Ухвала від 17.03.2025 по справі 907/248/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/248/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: фізичної особи підприємця Дутко Євгенія Володимировича, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати», код ЄДРПОУ 41153752, місцезнаходження 89442, Закарпатська область, Ужгородський район, село Нижнє Солотвино, будинок 55 А,

про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог,

ВСТАНОВИВ:

1. Фізична особа підприємець Дутко Євгеній Володимирович (далі позивач, ФОП Дутко Є.В.), від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Вовканич Сергій Михайлович (згідно ордеру серії АО №1079954 від 14.04.2024) через систему «Електронний суд» звернулася у Господарський суд Закарпатської області з позовною заявою від 09.03.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» (далі відповідач, ТОВ «А.М.В.-Карпати») про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» від 14.02.2025 на адресу ФОП Дутко Є.В. про припинення зобов`язань зарахуванням (далі оспорювана заява).

Так, в оспорюваній заяві про припинення зобов`язань зарахуванням зазначено, що ФОП Дутко Є.В. заборгував ТОВ «А.М.В.-Карпати» грошові кошти в сумі 150604 грн на виконання зобов`язань, строк по яких настав 11.10.2022, щодо повернення грошових коштів, отриманих згідно платіжних інструкцій №525 від 11.10.2022 та №524 від 11.10.2022, право вимоги яких передано за договором про відступлення права вимоги №14/02-25 від 14.02.2022 (копія якого долучена до позовної заяви та згідно з яким ТОВ «МОЕКОТАКСІ БУКОВИНА» відступило ТОВ «А.М.В.-Карпати» право вимоги до ФОП Дутко Є.В. про повернення коштів, які були перераховані згідно означених платіжних інструкцій №524 і №525 від 11.10.2022). У свою чергу ТОВ «А.М.В.-Карпати» заборгувало ФОП Дутко Є.В. грошові кошти в сумі 134125 грн на виконання зобов`язань, строк по яких настав 25.03.2019, щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів, отриманих за платіжними дорученнями №15 від 06.03.2019 та №14 від 25.03.2019.

З посиланням на такі обставини і норми статті 601 ЦК України, у заяві від 14.02.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням ТОВ «А.М.В.-Карпати» повідомляє ФОП Дутка Є.В. про зарахування зустрічних вимог, за результатом чого припиняються зобов`язання відповідача перед позивачем в сумі 134125 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що його заборгованість перед ТОВ «МОЕКОТАКСІ БУКОВИНА», право вимоги за якою перейшло до ТОВ «А.М.В.-Карпати» відповідно до договору про відступлення права вимоги №14/02-25 від 14.02.2025, не є безспірною, а відтак і оспорювана заява ТОВ «А.М.В.-Карпати» про зарахування однорідних вимог суперечить вимогам закону, а тому підлягає визнанню недійсною.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/215/25 визначено головуючого суддю Сисин С.В. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025.

2. У позовній заяві щодо виконання позивачем приписів пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), зазначаючи, що за подачу через систему «Електронний суд» позову з позовними вимогами немайнового характеру про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог, ФОП Дутко Є.В. повинен заплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (що відповідає розміру судового збору, визначеного відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження такого збору, враховуючи подачу позову в електронній формі), у той же час позивач зазначає про подачу разом з позовною заявою клопотання про відстрочення сплати судового збору, доводи якого разом з додатками просить врахувати при відкритті провадження у справі.

3. Розглянувши матеріали позовної заяви від 09.03.2025 (зареєстрованої за вхідним №02.3.1-05/277/25 від 10.03.2025), суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів частини 1 статті 174 ГПК України, оскільки подана без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 1 статті 164 ГПК України, враховуючи, що до позовної заяви не долучені докази сплати позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн, а наведені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору від 08.03.2025 обставини та долучені до клопотання докази, не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання з врахуванням такого.

4. Згідно долученого до позовної заяви клопотання позивача від 08.03.2025 про відстрочення сплати судового збору (далі клопотання) вбачається, що, свої доводи про наявність підстав відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) для відстрочення від сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, ФОП Дутко Є.В. обгрунтовує ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову шляхом накладення арештів на усе його майно, у тому числі на грошові кошти, які знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах (справи №907/405/24, №907/1073/24, №907/526/24, №907/406/24, №907/426/24, №907/421/24), вказавши, що з такими судовими рішеннями суд може ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Долучивши до клопотання копії свідоцтва про шлюб та свідоцтв про народження двох малолітніх дітей позивача, ФОП Дутко Є.В. зазначає, що його через постановлення таких ухвал судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову позбавлено будь-якої можливості розпоряджатися власними коштами навіть для побутових потреб (харчування, оплата комунальних послуг, інші витрати, пов`язані з утриманням сім`ї), з врахуванням того, що на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. З урахуванням таких обставин позивач стверджує, що він не має об`єктивної можливості наразі сплатити судовий збір за подання позову, натомість наразі вчиняє дії щодо отримання таких коштів з інших джерел (позика у родичів, знайомих тощо).

Зазначивши, що обмеження щодо розпорядження грошовими коштами позивача відповідно до вжитих судами у справах №907/405/24, №907/1073/24, №907/526/24, №907/406/24, №907/426/24, №907/421/24 заходів забезпечення позову не може створювати перешкоди для доступу такої особи до правосуддя в межах ініційованих нею проваджень щодо отримання судового захисту порушених, невизнаних чи оспорених прав та інтересів; з посиланням на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» про право суду за наявності підстав - своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору; позивач з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, просить відстрочити йому сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у цій господарській справі.

5. Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору при подачі позову в даній справі, суд зазначає, що статтею 8 Закону унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У постанові від 14.01.2021 в справі №0940/2276/18, провадження № 11-336апп20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до статті 1 Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 в справі №0940/2276/18 зазначає, що насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 в справі №0940/2276/18 вказала, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, є вичерпним.

6. У постанові від 11.11.2024 у справі № 910/10318/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Тобто реалізація конституційного права на судовий захист, як і права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, норм ГПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив у постанові від 11.11.2024 у справі № 910/10318/22 з посиланням на положення частини другої статті 123 ГПК України, норми Закону України "Про судовий збір", зазначив, що аналіз положень статті 8 Закону щодо права суду своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті, дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

У постанові від 11.11.2024 у справі № 910/10318/22 Верховний Суд зазначив, що звільнення від сплати судового збору/відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".

В той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 910/14313/23).

Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору, законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами документів, у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю: відстрочення сплати судових витрат, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру необхідних до сплати судових витрат, звільнення від його сплати, за наявності підстав та умов, визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала «розгляд судом. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".

Отже, відповідно до постанови Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 910/10318/22, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану заявника, який оцінено судом на підставі наданих доказів.

7. У постанові від 30.11.2022 у справі №914/4092/21 Верховний Суд з посиланням на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" зазначив про те, що, якщо скаржник є фізичною особою підприємцем, то це не виключає можливість застосування до нього приписів цього закону.

Надалі у постанові від 30.11.2022 у справі №914/4092/21, Верховний Суд вказав, що суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

8. При розгляді клопотання позивача суд у автоматизованій системі документообігу комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ознайомився із ухвалами, про які зазначає позивач, та які стосуються забезпечення позовів у справах, у яких ФОП Дутко Є.В. є відповідачем, та встановив таке.

Згідно ухвали Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі №907/405/24 вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, які належать ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у межах суми стягнення 470700,00 грн. та з врахуванням судових витрат в сумі 7060,50 грн. до винесення постанови Західним апеляційним господарським судом.

Згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2025 у справі № 907/1073/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову (в сумі 613 427,64 грн (Шістсот тринадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 64 коп) на майно, що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 13.06.2024 у справі №907/526/24 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах і належать фізичній особі-підприємцю Дутку Євгенію Володимировичу (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), у межах ціни позову, що складає 1027109 грн

Згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2025 у справі №907/406/24 накладено арешт на майно відповідача - ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - транспортний засіб RENAULT ZOE ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску: 2015, дата реєстрації : 31.05.2023 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2025 у справі №907/426/24 накладено арешт на майно Відповідача - ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - транспортний засіб RENAULT KANGOO ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , рік випуску: 2013, дата реєстрації : 30.01.2024 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 .

Згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2024 у справі №907/421/24 до набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/421/24 законної сили вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та/або уповноваженим ним юридичним та фізичним особам, а так само будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб (в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, ренти, відмови на користь громади/держави) квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 .

Ознайомившись з такими ухвалами про забезпечення позову в справах №907/405/24, №907/1073/24, №907/526/24, №907/406/24, №907/426/24, №907/421/24 та оцінюючи доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що сама по собі наявність таких судових рішень про забезпечення позову, не передбачена приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір», як така, що безумовно свідчить про наявність підстав для відстрочки сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також такі ухвали та інші долучені до клопотання документи жодним чином не свідчать про майновий стан позивача, а доказів на його підтвердження, зокрема незадовільного майнового стану позивача до клопотання не долучено.

Поряд з цим, навівши лише перелік ухвал про забезпечення позову в справах №907/405/24, №907/1073/24, №907/526/24, №907/406/24, №907/426/24, №907/421/24, позивач навіть не долучив відомостей про те, чи виконані такі ухвали органами, які здійснюють виконання судових рішень.

Отже, доказів, які свідчать про наявність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору, згідно клопотання суду не надано, так як долучені до клопотання копії свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження двох малолітніх дітей позивача; зазначення про постановлення судами ухвал про забезпечення позову в справах №907/405/24, №907/1073/24, №907/526/24, №907/406/24, №907/426/24, №907/421/24, не свідчить про майновий стан позивача, зокрема, про те, що розмір судового збору в сумі 2422,40 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Щодо цього суд зазначає, що оскільки Закон чітко визначає, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а тому для підтвердження вказаних вище обставин позивачем мають бути надані відповідні докази, зокрема, довідки про доходи, включаючи дані органів Пенсійного фонду та податкової служби за 2024 рік (тобто, за попередній рік від дати звернення до суду із позовом до суду), які підтверджують те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (фізичної особи-підприємця) за попередній календарний рік.

Щодо цього, суд зазначає, що у постанові від 30.11.2022 у справі №914/4092/21, зазначено, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

9. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (№24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (№49069/11) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 №28249/95, у якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду.

За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відтак, позивачу, для усунення недоліків позовної заяви слід заплатити 2422,40 грн судового збору і докази такої сплати надати суду.

Суд роз`яснює, що платіжні реквiзити для перерахування судового збору зазначені на сайті Господарського суду Закарпатської області у розділі «Судовий збір» за посиланням - https://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/gromadyanam/tax/.

10. Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень частин 3 і 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 163, 164, 174, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання від 08.03.2025 фізичної особи підприємця Дутко Євгенія Володимировича про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву від 09.03.2025 фізичної особи підприємця Дутко Євгенія Володимировича, подану її представником адвокатом Вовканич Сергієм Михайловичем, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог залишити без руху.

3. Встановити позивачу фізичній особі підприємцю Дутко Євгенію Володимировичу строк 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказу сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

4. Роз`яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

5. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud 5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В.Сисин