Рішення

від 17.03.2025 по справі 916/4444/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4444/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/4444/24

за позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України"»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22»

про стягнення 3694, 18 грн та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Ягодзинська Ю. В. /самопредставництво/;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22», в якому просить господарський суд Одеської області:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» виконати умови договору №16-В-АМПУ-21 від 22.03.2021 (далі договір) та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 600 літрів;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) 3694,18 грн, з яких 2676,10 грн пеня та 1018,08 грн штраф, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Позов обґрунтований невиконанням з боку відповідача зобов`язань за договором щодо поставки дизельного пального у талонах або картках (бланках-дозволах).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.11.2024 о 09:45, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.

23.10.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрації Миколаївського морського порту) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за вх.№ 38263/24 від 21.10.2024

У підготовчому засіданні 11.11.2024 за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 27.11.2024 о 16:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

27.11.2024 у підготовчому засіданні за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 16.12.2024 об 11:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача. Одночасно судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні 16.12.2024 за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 20.01.2025 об 11:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

17.01.2025 за вх.№1703/25 господарський суд одержав клопотання позивача про долучення письмових доказів.

20.01.2025 судове засідання не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 21.01.2025 призначено підготовче засідання на 17.02.2025, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 17.02.2025 за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2025 о 12:30, із викликом учасників справи у судове засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

У судовому засіданні 17.03.2025 за участі представника позивача, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення.

Відповідач як у підготовчі та і у судові засідання щодо розгляду справи по суті не з`явився, відзиву на позов до суду не надав.

При цьому, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвал суду на юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДР, які повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/5201/24 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Стислий виклад позиції позивача

На виконання умов договору позивач сплатив кошти в сумі 294 031,20 грн (з ПДВ).

Згідно з видатковою накладною № 80 від 01.04.2021 постачальник передав покупцю талони на придбання дизельного палива у кількості 12 130 літрів.

Однак 01.02.2022 та 02.02.2022 на АЗС партнерів відповідача ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» та ТОВ «Shell» було відмовлено у заправці паливом.

За результатами листування з`ясувалося, що через зростання цін на пальне відповідач фактично відмовився виконувати узяті зобов`язання за договором.

З огляду на такі обставини, позивач звернувся до відповідача про повернення сплачених за договором коштів, а надалі - з вимогою виконати умови договору.

Через неповернення коштів та невиконання договору в сумі 14 544,00 грн, вартість неотоварених талонів, кількість неотриманого пального 600 літрів, позивач звернувся до суду.

Обставини справи встановлені судом

22 березня 2021 року між Державним підприємством Адміністрація морських портів України (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю Крейн Енерджі, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (продавець) укладений договір поставки.

Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов`язався поставляти покупцю Товар: за кодом ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Дизельне паливо у талонах або картках (бланках-дозволах)), а покупець зобов`язався прийняти і оплати такий Товар в порядку та на умовах, визначених договором.

Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до договору) (далі - Специфікація), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Покупець розподіляє кількість Товару, зазначену у Специфікації, між відокремленими підрозділами (філіями) Покупця (далі - Філії), перелік яких визначений у Додатку № 2 до договору, в межах загальної кількості відповідного найменування Товару, шляхом зазначення у Замовленні (Додаток № 3 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору) кількості Товару, необхідної до постачання (п. 1.4. договору).

Оплата за партію Товару здійснюється покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому Договорі (п. 4.1. договору).

Розрахунки проводяться покупцем через Філію, яка фактично отримала Товар, протягом 10 банківських днів з дати отримання Філією оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату партії Товару, за умови наявності підписаної сторонами видаткової накладної на поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання відповідної партії Товару (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору поставка (передача) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання Товару здійснюється Постачальником за власний рахунок, на умовах DDP відповідно до Інкотермс 2010 за місцями поставки (передачі) талонів або карток (бланків-дозволів), викладених у Додатку № 2 до цих Договорів, який є його невід`ємною частиною.

Талони або картки (бланки-дозволи) на отримання Товару є паперовими або пластиковими, одноразового використання, номіналом 10 або 20 літрів, на талонах або картках (бланках-дозволах) зазначені марка палива та номінал. Талони або картки (бланки-дозволи) діють по всій території України (не обмежені в отриманні територіально конкретним регіоном), з можливістю отримання палива через АЗС, які розташовані в обов`язкових та бажаних містах (у разі наявності) України, на автомобільних шляхах загального користування, а також у багатьох регіонах та великих містах України.

