Постанова

від 17.03.2025 по справі 914/2096/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа №914/2096/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Громадської спілки Організація колективного управління авторськими та суміжними правами від 10.01.2025 (вх. № 01-05/124/25 від 10.01.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 (суддя Мазовіта А.Б., повний текст рішення складено 23.12.2024)

у справі №914/2096/24

за позовом: Громадської спілки Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЛО

про: стягнення 67 100, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Громадської спілки Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (далі ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ (далі ТОВ КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ) до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЛО ( далі ТОВ АЛЛО) про стягнення 67 100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2023 представником позивача зафіксовано неправомірне використання відповідачем без належного дозволу та без сплати авторської винагороди у магазині «АЛЛО» у приміщенні ТРЦ «Forum Lviv» (м. Львів, вул. Під Дубом, 7-Б) музичного твору Wrecked (виконавець: Imagine Dragons, автори - Мсkее, Platzmon, Reynolds Sermon), майнові права на який передані в управління позивача, про що складено акт №1102/08/23 від 26.08.2023 та здійснено відеозапис порушення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у справі №914/2096/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судові витрати залишено за позивачем. Стягнуто з ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами на користь ТОВ АЛЛО 6 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивоване тим, що наданими позивачем доказами не доведено порушення його прав саме відповідачем, оскільки акт №1102/08/23 від 26.08.2023 складений в односторонньому порядку та підписаний лише представником позивача, а з доданого до акта відеозапису неможливо достовірно встановити час зйомки та джерело походження звуку. З огляду на те, що в магазині «АЛЛО» здійснюється роздрібна реалізація цифрової техніки, то в момент фіксації представником позивача порушення могла відбувалася демонстрація обладнання, що дозволено здійснювати безоплатно та без дозволу суб`єкта авторських прав відповідно до ст.22 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у справі №914/2096/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 67 100, 00 грн за незаконне використання твору Wrecked (виконавець Imagine Dragons, автори McKee, Platzman, Reynolds Sermon).

Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції переклав обов`язок доказування законності використання музичних творів з відповідача на позивача, що суперечить ст.ст. 614, 1166 ЦК України, відповідно до яких саме відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди.

Застосування судом ст.22 Закону України «Про авторське право і суміжні права» апелянт вважає безпідставним з огляду на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис підтверджує невідповідність обсягу та характеру відтворення музичного твору визначеній вказаною нормою Закону меті демонстрації обладнання.

Окрім того, апелянт покликається на постанови Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №910/12033/18 та від 20.03.2018 у справі №910/7609/17.

ТОВ АЛЛО подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у справі №914/2096/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами належності прав на спірний музичний твір, наявності права на звернення до суду з позовом у даній справі та порушення його прав саме відповідачем.

Зазначає, що позиція позивача про недоведеність саме відповідачем відсутності порушення авторських прав суперечить принципу змагальності сторін. Зважаючи на те, що в магазині «АЛЛО» здійснюється роздрібна реалізація цифрової техніки з функцією відтворення звуку, спірний твір міг бути увімкнений кимось із споживачів саме для перевірки обладнання або іншою особою поза межами приміщення магазину, який знаходиться в торгівельному центрі та не є звукоізольованим.

Оскільки відповідачу не було відомо про здійснення відеофіксацій та складання акта порушення представником позивача, останній не звертався до працівників магазину для з`ясування обставин використання спірного музичного твору, відповідач не міг зібрати докази на спростування факту незаконного використання спірного твору.

Окрім того, відповідач просить стягнути на його користь з ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами подала суду клопотання від 03.02.2015 про зменшення розміру витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката до 2 000 грн, мотивоване тим, що заявлений відповідачем розмір судових витрат неспівмірний зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 справу №914/2096/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами на рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у справі №914/2096/24, вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

01.01.2017 між Universal Music Publishing International Limited (видавець) та ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» (субвидавець) укладено договір, відповідно до п.2 якого видавець надає шляхом ліцензування субвидавцеві права на твори в тій мірі, в якій видавець володіє та контролює їх.

Окрім того, 01.01.2017 між Universal Music Publishing International Limitedта ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої окремі твори, зокрема і Wrecked (автор/композитор: Мсkее, Platzmon, Reynolds Sermon), є такими, які належать або підконтрольні видавцю і передані ліцензіату за договором.

31.12.2019 між Universal Music Publishing International Limited та ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» укладено угоду про продовження строку дії ліцензії на наступні три роки з 01.01.2020 по 31.12.2022.

20.09.2022 між Universal Music Publishing International Limited та ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» укладено угоду про продовження строку дії ліцензії на один рік з 01.01.2023 по 31.12.2023.

26.10.2023 між Universal Music Publishing International Limited та ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» укладено угоду про продовження строку дії ліцензії на один рік з 01.01.2024 по 31.12.2024.

26.06.2020 ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» (правовласник) та ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (організація) уклали договір №АВ130620 про управління майновими правами (далі договір №АВ130620 від 26.06.2020).

Відповідно до п. 2.1. договору №АВ130620 від 26.06.2020 правовласник надає організації повноваження здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав, а саме музичні твори з текстом і без тексту, права на які в даний час належать правовласнику, у т. ч. майнові права на які передано правовласнику від нерезидента України (далі - твори), (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії, передбачені цим договором та законом.

Відповідно до п. 4.1.1. договору №АВ130620 від 26.06.2020 організації передано повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника щодо публічного виконання об`єктів авторських прав (творів).

Згідно з п. 6.1. договору №АВ130620 від 26.06.2020 за умови отримання попередньої письмової згоди правовласника організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором.

За умови отримання попередньої письмової згоди правовласника організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав (п. 6.2. договору №АВ130620 від 26.06.2020).

Відповідно до п. 6.3. договору №АВ130620 від 26.06.2020 у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за умови отримання попередньої письмової згоди правовласника має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника, беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам, залученим організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом.

Додатковими угодами №1 від 02.12.2020, №2 від 16.12.2021, №3 від 16.12.2022, №4 від 11.12.2023, укладеними між ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» та ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», строк дії договору №АВ130620 від 26.06.2020 неодноразово продовжувався.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 11.12.2023 договір №АВ130620 від 26.06.2020 діє до 31.12.2024.

Декларацією-дорученням від 01.01.2023 до договору №АВ130620 від 26.06.2020 ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ», як правовласник, підтвердив наявність в його каталозі (серед об`єктів, на які в нього є права) твору Wrecked (автор/композитор: Мсkее, Platzmon, Reynolds Sermon), а також надав письмову згоду доручення ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» здійснювати фіксацію фактів використання вказаного твору та подавати судові позови з метою захисту порушених прав.

ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління, який надано Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №18.

Згідно з п.п.2.2.6, 2.4.9.,2.4.10. Статуту ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» напрямками діяльності останньої є, зокрема, фіксація фактів правопорушень авторського права, здійснення (за участі своїх уповноважених представників) фіксації використання об`єктів авторського права для виявлення можливих порушень щодо майнових авторських прав, що знаходяться в управлінні організації, виступ в інтересах правовласників (зокрема членів організації) в суді (в будь-яких судах та судових інстанціях).

26.08.2023 представником ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» складено акт фіксації комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання №1102/08/23, у якому зазначено про фіксацію публічного виконання в магазині «АЛЛО», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом 7-Б, ТРЦ «Forum Lviv», музичних творів, зокрема, Wrecked, виконавець - Imagine Dragons. До вказаного акта представником позивача додано відеозапис порушення.

Позивач звернувся до відповідача із листом-претензією щодо правомірного виконання музики № 01/09/23-1 від 01.09.2023, в якому повідомив про необхідність укладення ліцензійного договору для використання музичних творів.

18.09.2023 відповідач надіслав позивачу відповідь за вих. №895, у якій зазначив, що дотримується чинного законодавства України, а тому використовує в мережі магазинів виключно ті музичні твори, які включені до каталогу ТОВ «Індормедіа», з яким ТОВ «АЛЛО» попередньо уклало відповідний договір.

Листом Universal Music Publishing International Limited від 08.03.2024 надано ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» дозвіл на подання до суду позову до ТОВ «АЛЛО».

