Рішення

від 17.03.2025 по справі 759/21618/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21618/24

пр. № 2/759/1035/25

17 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява через «Електронний суд», у якій позивач просить суд стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на користь позивача завдану матеріальну шкоду у розмірі 184 063,00 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн та витрати, пов?язані із розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.06.2023 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності. Причиною залиття, аварії, що трапилася у системі ЦО, ГВП (або ХВП) був прорив трудопроводу холодного водопостачання в перекритті між квартирами АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 , через халатне відношення до сантехнічного обладнання, що зафіксовано актом у складі комісії. Згідно висновку суб?єкта оціночної діяльності про вартість матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна,становить 184 063,00 грн. При цьому обслуговування трудопроводу холодного водопостачання у перекритті між квартирами у будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснюється саме відповідачем, а тому на нього покладено обов?язок здійснювати господарське відання житлового фонду Святошинського району м. Києва, та обслуговування закріплених за ним житлових будинків, у тому числі і житлового будинку АДРЕСА_1 . Внаслідок зазначих обставин позивач також просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн, що є справедливою компенсацією за заподіяні збитки.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.66).

Ухвалою судуі відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

12.11.2024 року від представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надійшов відзив на позовну заяву в якому представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» створено на підставі рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», діє на підставі статуту та не є правонаступником жодного підприємства у сфері надання житлово-комунальних послуг. Житловий будинок АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 06 лютого 2015 року №58 «Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва». Попередній Закон України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визначав балансоутримувача будинку, споруд, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, як власника або юридичну особу, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, в також забезпечує управління ним майном і несе відповілальність за Його експлуатацію згідно з Законом. Тобто новий закон визначив учасинками праповідносии у сфері надання житлово-комунальних послуг; споживачів; управителя; виконавців комунальних послуг, отже відповідач не є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого позивач помилково визначив відповідача балансоутримувачем зазначеного житлового будинку. Також представником відповідача зазначено, що звернень від мешканців будинку АДРЕСА_1 та, зокрема, мешканців квартири АДРЕСА_1 у будинку за вказаною адресою, на момент виникнення спірних правовідносин щодо неналежного технічного стану трубопроводу холодного водопостачання на адресу підприємства, не надходило. При цьому, у своїй позовній заяві позивач не наводять жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б безпосередньо свідчили, що відповідачем вчинено протиправні дії або допущено протиправну бездіяльність, які б безпосередньо спричинили шкоду майну позивача. Окрім цього, відповідач вважає, що звіт про оцінку свідомо завищений та відображає вартість «нового» ремонту приміщення без урахування зносу і втрати товарної вартості попереднього ремонту, тоді як позивач, якому заподіяно шкоду, має право на відшкодування дійсного розміру завданої йому шкоди. 3 вищезазначеного можна дійти до висновку, що викладена у звіті сума матеріальної шкоди позивачеві, є фактична вартість ремонтних робіт, матеріалів, які відображають вартість «нового» ремонту приміщення, тоді як позивач, якому заподіяно шкоду, має право на відновлення свого становища, яке існувало до порушення його права. Представник відповідача також заперечує, проти відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення винних, протиправних дій або бездіяльності з боку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», внаслідок яких йому завдано моральних страждань, відповідно підстави для відшкодування шкоди позивачу - відсутні. Отже, позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення винних, протиправних дій або бездіяльності з боку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», внаслідок яких йому завдано моральних страждань, відповідно підстави для відшкодування шкоди позивачу відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1614, посвідченого ПР КМНО Мойсенко Т.О.

Згідно технічного паспорту №від 28.05.2009 року на кв. АДРЕСА_1 , загальна площа квартири 20,3 кв.м., розташована на 1 поверсі, складається із 1-кімнати, житловою площею 11,9 кв.м., кухня площею 3,1 кв.м., санвузол 1,8 кв.м., коридор 3,5 кв.м.

13.07.2023 року комісією ЖЕД №3 складено акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) встановлено те, що 02.06.2023 року у кв. АДРЕСА_1 пошкоджено коридор стіни шпалери, пошкоджено електропроводку. Кухня - кафельна плитка робоча стіна. Кімната - стеля водоемульсійна фарба, стіни шпалери, підлога паркет, пошкоджено електропроводку. Причини залиття: прорив трубопроводу холодного водопостачання в перекритті між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 через халатне відношення до сантехнічного обладнання.

Згідно звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ТОВ «Експерт ін» від 15.08.2023 року, вартість матеріального збитку складає 184 063,00 грн.

Як вбачається із відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на адвокатський запит від 08.01.20234 року встановлено, що протягом запитуваного періоду з 01.01.2020 року по 30.11.2023 рік у житловому будинку АДРЕСА_1 виконувались роботи з поточного ремонту стоякових мереж холодного водопостачання за кошти, що надійшли відповідно до складової «Поточний ремонт» структури послуг, що надаються мешканцям за договором з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, зокрема щодо заміни вентелю та ремонт стояку; ремонт пошкодженого стояку у кв. АДРЕСА_7 ; заміна пошкоджених стояків у кв. АДРЕСА_8 ; заміна пошкодженого стояку ХВП кв №84 встановлення хомутів 14, 102, 11, ремонт ЦО в підвальному приміщенні; заміна пошкодженого стояку у кв. АДРЕСА_9 ; заміна стоякового уч. трубопроводу ХВП, ГВП в підвальному приміщенні, заміна каналізаційного стояку кв.11-23; заміна пошкодженого стояку ГВП в підвальному приміщенні, заміна пошкодженого стояку ХВП, ГВП кв. 12-24.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - один із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статті 16 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Пленум Верховного Суду України у абз. 1 п. 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами) наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, статтею 1166 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої «деліктної шкоди». Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.

Так, ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 27.05.2021 у справі №761/12945/19, від 01.04.2021 у справі № 464/5150/16-ц.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, на позивача покладається обов`язок доведення наявності шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і шкодою. На відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 06 лютого 2015 року № 58 «Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» житловий будинок АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

Відносини між комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» та мешканцями житлових будинків у яких підприємством надаються послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, врегульовано діючим публічним договором, який опубліковано в офіційному виданні Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 № 99 (4695).

10.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189- VIII.

Стаття 1 цього Закону не містить такого поняття як послуга з утримання будинків і прибудинкових територій та передбачає надання такого виду послуг як послуга з управління багатоквартирним будинком, яку визначає як результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Частиною 4 ст. 8 вказаного Закону визначено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, зокрема: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Правил) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець послуг - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Саме на балансоутримувача будинку покладено обов`язок утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані; здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; здійснювати технічний огляд жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період; здійснювати профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках кожні 3-6 місяців визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Вказаними правилами передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил від 25.08.2005 № 927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік ); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

Отже, акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.

У відповідності з п. 2.8.8. Правил, у літній період проводяться такі роботи, зокрема, щодо систем опалення і гарячого водопостачання - ревізія кранів та іншої запірної арматури розширювачів і повітрозбірників, відновлення зруйнованих або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у сходових клітках, підвалах, на горищах і в нішах санітарних вузлів. За наявності непрогрівання радіаторів проводиться їх гідропневматичне промивання. По закінченні всіх ремонтних робіт весь комплекс пристроїв з теплопостачання підлягає експлуатаційній наладці під час пробного опалення.

Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються роботи, зокрема, забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів (п. 2.8.2. Правил).

Згідно п. 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, як балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю, шляхом відшкодування збитків.

Обов`язок КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг, що сталися з вини виконавця або на об`єктах, що забезпечують надання послуг та перебувають у його власності (користуванні), а також своєчасно та за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням послуг, що виникли з його вини, передбачено положеннями постановою КМУ від 05 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови КМУ від 02 лютого 2022 року № 85).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди і саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Також відповідачем не спростовано вказаний у звіті розмір завданих залиттям збитків, тому беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, спричинених залиттям квартири, у розмірі 184 063,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, слід зазначити наступне.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20 (провадження №61-1132св22)).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Досліджуючи наявність підстав для компенсації моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі 20 000 грн 00 коп., судом враховується принцип вимоги розумності і справедливості та вважає вказаний розмір істотно завищеним, погоджуючись також із таким твердженням представника відповідача.

У позовній заяві позивач стверджує, що моральна шкода полягала у тому , що позивач був змушений приділяти час вирішенню побутових та фінансових проблем, які виникли внаслідок затоплення відповідної квартири. Вказане негативно вплинуло як на фізичне здоров?я Позивача, так і на психологічний стан, зокрема змусило відчувати значне пригнічення через необхідність вирішувати проблеми пов?язані пошкодженням моєї власності. Тобто, навіть в умовах підвищеної небезпеки в країні вцілому, завдання шкоди належному позивачу майну спричинило йому сильні душевні переживання, порушило сформований уклад життя.

Суд, надаючи оцінку вказаним обставинам, враховує характер порушення прав позивача, обставини, пов`язані зі знищенням належного позивачу майна, і вважає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 грн 00 коп. таким, що відповідає вимогам розумності і справедливості. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача вартості проведення оцінки з метою визначення вартості матеріальних збитків, які були нанесені позивачу внаслідок затоплення квартири у розмірі 8 500,00 грн, слід зазначити таке.

Частиною 2 ст. 106 ЦПК України передбачено, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати наданих послуг позивачем на користь ескпертної установи, зокрема платіжний документ, який підтведжує оплату наданих послуг, зважаючи на те, що вказана експертиза була проведена 15.08.2023 року, а сам позов поданий 15.10.2024 року, внаслідок чого вказані витрати не підлягають відшкодуванню з підстав ненадання доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 187 063 грн 00 коп. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України на користь позивача в сумі 1 496,50 грн (187 063 грн х 100% : 204 063 = 91,66% х 1 632,51 грн).

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України; ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (код за ЄДРПОУ 39607507) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 184 063 (сто вісімдесят чотири тисячі шістдесят три) грн 00 коп., моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (код за ЄДРПОУ 39607507) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 496 (одна тисяча чотириста дев`яносто шість) грн 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (код за ЄДРПОУ 39607507, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17).