Ухвала

від 13.03.2025 по справі 522/3275/25

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/5875/21

Провадження по справі №1-кп/522/1372/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Циб І.В.,

за участі секретаря судового засідання Шибіна Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000364 від 15.04.2020 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Чорного М.М.,

захисників Стоянова М.М., Судакова В.В., Стогнія О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , Лиманського В.Р.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває кримінальне провадження № 62020000000000364 від 15.04.2020 року, стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Від захисника ОСОБА_2 адвоката Стоянова М.М. надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у даному кримінальному провадженні, а саме: до інформації, що перебуває у володінні Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411524), з можливістю вилучення її копій у паперовому та електронному вигляді, а саме до матеріалів кримінального провадження №12024162480000231 від 13.02.2024 року.

В обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що отримання доступу до відомостей, які містяться в матеріалах вказаного кримінального провадження, має доказове значення, оскільки останні можуть містити інформацію стосовно того, чи дійсно ОСОБА_3 є представником підрозділу сприяння правоохоронним органам та причетним до хуліганських дій, за фактом яких здійснюється досудове розслідування. Таким чином, захисник зазначив, що документи, доступ до яких він просить надати, дозволять перевірити встановлення можливого зв`язку між ОСОБА_3 та правоохороними органами та більш аргументовано обстоювати свої твердження про провокацію та штучне створення стороною обвинувачення події кримінального правопорушення.

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Інші учасники підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування регламентовано Главою 15 Розділом ІІ КПК України, якими суд керується під час судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про інформацію» встановлено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно зі статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд звертає увагу, що практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що збирання та зберігання інформації стосовно приватного життя особи, а також її розповсюдження охоплюються сферою застосування пункту 1 статті 8 Конвенції.

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року № 37801/97, пункт 36).

Зокрема, в рішенні Європейського Суду з прав людини (справа «Пантелеєнко проти України») вказано, що вираз «відповідно до закону» в пункті 2 статті 8 Конвенції значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм, а також встановлено, що при недоведеності того, що дане втручання в особисте життя певних осіб має достатнє законне обґрунтування, тягне за собою порушення статті 8 Європейської конвенції з прав людини.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (справа «Заїченко проти України») Суд також наголосив, що формулювання «згідно із законом» вимагає, щоб оскаржуваний захід не тільки мав підґрунтя у національному законодавстві, але й також був сумісний з принципом верховенства права, який прямо зазначається у преамбулі Конвенції і є невід`ємною частиною мети і завдання статті 8 Конвенції.

Так, сторона захисту у своїх доводах зазначила, що документи доступ до яких вона просить надати, дозволять перевірити встановлення можливого зв`язку між ОСОБА_3 та правоохороними органами та більш аргументовано обстоювати свої твердження про провокацію та штучне створення стороною обвинувачення події кримінального правопорушення.

Однак, суд вважає, що отримання стороною захисту доступу до вказаних відомостей не має жодного доказового значення, для встановлення обставин, які підлягають доказуванню, відповідно до положень ст. 91 КПК України.

Крім того, захисником належним чином не обґрунтовано, яким чином отримання доступу до вказаних відомостей дозволить довести факт штучного створення стороною обвинувачення події у вказаному кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Стоянова М.М. про надання тимчасового доступу захиснику Стоянову М.М. до речей і документів у кримінальному провадженні №62020000000000364 від 15.04.2020 року, стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: до інформації, що перебуває у володінні Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411524), з можливістю вилучення її копій у паперовому та електронному вигляді, а саме до матеріалів кримінального провадження №12024162480000231 від 13.02.2024 року.

Керуючись ст. 22, 131, 132, 159, 160, 162, 163, 164, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Стоянова М.М. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №62020000000000364 від 15.04.2020 року, стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до інформації, що перебуває у володінні Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411524), з можливістю вилучення її копій у паперовому та електронному вигляді, а саме до матеріалів кримінального провадження №12024162480000231 від 13.02.2024 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси Ірина ЦИБ