Рішення

від 17.03.2025 по справі 703/1370/25

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1370/25

2-о/703/81/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Волосовського В.В.,

присяжних Кишинського М.О., Примак-Кулішової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

прокурора Сокольвяк О.І.,

представника заявника Шворака О.М.,

особи, стосовно якої розглядається заява ОСОБА_1 ,

адвоката Вакуленка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку окремого провадження заяву директора КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у психіатричний стаціонар без її згоди,-

встановив:

Директор КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкова І.В. звернулася до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у психіатричний стаціонар без її згоди..

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що ОСОБА_1 була госпіталізована до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» 13 березня 2025 року за направленням фельдшера Смілянської ССШМД № 432 ОСОБА_2 у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого остання виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих. Так, підставою для його направлення стала наявність тяжкого психічного розладу, агресивна поведінка, погрози оточуючим.

Згідно свого психічного стану пацієнт ОСОБА_1 представляє загрозу для себе та оточуючих у зв`язку з чим була оглянута комісією лікарів - психіатрів, яка дійшла висновку, що її лікування можливе тільки в умовах стаціонару, в зв`язку з наявністю у неї тяжкого психічного розладу, тому що остання вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, страждає на тяжкий психічний розлад, поведінка останньої створює суспільну небезпеку, у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога.

Просить винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву повністю та пояснив, що на даний час психічний стан ОСОБА_1 є тяжким. Вона вчиняє дії, небезпечні як для себе так і для оточуючих. Виявляє агресивні тенденції. Тому вважає, що лікуватися вона має лише в умовах стаціонару. Від госпіталізації та лікування ОСОБА_1 категорично відмовляється, тому просив суд надати дозвіл на її примусову госпіталізацію до КНП «ЧОПЛ ЧОР» в умовах стаціонару без її згоди.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою позицію щодо лікування в умовах стаціонару однозначно не висловила, вважала, що вона в принципі здорова, але ще не пройшла всіх лікарів.

Захисник проти задоволення поданої заяви не заперечував, зважаючи на стан ОСОБА_1 .

Прокурор підтримав заяву про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар без її згоди.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх в сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Порядок надання психіатричної допомоги регламентується Законом України «Про психіатричну допомогу», який визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про психіатричну допомогу» законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

Згідно з вимогами ст.340 ЦПК України у заяві про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Судом встановлено, що за направленням фельдшера Смілянської ССШМД № 432 ОСОБА_2 13 березня 2025 року о 17 год. 35 хв. ОСОБА_1 поступила на стаціонарне лікування до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради».

З анамнезу відомо, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ-ї групи з приводу психічного захворювання. Психічні розлади простежуються з 1987 року, коли з`явилася галюцинаторно-маячна симптоматика з неадекватною поведінкою, порушенням сну, тоді вперше лікувалася в КНП «ЧОПЛ ЧОР» з діагнозом "Шизофренія". Перебіг епізодичний з наростаючим дефектом з частими загостреннями під час яких переважають афективно-маячні розлади. З 1999 року сформований параноїдний дефект особистості. Ремісії нетривалі, неякісні за рахунок нерегулярного підтримуючого лікування та недоброякісного перебігу психічного розладу. З приводу шизофренії лікувалася в ЧОПЛ 29 разів. Попередня госпіталізація в період з 26 липня 2024 року по 02 вересня 2024 року. По покращенню стану виписана додому в супроводі доньки. Після виписки деякий час приймала підтримуюче лікування, в подальшому відмовилася від нього. Протягом останнього місяця почали з`являтися перші ознаки загострення хвороби у вигляді маячних ідей на адресу рідних. Останні 2 тижня збуджена, агресивна, створює постійно конфліктні ситуації, скандалить з дочкою її громадським чоловіком, при цьому погрожує розправою, скандалить з продавцями в місцевому магазині, стверджуючи, що підглядають її код, серед ночі дзвонить людям з безглуздими претензіями, створюючи нестерпні умови для проживання. В зв`язку з таким станом була доставлена КШД у приймальне відділення КНП «ЧОПЛ» ЧОР. Усвідомлену згоду на лікування не дала. У зв`язку з агресивною поведінкою, ознаками гострого психозу госпіталізована згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», та оглянута ЛКК.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці.

Згідно з вимогами ст.16 Закону України «Про психіатричну допомогу» у випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

Відповідно до висновку лікарів-психіатрів № 1369/02 від 14 березня 2025 року про стан психічного здоров`я ОСОБА_1 , на підставі даних анамнезу, психічного стану, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі «Шизофренії, параноїдної, епізодичний перебіг з наростаючим дефектом, загострення, афективно-маячний синдром» та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, потребує стаціонарного лікування на підставі ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Суд зазначає, що надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з усіма гарантіями, що передбачені цією статтею.

Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07(провадження № 14-9свц18).

Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, встановлені обставини, що вона вчиняє дії, що являють безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, в зв`язку з наявним розладом в добровільному порядку відмовляється від лікування, відтак на даний час наявні підстави для її госпіталізації в психіатричний заклад в примусовому порядку.

Згідно вимог ст. 342 ЦПК України, залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 14 ЗУ "Про психіатричну допомогу", ст. 4, 12, 81, 259, 263-265, 339-342, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Заяву директора КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у психіатричний стаціонар без її згоди,- задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. Ташлик Черкаського району Черкаської області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» у примусовому порядку.

Рішення суду про задоволення заяви представника закладу з надання психіатричної допомоги є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 березня 2025 року.

Головуючий: В. В. Волосовський

Присяжні М. О. Кишинський

О. В. Примак-Кулішова