Постанова

від 06.03.2025 по справі 915/1447/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1447/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» - керівник Мазур А.В., адвокат Петровський Д.О.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» - адвокат Ферлій А.А., адвокат Рознін В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024, суддя суду першої інстанції Смородінова О.Г., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 21.10.2024

по справі №915/1447/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига Альона Федорівна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна

про: скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна, витребування із незаконного володіння відповідача на користь позивача об`єкту нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

18.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 15.09.2023 (вх. № 12239/23), в якій просило суд:

1. Скасувати рішення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвиги Альони Федорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63563281 від 18.02.2022 19:53:04, запис про право власності № 46797676, дата, час державної реєстрації: 18.02.2022 19:36:38, про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 38524467, на об`єкт нерухомого майна: нежитловий об`єкт, складається з будівель та споруд: кафе літ.Б-1, загальною площею 54,5 кв.м., м`ясний павільйон літ.В-1, загальною площею 369,8 кв.м., котельня літ.Г-1, загальною площею 5,5 кв.м., торгівельний павільйон кафе з майданчиком літ.Д-1, загальною площею 96,2 кв.м., кафе-офіс літ.Є-2, загальною площею 154,3 кв.м., зупиночний павільйон-кафе літ.Ж-1, загальною площею 86,1 кв.м., молочно-рибний павільйон літ.З-1, загальною площею 613,6 кв.м., торговельний павільйон літ. І-1, загальною площею 38,1 кв.м, торговельний павільйон літ.Л-1, загальною площею 45,0 кв.м., павільйон ремонту одягу літ.М-1 загальною площею 22,0 кв.м., аптека літ.Н-2, загальною площею 75,8 кв.м., магазин літ.О-1, загальною площею 28,5 кв.м., торговельний павільйон літ.П-1, загальною площею 35,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1П-1, загальною площею 62,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 2П-1, загальною площею 10,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 3П-1, загальною площею 30,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 4П-1, загальною площею 29,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 5П-1, загальною площею 19,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 6П-1, загальною площею 16,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 7П-1, загальною площею 8,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 8П-1, загальною площею 11,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 9П-1, загальною площею 8,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 10П-1, загальною площею 16,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 11П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 12П-1, загальною площею 20,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 13П-1, загальною площею 23,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 14П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 15П-1, загальною площею 18,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 16П-1, загальною площею 30,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 17П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 18П-1 загальною площею 37,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 19П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 20П-1, загальною площею 59,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 21П-1, загальною площею 13,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 22П-1, загальною площею 18,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 23П-1, загальною площею 22,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 24П-1, загальною площею 16,1 кв.м., торговельний павільйон літ. Р-1, загальною площею 20,3 кв.м., магазин літ.С-1, загальною площею 13,2 кв.м., гаражний бокс літ.Т-1, загальною площею 42,8 кв.м., аптека літ.У-2, загальною площею 141,5 кв.м., торговельний павільйон літ. Щ-1, загальною площею 103,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1Щ-1, загальною площею 134,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 2Щ-1, загальною площею 95,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 3Щ-1, загальною площею 47,9 кв.м., торговельний павільйон літ. 4Щ-1, загальною площею 69,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 5Щ-1, загальною площею 84,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 6Щ-1, загальною площею 112,6 кв.м., торговельний павільйон літ. И-1, загальною площею 110,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1И-1, загальною площею 23,0 кв.м., павільйон-кафе літ. 1Ж-1, загальною площею 38,0 кв.м., будівля офісу зі складськими приміщеннями літ.Я-2, загальною площею 123,9 кв.м. Службові будівлі: сарай літ.Ф-1, навіс літ.Е-1, навіс літ.Ш-1, будівлі охорони літ.Ц-1, літ.Ч-1, сарай літ.Ю, торговельні кіоски 265 шт. Огорожі №№ 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, споруда №420 (трансформаторна підстанція), покриття № І, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 911310948101, розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Космонавтів, будинок 156а.

2. Витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 38524467 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», код ЄДРПОУ 24056560, об`єкт нерухомого майна: нежитловий об`єкт, складається з будівель та споруд: кафе літ.Б-1, загальною площею 54,5 кв.м., м`ясний павільйон літ.В-1, загальною площею 369,8 кв.м., котельня літ.Г-1, загальною площею 5,5 кв.м., торгівельний павільйон кафе з майданчиком літ.Д-1, загальною площею 96,2 кв.м., кафе-офіс літ.Є-2, загальною площею 154,3 кв.м., зупиночний павільйон-кафе літ.Ж-1, загальною площею 86,1 кв.м., молочно-рибний павільйон літ.З-1, загальною площею 613,6 кв.м., торговельний павільйон літ. І-1, загальною площею 38,1 кв.м, торговельний павільйон літ.Л-1, загальною площею 45,0 кв.м., павільйон ремонту одягу літ.М-1 загальною площею 22,0 кв.м., аптека літ.Н-2, загальною площею 75,8 кв.м., магазин літ.О-1, загальною площею 28,5 кв.м., торговельний павільйон літ.П-1, загальною площею 35,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1П-1, загальною площею 62,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 2П-1, загальною площею 10,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 3П-1, загальною площею 30,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 4П-1, загальною площею 29,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 5П-1, загальною площею 19,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 6П-1, загальною площею 16,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 7П-1, загальною площею 8,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 8П-1, загальною площею 11,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 9П-1, загальною площею 8,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 10П-1, загальною площею 16,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 11П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 12П-1, загальною площею 20,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 13П-1, загальною площею 23,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 14П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 15П-1, загальною площею 18,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 16П-1, загальною площею 30,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 17П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 18П-1 загальною площею 37,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 19П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 20П-1, загальною площею 59,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 21П-1, загальною площею 13,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 22П-1, загальною площею 18,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 23П-1, загальною площею 22,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 24П-1, загальною площею 16,1 кв.м., торговельний павільйон літ. Р-1, загальною площею 20,3 кв.м., магазин літ.С-1, загальною площею 13,2 кв.м., гаражний бокс літ.Т-1, загальною площею 42,8 кв.м., аптека літ.У-2, загальною площею 141,5 кв.м., торговельний павільйон літ. Щ-1, загальною площею 103,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1Щ-1, загальною площею 134,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 2Щ-1, загальною площею 95,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 3Щ-1, загальною площею 47,9 кв.м., торговельний павільйон літ. 4Щ-1, загальною площею 69,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 5Щ-1, загальною площею 84,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 6Щ-1, загальною площею 112,6 кв.м., торговельний павільйон літ. И-1, загальною площею 110,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1И-1, загальною площею 23,0 кв.м., павільйон-кафе літ. 1Ж-1, загальною площею 38,0 кв.м., будівля офісу зі складськими приміщеннями літ.Я-2, загальною площею 123,9 кв.м. Службові будівлі: сарай літ.Ф-1, навіс літ.Е-1, навіс літ.Ш-1, будівлі охорони літ.Ц-1, літ.Ч-1, сарай літ.Ю, торговельні кіоски 265 шт. Огорожі №№ 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, споруда №420 (трансформаторна підстанція), покриття № І, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 911310948101, розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Космонавтів, будинок 156а.

Позов обґрунтовано тим, що з квітня 2016 року по 2022 рік ОСОБА_1 , як законний директор та учасник Товариства, був позбавлений можливості управляти господарською діяльністю Товариства, а особи, які незаконно заявляли себе як керівники товариства, вчиняли весь цей період незаконні дії з розпорядження майном підприємства та його господарською діяльністю. Наслідком дій вказаних осіб 18 лютого 2022 року о 19:36 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвигою Альоною Федорівною було проведено державну реєстрацію права власності на нежитловий об`єкт (реєстраційний номер об`єкта: 911310948101), розташований по вулиці Космонавтів, 156-А у місті Миколаєві Миколаївської області.

Позивач зазначає, що вказаний правочин з відчуження (передачі) нерухомого майна було вчинено під час дії зареєстрованого арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.09.2020 у справі № 490/4519/20, що свідчить про його нікчемність. На переконання ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс», вчинений ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» та приватним виконавцем правочин з відчуження майна позивача, враховуючи його нікчемність, не є достатньою правовою підставою для набуття спірного майна. А тому позивач вправі у цих спірних правовідносинах витребувати спірне майно у ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» на підставі статті 1212 ЦК України. А рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2023 у справі № 915/1447/23.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції вказав, що постанова та акт приватного виконавця Довгань В.В. про передачу майна стягувачу, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), та рішення про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно є результатом примусової реалізації майна, а тому п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо відмови в реєстрації прав не підлягає застосуванню при реєстрації права власності на таке майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі №917/1212/21 вкотре наголосила, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Таким чином, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» про скасування рішення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвиги Альони Федорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63563281 від 18.02.2022, задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції також послався на те, що витребування спірного майна від відповідача на користь позивача призведе до порушення принципу пропорційності, оскільки покладатиме надмірний індивідуальний тягар на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс», який є добросовісним набувачем майна. При цьому, оскільки відповідач є добросовісним набувачем спірного об`єкту нерухомого майна, вказане майно не може бути витребуване у нього, в силу приписів абз.1 ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України, оскільки таке майно було реалізоване у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23.

Апелянт послався на те, що за період з квітня 2016 року по 2022 рік ОСОБА_1 , як законний директор та учасник Товариства, був позбавлений можливості управляти господарською діяльністю Товариства, а особи, які незаконно заявляли себе як керівники товариства, вчиняли весь цей період незаконні дії з розпорядження майном підприємства та його господарською діяльністю.

В той же час, 18 лютого 2022 року о 19:36 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвигою Альоною Федорівною було проведено державну реєстрацію права власності на нежитловий об`єкт (реєстраційний номер об`єкта: 911310948101), розташований по вулиці Космонавтів, 156-А у місті Миколаєві Миколаївської області. Своїм рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63563281 від 18.02.2022, приватний нотаріус Недвига А.Ф., ігноруючи існуючий в рамках кримінального провадження арешт та заборону на відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном, НЕЗАКОННО зареєструвала право власності на нежитловий об`єкт по вул. Космонавтів 156-А у місті Миколаєві за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38524467). Вказану дію вчинено на підставі постанови та акту від 14.01.2022 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні ВП №66561725, складених приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторією Володимирівною.

Апелянт заявляє, що враховуючи передачу Відповідачу приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторією Володимирівною нерухомого майна Позивача у рахунок погашення боргу під час дії арешту та обмежень проведення будь- яких реєстраційних дій на зазначене відчужуване майно, встановлених ухвалою слідчого судді Центрального районного м. Миколаєва від 29.07.2020 суду у справі №490/4519/20, шляхом складання постанови приватного виконавця від 14.01.2022 та акту від 14.01.2022 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні ВП №66561725, тобто укладання правочину, то даний правочин є нікчемним відповідно до закону з моменту укладення, на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Апелянт вказує, що вчинений ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» та приватним виконавцем правочин з відчуження майна Позивача, враховуючи його нікчемність, не є достатньою правовою підставою для набуття спірного майна. А тому Позивач вправі у цих спірних правовідносинах витребувати спірне майно у ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» на підставі статті 1212 ЦК України

Апелянт зазначив, що 17.01.2024 він звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, в якій вказав про додаткові обставини, які є підставами позовних вимог, а саме, незаконне безпідставне припинення обтяжень спірного майна приватним нотаріусом іншого територіального нотаріального округу за стороннім документом. В той же час, судом необґрунтовано відмовлено позивачу у прийнятті заяви про зміну позовних вимог. Враховуючи зазначене позивач просить апеляційний суд розглядати справи з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Крім того, апелянт вказав, що 17.01.2024 він звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме, матеріалів та документів, на підставі яких 18.02.2022 нотаріусом Домбровською Т.В. здійснювалось припинення обтяжень нерухомого майна у вигляді арештів під номерами записів 38035806 та 14652588 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 911310948101. А оскільки неправомірне припинення обтяження спірного нерухомого майна приватним нотаріусом Домбровською Т.В. є однією з підстав позову та впливає на законність переходу права власності відповідачу, то вказані обставини підлягали дослідженню судом. Однак, ухвалою від 17.07.2024 суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23.

Відповідач вказує, що позиція Позивача щодо порушень з боку приватного виконавця Довгань В.В. під час реалізації Об`єкту є необґрунтованою, безпідставною та недоведеною, а отже відсутні підстави для встановлення нікчемності (визнання недійсності) правочину щодо примусової реалізації Об`єкту.

Відповідач зазначив, що на підтвердження відсутності обтяжень приватний нотаріус Недвига А.Ф. надала інформаційну довідку, з якої вбачається відсутність арештів та обтяжень, накладених ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.07.2020 по справі №490/4519/20 на момент прийняття оскаржуваного рішення від 18.02.2022. Таким чином, у приватного нотаріуса Недвиги А.Ф. не було жодних підстав для неприйняття оскаржуваного рішення від 18.02.2022.

Крім того, відповідач послався на те, що постанова та акт приватного виконавця Довгань В.В. про передачу майна стягувачу, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), та рішення про реєстрацію права власності на Об`єкт, є результатом примусової реалізації майна, а тому п.6 ч.1 ст.24 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо відмови в реєстрації прав не застосовується при реєстрації права власності на таке майно.

Відповідач також послався на те, що положення Закону України «Про виконавче провадження» та положення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016р. не містять заборони на реалізацію майна боржника, на яке накладений арешт, або буд-яких спеціальних умов та критеріїв реалізації такого майна. Таким чином, не можна погодитись з позицією Позивача, що Об`єкт має обмежену оборотоздатність.

ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» також вказав, що він є добросовісним набувачем Об`єкту, а отже Об`єкт не може бути в нього витребуваний в силу абз.1 ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України, оскільки він проданий у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СЕРВІС» та залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1447/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/1447/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1447/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1447/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у сумі 91 424,08 грн 2) направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Недвиги Альони Федорівни та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були долучені докази сплати судового збору у сумі 91 424,08 грн та направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Недвиги Альони Федорівни та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни. Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 08.01.2025; призначено справу №915/1447/23 до розгляду на 27.01.2025 о 12:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкладено розгляд справи №915/1447/23 на 06.03.2025 о 11:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

06.03.2025 у судовому засіданні прийняли участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» - керівник Мазур А.В., адвокат Петровський Д.О. та представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» - адвокат Ферлій А.А., адвокат Рознін В.А.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025, якою відкладено розгляд справи №915/1447/23 на 06.03.2025 о 11:30, була отримана засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 03.02.2025, Довгань Вікторією Володимирівною 10.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 06.03.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Розгляд клопотань, наявних в матеріалах справи.

1) Разом з апеляційною скаргою надійшло клопотання апелянта про витребування у приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Домбровської Тетяни Василівни матеріалів та документів, на підставі яких здійснювалось 18.02.2022 припинення обтяжень нерухомого майна у вигляді арештів під номерами записів 38035806 та 14652588 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 911310948101.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що оскільки неправомірне припинення обтяження спірного нерухомого майна приватним нотаріусом Домбровською Т.В. є однією з підстав позову та впливає на законність переходу права власності відповідачу, то вказані обставини підлягають дослідженню судом.

Колегія суддів залишила без задоволення клопотання ТОВ "Ринок-Торг-Сервіс" про витребування доказів у даній справі (ухвала у протокольній формі), з огляду на наступне.

Позивач, звертався з аналогічними клопотаннями до суду першої інстанції, зокрема, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у зв`язку з тим, що правомірність припинення обтяження спірного нерухомого майна приватним нотаріусом Домбровською Т.В. при вчиненні останньою 18.02.2022 відповідної реєстраційної дії не виступає предметом позовних вимог та, відповідно, вказані обставини не відносяться до предмета доказування у даній справі.

Крім того, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2024 було повторно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у зв`язку з тим, що позивач повинен був подати клопотання про витребування доказів разом з поданням позовної заяви. Проте, клопотання про витребування доказів подано майже через три місяці з моменту відкриття провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про витребування у приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Домбровської Тетяни Василівни матеріалів та документів, на підставі яких здійснювалось 18.02.2022 припинення обтяжень нерухомого майна у вигляді арештів під номерами записів 38035806 та 14652588 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 911310948101.

Крім того, в силу статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Розглянувши таке клопотання позивача, колегія суддів суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення, оскільки докази, які можуть бути отримані судом, жодним чином не впливатимуть на предмет доказування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, виходячи зі змісту заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» позовних вимог, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин дотримання законності при прийнятті приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвигою А.Ф. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63563281 від 18.02.2022 19:53:04 та внесенні запису про право власності № 46797676, дата, час державної реєстрації: 18.02.2022 19:36:38, про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГ - СЕРВІС» на спірний об`єкт нерухомого майна, а також обставини наявності у зв`язку із цим підстав для витребування із незаконного володіння відповідача на користь позивача спірного об`єкта нерухомого майна.

При цьому, позивач просить суд витребувати у приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Домбровської Тетяни Василівни матеріали та документи, на підставі яких здійснювалось 18.02.2022 припинення обтяжень нерухомого майна у вигляді арештів під номерами записів 38035806 та 14652588 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 911310948101.

Суд наголошує, що істотною ознакою судових доказів є те, що ними визнаються не будь-які фактичні дані, а лише ті, які підтверджують заявлені вимоги чи подані заперечення та інші обставини, які мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" або продажу майна боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, обставини правомірності припинення обтяження спірного нерухомого майна приватним нотаріусом Домбровською Т.В., при вчиненні останньою 18.02.2022 відповідної реєстраційної дії, не впливає на вирішення даного спору по суті, крім того, це не виступає предметом позовних вимог та, відповідно, вказані обставини не відносяться до предмета доказування у даній справі.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» про витребування доказів.

2) 06.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких апелянт фактично навів нові доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, залишила дані письмові пояснення без розгляду (ухвала в протокольній формі від 06.03.2025), з огляду на наступне.

По-перше, дані додаткові пояснення викладенні на спростування обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019 у справі № 915/636/19 про стягнення заборгованості, що не є предметом розгляду у даній справі.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Однак, дані додаткові пояснення містять нові доводи, які не містились в апеляційній скарзі, тому вони не можуть бути розглянуті колегією суддів в межах розгляду даної справи.

По-третє, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 08.01.2025.

Однак, дані письмові пояснення були подані з пропуском встановленого строку, що на підставі положень ст. 118 ГПК України є окремою підставою для залишення їх без розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (ідентифікаційний код 24056560) було створене в березні 2003 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис:

«Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: 19.03.2003, 07.08.2006, 1 522 120 0000 010089».

Місцезнаходженням юридичної особи є: 54000, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Космонавтів, будинок 156А.

За даними позивача, з моменту створення та по квітень 2016 року товариством здійснювалась активна господарська діяльність, створювалось та придбавалось майно, в тому числі було збудовано та введено в експлуатацію нежитловий об`єкт по вулиці Космонавтів, буд. 156А у місті Миколаєві.

Вказаний нежитловий об`єкт складається з будівель та споруд: кафе літ.Б-1, загальною площею 54,5 кв.м., м`ясний павільйон літ.В-1, загальною площею 369,8 кв.м., котельня літ.Г-1, загальною площею 5,5 кв.м., торгівельний павільйон кафе з майданчиком літ.Д-1, загальною площею 96,2 кв.м., кафе-офіс літ.Є-2, загальною площею 154,3 кв.м., зупиночний павільйон-кафе літ.Ж-1, загальною площею 86,1 кв.м., молочно-рибний павільйон літ.З-1, загальною площею 613,6 кв.м., торговельний павільйон літ. І-1, загальною площею 38,1 кв.м, торговельний павільйон літ.Л-1, загальною площею 45,0 кв.м., павільйон ремонту одягу літ.М-1 загальною площею 22,0 кв.м., аптека літ.Н-2, загальною площею 75,8 кв.м., магазин літ.О-1, загальною площею 28,5 кв.м., торговельний павільйон літ.П-1, загальною площею 35,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1П-1, загальною площею 62,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 2П-1, загальною площею 10,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 3П-1, загальною площею 30,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 4П-1, загальною площею 29,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 5П-1, загальною площею 19,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 6П-1, загальною площею 16,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 7П-1, загальною площею 8,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 8П-1, загальною площею 11,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 9П-1, загальною площею 8,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 10П-1, загальною площею 16,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 11П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 12П-1, загальною площею 20,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 13П-1, загальною площею 23,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 14П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 15П-1, загальною площею 18,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 16П-1, загальною площею 30,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 17П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 18П-1 загальною площею 37,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 19П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 20П-1, загальною площею 59,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 21П-1, загальною площею 13,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 22П-1, загальною площею 18,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 23П-1, загальною площею 22,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 24П-1, загальною площею 16,1 кв.м., торговельний павільйон літ. Р-1, загальною площею 20,3 кв.м., магазин літ.С-1, загальною площею 13,2 кв.м., гаражний бокс літ.Т-1, загальною площею 42,8 кв.м., аптека літ.У-2, загальною площею 141,5 кв.м., торговельний павільйон літ. Щ-1, загальною площею 103,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1Щ-1, загальною площею 134,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 2Щ-1, загальною площею 95,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 3Щ-1, загальною площею 47,9 кв.м., торговельний павільйон літ. 4Щ-1, загальною площею 69,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 5Щ-1, загальною площею 84,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 6Щ-1, загальною площею 112,6 кв.м., торговельний павільйон літ. И-1, загальною площею 110,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1И-1, загальною площею 23,0 кв.м., павільйон-кафе літ. 1Ж-1, загальною площею 38,0 кв.м., будівля офісу зі складськими приміщеннями літ.Я-2, загальною площею 123,9 кв.м. Службові будівлі: сарай літ.Ф-1, навіс літ.Е-1, навіс літ.Ш-1, будівлі охорони літ.Ц-1, літ.Ч-1, сарай літ.Ю, торговельні кіоски 265 шт. Огорожі №№ 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, споруда №420 (трансформаторна підстанція), покриття № І, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 911310948101.

Державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на вищевказаний нежитловий об`єкт (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 911310948101) проведено 22.04.2016 (номер запису про право власності 14325198), що вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 105700338 від 30.11.2017, № 264630697 від 06.07.2021, № 298871400 від 10.02.2022.

Матеріали справи (у сукупності з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Системи електронних торгів арештованим майном) свідчать, зокрема, про таке:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2019 у справі № 915/636/19 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» (ідентифікаційний код 38524467) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (ідентифікаційний код 24056560); стягнуто з відповідача на користь позивача 5 000 000,00 грн заборгованості, 75 000,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 23.07.2019.

23.07.2019 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідний наказ про стягнення грошових коштів.

29.07.2020 слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва у кримінальному провадженні № 12020150040001339 було постановлено ухвалу у справі № 490/4519/20, якою накладено арешт на вищезазначене нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», яке розташоване за адресою м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156-А, з тимчасовою забороною розпоряджатися ним до скасування арешту, а також заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс», в тому числі проведення державної реєстрації будь-яких змін до установчих документів Товариства та внесення записів щодо зміни назви органу управління та складу осіб, які обираються, призначаються до органів управління, зміни керівника юридичної особи, тощо.

31.07.2020 арешт нерухомого майна, накладений вищевказаною ухвалою від 29.07.2020, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження 38035806.

18.08.2021 приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №66561725 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019 по справі №915/636/19.

Одночасно, 18.08.2021 приватний виконавець Довгань В.В. винесла постанову про арешт коштів та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на нерухоме майно нежитловий об`єкт, місцезнаходження: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а (спірне нерухоме майно).

31.08.2021 приватний виконавець Довгань В.В. винесла постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на нежитловий об`єкт, місцезнаходження: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а (спірне нерухоме майно).

15.09.2021 та 21.09.2021 приватний виконавець Довгань В.В. винесла постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Матеріали справи містять Звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Благоцен» про оцінку майна, згідно з яким вартість описаного та арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», а саме: нежитлового об`єкту за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а склала 7 000 261,00 грн без врахування ПДВ.

При примусовому виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019 у справі № 915/636/19 майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», а саме нежитловий об`єкт за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а було передано на реалізацію шляхом проведення електронних аукціонів.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 558911 від 08.11.2021 відповідні торги щодо лота 496540 (Найменування майна: нежитловий об`єкт, що складається з будівель та споруд за адресою м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а, місцезнаходження майна: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а, стартова ціна: 7 000 261,00 грн) не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 558911 від 08.12.2021 відповідні торги щодо лота 500013 (Найменування майна: нежитловий об`єкт, що складається з будівель та споруд за адресою м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а, місцезнаходження майна: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а, стартова ціна: 5 950 221,85 грн) не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 565651 від 10.01.2022 відповідні торги щодо лота 503659 (Найменування майна: нежитловий об`єкт, що складається з будівель та споруд за адресою м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а, місцезнаходження майна: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156а, стартова ціна: 4 900 182,70 грн) не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Отже, нежитловий об`єкт, що складається з будівель та споруд за адресою м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156А було не реалізовано на третьому електронному аукціоні з підстав відсутності допущених учасників торгів.

14.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» звернулося до приватного виконавця Довгань В.В. із заявою, в якій повідомило виконавця про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», а саме: нежитловий об`єкт за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156А.

Оскільки стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника, 14.01.2022 приватний виконавець Довгань В.В. винесла постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, якою постановила передати стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» в рахунок погашення заборгованості за наказом № 915/636/19 від 23.07.2019, що видав Господарський суд Миколаївської області наступне майно: нежитловий об`єкт за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів,156а, складається з будівель та споруд: кафе літ.Б-1, загальною площею 54,5 кв.м., м`ясний павільйон літ.В-1, загальною площею 369,8 кв.м., котельня літ.Г-1, загальною площею 5,5 кв.м., торгівельний павільйон кафе з майданчиком літ.Д-1, загальною площею 96,2 кв.м.,кафе-офіс літ.Є-2, загальною площею 154,3 кв.м., зупиночний павільйон-кафе літ.Ж-1,загальною площею 86,1 кв.м., молочно-рибний павільйон літ.З-1, загальною площею 613,6 кв.м., торговельний павільйон літ. І-1, загальною площею 38,1 кв.м, торговельний павільйон літ.Л-1, загальною площею 45,0 кв.м., павільйон ремонту одягу літ.М-1 загальною площею 22,0 кв.м., аптека літ.Н-2, загальною площею 75,8 кв.м., магазин літ.О-1, загальною площею 28,5 кв.м., торговельний павільйон літ.П-1, загальною площею 35,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1П-1, загальною площею 62,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 2П-1,загальною площею 10,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 3П-1, загальною площею 30,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 4П-1, загальною площею 29,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 5П-1, загальною площею 19,6 кв.м., торговельний павільйон літ. 6П-1,загальною площею 16,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 7П-1, загальною площею 8,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 8П-1, загальною площею 11,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 9П-1, загальною площею 8,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 10П-1,загальною площею 16,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 11П-1, загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 12П-1, загальною площею 20,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 13П-1, загальною площею 23,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 14П-1,загальною площею 9,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 15П-1, загальною площею 18,0 кв.м., торговельний павільйон літ. 16П-1, загальною площею 30,1 кв.м., торговельний павільйон літ. 17П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 18П-1 загальною площею 37,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 19П-1, загальною площею 22,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 20П-1, загальною площею 59,5 кв.м., торговельний павільйон літ. 21П-1, загальною площею 13,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 22П-1,загальною площею 18,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 23П-1, загальною площею 22,7 кв.м., торговельний павільйон літ. 24П-1, загальною площею 16,1 кв.м., торговельний павільйон літ. Р-1, загальною площею 20,3 кв.м., магазин літ.С-1, загальною площею 13,2 кв.м., гаражний бокс літ.Т-1, загальною площею 42,8 кв.м., аптека літ.У-2, загальною площею 141,5 кв.м., торговельний павільйон літ. Щ-1, загальною площею 103,8 кв.м.,торговельний павільйон літ. 1Щ-1, загальною площею 134,4 кв.м., торговельний павільйон літ. 2Щ-1, загальною площею 95,3 кв.м., торговельний павільйон літ. 3Щ-1, загальною площею 47,9 кв.м., торговельний павільйон літ. 4Щ-1, загальною площею 69,3 кв.м.,торговельний павільйон літ. 5Щ-1, загальною площею 84,2 кв.м., торговельний павільйон літ. 6Щ-1, загальною площею 112,6 кв.м., торговельний павільйон літ. И-1, загальною площею 110,8 кв.м., торговельний павільйон літ. 1И-1, загальною площею 23,0 кв.м., павільйон-кафе літ.1Ж-1, загальною площею 38,0 кв.м., будівля офісу зі складськими приміщеннями літ.Я-2, загальною площею 123,9 кв.м. Службові будівлі: сарай літ.Ф-1, навіс літ.Е-1, навіс літ.Ш-1, будівлі охорони літ.Ц-1, літ.Ч-1, сарай літ.Ю, торговельні кіоски 265 шт. Огорожі №№ 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416,417, 418, споруда №420 (трансформаторна підстанція), покриття № І, на загальну суму: 4 900 182,70 грн., що належить боржнику: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс».

14.01.2022 приватним виконавцем Довгань В.В. було оформлено Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, яким встановлено, що стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» передається у власність вищевказане майно на загальну суму: 4 900 182,70 грн., що належить боржнику: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс». Майно передається стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» в рахунок погашення суми боргу в розмірі 4900182,70 грн., згідно з виконавчим документом: наказ № 915/636/19 виданий 23.07.2019 господарським судом Миколаївської області.

15.02.2023 приватний виконавець Довгань В.В. винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (ВП № 66561725), мотивовану, зокрема, тим, що залишок нестягненої суми боргу за виконавчим документом (наказом Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019 у справі № 915/636/19) складає 174 817,30 грн; кошти на рахунках боржника відсутні; транспортні засоби та сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

18.02.2022 приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига А.Ф. видала Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» свідоцтво (зареєстроване в реєстрі за №1374), яким посвідчила, що товариству належить на праві приватної власності майно, що складається з нежитлового об`єкту, розташованого за адресою Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А (спірне у даній справі нерухоме майно), оскільки майно не реалізовано і стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 911310948101).

Також 18.02.2022 на підставі свідоцтва №1374 від 18.02.2022 приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига А.Ф. прийняла рішення № 63563281 про реєстрацію права власності на нежитловий об`єкт, розташований за адресою Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 911310948101) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» (запис №46797676).

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3 частини 2 статті 331 ЦК України).

У спірних правовідносинах перехід права власності на спірний об`єкт нерухомого майна від позивача до відповідача відбувся в межах процедури примусового виконання рішення суду (яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання), у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

За змістом ч.ч. 1, 6, 8 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено випадки, коли реалізація арештованого майна на торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити виконавець, а саме: повідомити про це стягувача і запропонувати йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто реалізація процедури, визначеної наведеними вище приписами законодавства, направлена на перехід права власності на нерухоме майно від боржника до стягувача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.02.2019 у справі № 910/3507/18.

Отже, у разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна як окремого документа законодавством не передбачено. Натомість такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. На підтвердження виконання договору з боку покупця виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Подальші дії покупця (стягувача) та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися, звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Пунктом 6 ч.1 ст.34 закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися.

Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця.

Вказане свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

18.06.2019 Господарський суд Миколаївської області по справі №915/636/19 прийняв рішення про стягнення з ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» на користь ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» 5000000,00 грн. заборгованості, 75000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало чинності 23.07.2019.

На виконання зазначеного рішення суд 23.07.2019 суд видав відповідний наказ.

Таким чином ще з 23.07.2019 у ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» виникло право вимоги до ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» виконання судового рішення про стягнення 5000000,00 грн. заборгованості, 75000,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а відповідно, виникло право задовольнити свої майнові вимоги за рахунок майна ТОВ «Ринок-Торг-Срвіс», в т.ч. за рахунок Об`єкту.

ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» надало ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» майже 2 роки на добровільне виконання рішення суду, й лише у серпні 2021р. звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни за примусовим виконанням наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019р. по справі №915/636/19.

18.08.2021 приватний виконавець Довгань В.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №66561725 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019р. по справі №915/636/19.

31.08.2021 приватний виконавець Довгань В.В. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на Об`єкт

15.09.2021 та 21.09.2021 приватний виконавець Довгань В.В. виніс постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

14.01.2022 через те, що торги вкотре не відбулись, ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» подало заяву про бажання залишити Об`єкт за собою.

14.01.2022 приватний виконавець Довгань В.В. винесла постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, якою постановила передати стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» в рахунок погашення заборгованості за наказом № 915/636/19 від 23.07.2019, що видав Господарський суд Миколаївської області спірне нерухоме майно.

Крім того, 14.01.2022 приватним виконавцем Довгань В.В. було оформлено Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, яким встановлено, що стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» передається у власність вищевказане майно на загальну суму: 4 900 182,70 грн., що належить боржнику: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс». Майно передається стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» в рахунок погашення суми боргу в розмірі 4900182,70 грн., згідно з виконавчим документом: наказ № 915/636/19 виданий 23.07.2019 господарським судом Миколаївської області.

Таким чином, приватним виконавцем Довгань В.В. дотримані всі вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та виконані всі послідовні етапи примусової реалізації майна боржника, а боржник ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» не оскаржував жодного рішення, дії чи бездіяльності приватного виконавця Довгань В.В. в рамках ВП№66561725, а отже проявив свою згоду щодо правомірності відчуження Об`єкту.

18.02.2022 приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига А.Ф. видала Товариству з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» свідоцтво (зареєстроване в реєстрі за №1374), яким посвідчила, що товариству належить на праві приватної власності майно, що складається з нежитлового об`єкту розташованого за адресою Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А (спірне у даній справі нерухоме майно), оскільки майно не реалізовано і стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 911310948101).

Також 18.02.2022 на підставі свідоцтва №1374 від 18.02.2022 приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига А.Ф. прийняла рішення № 63563281 про реєстрацію права власності на нежитловий об`єкт, розташований за адресою Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 911310948101) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» (запис №46797676).

За результатами вчинення вказаної реєстраційної дії, 11.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» зверталося до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвигою А.Ф. (рішення 63563281 від 18.02.2022, прийняте приватним нотаріусом щодо реєстрації прав на спірний об`єкт нерухомості за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс»).

04.10.2022 оформлено висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яким рекомендовано відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» в задоволені скарги, оскільки відповідно п.3 ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

01.12.2022 Міністерство юстиції України винесло наказ №3164/7 про відмову у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», у зв`язку з тим, що рішення від 18.02.2022 № 63563281, прийняте приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвигою Альоною Федорівною, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Листом № 67/01-16 від 17.10.2023 «Щодо надання відповіді на адвокатський запит» приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвига А.Ф. повідомила про те, що на момент прийняття рішення №63563281 від 18.02.2022 про реєстрацію спірного нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» був відсутній арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.07.2020 по справі №490/4519/20, а також інші обтяження, які б унеможливлювали вчинення нотаріальних дій.

На підтвердження відсутності обтяжень до листа долучено копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 300444310 від 18.02.2022.

При цьому, значення державної реєстрації не призводить до інших правових наслідків, крім встановлення презумпції правомірності зареєстрованих відомостей.

Зі змісту наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 300444310 від 18.02.2022 вбачається, що на момент прийняття приватним нотаріусом рішення №63563281 від 18.02.2022 про реєстрацію спірного нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» в державному реєстрі були відсутні відомості про арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.07.2020 по справі №490/4519/20, а також інші обтяження, які б унеможливлювали вчинення нотаріальних дій.

В той же час, колегія суддів вважає слушними посилання відповідача на приписи ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на 18.02.2022), відповідно до якої підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Водночас, відповідно п.3 ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла станом на 18.02.2022), відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Тому, як було зазначено вище, обставини правомірності припинення обтяження спірного нерухомого майна приватним нотаріусом Домбровською Т.В. при вчиненні останньою 18.02.2022 відповідної реєстраційної дії, не впливає на вирішення даного спору по суті.

Крім того, в постанові від 18.08.2022 по справі №592/5675/20 Верховний Суд зробив наступний правовий висновок:

«Разом із тим, пунктом 3 частини четвертої статті 24 вказаного Закону передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Частина п`ята статті 24 Закону передбачає, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Отже, виняток, який міститься у пункті 3 частини четвертої статті 24 Закону, стосується саме випадків державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набувається у результаті його примусової реалізації на торгах чи аукціонах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21).

З урахуванням наведених норм вбачається, що приватний нотаріус є особою, яка уповноважена видавати свідоцтво про право власності та вчиняти реєстраційні дії щодо майна, яке передано стягувачеві у рахунок погашення боргу. Закон допускає реєстрацію права власності на нерухоме майно за наявності обтяжень на нього у тому випадку, якщо, зокрема, право власності набуто в результаті примусової реалізації майна. При цьому конструкція частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містить застережень, що державна реєстрація у випадку наявності обтяжень допускається лише на користь осіб, в інтересах яких це обтяження зареєстроване.

Судами встановлено, що у спірних правовідносинах заява про державну реєстрацію права власності за відповідачами була подана саме у зв`язку з набуттям ними права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, в результаті його примусової реалізації в порядку, визначеному статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження». Обставин, які б спростували право відповідачів на отримання на підставі акту та постанови державного виконавця свідоцтва про право власності на спірне майно, судами не встановлено.

Враховуючи, що право власності на спірне нежитлове приміщення позивачі набули внаслідок його примусової реалізації, то у приватного нотаріуса, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не було передбачених законом підстав для відмови у видачі свідоцтва про передачу майна стягувачам та проведення державної реєстрації відповідних прав.

Крім того, на момент видачі свідоцтва про право власності та реєстрації права власності за відповідачами 05 квітня 2017 року договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01 липня 2016 року, за яким до ОСОБА_6 від ТОВ «Фірма Олімп» перейшло право власності на спірне майно, був визнаний недійсним та проведена державна реєстрація скасування права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 . Тобто станом на 05 квітня 2017 року власником спірного нежитлового приміщення було ТОВ «Фірма Олімп» - боржник у виконавчих провадженнях, за якими відбувалося стягнення коштів на користь відповідачів.

Таким чином на час видачі оскаржуваного свідоцтва була відсутня така підстава для відмови у державній реєстрації права власності, як суперечність між заявленими та вже зареєстрованими правами на майно (пункт 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Встановивши, що відповідачі мали право на отримання свідоцтва про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі акта та постанови державного виконавця в рахунок погашення боргу, а у приватного нотаріуса не було передбачених законом підстав для відмови у видачі свідоцтва про передачу майна стягувачам та відповідної державної реєстрації їх прав, суди дійшли правильних висновків, що відповідачі у спірних правовідносинах діяли правомірно, а відтак, підстав для визнання недійсним оскаржуваного свідоцтва та записів про державну реєстрацією за відповідачами прав на спірне нежитлове приміщення немає.

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 6 частини першої статті 24 та пункту 3 частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх та їх обтяжень» не заслуговують на увагу з огляду на те, що за методом правового регулювання частина перша статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень» сформульована як дозвільна регулятивна диспозитивна норма. Ця норма наділяє суб`єкта можливістю здійснювати певні дії за декількома варіантами, вказує на можливість вибору іншого варіанта поведінки нотаріуса (зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у певних випадках).

Водночас у частині четвертій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень» зазначені підстави, коли така відмова не застосовується.

Згідно з пунктом третім частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Подібні висновки щодо застосування норм матеріального права містяться в постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 727/80/19 (провадження № 61-3255св21).»

Таким чином, постанова та акт приватного виконавця Довгань В.В. про передачу майна стягувачу, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), та рішення про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно є результатом примусової реалізації майна, а тому п.6 ч.1 ст.24 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо відмови в реєстрації прав не підлягає застосуванню при реєстрації права власності на таке майно.

Отже, колегія суддів вважає, що у приватного нотаріуса Недвиги А.Ф. не було жодних підстав для неприйняття оскаржуваного рішення від 18.02.2022.

В позовній заяві Позивач зазначає, що правочин щодо відчуження Об`єкту шляхом його примусової реалізації є нікчемним через те, що він порушує публічний порядок, з чим погодитись неможна з наступних підстав.

Відповідно ч.1-3 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Щодо поняття правочинів, що порушують публічний порядок, Верховний Суд зробив правовий висновок в постанові від 28.08.2022 по справі №754/16217/21:

«Категорії публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави. Отже, положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

До подібних висновків щодо умов порушення публічного порядку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (провадження № 12-58 гс 21).

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та скасування права власності й відмовляючи у задоволенні цих вимог, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не підтверджено факт того, що на час укладення спірного договору дарування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були обізнані про існування ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року у справі № 754/6446/21, якою накладено арешт на 43/100 частки спірної квартири.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що оспорюваний договір дарування не може бути визнано недійсним відповідно до положень статті 228 ЦК України, оскільки ОСОБА_2, посилаючись на порушення ним публічного порядку, не підтвердив, що при укладенні оспорюваного правочину в його сторін була вина, яка виражалася у намірі порушити публічний порядок, доказами якої може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вказані висновки спростовують доводи касаційної скарги про те, що спірний правочин укладено з порушенням публічного порядку.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що правочин, учинений під час судової заборони, міг бути визнаний недійсним, якби права позивача були порушені. У цьому випадку береться до уваги, що спір, в якому забезпечено позов, судами вирішено не на користь ОСОБА_2 .

При цьому позивач не позбавлений права на притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, які посвідчили оспорюваний договір під час судової заборони, при доведеності вини таких осіб.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31 гс 22).».

У якості обґрунтування нікчемності правочину через те, що він порушує публічний порядок, апелянт посилається на правовий висновок постанови Верховного Суду від 11.03.2020 по справі №404/6619/17.

Однак, Позивач не зазначив іншу частину висновку постанови суду по зазначеній справі, відповідно до якого:

«З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, щоОСОБА_3 неодноразово оскаржував до суду дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинені в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №° 405/11641/13-ц.

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу відповідачі не знали та не могли знати про жодні обмеження з приводу спірного нерухомого майна, адже постановами від 24 липня 2015 року винесеними в рамках виконавчого провадження № 48199001 відповідачам було заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке їм належить, заходи примусового виконання рішень під час закінчення виконавчого провадження не скасовувались, а ОСОБА_3 було подано скаргу на дії державного виконавця, в якій він просив скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу, винесену в рамках виконання виконавчого листа № 405/11641/13-ц».

Таким чином, стверджувати про порушення публічного порядку можна тільки тоді, коли сторона, яка вчиняє правочин, знає про обмеження та свідомо, за наявності умислу та вини, здійснює відчуження майна.

Як було встановлено вище, у ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» та у приватного нотаріусу Недвиги А.Ф. (як вбачається з її відповіді) не було жодної інформації про арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.07.2020 по справі №490/4519/20, а отже Відповідач є добросовісним набувачем.

Таким чином, дії ТОВ «ТОРГ-СЕРВІС» щодо набуття Об`єкту не можна кваліфікувати як такі, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, та відсутні докази того, що в діях відповідача наявний умисел на незаконне придбання Об`єкту.

Отже правочин щодо відчуження Об`єкту шляхом його примусової реалізації не можна вважати нікчемним, так само, як і визнавати його недійсним, на підставі того, що він порушує публічний порядок.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19).

Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 03.04.2024 у справі №917/1212/21 вкотре наголосила, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» про скасування рішення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Недвиги Альони Федорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63563281 від 18.02.2022, задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» спірного об`єкту нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач посилався на те, що правочин з відчуження (передачі) нерухомого майна було вчинено під час дії зареєстрованого арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.09.2020 у справі № 490/4519/20, що свідчить про його нікчемність.

Правовою підставою позовних вимог у відповідній частині позивач визначає приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Однак, у даному випадку, позивач не довів, що відповідач заволодів нерухомим майном без відповідної правової підстави.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» отримало право власності на спірне нерухоме майно на підставі відповідного рішення приватного виконавця в межах процедури примусового виконання рішення суду у справі № 915/636/19 (яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання), у порядку передбаченому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, приватний виконавець це особа уповноважена державою (фактично наділена владними повноваженнями) на примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, виконання яких здійснюється в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, використовуючи своє право на отримання нереалізованого майна боржника в рахунок погашення боргу, в межах процедури виконавчого провадження, стягувач обґрунтовано передбачає, що органи та особи, уповноважені державою на примусове виконання судових рішень (зокрема, приватні виконавці) діють правомірно, оскільки така поведінка є їхнім прямим обов`язком.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку особи перевіряти правомірність дій органів/осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Стягувач у межах процедури виконавчого провадження законно презюмує, що рішення відповідних органів та осіб є законними і такими, що прийняті у межах компетенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість («Москаль проти Польщі»). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються («Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії»).

У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи влади обов`язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування (Справа «МПП «Фортеця» проти України»).

Таким чином, виникненню права власності на спірне майно у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс» слугувала та передувала активна участь в такому процесі приватного виконавця, як особи, уповноваженої державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. З урахуванням наведеного, враховуючи, що право власності набуте відповідачем в результаті проведення виконавцем законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на стягувача, який розраховував на їх належність та легітимність, а тому визнання вказаного правочину недійсним є за своєю суттю втручанням у право особи мирно володіти майном.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Серков проти України») напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

В питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»). ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 виснувала, що для розкриття критерію пропорційності велике значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (постанови від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц (пункт 51), від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (пункт 46.1)). Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках.

Колегією суддів враховано приписи ч.ч. 1-2 ст. 388 Цивільного кодексу України, якими передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З огляду на викладене вище, витребування спірного майна від відповідача на користь позивача призведе до порушення принципу пропорційності, оскільки покладатиме надмірний індивідуальний тягар на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс», який є добросовісним набувачем майна. При цьому, оскільки відповідач є добросовісним набувачем спірного об`єкту нерухомого майна, вказане майно не може бути витребуване у нього, в силу приписів абз. абз.1 ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України, оскільки таке майно було реалізоване у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

За змістом ст. 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 цього Кодексу.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право особи, яка звернулася за таким захистом до суду.

Однак, за наслідками розгляду даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку не встановлено порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах. Позивач не навів підстав та не довів суду належними доказами порушення саме відповідачем його прав та законних інтересів, у зв`язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2024 по справі №915/1447/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран