Ухвала

від 05.03.2025 по справі 910/19642/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"05" березня 2025 р. Справа№ 910/19642/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Франюк А.В., Єфремов В.О.;

від відповідача : Савченко О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року (повний текст рішення складено і підписано 23.09.2024 року)

у справі №910/19642/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджі Токмак"

про стягнення 6 566 456,28 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджі Токмак" (далі - відповідач) про стягнення 6566456,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю переплати за договором № 1468/01/20 від 28.05.2020 року на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 626, 712 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/19642/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у справі №910/19642/23.

27.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/19642/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

27.11.2024 року Ухвалою Північного апеляційного господарського суду продовжжено строк розгляду справи №910/19642/23. Оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у справі №910/19642/23.

Крім того, 17.12.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких, зокрема зазначив, що у межах іншої справи, яка має аналогічні правові підстави, посилається на необхідність зупинення провадження до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23. Натомість відповідач наполягає, що зупинення у справі №910/19642/23 є обґрунтованим.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

05.03.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/19642/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду/Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2025 року Північного апеляційного господарського суду наполягав на задоволенні заявленого клопотання та просив зупинити провадження у справі № 910/19642/23.

Представник скаржника в судовому засіданні 05.03.2025 року Північного апеляційного господарського суду вирішення питання щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишив на розсуд суду, та підтримав своє клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вбачає необхідність для повернення до стадії підготовчого провадження для здійснення додаткових підготовчих дій та приходить до висновку про зупинення провадження у справі № 910/19642/23, до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду/Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23, виходячи з наступного.

Так, за результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 року було прийнято до розгляду справу № 908/1162/23.

У справі № 908/1162/23 суд касаційної інстанції, зокрема, зауважив на тому, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 13-1 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Водночас відповідно до ч. 1 цієї ж статті її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", надр під територіями, зазначеними у п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

06.12.2022 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом №309 затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З огляду на те, що в ухвалі від 27.03.2024 року про передачу справи №908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів зазначила про те, що положення ст.ст. 13 та 13-1 цього Закону можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме: за рішенням Кабінету Міністрів України, перед об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постало питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 року у справі № 910/9680/23 висновку про те, що для поширення дії положень ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, достатнім є лише загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

При цьому колегія суддів відзначає, що наразі ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 року справу № 908/1162/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

За умовами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно з частиною першою, п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 року зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007 року).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 року; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 року).

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах № 910/19642/23 та № 908/1162/23 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 (зокрема, щодо можливості поширення дії положень ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України) має істотне значення для розгляду даної справи, адже нормами відповідного Закону відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача щодо стягнення вартості електричної енергії, згенерованої на тимчасово окупованих територіях України у т.ч. після 24.02.2022 року, з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року

у справі №910/19642/23до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду/Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23.

Даний висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал останнього, зокрема, від 07.06.2024 року у справі № 916/4397/23, від 20.08.2024 року у справі № 913/265/23 тощо.

Керуючись ст.ст. 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

2. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у справі №910/19642/23 зупинити до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду/Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23.

3. Зобов`язати сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №910/19642/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата підписання 17.03.2025 року у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці.