Рішення від 17.03.2025 по справі 583/235/25

Справа № 583/235/25

2/583/394/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

треті особи: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області, орган опікита піклування виконавчийкомітет Чупахівськоїселищної радиОхтирського районуСумської області

про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2025 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якій позивачка просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З листопада 2018 р. вони з відповідачем остаточно перестали проживати однією сім`є та вести спільне господарство, діти залишилися проживати разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач припинив будь-яке спілкування з дітьми, не вітає дітей з днем народження, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує здобуття дітьми освіти, не проявляє жодної зацікавленості щодо дітей. Жодних перешкод у спілкуванні батька з дітьми вона (позивачка) не чинила та не чинить. Відповідач знає, де проживають її (позивачки) батьки, до яких вона дуже часто приїздить з дітьми,там часто діти перебувають і без неї. Відповідач знає, до якої школи ходять діти, проте жодного разу він не відвідав школу, не цікавився навчанням дітей, їх проблемами чи досягненнями, здоров`ям дітей, їх відпочинком. Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, безвідповідально ставиться до питання виховання дітей, їх матеріального забезпечення, жодним чином не приймає ніякої участі у житті дітей, ставить до них байдуже та безвідповідально, в результаті чого втратив будь-який зв`язок з ними. Рішення суду про стягнення аліментів на утримання дітей відповідач не виконує, розмір заборгованості станом на березень 2024 р. складає більше ніж 90000 грн. Окрім аліментів, які відповідач фактично не виплачує, жодної матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає, хоча інших утриманців не має, офіційно працює в АТ «Сад» на великоваговому автомобілі (але чомусь отримує лише мінімальну заробітну плату), винаймає житло в центрі м. Охтирка та має у користуванні транспортний засіб, який необхідно заправляти паливом та обслуговувати. Оскільки відповідач ОСОБА_5 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , просить позбавити його батьківських прав, так це буде відповідати інтересам дітей.

Позивачка та її представник адвокат Єфіменко Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в нотаріально завіреній заві просить розглянути позовну заяву щодо позбавлення його батьківських прав без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує, надає свою згоду на позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 (а.с. 47).

Представник орган опіки та піклування виконавчий комітет Охтирської міської ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник орган опіки та піклування виконавчий комітет Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в письмовій заяві просить судовий розгляд справи проводити за її відсутності .

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника третьої особи, покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб, який рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2011 р. було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 24.04.2010 р. та копією рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 2-1470/11 від 21.12.2011 р. (а.с. 12,15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 16.08.2010 року (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 22.09.2017 року (а.с. 16).

28.05.2022 року ОСОБА_7 уклала шлюбу з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 14.11.2023 р. (а.с. 27).

Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 42 від 10.01.2025 р. (а.с. 14,17, 19).

Відповідно до рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 15.12.2022 у справі №551/1108/22, яке набрало законної сили 03.02.2023, змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.05.2011, та судового наказу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.07.2021, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 щомісячно аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.03.2023 р. стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 за період з 01 грудня 2021 року по 01 січня 2023 року у розмірі 12039,78 грн. (двадцять тисяч тридцять дев`ять грн. 78 коп.); стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 за період з 01 грудня 2021 року по 01 січня 2023 року у розмірі 40939,20 грн. (сорок тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн. 20 коп.) (а.с. 21-24).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість ОСОБА_11 зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 станом на березень 2024 року становить 59247,99 грн. (а.с 25).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість ОСОБА_11 зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 станом на березень 2024 року становить 31621,27 грн. (а.с 26).

Відповідно до довідок Ліцею № 3 Охтирської міської ради Сумської області № 01-21/31 та № 01-21/32 від 09.1.2025 р. батько ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ОСОБА_2 участі у вихованні синів не бере, жодного разу не був присутній на батьківських зборах, не відвідує школу, не спілкується з класним керівником, навчанням дітей не цікавиться (а.с. 18).

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомоюстатті 7 СК Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюПостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина першастатті 155 СК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права, зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі за заявою«Хант проти України», № 31111/04, § 54).

Аналіз релевантної практики ЄСПЛ, норм національного та міжнародного права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність захисту прав дитини, а тому насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин кожної конкретно взятої справи, а вже тільки потім права її батьків.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першоюстатті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Статтею 165 СК Українивизначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один із батьків.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного його неповнолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 посилається, на те, що відповідач протягом тривалого часу, починаючи з 2018 року ухиляється від виконання своїх обов`язків, не забезпечує здобуття дітьми освіти, не проявляє жодної зацікавленості щодо них.

Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснили, що вони знають ОСОБА_1 , яка була одружена з ОСОБА_2 та має від шлюбу з ним двох синів: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Після припинення шлюбних відносин діти залишились проживати з позивачкою, ОСОБА_1 піклується про здоров`я та розвиток дітей та повністю їх утримує. Відповідач ОСОБА_2 з часу припинення шлюбних відносин з позивачкою своїми дітьми не цікавиться, не піклується про здоров`я синів, не переймається здобуттям дітьми освіти, жодних стосунків з ними не підтримує, не забезпечує їх матеріально, не спілкується з дітьми.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зістаттею 166 СК Українипозбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, про що свідчать ті обставини, що протягом тривалого часу (більше п`яти років) відповідач не піклується про своїх дітей, не бачиться з ними, не спілкується, не цікавиться їх здоров`ям, навчанням, не утримує їх матеріально.

Будучи обізнаним про розгляд судом справи за позовом про позбавлення його батьківських прав, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, натомість написав письмову заяву, яку було посвідчено нотаріально, про те, що він проти задоволення позивних вимог не заперечує, надає свою згоду на позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , що, на думку суду, свідчить про його байдуже ставлення до своїх дітей.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області № 01-05/807 від 13.03.2025 р. орган опіки та піклування Охтирської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно достатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21), зроблено висновок, що «відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються. Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і гарантує, що інтереси дітей захищені. Належна увага повинна приділятися поглядам та думці дитини згідно з її віком і зрілістю. Закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються».

Опитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що з батьком він не спілкується більше 4 років, батько до нього не приходить, не телефонує та не вітає з днем народження. Він також не намагався зустрітися з батьком, так як батько ніякої уваги до нього не проявляє, а тому у нього ( ОСОБА_17 ) відсутнє бажання спілкуватися з батьком. Він ( ОСОБА_3 ) згоден, щоб батька позбавили батьківських прав щодо нього.

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області № 01-05/807 від 13.03.2025 р. вбачається, що органом опіки та піклування Охтирської міської ради було опитано малолітнього ОСОБА_18 , який повідомив, що батька ОСОБА_2 він взагалі не знає, у розмові малолітній ОСОБА_4 батьком називає вітчима.

Досліджені судом докази свідчать про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, він не цікавиться своїми дітьми, матеріально не утримує їх, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування дітей, взагалі не спілкується з дітьми, не створює умов для отримання ними освіти.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а тому згідно п.2 ч. 1 ст. 164 СК України його необхідно позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд вважає, що такий крайній захід впливу на відповідача, який ухиляється від виконання батьківських обов`язків, є доцільним та необхідним для захисту інтересів дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 150, 164, 165 СК України, Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року),Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Н.Б. Плотникова