Рішення

від 17.03.2025 по справі 522/23431/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/23431/23

Провадження № 2/522/361/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бондар В.Я.

за участі секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.12.2023 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 102923,39 грн та судовий збір у розмірі 2481 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між АТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 24.05.2021 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0200а1о, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Lexus, номерний знак НОМЕР_1 . 27.04.2022 о 12:20 год. в м. Одеса, пр. Ак. Глушко-Маралаша Жукова сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 . Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) ДТП сталася внаслідок порушення водієм Когут Олегом ПДР України. Позивач виплатив страхувальник страхове відшкодування у розмірі 151423,39 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у АТ СГ «ТАС».АТ СК «ТАС» виплатило позивачу 48500 грн, з врахуванням того, що максимальний розмір страхової виплати за європротоколом становить 50000 грн та вирахувавши франшизу у розмірі 1500 грн. Сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 102923,39 грн.

Ухвалою від 08.12.2023 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 06.02.2024.

У зв`язку з відсутністю доказів сповіщення відповідача, розгляд справи у судовому засіданні 06.02.2024 було відкладено до 02.04.2024.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.04.2024 задоволено позов, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «К «АРКС» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 102923,39 грн та судовий збір у розмірі 2684 грн.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_6 11.12.2024 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд заочного рішення від 08.04.2024 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування заяви відзначено, що при зіткненні обоє водіїв не бажали лишитися водійських посвідчень та у них не було майнових претензій один до одного, вони потиснули один одному руки та роз`їхалися без складення Європротоколу. Лише після ознайомлення зі справою відповідач дізнався про подачу до позову Європротоколу, який ОСОБА_1 не заповнював та не підписував. Крім того, що відповідач не складав та не підписував Європротокол, з нього також не можливо встановити винну особу. Крім того, шкода завдану майну оцінена у 151423,39 грн є явно завищеною, адже автомобіль водія ОСОБА_3 зазнав незначних механічних пошкоджень.

Ухвалою від 12.12.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк та призначено заяву про перегляд заочного рішення до розгляду у судовому засіданні 17.12.2024.

Ухвалою від 17.12.2024 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 09.01.2025.

До суду 30.12.2024 надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_6 , згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив мотивована тим, що на перехресті, де сталася 27.02.2022 ДТП не працював світлофор, більша частина дороги була перекрита кам`яними блоками. На межі двох смуг відбулося зіткнення. Щоб не зупиняти рух інших авто обидва водія від`їхали в сторону та викликали наряд поліції. Працівники поліції приїхавши, пояснили, що неможливо встановити винну особу, адже світлофор не працює, камери відеоспостереження вимкнені і два водія залишили місце ДТП, тому запропонували складення протоколів на обох або вирішення ситуації мирним шляхом, повідомили про можливість складення Європротоколу. Оскільки ні водій ОСОБА_1 , ні водій ОСОБА_3 не бажали лишатися водійських посвідчень та у них не було майнових претензій один до одного, водії потиснули друг другу руки і роз`їхалися без складення Європротоколу. Відповідач не заповнював та не підписував доданий до позову європротокол. Крім того, з доданого євпропотоколу не можливо встановити винного у ДТП водія, тому він складений був достатніх для того підстав.

У судовому засіданні 09.01.2025 проведеному за участі представника відповідача ОСОБА_7 було задоволено клопотання представника відповідача про витребування оригіналу європротоколу, залучену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , АТ «СГ «ТАС» до участі у справі в якості третіх осіб, з метою сповіщення залучених осіб у судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2025.

У судовому засіданні 06.02.2025 представник відповідача ОСОБА_7 просила оголосити перерву з метою подання клопотання про призначення експертизи та підготовки вільних зразків підпису для її проведення, адже відповідач наразі знаходиться на лікуванні. Суд поклав на представника відповідача обов`язок забезпечити явку відповідача у судове засідання та надання експериментальних умовновільних та вільних зразків підпису. Суд попередив представника відповідача що невиконання таких вимог буде вважатися ухиленням від проведення експертизи та справа буде розглядатися за матеріалами справи, у судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2025.

Ухвалою від 10.03.2025 клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про призначення експертизи залишено без задоволення.

У судове засідання 10.03.2025 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник позивача ОСОБА_8 звернулася до суду 28.02.2025 з заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_6 10.03.2025 звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, адже ОСОБА_1 особисто не може з`явитися у судове засідання та надати вільні зразки свого підпису, у зв`язку з тим, що з 10.03.2025 перебуває на стаціонарному лікуванні.

Згідно п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

До заяви про відкладення надано направлення сімейного лікаря на планову госпіталізацію від 04.03.2025, однак доказів перебування ОСОБА_1 з 10.03.2025 у лікарні до заяви не додано. З 06.02.2025 представник відповідача мала достатньо часу для забезпечення явки відповідача до суду навіть поза межами судового засідання для надання вільних зразків підпису, однак не забезпечила виконання вимог суду про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи, тому суд вважає причини неявки відповідача у судове засідання не поважними, тому підстав для його відкладення немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Отже, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи, зважаючи на неповажність причин неявки, строки розгляду справи та достатність матеріалів для ухвалення обґрунтованого рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 17 березня 2025 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 квітня 2024 року між автомобілем Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 (транспортний засіб належить ОСОБА_9 ) та автомобілем Lexus, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_10 (транспортний засіб належить ОСОБА_11 ) сталася дорожньо-транспортна пригода.