Обов`язкові міста розташування АЗС: місто Київ та Київська область; місто Одеса та Одеська область; місто Миколаїв та Миколаївська область; місто Херсон та Херсонська область; місто Черкаси; місто Дніпро; місто Запоріжжя Запорізька область; місто Чорноморськ Одеська область (та/або смт Олександрівка, та/або смт Малодолинське та/або смт Бурлача Балка Одеська область); місто Білгород-Дністровський (Одеська область); місто Ізмаїл та/або Ізмаїльський район (Одеська область); місто Маріуполь (Донецька область). А також, на автомобільних шляхах загального користування за маршрутами: місто Маріуполь (Донецька область) - місто Мелітополь (Запорізька область) - місто Одеса; місто Маріуполь (Донецька область) - місто Запоріжжя - місто Київ; місто Одеса - місто Київ; місто Миколаїв - місто Київ; місто Миколаїв - місто Одеса, місто Миколаїв - місто Херсон.

Строк дії (використання) талонів або карток (бланків-дозволів) становить не менш ніж 12 місяців від дати їх поставки Покупцю.

На постачальника покладається обов`язок зберігання партії Товару та навантаження (заправка) Товару у транспортний засіб або ємності Покупця. Поставка (передача) партії Товару покупцю здійснюється на АЗС постачальника або третіх осіб, визначених постачальником, шляхом навантаження (заправки) Товару у транспортні засоби або ємності покупця, на підставі наданих покупцем талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання Товару, які постачальник поставив (передав) покупцю відповідно до умов цього Договору (п. 5.4.2. договору).

Відповідно до п. 5.4.3. договору право власності на Товар (партію Товару) переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонам видаткової накладної на талони або картки (бланки-дозволи) на отримання Товару.

Покупець зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату прийнятої партії талонів або карток (бланків-дозволів) через Філії, в порядку та на умовах визначених цим Договором (п. 6.1.1. Договору).

Згідно з п. 6.3.1. договору Постачальник зобов`язаний, зокрема: забезпечити поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання Товару (партій Товару) у строки та порядку, встановленими цим Договором.

Відповідно до п. 11.1. договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України і діє до 30.06.2021 включно, а в частині здійснення розрахунків покупцем за поставлений товар та отримання товару протягом строку дії талонів - до повного виконання зобов`язань.

На підставі виставленого рахунка на оплату № 81 від 01.04.2021 позивач відповідно до платіжної інструкції № 9981 від 12.04.2021 оплатив дизельне паливо в кількості 12 130 літрів.

Відповідно до видаткової накладної № 80 від 01.04.2021 відповідач передав позивачу талони на придбання дизельного палива у кількості 12 130 літрів, що підтверджується також актом приймання-передачі талонів (бланків дозволу на отримання пального) від 01.04.2021.

01.02.2022 та 02.02.2022 на автозаправних станціях партнерів відповідача ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» та ТОВ «Shell», що розташовані у м. Миколаєві водіям транспортних засобів позивача під час пред`явлення талонів на дизельне паливо операторами АЗС було відмовлено у заправці паливом, про що свідчать додані до матеріалів справи доповідні записки.

03.02.2022 позивач направив відповідачу лист № 353/10-02-01/Вих з метою врегулювання спірних правовідносин з приводу відмови на АЗС заправляти пальним на підставі талонів (бланків дозволу на отримання пального).

У відповідь на вказаний лист від 04.02.2022 № 02/15-О ТОВ Крейн Енерджі повідомило, що через зростання цін не може виконувати умови договору та запропонувало позивачу повернути неотоварені талони.

16.02.2022 № 563/10-02-01Вих позивач надав відповідь, що товар згідно умов договору вже придбаний та знаходиться у власності ДП Адміністрація морських портів України та відповідно до п. 1.5. та п. 5.4.2. на ТОВ Крейн Енерджі покладений обов`язок забезпечити зберігання та навантаження (заправку) товару у транспортні засоби чи ємності позивача, а тому заявив у листі про вимогу щодо фактичного виконання умов договору.

