Постанова

від 11.03.2025 по справі 914/1241/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа №914/1241/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Голубінка М.

за участю представників сторін:

від позивача Соколик О.М.

від відповідача Оленюк С.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АТАКА від 11.12.24 (вх. № ЗАГС 01-05/3589/24 від 12.12.24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 (повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024, суддя Король М.Р.)

у справі № 914/1241/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АТАКА

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про: визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКА» (далі ТОВ «АТАКА», позивач) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( далі - Відділення АМК, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Відділення АМК «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28.03.2024 № 63/11-р/к у справі №63/1-01-102-2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, приймаючи рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28.03.2024 № 63/11-р/к, Відділення АМК неправильно застосувало норми матеріального права, порушило норми процесуального права, неповно з`ясувало обставини, що мають значення для справи, оскільки у матеріалах справи №63/1-01-102-2020 відсутні прямі і належні докази наявності узгоджених антиконкурентних дій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у справі №914/1241/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване рішення Відділення АМК прийняте на підставі зібраних у справі доказів, у ньому повно та всебічно проаналізовано наявні документи, з`ясовано обставини, як підготовки, так і проведення торгів щодо закупівлі, а доводи Відділення АМК стосовно протиправної узгодженої поведінки ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» не спростовані позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку про прийняття Відділенням АМК оспорюваного рішення у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ АТАКА подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у справі №914/1241/24 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення Відділення АМК Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 28.03.2024 №63/11-р/к у справі № 63/1-01-102-2020.

Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи, неправильною оцінкою наданих сторонами доказів.

Зокрема, скаржник зазначає, що висновки Відділення АМК щодо узгодженої поведінки ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» під час участі в торгах ґрунтуються на припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах, оскільки: зовнішні ознаки в оформленні документів не можуть самі по собі свідчити про обмін інформацією між учасниками торгів при підготовці конкурсних пропозицій, а відповідачем не доведено неможливості співпадіння; схожість оформлення та зовнішнього вигляду пропозицій торгів не можє свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій, оскільки документація учасників повинна відповідати вимогам замовника; результат торгів залежить саме від якості пропозиції та її вартості, а тому саме суть конкурсної пропозиції в першу чергу мала бути досліджена відповідачем; під час проведення торгів мала місце цінова конкуренція між учасниками, а перемога в конкурсних торгах стала наслідком запропонованої найменшої ціни; учасниками торгів запропоновано замовнику різні ціни і останній не був позбавлений можливості обрати іншого переможця або відхилити пропозиції учасників; подання учасниками пропозицій конкурсних торгів в останній день строку може бути наслідком співпадіння, встановленого обмеження у часовому періоді для надання пропозицій, а також бути пов`язаним з особливостями режиму роботи зазначених юридичних осіб;

перебування позивача та іншого учасника закупівель у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства України та не є

свідченням узгодженості дій між зазначеними особами; позивач та інший учасник закупівель мають різних засновників (учасників) та зареєстровані за різними адресами.

Окрім того, апелянт покликається на те, що Відділення АМК порушило норми процесуального права, оскільки не повідомило належним чином ТОВ «АТАКА» про початок розгляду справи № 63/1-01-102-2020 та не задоволило його клопотання про відкладення розгляду справи.

Відділення АМК подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у справі №914/1241/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, відповідач зазначає, що в оскаржуваному рішенні Відділенням АМК встановлено сукупність обставин, які підтверджують наявність антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів та виключають можливість некоординованої поведінки.

Окрім того, відповідач заперечує доводи скаржника про порушення Відділенням АМК норм процесуального права, зазначаючи, що розпорядження про початок розгляду справи № 63/1-01-102-2020 надсилалось на вказану в матеріалах справи адресу ТОВ «АТАКА», а законодавство не передбачає обов`язкового

задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 справу №914/1241/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ АТАКА на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у справі № 914/1241/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 задоволено заяву представника позивача Соколика М. В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 розгляд справи відкладено на 18.02.2025.

В судовому засіданні 18.02.2025 оголошено перерву до 11.03.2025.