Враховуючи наведене, ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах ТОВ КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТОВ АЛЛО 67 100 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 421 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Нормами ч. 1 ст. 424 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється виключно з дозволу суб`єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензіат не має права використовувати об`єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об`єкта права інтелектуальної власності. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об`єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія надає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об`єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Як передбачено ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб`єктів авторського права. Первинним суб`єктом авторського права є автор твору. Суб`єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб`єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами. Способами використання твору є: відтворення; включення до складеного твору; включення до іншого твору, крім складеного твору; розповсюдження примірників твору; імпорт примірників твору; здавання в найм або в позичку примірників твору; публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору. Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу). Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб`єктом авторського права у межах набутих прав. Суб`єкт авторського права має право надати дозвіл на використання твору або розпоряджатися майновими правами на твір в інший спосіб, що не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом авторського права або суміжних прав, а також права особливого роду (sui generis) у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції мають право звертатися: суб`єкти авторського права або суб`єкти суміжних прав для захисту свого авторського права або суміжних прав; особи, яким надано виключне право на використання об`єктів авторського права та/або об`єктів суміжних прав та/або які мають право на отримання частки винагороди за використання об`єктів авторського права та/або об`єктів суміжних прав, для захисту своїх прав та/або охоронюваних законом інтересів у межах договору із суб`єктом авторського права або суб`єктом суміжних прав від протиправних посягань будь-якої третьої особи на права такого ліцензіата або права отримувача частки зазначеної винагороди; організації колективного управління відповідно до доручення правовласників-контрагентів з добровільного колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» з урахуванням сфери їх діяльності, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління; акредитовані організації колективного управління з урахуванням сфери їх акредитації, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління; особи, яким належить право особливого роду (sui generis).

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» особи, зазначені в частині першій цієї статті, мають право звертатися за захистом авторського права та/або суміжних прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про: визнання авторського права або суміжних прав; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права; відшкодування моральної шкоди; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або суміжних прав, або стягнення компенсації; припинення підготовчих дій до порушення авторського права та/або суміжних прав, у тому числі шляхом призупинення митних процедур, якщо є підстави вважати, що на митну територію України чи з митної території України можуть бути пропущені піратські примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технологічного засобу захисту об`єктів авторського права та/або об`єктів суміжних прав тощо; опублікування за рахунок порушника в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та/або суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов`язаних із захистом авторського права та/або суміжних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права та/або суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права та/або суміжних прав; стягнення з порушника авторського права та/або суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об`єкта, з приводу якого виник спір. Розмір компенсації має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечити захист від зловживань користувача. При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини; припинення і заборону опублікування творів, виконань, фонограм, відеограм, вилучення (конфіскацію) піратських примірників творів, фонограм, відеограм чи записів програм організацій мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо в ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права та/або суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення таких прав.

Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», відповідно до ч. 1 ст. 1 якого організація колективного управління - це громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі (центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності), що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Частинами 1, 3, 4, 9 ст. 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» унормовано, що колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених ст. 12 цього Закону. Правовласники як суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовласники мають право вільно обирати організацію колективного управління, яка буде управляти їхніми майновими правами, визначати, які саме майнові права і на які об`єкти авторського права і (або) суміжних прав передавати в управління, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону. Організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють, зокрема такі функції: збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація.

Як зазначалось вище, ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління, який надано Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №18.

ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» передані в управління майнові права на музичний твір Wrecked (виконавець: Imagine Dragons, автори - Мсkее, Platzmon, Reynolds Sermon) на підставі договору про управління майновими правами №АВ130620 від 26.06.2020, укладеного між ТОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» (правовласник) та ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», а також ліцензійного договору, укладеного 01.01.2017 між Universal Music Publishing International Limited (видавець) та ТзОВ «КОМП МЮЗІК ПАБЛІШИНГ» (субвидавець).

За умовами договору №АВ130620 від 26.06.2020 позивач має право збирати винагороду за публічне виконання творів, здійснювати фіксацію фактів їх комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цих творів.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем доведено належність йому майнових авторських прав на спірний музичний твір.

Відповідно до приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження факту порушення відповідачем майнових авторських прав позивач надав суду акт фіксації комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання №1102/08/23 від 26.08.2023, в якому зазначено про публічне виконання в магазині «АЛЛО», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом 7-Б, ТРЦ «Forum Lviv», музичних творів, зокрема, Wrecked, виконавець - Imagine Dragons. Також позивачем долучено диск з відеозаписом фіксації порушення.

В акті зазначено, що в приміщенні закладу наявні працюючі прилади/технічні засоби для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Розповсюдження звукової хвилі - публічне виконання безпосередньо зафіксовано на доданому до акта відео-звукозаписі і приймається на слух, а не зором.

Однак, акт фіксації №1102/08/23 від 26.08.2023 підписаний лише представником позивача та не містить відомостей про звернення останнього до представників відповідача з метою з`ясування обставин можливого неправомірного факту використання спірного музичного твору та підписання акта. У відеозаписі такі відомості також не зафіксовані.

За результатом дослідження відеозапису порушення колегією суддів встановлено, що представником позивача не зафіксовано джерело походження звуку при виконанні твору Wrecked, виконавець - Imagine Dragons. Вказане не дозволяє достеменно стверджувати, що відтворення вказаного твору відбувалось саме в магазині «АЛЛО» ТРЦ «Forum Lviv», в якому здійснює свою господарську діяльність відповідач.

Відтак, заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що використання спірного твору могло бути здійснено будь-якою особою, в тому числі й поза межами приміщення, що використовується відповідачем та знаходиться у торгівельному центрі.

Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX без дозволу суб`єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається відтворення твору у зв`язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що представником позивача зафіксовано звучання твору Wrecked (виконавець - Imagine Dragons) з 27хв. 03 с. до 28 хв. відеозапису ( тобто менше хвилини) і протягом цього часу гучність звучання цього твору постійно змінюється в достатньо широкому діапазоні.

Зважаючи на наведене та те, що на відеозаписі не зафіксовано джерела походження звуку, а в магазині «АЛЛО», у якому позивачем зафіксовано порушення, здійснюється роздрібна реалізація цифрової техніки з функцією відтворення звуку, колегія суддів погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції про те, що представником позивача міг бути зафіксований момент демонстрації обладнання.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем його майнових авторських прав використанням без дозволу музичного твору Wrecked, виконавець - Imagine Dragons, (автори: Мсkее, Platzmon, Reynolds Sermon).

Щодо покликання апелянта на недоведеність відповідачем відтворення музичного твору з метою, визначеною ст.22 Закону України «Про авторське право і суміжні права», колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 ГПК України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.

Як зазначалось вище, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що представником позивача зафіксовано звучання твору Wrecked (виконавець - Imagine Dragons) з 27хв. 03 с. до 28 хв. відеозапису ( тобто менше хвилини) і протягом цього часу гучність звучання спірного твору постійно змінюється в достатньо широкому діапазоні, чого не відмічалось на відеозаписі раніше. При цьому, представником позивача не зафіксовано на відеозаписі джерела походження звуку.

Зважаючи на наведені обставини та те, що в магазині «АЛЛО», у якому позивачем зафіксовано порушення, здійснюється роздрібна реалізація цифрової техніки з функцією відтворення звуку, колегія суддів вважає більш вірогідною обставину, що представником позивача зафіксовано використання музичного твору саме з метою демонстрації або перевірки обладнання, що дозволяється без дозволу суб`єктів авторського права відповідно до п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №910/12033/18 та від 20.03.2018 у справі №910/7609/17 судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки такі не містять висновків щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , який набрав чинності 01.01.2023.

Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить стягнути на його користь з ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу додано належним чином засвідчені копії:

- додаткової угоди №43 від 15.01.2025 до договору про надання правової допомоги №А1 від 10.06.2019, укладеної між АБ «Олександра Шевченка» (виконавець) та ТОВ «АЛЛО» (замовник), відповідно до п.1 якої замовник доручив виконавцю: надати консультації, з урахуванням норм чинного законодавства України, прецедентної практики та правових висновків за аналогічними справами з питань, викладених у апеляційній скарзі ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у справі №914/2096/24; скласти, виготовити та подати до суду відзив на апеляційну скаргу ГС «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами». Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили вартість таких послуг 20 000 грн;

- акта прийому-передачі послуг №43 до договору про надання правової допомоги №А1 від 10.06.2019 та додаткової угоди №43 від 15.01.2025 на суму 20 000 грн;

- платіжної інструкції №19428679 від 20.01.2015, як доказ оплати професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги №А1 від 10.06.2019 та додатковою угодою №43 від 15.01.2025 в сумі 20 000 грн.

В матеріалах справи міститься також копія договору про надання правової допомоги №1А від 10.06.2019, укладеного між АБ «Олександра Шевченка» (виконавець) та ТОВ «АЛЛО» (замовник).

Отже, відповідачем підтверджено його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 20 000,00 грн.

ГС Організація колективного управління авторськими та суміжними правами подала суду клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката до 2 000 грн, мотивоване тим, що заявлений відповідачем розмір судових витрат неспівмірний зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст.126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (відповідачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, приймаючи до уваги незначну складність даної справи, обсяг та обґрунтованість поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу, зважаючи на клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та співмірності з виконаною роботою.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Громадської спілки Організація колективного управління авторськими та суміжними правами від 10.01.2025 (вх. № 01-05/124/25 від 10.01.2025) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у справі №914/2096/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Стягнути з Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5, прм. 57, офіс 1, ідентифікаційний код 43370642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (м. Дніпро, вул. Барикадна, 15-А, ідентифікаційний код 30012848) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

7. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.