Натомість відповідач на заявлену вимогу позивача листом від 17.02.2022 № 02/081-О повторно запропонував повернути талони, а опісля кошти.

Надалі позивач повторно звертався до відповідача з вимогами про виконання умов договору або повернення коштів - 08.12.2022 № 2981/10-03-12/Вих, 13.08.2024 № 1052/18-03-11/Вих.

Окрім того, до матеріалів справи долучені звернення в 2022 році до партнерів відповідача щодо підтвердження можливості отримання дизельного палива та бензинів за талонами відповідача. Проте можливість отримання палива партнерами не підтверджена.

Позивач додатково звернувся у грудні 2024 року (листи № 1552/18-01-02/Вих, № 1553/18-01-02/Вих, від 16.12.2024 № 1554/18-01-02/Вих, від 16.12.2024 № 1555/18-01-02/Вих, від 30.12.2024 № 1636/18-01-02/Вих) звертався до підприємств-партнерів щодо причин відмови у заправці паливом водіям транспортних засобів ДП «АМПУ».

Згідно з отриманою відповіддю від ТОВ «Альянс Холдинг» (лист від 13.01.2025 №06/1), останнім зазначено, що починаючи з 2022 року ТОВ «Крейн Енерджі» перестало сплачувати ТОВ «Альянс Холдинг» авансові платежі, що в свою чергу стало підставою для припинення відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС із застосуванням талонів емітованими ТОВ «Крейн Енерджі».

Згідно з матеріалами справи, на момент звернення до суду неотовареними (невикористаними) залишилися талони на загальну кількість 600 літрів, вартістю 14 544 грн.

Не дивлячись на вжиття з боку позивача максимально можливого переліку заходів щодо виконання договору, відповідач узяті зобов`язання так і не виконав, що спонукало ДП «АМПУ» звернутися до суду.

Висновки суду

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи факт підписання сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі талонів на пальне, оплати таких талонів, факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Водночас як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар за талонами або картками (бланками-дозволами) дизельного пального в кількості 600 літрів.

Отже, на момент розгляду справи неотовареними (невикористаними) залишилися талони: дизельне паливо в кількості 600 літрів, загальною вартістю 14 544 грн.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач доказів виконання умов Договору в частині отоварення всієї кількості талонів суду не надав, відповідно доводів позивача не спростував.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що дійсно має місце порушення зобов`язань з боку відповідача в частині повноти та своєчасності поставки обумовленого договором товару, а отже позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки та відвантажити Миколаївській філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації морського порту Чорноморськ) пальне у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 600 літрів, вартістю 14 544 грн є обґрунтованою, а тому належить до задоволення.

Окрім іншого, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі 2 676,10 грн та штрафу у розмірі 1018,08 грн.

Щодо наявності правових підстав для стягнення таких сум, господарський суд зазначає таке.

Умовами договору, про що зазначив і сам позивач у позовній заяві, не передбачена відповідальність за порушення зобов`язання, встановленого пп. 5.4.1 п. 5.4 договору.

Позивач вважає, з огляду на те, що належить до підприємств державної форми власності, правомірним є застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 231 ГК України.

Водночас у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 908/1501/18, за умови відсутності у договорі встановлення виду та розміру штрафних санкцій, Верховний Суд виклав таку правову позицію: «за змістом частини 2 статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, сторони не передбачили в умовах договору можливість сплати пені та не визначали її розмір. Разом з тим, частиною 6 статті 231 ГК України, на яку посилався скаржник, визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов`язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення пені з відповідача у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не передбаченому законом».

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені та штрафу з відповідача, оскільки як і в зазначеній постанові суду касаційної інстанції, вид та розмір таких штрафних санкцій за порушення пп. 5.4.1 п. 5.4 договору не погоджено в договірному порядку та прямо не передбачено законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» (м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90; ідентифікаційний код 41829696) виконати умови договору №16-В-АМПУ-21 від 22.03.2021 та навантажити (заправити) у транспортні засоби або ємності Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ідентифікаційний код 38728444) дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 600 літрів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» (м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90; ідентифікаційний код 41829696) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ідентифікаційний код 38728444) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

4. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 17 березня 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач