Рішення

від 17.03.2025 по справі 912/5/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 рокуСправа № 912/5/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №912/5/25 від 16.01.2025

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Рудь"</a> (далі - ТОВ "Торгова фірма "Рудь"), код ЄДР 32106398, проспект Перемоги (Берестейський), 148/1, м. Київ, 03179

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Воробей Сергія Миколайовича (далі - ФОП Воробей С.М.), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 1 387,01 грн,

До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ "Торгова фірма "Рудь" до ФОП Воробей С.М. з вимогами:

1). Прийняти позовну заяву про стягнення заборгованості до розгляду;

2). Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воробей Сергій Миколайович (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "РУДЬ"</a> (03179, м. Київ, Святошинський район Проспект Берестейський, 148/1, Код ЄДРПОУ 32106398) борг за поставлену продукцію в розмірі 1 350,78 грн, інфляційні витрати 0,00 грн, а також 3% річних 3,86 грн., подвійна ставка НБУ 32,37 грн., та перерахувати на поточний рахунок Стягувача IBAN: НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк";

3). Стягнути з Боржника на користь Стягувача судовий збір у розмірі 3028,00 грн., на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №1291 від 17.09.2024 в частині оплати товару.

Ухвалою від 16.01.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/5/25, ухвалив справу №912/5/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали суду від 16.01.2025 направлена на адресу відповідача 17.01.2025 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 16.01.2025, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 24.01.2025.

Відповідно до абз. 1 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 16.01.2025 вважається днем вручення судового рішення ФОП Воробей С.М.

05.03.2025 господарський суд намагався зв`язатись з відповідачем за телефоном (068) 292-65-69, який зазначений Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Інформація для здійснення зв`язку", проте за таким номером телефону абонент не відповідає, що підтверджується телефонограмою №104 від 05.03.2025, яка міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

17.09.2024 ТОВ "Торгова фірма "Рудь" (Постачальник) та ФОП Воробей С.М. (Покупець) укладено договір поставки №1291 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується за окремими замовленнями Покупця поставляти останньому продукти харчування (надалі в тексті іменовані "Товар"), а Покупець зобов`язується приймати цей Товар і оплачувати його вартість Постачальнику на умовах, визначених в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.5. Договору Покупець має надати письмовий перелік відповідальних осіб, належним чином уповноважених Покупцем на прийом Товару від Постачальника зі зразками їхніх підписів, а також відтисків печаток та штампів. Вищевказана інформація зазначається у Додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Відповідальна особа Покупця приймає Товар, поставлений від Постачальника, у кількості й асортименті, зазначеному у товарно-транспортній/видатковій накладній Постачальника.

Відповідно до п. 2.6. Договору фактичною датою поставки товару є дата приймання товару і підписання товарно-транспортної /видаткової накладної.

Постачальник зобов`язується нести ризик випадкового знищення або пошкодження Товару до моменту переходу права власності на Товар Покупцеві. Право власності на Товар, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі Товару, який визначається моментом підписання уповноваженим представником Покупця відповідної товарно-транспортної накладної/видаткової накладної. (п. 2.7. Договору)

Відповідно до п. 2.8. Договору представник Постачальника має право звірити підпис відповідальної особи Покупця на товарно-транспортній/видатковій накладній зі зразками підписів, наданих Покупцем у відповідності з п. 2.5. У випадку істотної розбіжності підпису відповідальної особи на товарно-транспортній/видатковій накладній зі зразком підпису, Постачальник має право не передавати Товар такій особі.

Згідно з п. 4.4. Договору вартість поставленого Товару по кожному окремому Замовленню оплачується Покупцем за цінами, зазначеними Постачальником у товарно-транспортних/видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.5. Договору оплата Покупцем вартості поставленого за цим Договором Товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України на банківський рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати поставки партії Товару.

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку недотримання строків оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 5.3. Договору Покупець у випадку недотримання строків оплати, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 8.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року. Якщо жодна зі Сторін за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору не повідомить письмово іншу сторону про своє бажання припинити його дію, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах, загальним строком дії Договору - не більше 5 (п`яти) років.

Договір підписано сторонам та скріплено печаткою позивача.

За твердженням позивача, покупцю було поставлено Товар на суму 1 350,78 грн., які Покупець не оплатив.

Крім того, позивач нарахував 3% річних в сумі 3,86 грн та пеню в сумі 32,37 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 264 ГК України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На виконання умов укладеного Договору, Постачальник здійснив поставку Покупцеві Товару на загальну суму 1 350,78 грн, що підтверджується підписаною видатковою накладною №227958 від 14.11.2024.

Відповідач оплату за поставлений товар по Договору не здійснив.

Відповідно до п. 4.5. Договору оплата Покупцем вартості поставленого за цим Договором Товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України на банківський рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати поставки партії Товару.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був сплатити заборгованість до 28.11.2024.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов`язання за Договором є таким, що настав, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 1 350,78 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3% річних за період з 29.11.2024 по 31.12.2024 у розмірі 3,86 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд встановив, що останні розраховані неправильно, оскільки розмір 3% річних становить 3,65 грн. (1 350,78 x 3 % x 33 : 366 : 100)

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку недотримання строків оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Водночас, вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України)

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд, здійснивши перерахунок розміру пені, доходить висновку, що такий розрахунок позивачем здійснено правильно та стягненню підлягає пеня в розмірі 32,37 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які спростовують вимоги позивача чи підтверджують виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати основної заборгованості у строки, встановлені договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію в розмірі 1 350,78 грн, 3 % річних в розмірі 3,65 грн, пені в розмірі 32,37 грн.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В іншій частині стягнення 3% річних господарський суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Під час визначення розміру судового збору суд враховує, що за правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовна заява у даній справі подана в електронній формі через систему "Електронний суд", суд застосовує коефіцієнт 0,8 та стягує з відповідача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (3 028,00) х 0,8 = 2 422,40 грн).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Інших судових витрат сторонами не заявлялось.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воробей Сергія Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Рудь"</a> (код ЄДР 32106398, проспект Перемоги (Берестейський), 148/1, м. Київ, 03179, поточний рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк") борг за поставлену продукцію в розмірі 1 350,78 грн, 3% річних в розмірі 3,65 грн, пеню в розмірі 32,37 грн, а також 2 422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв`язку та на e-mail: 068292659@ukr.net.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.