Постанова

від 14.03.2025 по справі 751/9113/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 березня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/9113/24

Головуючий у першій інстанції Ченцова С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/629/25

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернігівська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАБЕСКА СЕРВІСс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБЕСКА СЕРВІС» про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та зобов`язання Чернігівську міську раду вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом Чернігівської міської ради, ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС», в якому просила:

- визнати незаконним пункт 34 рішення Чернігівської міської ради від 23 грудня 2021 року №15/VIII-20 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам», яким ТОВ «ЯСЕН-ПРОД» передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:01:022:0240, площею 0,2580 га, по АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- визнати незаконним пункт 41 рішення Чернігівської міської ради від 13 вересня 2023 року №34/VIII-27 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам», яким ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС» передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0240) площею 0,2580 га по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- визнати недійним договір оренди земельної ділянки № 4877 (кадастровий номер 7410100000:01:022:0240) площею 0,2580 га по АДРЕСА_1 , укладений 16 жовтня 2023 року між Чернігівською міською радою та ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС»;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0240) площею 0,2580 га по АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 640275774101, номер запису про інше речове право 52180432);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0240) площею 0,2580 га у Державному земельному кадастрі;

- зобов`язати Чернігівську міську раду привести конфігурацію земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:022:0223 площею 0,1019 га у стан, що передував до прийняття рішення Чернігівської міської ради від 25 червня 2020 року №54/VII-21 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним і фізичним особам».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником 7/9 частини складу літ. «В-1» загальною площею 413,62 кв м за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 0,1019 га, кадастровий номер 7410100000:01:022:0223, з цільовим призначенням: для експлуатації частини об`єкта нерухомості складу. Суміжно із цією земельною ділянкою розташована інша земельна ділянка площею 0,2540 га, кадастровий номер 7410100000:01:022:0240. Рішенням Чернігівської міської ради від 25 червня 2020 року №54/VII-21 надано дозвіл управлінню земельних ресурсів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок орієнтовною площею 0,2580 по АДРЕСА_1 та площею 0,1019 га по АДРЕСА_1 . У 2021 році ФОП ОСОБА_2 розроблено технічні документації по встановленню (відновленню) меж на земельні ділянки з кадастровими номерами 7410100000:01:022:0240 та 7410100000:01:022:0223 та змінено конфігурації цих земельних ділянок без зміни їх площ, внаслідок чого перетин між земельними ділянками площею 0,0162 га перестав існувати.

Позивачка вважає, що внаслідок відновлення меж зазначених земельних ділянок Чернігівською міською радою фактично вилучено із її законного користування, що підтверджено відповідними судовим рішеннями, частину земельної ділянки та передано у користування спочатку ТДВ «ЯСЕН-ПРОД», а згодом ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС».

ОСОБА_1 посилається на те, що її права, як законного користувача земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0223, відповідачами порушені і підлягають захисту в порядку ст. 152 ЗК України.

08 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС» та будь-яким іншим особам здійснювати встановлення межових знаків на земельній ділянці кадастровий номер 7410100000:01:022:0240, здійснювати підготовчі, будівельні та інші роботи по встановленню, перенесенню, будівництву паркану, інших штучних споруд чи рубежів, демонтажу існуючого паркану на земельних ділянках кадастровий номер 7410100000:01:022:0240, кадастровий номер 7410100000:01:022:0223 або на межі цих земельних ділянок.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що після її звернення з цим позовом ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС» розпочало підготовку до встановлення паркану на земельній ділянці, що перебуває у фактичному користуванні позивачки. Зокрема, 03 січня 2025 року на територію прибув сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_3 , який за допомогою вимірювальної техніки здійснював винесення в натурі меж земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0240, що перебуває в оренді ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС». Позивачка зазначала, що має намір заявити клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, а отже, улаштування нового або перенесення існуючого паркану на спірній території унеможливить проведення експертного дослідження. ОСОБА_1 наголошувала також на тому, що нею заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 4877 (кадастровий номер 7410100000:01:022:0240), площею 0,2580 га, по АДРЕСА_1 , укладеного 16 жовтня 2023 року між Чернігівською міською радою та ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС», з підстав незаконності його укладення у визначених договором межах земельної ділянки, тому будь-які підготовчі та будівельні роботи на цій землі в межах спірної території площею 0,0162 га, спрямовані на встановлення (перенесення) паркану, унеможливлять виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення позову.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою доводи позивачки про те, що до вирішення цього спору по суті ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС» не має права встановлювати на спірній території паркан, інші штучні споруди чи рубежі. Зазначає, що у разі встановлення відповідачем паркану на спірній території за тими межами, які зазначені в оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 втратить можливість під`їзду до належного їй об`єкта нерухомості, що унеможливить ведення господарської діяльності на належному їй на праві власності складу.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що, звернувшись із позовом про визнання недійсним рішень та договору оренди земельної ділянки, має на меті відновити право на користування земельною ділянкою під належним їй об`єктом нерухомості у межах, які існували до 2021 року, оскільки законність користування земельною ділянкою площею 0,1019 га встановлено рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року у справі № 751/8887/15-ц.

У наданому відзиві Чернігівська міська рада, не погодившись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить у її задоволенні відмовити, залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Обгрунтовуючи доводи відзиву, відповідач зазначає, що рішенням Чернігівської міської ради від 27 лютого 2020 року № 52/VII-21 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,1019 га, кадастровий номер 7410100000:01:022:0223, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації частини об`єкту нерухомості складу). Отже, позивачка не являється наразі ні власником, ні користувачем зазначеної земельної ділянки, використовує її без правовстановлюючих документів.

Орган місцевого самоврядування посилається на те, що наявна у справі технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0223 містить розміри відстані від межі земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0240 до об`єкта нерухомості ОСОБА_1 , що становить 9,85 метрів, та спростовує її доводи про втрату можливості ведення господарської діяльності на цьому об`єкті у разі незадоволення її заяви про забезпечення позову.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду у встановлений термін не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовивши у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості такої заяви, вважаючи, що стороною позивача не доведено те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Матеріалами оскарження підтверджено, що ОСОБА_1 належить 7/9 частки об`єкта нерухомості, склад літ. В-1 по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 12).

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 лютого 2020 року № 52/VII-21 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0223), площею 0,1019 га, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації частини об`єкту нерухомості складу) (т. 1 а.с. 167-169).

У рішенні Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого 2016 року, у незміненій його частині, та рішенні апеляційного суду Чернігівської від 02 червня 2017 року (справа № 751/887/15-ц) наведено, що земельні ділянки ОСОБА_1 , площею 0,1019 га, з кадастровим номером 7410100000:01:022:0223, та ПАТ «Продовольча компанія «Ясен», площею 0,2580 га, з кадастровим номером 7410100000:01:022:0240 мають накладання одна на одну, площа перетину між земельними ділянками складає 0,0162 га (т. 1 а.с. 39-47, 48-51).

Рішенням Чернігівської міської ради від 13 вересня 2023 року № 34/VIII-27, ураховуючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 грудня 2021 року № 62199507 та рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 лютого 2019 року № 59 «Про присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна», ТОВ «Арабеска Сервіс» передано земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0240) в оренду, строком до 21 вересня 2028 року, площею 0,2580 га, по вул. Любецькій, 46-г для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (т. 1 а.с. 11).

16 жовтня 2023 року між Чернігівською міською радою та ТОВ «Арабеска Сервіс» укладено договір оренди земельної ділянки № 4877, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 7410100000:01:022:0240, площею 0,2580 га, яка розташована в АДРЕСА_1 без розроблення проекту її відведення, строком до 21 вересня 2028 року (т. 1 а.с. 15-16). Цього ж дня зареєстровано право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 52180432 (т. 1 а.с. 21 зворот).

Підстави для забезпечення позову та його види визначені положеннями ст. 149, 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи наведені норми, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відповідає обставинам справи, оскільки заявницею не підтверджено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення про задоволення позову.

У цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Об`єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду з огляду на зміст заявлених нею позовних вимог заявницею не наведено, тому судом першої інстанції вірно відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову, які просить застосувати ОСОБА_1 . Матеріали справи містять землевпорядну документацію щодо земельних ділянок обох сторін, в тому числі, і до прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яке оскаржується.

Стороною позивача не аргументовано, яким чином встановлення межових знаків на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:022:0240, яку орендує ТОВ «АРАБЕСКА СЕРВІС», унеможливить виконання судового рішення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що улаштування нового або перенесення існуючого паркану на спірній території унеможливить проведення експертного дослідження, апеляційним судом відхиляються, оскільки ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2025 року позивачці відмовлено у задоволенні заяви про призначення судової земельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 108-113).

Позивачки не спростувала твердження Чернігівської міської ради про те, що наявною у справі технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0223 підтверджено, що відстань від межі земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:022:0240 до об`єкта нерухомості ОСОБА_1 , що становить 9,85 метрів (т. 1 а.с. 218). Наведене спростовує її доводи про неможливість ведення господарської діяльності на цьому об`єкті у разі незадоволення її заяви про забезпечення позову. При цьому предметом позову не є усунення перешкод у користуванні належним ОСОБА_1 нерухомим майном.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, що мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність аргументів ОСОБА_1 про неможливість виконання судового рішення без забезпечення позову в цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2025 року без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 17 березня 2025 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: О.Є. Мамонова

О.І. Онищенко