У судовому засіданні 11.03.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Розпорядженням адміністративної колегії Відділення АМК від 10.09.2020 №63/71-рп/к розпочато розгляд справи №63/1-01-102-2020 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 і пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Рішенням Відділення АМК «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28.03.2024 № 63/11-р/к у справі №63/1-01-102-2020 ( далі Рішення Відділення АМК) визнано дії ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» щодо узгодження своєї поведінки під час участі у закупівлях (UA-2017-03-13-000175-c, UA-2017-04-26-000161-с, UA-2017-09-13-000844-a, UA-2020-02-19-000157-c, UA-2017-10-12-000118-а) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинене порушення на позивача накладено штраф у сумі 250 000 грн.

Рішенням Відділення АМК встановлено, зокрема, що ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» подали заявки на участь у процедурі електронних торгів, які проводились: регіональною філією «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» за ідентифікатором закупівлі UA-2017-03-13-000175-c (далі Торги 1); регіональною філією «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за ідентифікаторами закупівлі UA-2017-04-26-000161-с (далі Торги 2), UA-2017-09-13-000844-a (далі Торги 3), UA-2020-02-19-000157-c (далі Торги 5); регіональною філією «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» за ідентифікатором закупівлі UA-2017-10-12-000118-а (далі Торги 4). Переможцем Торгів визнано ТОВ «АТАКА», з яким укладено договори поставки.

У процесі розгляду справи №63/1-01-102-2020 Відділенням АМК встановлено, що учасники під час підготовки та участі у Торгах діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання, з огляду на наступне:

1.Схожість документів пропозицій.

В Торгах 1 обидва учасники: подали пропозиції на схожих за оформленням фірмових бланках, хоча замовник не встановлював таких вимог; однаково відступили від запропонованого замовниками зразку тендерної пропозиції; подали подібні за змістом та оформленням довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації; подали подібну за змістом інформацію щодо притягнення службових осіб та самого суб`єкта господарювання до відповідальності, яка вимагалась замовником в довільній формі; подали однаково оформлену в табличній формі інформацію «Довідка про продукцію».

В Торгах 2 обидва учасники: подали пропозиції на схожих за оформленням фірмових бланках, хоча замовник не встановлював таких вимог; подали подібні за змістом та оформленням довідки про відсутність підстав для відмови участі в процедурі закупівлі та довідку з відомостями про учасника, які вимагались замовником в довільній формі; надали однакового змісту гарантійні листи та один і той самий сертифікат якості на товар; допустили однакової граматичної помилки у формі «Тендерна пропозиція» та однаково вказали некоректну назву товарів в довідці про товар та декларації постачальника про відповідність.

В Торгах 3 обидва учасники: подали пропозиції на схожих за оформленням фірмових бланках, хоча замовник не встановлював таких вимог; подали подібні за змістом та оформленням довідки про відсутність підстав для відмови участі в процедурі закупівлі та довідку з відомостями про учасника, які вимагались замовником в довільній формі; надали однакового змісту гарантійні листи; допустили однакової граматичної помилки у формі «Тендерна пропозиція»; однаково вказали некоректну назву товару в декларації постачальника про відповідність; подали однакові копії сертифікату якості на «Скользун» та однакові копії креслень.

В Торгах 4 обидва учасники: подали пропозиції на схожих за оформленням фірмових бланках, хоча замовник не встановлював таких вимог; подали однаково оформлені інформацію щодо досвіду виконання аналогічних договорів, довідки про відсутність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, довідки про кількість працівників, наявність приміщень та транспортних засобів, які вимагались замовником в довільній формі; надали однакового змісту та оформлення гарантійні листи щодо погодження з умовами проекту договору, хоча замовник такої вимоги не вказував.

В Торгах 5 обидва учасники: подали пропозиції на схожих за оформленням фірмових бланках, хоча замовник не встановлював таких вимог; подали однаково оформлені довідки про відсутність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, які вимагались замовником в довільній формі; надали гарантійні листи однакового змісту; надали однакову за змістом та оформленням інформацію про те, що характеристики товару передбачають застосування заходів із захисту довкілля; однаково вказали некоректну назву товару в декларації постачальника про відповідність.

2. Спільні властивості файлів.

У Торгах 1 обидва учасники подали низку документів, які створені в форматі «pdf» з спільними параметрами (виробник/програма/версія).

У Торгах 2,4,5 обидва учасники подали більшість документів у форматі «pdf» (версія 1.3.), а низка файлів була створена за допомогою однієї і тієї ж програми Canon в один день.

У Торгах 3 обидва учасники подали більшість документів у форматі «pdf» (версія 1.2.), а низка файлів була створена за допомогою однієї і тієї ж програми I.R.I.S. та одного і того ж виробника PDF:5.0.0.346 в один день.

3. Господарські відносини між ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» до та під час проведення Торгів1-4, що підтверджується договором поставки від 20.02.2017, видатковими накладними на продукцію, розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту, наданою ГУ ДФС у Харківській області.

4. Спільні ІР-адреси.

Обидва учасники використовували ІР-адресу НОМЕР_1 , яка належить засновнику та бухгалтеру ТОВ «АТАКА» - ОСОБА_1 , а ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» використовувало таку при вході в аукціон в Торгах 2,3 та при поданні пропозицій в Торгах 2.

5. Поведінкові аспекти формування цінових пропозицій.

Учасниками запропоновано в Торгах гранично незначну різницю в цінах, яка не може бути об`єктивно обгрунтованою.

ТОВ «АТАКА» закупило у ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» ту саму кількість продукції, яку зобов`язалось поставити для регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» згідно з укладеним за результатами проведеної закупівлі договором поставки, при цьому ТОВ «АТАКА» придбало у ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» муфту еластичну власного виробництва.

Відтак, поведінка учасників у Торгах знаходиться поза межами економічного пояснення та реальної цінової конкуренції, яка б мала відображати раціональне формування цінових пропозицій.

Відділення АМК дійшло висновку, що наведені факти в їх сукупності свідчать про узгодження ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» своєї поведінки під час участі в Торгах, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Не погодившись з вказаним Рішенням Відділення АМК, ТОВ «АТАКА» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання такого недійсним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Відповідно до ст.1 Закону України Про захист економічної конкуренції (далі Закон) економічна конкуренція це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом (ч.1 ст.40 ГК України).

За приписами ст.3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом. Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду (ч.ч.6,7 ст.40 ГК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.35 Закону розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Статтею 41 Закону передбачено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Докази мають право надавати особи, які беруть участь у справі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

Згідно зі ст.60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ст.59 Закону підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як зазначено вище, Рішенням Відділення АМК у справі №63/1-01-102-2020 визнано дії ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» щодо узгодження своєї поведінки під час участі у закупівлях (UA-2017-03-13-000175-c, UA-2017-04-26-000161-с, UA-2017-09-13-000844-a, UA-2020-02-19-000157-c, UA-2017-10-12-000118-а) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинене порушення на позивача накладено штраф у сумі 250 000 грн.

Частиною 1 ст.50 Закону встановлено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання (ч.1 ст.5 Закону).

Відповідно до ст.6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 ЗУ Про захист економічної конкуренції, передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, внаслідок узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об`єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №910/10212/19, від 02 липня 2020 року у справі №927/741/19, від 08 квітня 2021 року у справі №916/191/20, від 13 квітня 2021 року у справі №921/120/20, від 17 грудня 2024 року у справі №909/1182/23.

Закон України Про захист економічної конкуренції не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України

Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2019 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, від 26.01.2021 зі справи № 910/2576/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20.

У постанові від 28.01.2020 у справі № 910/6507/19 Верховний Суд зазначив, що кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

Так, в оскаржуваному Рішенні Відділення АМК на підставі аналізу дій учасників Торгів ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» встановлено сукупність обставин, які виключають можливість некоординованої поведінки: схожість поданих учасниками документів в складі тендерних пропозицій, спільні властивості файлів, використання учасниками спільної ІР-адреси при вході в аукціон та при поданні пропозицій, наявність між учасниками господарських відносин до та під час проведення торгів, невідповідність поведінки учасників щодо формування цінових пропозицій реальній конкуренції.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані обставини в їх сукупності та взаємозв`язку підтверджують наявність узгодженої поведінки ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» у підготовці пропозицій для участі в Торгах, що є підставою для кваліфікації дій зазначених суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів.

Апелянтом не спростовано обставин, які покладені в основу оскажуваного Рішення Відділення АМК та не доведено належними та допустимими доказами порушення або неправильного застосування норм матеріального права, що могло би бути підставою для скасування такого рішення на підставі частини 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Щодо твердження апелянта про те, що встановлені Відділенням АМК схожості у тендерних пропозиціях ТОВ «АТАКА» та ТОВ «КОМСНАБ ЛІДЕР» не є достатніми доказами вчинення антиконкурентних узгоджених дій та можуть бути наслідком співпадіння, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові від 08.07.2021 у справі № 914/938/20 Верховний Суд зазначив, що спільні IP-адреси, наявність господарських відносин, схожість в оформленні тендерних пропозицій,наявність спільних властивостей у файлах, не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об`єктивних чинників, а свідчить про узгодженість (координацію) учасників торгів своєї поведінки під час підготовки та участі в торгах, зокрема про обмін інформацією між ними.

Наявність спільних особливостей (нехарактерної схожості) в оформленні документів, які входять до складу тендерних пропозицій, є свідченням того, що під час підготовки таких документів між учасниками відбувався обмін інформацією, про що зазначав Верховний Суд у постанові від 13.04.2021 у справі № 921/120/20.

Здійснивши аналіз усіх вищевказаних обставин та фактів, колегія суддів вказує, що зазначені у Рішенні Відділення АМК факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин, а свідчать про узгодження (координацію) своєї поведінки під час підготовки до участі та участі у торгах.

Апелянтом здійснюється фрагментація доказів у справі з метою їх представлення відірвано один від одного, натомість, сукупність виявлених особливостей у двох суб`єктів господарювання свідчить про узгодження поведінки учасників.

Щодо покликання апелянта на порушення Відділенням АМК норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 37 Закону розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

При цьому, Законом не деталізовано процедури надіслання такого розпорядження, встановлення місцезнаходження відповідача та обставини щодо отримання відповідачем поштового відправлення.

На виконання вимог ст. 37 Закону, листом від 10.09.2020 № 63-02/3807 Відділення АМК надіслало розпорядження від 10.09.2020 № 63/71-рп/к про початок розгляду справи в межах трьох робочих днів за адресою, яка наскрізно вказувалась та містилася в матеріалах справи № 63/1-01-102-2020. Однак, вказаний лист повернувся до Відділення АМК за закінченням встановленого строку зберігання .

Листом від 12.03.2024р. №63-02/822 Відділення АМК повідомило ТОВ «АТАКА» про призначення розгляду справи № 63/1-01-102-2020 на 28.03.2024.

ТОВ «АТАКА» звернулось до Відділення АМК з клопотанням від 26.03.2024 №84 (вх. №63-01/786 від 27.03.2024) про перенесення розгляду справи.

Однак, Відділення АМК розгляду справи не відклало та 28.03.2024 прийняло оскаржуване Рішення.

Колегія суддів зазначає, що ст.ст 35 49 Закону, які регулюють порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не передбачають обов`язкової участі сторони в засідання органу Антимонопольного комітету України при розгляді справи та обов`язкового задоволення клопотання відповідача в справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 59 Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, чого у даному випадку судом не встановлено.

Відтак, покликання скаржника на порушення відповідачем норм процесуального права відхиляється судом як таке, що не може бути підставою для скасування рішення Відділення АМК.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у справі №914/1241/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АТАКА без задоволення.

2.Витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за скаржником.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку в строки, визначені ст.ст.287-288 ГПК України.

4.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст виготовлено 17.03.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.