Постанова

від 13.02.2025 по справі 511/4238/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/435/25

Номер справи місцевого суду: 511/4238/24

Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж.В.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Журавльова О.Г., за участі секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козолупа М.С., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козолупа М.С. на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.12.2024 якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючу на посаді головного бухгалтера ТОВ «Роздільнянський Елеватор», проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Роздільнянського районногосуду Одеськоїобласті від24.12.2024року ОСОБА_1 визнано винноюу вчиненніадміністративного правопорушенняпередбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. та стягнуто з неї на користь держави судовий збір в розмірі 605,6 грн.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона будучи головним бухгалтером ТОВ «Роздільнянський Елеватор» та будучи посадовою особою порушила порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку згідно акту перевірки, а саме п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 198.5. ст. 198, п. 201.10. ст. 201, п.п. «є» п.п. 266.2.2. п. 266.2. ст. 266, п.п. 266.3.1., п.п. 266.3.3 п. 266.3. ст. 266, п.п. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49, п. 51.1. ст. 51, гл. 2, п. 119.1 ст. 119, п.п. «б» п. 176.2. ст. 176, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.47 п. 14.1. ст. 14, п.п.162.1.3 п.162.1 ст. 162, п.п. 163.1.1. п. 163.1., ст. 163, абз. «е» п.п. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п.п. 168.1.1., п.п. 168.1.2., п.п. 168.1.4., п.п. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168, п. 171.2. ст. 171, абз. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями).

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Козолуп М.С. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Доводи обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зазначає, що податкові повідомлення-рішення, які складені на підставі акту оскаржуються та є неузгодженими і до остаточного вирішення спору, факт допущення правопорушення є невстановленим.

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріалисправи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвоката КозолупаМ.С.,який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст.163-1КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ст.14КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної планової виїзної перевірки.

Відповідно до положень ст.56Податкового кодексуУкраїни рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, положеннями п. 56.18ст.56Податкового кодексуУкраїни надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи та доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що не погодившись з висновками Акту перевірки, 06.11.2024 ОВ «РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» подало до ГУ ДПС в Одеській області Заперечення на Акт перевірки.

12.12.2024 Товариство отримало лист ГУ ДПС в Одеській області №1 6404/КПР/15 - 32-07-01-06 від 21.11.2024, в якому Контролюючий орган повідомив про залишення Акту перевірки без змін.

По результатам розгляду заперечень Товариства ГУ ДПС в Одеській області склало податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 27.11.2024 №05254115320701; форми «В4» від 27.11.2024; №05255715320701; форми «ПН» від 27.11.2024 №05254315320701; форми «Р» від 27.11.2024 №05254415320701; форми «П» від 27.11.2024 №05253915320701; форми «Р» від 27.11.2024 №05254715320701; форми «Р» від 27.11.2024 №05253515320701; форми «Д» від 28.11.2024 №52689/15-32-24-06-20; форми «Д» від 28.11.2024 №52692/15-32-24-06-20.

25.12.2024 Товариство подало до ДПС України скаргу на зазначені вище податкові повідомлення рішення.

Отже, на сьогоднішній день податкові повідомлення - рішення, які були складені за Актом перевірки, є неузгодженими, отже ці рішення та Акт перевірки не породжують для Товариства і для Скаржника жодних правових наслідків.

Зазначене повністю підтверджується сталою практикою Верховного Суду викладених у постановах від 06.11.2024 у справі №380/87/20, від 13.04.2021 у справі №640/19671/18, від 16.09.2021 у справі №640/20588/18, від 06.12.2022 у справі №804/8776/15, від 16.08.2024 у справі №640/12981/21) в яких вказано, що висновки викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки відповідно до матеріалів справи на момент розгляду справи процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень триває, тобто, акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, був не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів у справі.

Апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення сформовані уповноваженим органом без дотримання принципу збирання достатніх та належних доказів на підтвердження події правопорушення. Слід наголосити, що державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Не є доказом і протокол про адміністративне правопорушення, який за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів, не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому висновок суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є необґрунтованим.

З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, апеляційна скарга захисника Козолупа М.С. в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження в справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргупредставника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козолупа М.С. - задовільнити.

ПостановуРоздільнянського районного суду Одеської області від 24.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов