Рішення

від 17.03.2025 по справі 904/5725/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5725/21 (904/118/25)Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м. Кривий Ріг

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати

в межах справи №904/5725/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий альянс», м. Кривий Ріг

до боржника Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м. Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА:

13.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням.

Вищевказану ухвалу господарського суду від 20.01.2025 по справі №904/5725/21 (904/118/25) було направлено відповідачу та ліквідатору банкрута до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 8, 9).

Однак відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 12 березня 2018 року по 28 грудня 2022 року перебував в трудових відносинах з відповідачем. Починаючи з червня 2021 року до грудня 2022 року відповідач припинив виплачувати заробітну. В день звільнення позивача 28 грудня 2022 року відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України.

Відповідно до довідки Дослідного заводу АТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ» №1 від 01.09.2023 заборгованість по заробітній платі за період червень 2023 року - червень 2023 року з урахуванням компенсації відповідно до ЗУ №2050-ІІІ від 19.10.2000 становить 117 487,84 грн.

Оскільки відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 508 робочих дні, позивач просить суд стягнути компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача з 29.12.2022 по 10.01.2025 включно у розмірі середнього заробітку за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 487883,20 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня наступного за датою звільнення позивача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позивач з 12 березня 2018 року по 28 грудня 2022 року перебував в трудових відносинах з відповідачем.

28.12.2022 позивача звільнено за угодою сторін ст. 36 п. 1 КЗпП України (наказ №50к від 28.12.2022).

Відповідно до довідки Дослідного заводу АТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ» №1 від 01.09.2023 заборгованість по заробітній платі за період червень 2021 року - грудень 2022 року з урахуванням компенсації відповідно до ЗУ №2050-ІІІ від 19.10.2000 становить 117 487,84 грн.

Також відповідно до уточненого розрахунку грошових вимог від 10.01.2025 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача з 29.12.2022 по 10.01.2025 включно у розмірі середнього заробітку за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 487883,20 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).

Строки виплати заробітної плати передбачені ст. 115 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 (далі - Закон №2050-111) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом статті 2 Закону №2050-111, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Приписами статей 3, 4 Закону №2050-111 обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з пунктом 1 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Положеннями пункту 3 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18 зазначено, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що положення Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.

Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як зазначив позивач, не виплачена заробітна плата за період з червня 2021 по грудень 2022 року та компенсація відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ становить 117 487,84 грн.

Відповідно до довідки Дослідного заводу АТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ» №1 від 01.09.2023 заборгованість по заробітній платі за період червень 2021 року - грудень 2022 року з урахуванням компенсації відповідно до ЗУ №2050-ІІІ від 19.10.2000 становить 117 487,84 грн.

Відповідачем не надано доказів виплати позивачу заробітної плати та компенсації відповідно до ЗУ №2050-ІІІ від 19.10.2000, що належить йому від підприємства.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації відповідно до ЗУ №2050-ІІІ від 19.10.2000.

Також позивач самостійно здійснив розрахунок розміру середнього заробітку з врахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 №100 на підставі розрахунковий відомостей за листопад, грудень 2022, у зв`язку із чим середньоденний заробіток позивача складає 487 883,20 грн, середньомісячна заробітна плата позивача за період з 01.11.2022 по 28.12.2022 склала 960,40 грн (40337,06грн/42днів).

Перевіривши розрахунок середньоденного заробітку, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що останній розрахований вірно з дотриманням положень викладених в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 №100.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 29.12.2022 по 10.01.2025 у розмірі 487 883,20 грн. (960,40 грн * 508 днів).

З врахуванням положень ч.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 29.12.2022 по 10.01.2025 становить у розмірі 487 883,20 грн. (960,40 грн * 508 днів).

СУДОВІ ВИТРАТИ

Звертаючись з даним позовом до суду позивачем заявлено майнову вимогу в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, однак останній був звільнений від сплати судового збору.

Згідно пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 9 080,57 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в дохід держбюджету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 47, 94, 115-116 КЗпП, ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку по день фактичного розрахунку та компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану але не сплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з червня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 112777,58 грн. та компенсацію відповідно до ЗУ від 19.10.2000р. №2050-ІІІ в сумі 4710,26 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача з 29.12.2022 по 10.01.2025 у розмірі середнього заробітку за час затримки в сумі 487 883,20 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 9 080,57 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Мартинюк