Рішення

від 17.03.2025 по справі 345/705/25

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/705/25

Провадження № 2/345/572/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

17.03.2025 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовноюзаявою Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» заборгованість у розмірі 102 046,22 грн., з яких: 58 580,87 грн. основної заборгованості за Договором №03-309/19 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 06.12.2019, 11 317,46 грн. пені, 5 272,57 грн. 3% річних, 26 875,32 грн. інфляційних втрат. А також стягнути з відповідачки судові витрати, понесені позивачем.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 грудня 2019 року між Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступав Відокремлений підрозділ «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» Дочірнього підприємства ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія», (далі «Сторона-1» та/або ДП «Західукргеологія») та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , було укладено Договір № 03-309/19 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку (далі Договір) Відповідно до предмету Договору, у зв`язку з тим, що Сторона-1 несе витрати у вигляді податку за земельну ділянку, площею 0,4948 га, за адресою: АДРЕСА_1 , а Сторона-2 є власником нерухомого майна, розміщеного за даною адресою, Сторона-2 зобов`язується щомісячно відшкодовувати Стороні-1 витрати по сплаті земельногоподатку для користування земельною ділянкою.

29.11.2021 за ОСОБА_1 на підставі Договору оренди землі від 06.09.2021 було зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 0,4948 га (к.н. 2610400000:12:004:0091), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та є відповідно до п. 1.1 Договору земельною ділянкою, щодо якої Боржник зобов`язувався здійснювати відшкодування Заявнику витрат по сплаті земельного податку. Отже, на підставі вищевикладеного право оренди земельної ділянки у ОСОБА_1 виникло з моменту державної реєстрації такого права, тобто з 29.11.2021. А, відтак, у період з 14.11.2019 по 29.11.2021 відповідно до умов Договору Боржник зобов`язаний відшкодовувати Заявнику витрати по сплаті земельного податку за земельну ділянку, площею 0,4948 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Проте всупереч договірним зобов`язанням Сторона-2 відшкодувала Стороні-1 земельний податок лише за період з 14.11.2019 (в силу п. 4.2 Договору) до 31.03.2020, а з 01.04.2020 до 29.11.2021 (оформлення Стороною-2 документів щодо користування земельною ділянкою у відповідних державних органах) ігнорувала свої зобов`язання за Договором та не здійснювала відшкодування витрат на земельний податок Стороні-1.

Таким чином, Сторона-2 не в повному обсязі виконала свої зобов`язання по Договору, і станом на 30 листопада 2024 року, як і на день подання позовної заяви, в бухгалтерському обліку ДП «Західукргеологія» обліковується Дебіторська заборгованість ОСОБА_1 по Договору відшкодування витрат по сплаті земельного податку № 03-309/19 від 06.12.2019 у розмірі 58580,87 грн. У зв`язку з вищенаведеним ДП «Західукргеологія» звернулося з позовними вимогами про стягнення заборгованості за Договором №03-309/19 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 06.12.2019.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги просить задоволити, а розгляд справи проводити без участі позивача.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 56). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.032025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідачку викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

17.03.2025 представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги просить задоволити, а розгляд справи проводити без участі позивача.

Від відповідачки будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень не поступало, як і не повідомляла вона про причини своєї неявки в судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

06 грудня 2019 року між Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступав Відокремлений підрозділ «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія», (далі «Сторона-1») та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , було укладено Договір № 03-309/19 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку (далі Договір) (а.с. 11-12).

Відповідно до п.1.1 Договору, у зв`язку з тим, що Сторона-1 несе витрати у вигляді податку за земельну ділянку, площею 0,4948 га, за адресою: АДРЕСА_1 , а Сторона-2 є власником нерухомого майна, розміщеного за даною адресою, Сторона-2 зобов`язується щомісячно відшкодовувати Стороні-1 витрати по сплаті земельного податку для користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 1.2 договору відшкодування витрат по сплаті земельного податку здійснюється на підставі рахунків, виставлених Стороною-1.

Відповідно до п. 1.3 договору сума відшкодування витрат по сплаті земельного податку визначається на підставі щорічної податкової декларації з плати за землю, яка подається до податкових органів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Сторона-1 зобов`язується в строк до 10 числа, наступного за звітним місяцем, надати Стороні-2 рахунок, а Сторона-2 зобов`язується в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі виставлених рахунків відшкодувати Стороні-1 витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3.3 договору Сторона-2, яка прострочила виконання грошових зобов`язань, передбачених п.1.2 цього Договору, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Згідно з п. 4.1 - 4.4 договору Сторони домовилися, що умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли з 14 листопада 2019 року, та діють до оформлення Стороною-2 документів щодо користування земельною ділянкою у відповідних державних органах.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 287258408 від 29.11.2021 за ОСОБА_1 29.11.2021 на підставі Договору оренди землі від 06.09.2021 було зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 0,4948 га, кадастровий номер 2610400000:12:004:0091 (а.с. 13).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2024 між Відокремленим підрозділом «Калуська НГРЕ» ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» та ОСОБА_1 заборгованість по договору відшкодування витрат по сплаті земельного податку № 03-309/19 від 06.12.2019 становить 58580,87 грн. (а.с. 14), що також знайшло своє відображення у актах № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 за 2020 рік та актах № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 за 2021 рік (а.с. 15-19), крім того, підтверджується довідкою № 01-269 від 30.11.2024 (а.с. 20).

ВП «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» Дочірнього підприємства ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» направило ОСОБА_1 вищевказані акти по відшкодуванню витрат по оплаті земельного податку згідно Договору №03-309/19 від 06.12.2019 по два примірники кожного, що підтверджується супровідним листом від 03.12.2021 № 01-380, описом до цінного листа, поштовою накладною та фіскальним чеком (а.с. 20-23).

Також ВП «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» Дочірнього підприємства ПрАТ «Надра України» було подано до контролюючого органу податкові декларації з сплати податку за землю за 2020, 2021 роки та уточнюючу декларацію за 2020 рік (а.с. 30-41).

Станом на 31.12.2024 заборгованість з плати земельного податку за 2019-2024 роки по земельній ділянці, яка знаходить в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2610400000:12:004:0091), відсутня, що підтверджується довідкою від 18.02.2025 № 41 та витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджету та сплати єдиного внеску станом на 18.02.2025 (а.с. 46).

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання),а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох абобільшесторін,спрямовананавстановлення,змінуабоприпиненняцивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За змістом ч. 1 ст.627ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 262, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з недотриманням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 1050ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною другою статті 625ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.12.2019 між Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступав Відокремлений підрозділ «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія», та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , було укладено договір № 03-309/19 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку, що не заперечується відповідачкою.

Разом з тим відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті відшкодувань земельного податку відповідачка суду не надала, а також не подала будь-яких доказів на спростування визначеного позивачем розрахунку заборгованості.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачка істотно порушила умови укладеного нею договору, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не відшкодовувала витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача 58 580,87 грн. основної заборгованості за договором № 03-309/19, а також 11 317,46 грн. пені, 5 272,57 грн. 3% річних, 26 875,32 грн. інфляційних втрат.

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 16842 від 18.02.2025 (а.с. 9).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 202, 262, 509, 530, 559, 530, 610, 612, 625-629, 1050 ЦК України, та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 281-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» заборгованість за договором № 03-309/19 від 06.12.2019 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку у розмірі 102 046 (сто дві тисячі сорок шість) гривень 22 копійки, з яких: 58 580,87 грн. основної заборгованості, 11 317,46 грн. пені, 5 272,57 грн. 3% річних та 26 875,32 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», пл. Міцкевича, 8 м. Львів, код ЄДРПОУ 01432606, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: