Ухвала

від 17.03.2025 по справі 904/1090/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

17.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1090/25

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСІК-ФОРМ", м. Київ

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмір 6 507 639, 85 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСІК-ФОРМ" (надалі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмір 6 507 639, 85 грн.

Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці по вул. Журналістів, 16В у м. Дніпро, за кадастровим номером 1210100000:04:021:0040 знаходиться нерухоме майно, яке належить Відповідачу. Протягом спірного періоду з 09.12.2021 року по 21.11.2024 року, Відповідач здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, а отже, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2025 року відкрито провадження у справі №904/1090/25, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом із позовною заявою, Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

1. Накласти арешт на нерухоме майно належне ТОВ КЛАСІК-ФОРМ, а саме: автозаправочну станцію з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийки, АГЗП (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1857040812101, номер відомостей про речове право 36886768), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 16В, в межах суми позовних вимог 6 507 639 грн. 85 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ КЛАСІК-ФОРМ (код ЄДРПОУ 41848263), у розмірі 6 507 639 грн. 85 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.

Заява обґрунтована тим, що між сторонами існує спір щодо здійснення оплати за фактичне користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів у розмірі 6 507 639, 85 грн., а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у Відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.

Оскільки предметом спору є стягнення плати, накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який на праві власності належать відповідачу, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення з Відповідача суми 6 507 639,85 грн.

У заяві про забезпечення позову Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Відповідача в межах суми стягнення у розмірі 6 507 639, 85 грн. та накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках у розмірі 6 507 639, 85 грн.

Однак накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача, окремо на те, і на інше - у повній сумі спору (по 6 507 639, 85 грн.), матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 6 507 639, 85 грн., господарський суд дійшов до висновку про доцільність накладення арешту на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Таким чином, заява позивача про вжиття забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідача у межах суми позову 6 507 639, 85 грн.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАСІК-ФОРМ (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 17, код ЄДРПОУ 414848263), а саме: автозаправочну станцію з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийки, АГЗП (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1857040812101, номер відомостей про речове право 36886768), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 16В, та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАСІК-ФОРМ (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 17, код ЄДРПОУ 414848263) в межах суми позову у розмірі 6 507 639,85 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Стягувач Дніпровська міська рада (ідентифікаційний код 26510514; просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАСІК-ФОРМ (04050, м.Київ, вул. Глибочинська, 17, код ЄДРПОУ 414848263).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленомумЗакону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 17.03.2025.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 18.03.2028.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, и257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Ліпинський