_1 належить на праві власності квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 18, 19); акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21); трудовий договір на підтвердження того, що ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів у ФОП ОСОБА_4 (а.с.22); характеристику за місцем роботи ОСОБА_1 (а.с.23); довідку про проходження позивачем попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин (а.с. 24), довідку Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі про відсутність на виконанні у відділі виконавчих проваджень де боржником є ОСОБА_1 (а.с. 25); витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності» про те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має (а.с. 26)

Як пояснив в судовому засідання позивач, відповідачка добровільно погодилася з тим, що їх син буде проживати з позивачем.

Частинами 6, 8 статті 7Сімейного кодексуУкраїни визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до статті 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5ст. 157 цього Кодексу.

Згідно із ст.150СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.155СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1ст. 157 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1ст.161Сімейного кодексуУкраїни визначено,що якщомати табатько,які проживаютьокремо,не дійшлизгоди щодотого,з киміз нихбуде проживатималолітня дитина,спір міжними можевирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , орган опіки та піклування вважає, що оскільки між батьками відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини, не встановлено обставин, за яких дитина може бути розлучена із матір`ю, враховуючи вік дитини, діючи виключно в інтересах дитини, орган опіки та піклування вважає за недоцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, що сторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із ст. 49 ЦПК України, право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, зміни підстав або предмета позову належить виключно позивачеві.

Згідно зі ст.175ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 49, 265 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити,чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживає і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.

Таким чином суд доходить висновку, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка фактично проживала і проживає разом з ним, між батьками був відсутній спір щодо місця проживання дитини. Тому суд вважає, що задоволення матеріально-правової вимоги позивача за такої ситуації є недоцільним і таким, що не призведе до виникнення бажаних позивачем наслідків, оскільки такі вже досягнуті сторонами з урахуванням їх домовленості між собою.

Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 10 липня 2024 року у справі №127/16211/23.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді.

Щодо вимоги заявника про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Жодногоналежного тадопустимого доказуна підтвердженняфакту того,що ОСОБА_1 самостійно безбудь-якоїсторонньої допомогита безучасті матерісамостійно виховуєта утримуєсвою дитинупозивачем ненадано.

Завстановлених обставинсуд приходитьдо висновкупро відмовуу задоволенніпозовних вимогповністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.12,13,89,141,259,263,264,265,274,279,280-284ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, Міністерство оборони України про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Заочнерішення можебути переглянутесудом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішеннязнаходиться вЄдиному державномуреєстрі судовихрішень завеб -адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_4 .

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, ЄДРПОУ 21946193, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 42-А.

Міністерствооборони України,ЄДРПОУ 00034022,місцезнаходження:м.Київ,проспект Повітрофлотськи,6.

Суддя С. Г. Юдіна