Наслідки дорожньої пригоди її учасниками були оформлені у вигляді повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) (т.1 а.с.13).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Lexus, номерний знак НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», згідно договору №0200в1о віл 26.5.2021 добровільного страхування наземного транспортну «Все включено» (т.1 а.с.24-29).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у АТ «Страхова група «ТАС», згідно полісу серії АТ №001206518 (а.с.34).

ОСОБА_10 звернувся до позивача 29.04.2022 з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (т. 1 а.с.17).

ОСОБА_2 звернулася до ТОВ «Мерідіан Плаза» з заявою на ремонт автомобіля Lexus та відповідно до рахунку на оплату СФА0000780 від 29.04.2022, вартість відновлювального ремонту становить 151423,39 грн (т.1 а.с.16).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, сума відшкодування у розмірі 151423,39 грн складається з вартості відновлювального ремонту, франшиза становить 0 грн, коефіцієнт пропорційності 1 (т.1 а.с.15).

Згідно акту №ARX3263057 вирішено виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 151423,39 грн (т. 1 а.с.14).

АТ «СК «АРКС» 26.05.2022 перерахувало у ТОВ «Мерідіан Плаза» страхове відшкодування згідно акту №ARX3263057 ОСОБА_2 / рахунок НОМЕР_3 від 29.04.2022, у розмірі 151423,39 грн (т.1 а.с.12).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахована згідно полісу серії АТ №001206518 у АТ «СК «ТАС» (т.1 а.с.34).

AT "СК "АРКС" звернулось до ПрАТ "Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.35).

ПрАТ "Страхова група «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 48 500 грн (т. 1 а.с.36).

АТ «СК «АРКС» надіслало ОСОБА_12 претензію про регресні вимоги на суму 102923,39 грн (т. 1 а.с.9), однак повний трекінг позивачем не роздруковано, а короткий не свідчить про отримання листа саме адресатом (т.1 а.с.11).

Щодо складення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, підписання якого заперечується представником відповідача.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Не забезпечення явки відповідача у судове засідання, не подання до суду вільних та умовно-вільних зразків підпису відповідача свідчить про ухилення відповідача від проведення експертизи, наслідком чого є встановленість факту підписання ОСОБА_1 повідомлення про ДТП. Про наслідки не надання документів для проведення експертизи представник відповідача повідомлялася в судовому засіданні.

Таким чином, вищевказаною нормою Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачений вичерпний перелік умов, за наявності яких учасники дорожньо-транспортної пригоди можуть скористатись європротоколом, а саме: водії-учасники ДТП мають поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; відсутність травмованих (загиблих) людей; згода водіїв транспортних засобів, учасників ДТП щодо її обставин; у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

У разі невиконання хоча б однієї з обов`язкових для європротоколу умов, матеріали ДТП мають бути оформлені уповноваженими на те працівниками відповідних підрозділів Національної поліції.

У повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 27.04.2022 зазначена схема місця ДТП, яка виглядає як два автомобіля зображені недалеко один від одного, напрямок руху не вказаний, у одного з автомобілів навіть не визначено, де його передня частина. Також у пункті 12 повідомлення водій ОСОБА_5 заповнив наступні обставини: «під час стоянки/зупинки», «під час руху в одному і тому ж напрямку, але в іншій смузі», «під час зміни смуг», а водій ОСОБА_13 виділив наступні обставини: під час стоянки/зупинки», «під час руху в одному і тому ж напрямку, але в іншій смузі». Тобто, обставини ДТП за яких обоє автомобіля стояли, тобто не рухалися, але при тому рухалися в одному і тому ж напрямку є неможливим.

Тож, на переконання суду з доданого до позову повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) не можливо встановити винну особу у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до вчинення ДТП.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом частини 2 статті 108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У преамбулі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Натомість відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), з урахуванням змін внесених Законом України «Про страхування» №1909-IX, введений в дію 01.01.2024.

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло правовимоги дозаподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування)для повноговідшкодування завданоїнею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З наведеного вбачається, що обов`язком страховика є відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу і за обставин даної справи у страховика відповідача (за договором між страховими компаніями у страховика позивача) не виникло обов`язку щодо повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності.

Різниця між виплаченою позивачу страховиком відповідача сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, зумовлена законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, зокрема, врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Тому, особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, однак винна ОСОБА_1 матеріалами справи не підтверджується.

Згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК обов`язок доказування покладається на сторони.

Враховуючи встановлені обставини, викладені норми законодавства позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення з ОСОБА_1 102923,39 грн, які є різницею між отриманим страховим відшкодуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та фактичними витратами на ремонт забезпеченого авто є не обґрунтованими, адже винність відповідача ОСОБА_1 у спричинені майнової шкоди автомобілю Lexus, номерний знак НОМЕР_1 , не встановлено з матеріалів справи.

Відповідно положень статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Відтак, оскільки суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог, то не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (кодЄДРПОУ 20474912,м.Київ,вул.Іллінська,буд.8) до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), треті особи: - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ), Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65), про відшкодуванняшкоди,заподіяної внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17 березня 2025 року.

Суддя: В.Я. Бондар