Рішення від 05.03.2025 по справі 148/355/25

Справа № 148/355/25

Провадження №2/148/330/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 березня 2025 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Авангард», про розірвання договорів оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до СТОВ «Авангард», про розірвання договорів оренди землі, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.07.2023, посвідченого приватним нотаріусом Іськовою Н.М. (спадкова справа № 59/2023, зареєстровано в реєстрі за № 1482), згідно якого позивач успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9112 га, на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області (кадастровий номер земельної ділянки 0524385300:01:003:0028) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 338296203 від 06.07.2023 (дата державної реєстрації земельної ділянки 06.07.2023), тобто позивач з липня 2023 року є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9112 га на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області (кадастровий номер земельної ділянки 0524385300:01:003:0028).

Між батьком позивачки ОСОБА_2 , як орендодавцем, та відповідачем СТОВ «Авангард», як орендарем, 25.05.2006 укладено договір № 00217 оренди землі належної ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Сторонами вказаного договору узгоджено розмір орендної плати в сумі 206,40 грн. щорічно за кожну земельну ділянку, яка має бути внесена до 25 грудня поточного року. Договір зареєстровано 26.03.2007 у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК».

У подальшому, 10.01.2011 між сторонами укладено угоду про внесення змін до вищезазначеного договору оренди, згідно якого зазначено, що цей договір укладено терміном на 25 років, починаючи з дня реєстрації угоди про внесення змін та орендні плата визначена в сумі 517,84 грн., але не менше 3% від нормативно - грошової оцінки землі. Вказану угоду зареєстровано у відділі Держкомзему у Тульчинському районі 04.11.2011.

Позивач вважає, що вона на даний час набула статусу орендодавця, а відповідач статусу орендаря за вищезазначеним Договором оренди від 25.05.2006 та угодою про внесення змін до вищезазначеного договору оренди від 10.01.2011.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору орендна плата вноситься до 25 грудня поточного року. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів орендної плати, підвищення цін, тарифів, внаслідок інфляції ( п. 13 Договору).

Відповідач на протязі двох років, тобто систематично не сплачує позивачу орендну плату, чим порушує її права, тому просить розірвати договір оренди № 00217 укладений 25.05.2006 між ОСОБА_2 , як орендодавцем та відповідачем СТОВ «Авангард», як орендарем, який зареєстрований 26.03.2007 у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за №0407685300217.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про проведення судового засідання без її участі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить розглядати справу без його участі.

Згідно ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене суд вважає можливим ухвалити рішення за результатами підготовчого судового засідання.

Згідно копії договору оренди землі № 00217, між ОСОБА_2 , як орендодавцем та СТОВ «Авангард», як орендарем, 25.05.2006 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (земельна частка (пай), яка знаходиться на території Сільницької сільської ради, загальною площею 1,9112 га. Договір укладено строком на 10 років. Сторонами вказаного договору узгоджено розмір орендної плати в сумі 206,40 грн. або в натуральній формі. Орендна плата вноситься до 25 грудня поточного року (а.с. 6, 7).

Також, 10.01.2011 між ОСОБА_2 , як орендодавцем та СТОВ «Авангард», як орендарем, укладено угоду про внесення змін до договору оренди на земельну ділянку, земельну частку (пай), згідно якої, договір укладено терміном на 25 років, починаючи з дня реєстрації угоди про внесення змін та орендна плата визначена в сумі 517,84 грн. в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказану угоду зареєстровано у відділі Держкомзему у Тульчинському районі 04.11.2011 (а.с. 8).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 338296203 від 06.07.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2761488905243, земельна ділянка кадастровий номер 0524385300:01:003:0028, площа 1,9112 га, власник: ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1481, виданого 06.07.2023 (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1481 від 06.07.2023 посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Іськовою Н.М., спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина складається з: земельної ділянки площею 1,9112 га в межах згідно з планом розташованої на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0524385300:01:003:0028 (а.с. 10).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 317 ЦК України надає власнику права володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про оренду землі» також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і зміст наведеного законодавчого регулювання є спрямованим на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

За змістом статей 30 та 31 Закону України «Про оренду землі» зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди землі припиняється з підстав, наведених у частині першій статті 31 Закону України «Про оренду землі», а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Тлумачення пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Згідно ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Пунктом 288.1. ст. 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до приписів пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року.

Нормами статті 18 Закону України «Про оцінку земель» установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності із визначення розміру орендної плати, така оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на п`ять-сім років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відповідний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 20.08.2013 у справі № 3-21гс13, від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13, від 18.05.2016 у справі № 6-325цс16.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Таким чином,аналізуючи вищевикладене,дослідивши обставинисправи,перевіривши їхдоказами,оцінивши належність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності,виходячи ізпринципів розумності,виваженості,справедливості,враховуючи те,що оскільки представником відповідача не спростовано систематичне порушення СТОВ «Авангард» умов договору оренди від 25.05.2006 та угоди про внесення змін до вищезазначеного договору оренди від 10.01.2011, та невиконання такого обов`язку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер та тягне за собою припинення договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Авангард», беручи до уваги позицію представника відповідача щодо не заперечення задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141ЦПКУкраїни з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (а.с. 1).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Розірвати договір оренди № 00217 укладений 25.05.2006 між ОСОБА_2 , як орендодавцем та СТОВ «Авангард», як орендарем, зареєстрований 26.03.2007 у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за № 0407685300217.

Стягнути з СТОВ «Авангард», місцезнаходження якого за адресою: вул. Центральна, 30, с. Сільниця, Тульчинський район Вінницька область, ЄДРПОУ 25495830, на користь ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: