Рішення

від 17.03.2025 по справі 914/121/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 Справа № 914/121/25

м. Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркбудтех», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Буд Проект», м. Львів

про стягнення 214 701,55 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркбудтех» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Буд Проект» про стягнення 214 701,55 грн, з яких 165096,00 грн сума основного боргу, 32392,02 грн пеня та 17213,53 грн індексу інфляції.

3Ухвалою суду від 17.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

4.Ухвала суду від 17.01.2025 надіслана сторонам до їх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

5.Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

6.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

7.АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки № 15-04/24-1 від 15.04.2024 в частині оплати за поставлений товар на суму 165096,00 грн. Також за прострочення виконання зобов`язання позивач заявив до стягнення 32392,02 грн пені та 17213,53 грн індексу інфляції.

8. Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

9. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10. 15.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркбудтех» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Респект Буд Проект» (Покупець) укладено договір поставки № 15-04/24-1.

11.Згідно п. 1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця бетон, вироби з бетону, бетонні розчини та суміші, в подальшому в тексті Товар, в асортименті та за ціною продажу, визначених у специфікації, - а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар за вказаною ціною.

12. Відповідно до п.п.2.1-2.3 Договору, поставка Товару здійснюється на умовах 100% передоплати вартості Товару. За домовленістю сторін можуть бути передбачені інші умови розрахунку, які визначаються в додатках до даного договору. Датою поставки партії товару вважається дата отримання товару, яка зазначена в видатковій накладній Постачальника на кожну окрему партію Товару.

13. На виконання умов договору ТОВ «Паркбудтех» здійснено поставку товару ТОВ «Респект Буд Проект» на загальну суму 180 096,00 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №2366 від 17.04.2024 року на суму 82 650,00 грн. та товарно- транспортною накладною №ТТН05228 від 17.04.2024 року; №ТТН05239 від 17.04.2024 року; №ТТН05230 від 17.04.2024 року,

- видатковою накладною №2521 від 23.04.2024 року на суму 21 582,00 грн. та товарно-транспортною накладною №ТТН05588 від 23.04.2024 року,

- видатковою накладною №2734 від 01.05.2024 року на суму 75 864,00 грн. та товарно- транспортними накладними №ТТН05947 від 01.05.2024 року, №ТТН05948 від 01.05.2024 року.

14. Підставою для розрахунків є рахунок - фактура та / або видаткова накладна (п.1.10 Договору).

15. ТОВ «Респект Буд Проект» здійснено оплату за отриманий товар на суму 15 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2 від 16.05.2024.

16. ТОВ «Паркбудтех» надіслано на адресу ТОВ «Респект Буд Проект» претензію №35 від 04.12.2024 року з вимогою виконати свої за Договором поставки № 15-04/24-1 від 15.04.2024 р. належним чином.

17. Крім того, 23.12.2024 року позивач надсилав претензію №35 від 04.12.2024 року і на на електронну адресу ТОВ «Респект Буд Проект».

18. Відповіді на надіслані претензії відповідач не надав.

19. Позивач вказує, що ТОВ «Респект Буд Проект» не виконало взяті на себе зобов`язання по оплаті товару в повному обсязі, і станом на момент звернення до суду розмір заборгованості за Договором №15-04/24-1 від 15.04.2024 року становить 165096,00 грн.

20. Доказів сплати за поставлений товар в повному обсязі матеріали справи не містять.

21. Відповідно до п.4.3 Договору за несвоєчасну оплату Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на період коли сплачується пеня.

22. Сторони погодили, що строк нарахування пені за порушення зобов`язань за цим Договором, є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Термін позовної давності щодо вимог про стягнення пені, становить три роки (п.4.6 Договору).

23. Окрім суми основного боргу в розмірі 165096,00 грн, позивач також нарахував та заявив до стягнення 32392,02 грн пені та 17213,53 грн інфляційних втрат.

24. ОЦІНКА СУДУ

25. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

26. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

27. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

28. Згідно ст. 627 Цивільного колексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

30.Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

31. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

32. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

33. Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язання на підставі укладеного договору поставки № 15-04/24-1 від 15.04.2024 року.

34. Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

35.Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

36.Обставини поставки товару позивачем відповідачу підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

37.Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

38.Аналогічні положення містяться в ч. ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

39.Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

40.Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

41.Суд звертає увагу на те, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

42.Варто зазначити, що відповідачем здійснювалися платежі на користь позивача, поставлений товар оплачений частково, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 165096,00 грн.

43.У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що відповідачем визнано суму боргу перед позивачем.

44.Відповідач доказів оплати ним за поставлений товар в повному обсязі не надав. У контексті цього, суд вважає, що відсутність певних обставин (правових підстав) можна спростувати лише доведенням наявності цих обставин (правових підстав).

45. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

46.Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

47.Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

48. Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

49. Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

50. Щодо позовної вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

66.Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

54. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

55. Відповідно до п.4.3 Договору за несвоєчасну оплату Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на період коли сплачується пеня.

56. Сторони погодили, що строк нарахування пені за порушення зобов`язань за цим Договором, є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Термін позовної давності щодо вимог про стягнення пені, становить три роки (п.4.6 Договору).

57. У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар та порушення строків щодо його оплати, Позивач просить стягнути з відповідача, згідно прохальної частини позовної заяви пеню у сумі 32392,02 грн., починаючи свій обрахунок з 17.04.2024 року від загальної суми заборгованості 165096,00 грн.

58. Одночасно суд зазначає, що сторони засвідчили у договорі строк оплати, а саме 100% передоплату, відтак строк оплати настає у покупця з моменту поставки товару в силу положень ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно матеріалів справи поставки товару відбулися 17.04.2024, 23.04.2024 року та 01.05.2024 року, що підтверджується наявними у справі видатковими та товарно-транспортними накладними.

59. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

60. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України). Відтак, строк нарахування пені повинен обчислюватися з наступного дня після поставки товару.

61. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

62. Cуд, з врахуванням норми ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені з врахуванням проведених відповідачем оплат, дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня в розмірі 31658,32грн., а в задоволенні решти суми пені слід відмовити.

63. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

64. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань із оплати за поставлений товар, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 17213,53 грн інфляційних втрат.

65. Також перевіривши підстави, строки та правильність нарахувань індексу інфляції, суд, провівши перерахунок з врахуванням настання моменту прострочення боржника, з урахуванням здійснених часткових оплат, дійшов висновку, що вимога про стягнення є обґрунтованою, однак підлягає задоволенню частково, на суму 16 767,99 грн. В задоволенні решти вимог про стягнення індексу інфляції слід відмовити.

66. Суд зазначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

67. Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

68. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

69.У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

70. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

71.Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

72.Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

73.У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

74.Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 165096,00 грн основного боргу, 31658,32 грн пені, 16 767,99 грн індексу інфляції. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

75.СУДОВІ ВИТРАТИ

76.Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 3202,83 грн покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, в решті на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Буд Проект» (79066, м.Львів, вул.Кавалерідзе І., будинок 16 , квартира 66; ідентифікаційний код 45299457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркбудтех» (79028, м.Львів, вул.Бузкова, будинок 13, ідентифікаційний код 42896040) 165096,00 грн основного боргу, 31658,32 грн пені, 16 767,99 грн індексу інфляції та 3 202,83 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

СуддяЩигельська О.І.