Рішення

від 11.03.2025 по справі 926/123/25

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Справа № 926/123/25Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача: Сьоміна І.В.

відповідача: не з`явився

розглянув матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета»

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 15 162, 32 грн

І. Стислий виклад позовних вимог

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета» про стягнення несплаченої орендної плати за земельну ділянку площею 0, 4263 га, кадастровий номер 7310136900:65:001:0018 за адресою вул. Зоряна, 16, (Лумумби Патріса, 16) м. Чернівці.

Позов обґрунтований тим, що в порушення умов укладеного договору оренди землі №8644 від 26.11.2013 відповідач в повному обсязі не виконав своє зобов`язання зі сплати коштів за фактичне користування спірною земельною ділянкою, яка перебуває в комунальній власності, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 (з урахуванням змін з 01.01.2022 нормативно-грошової оцінки такої ділянки ) в сумі 15 162, 32 грн.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Рух справи у суді

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 17.01.2025 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті на 13.02.2025.

Ухвалою суду від 13.02.2025 у зв`язку із неявкою відповідача судове засідання відкладено на 11.03.2025.

У судове засідання 11.03.2025 відповідач не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета» є: вул. Черняхівського (Пламеницьких), 45, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32305.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2025 та ухвала суду про відкладення розгляду справи по суті від 13.02.2025, які були завчасно надіслані відповідачу за належною адресою, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Присутній в судовому засіданні 11.03.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовільнити позов.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У судовому засіданні 11.03.2025 проголошено скорочене рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

26.11.2013 на підставі рішення 41 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.10.2013 №1003 між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета» було укладено договір оренди земельної ділянки №8644 (далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування споруд переробної промисловості, яка знаходиться в м. Чернівці по вул. Лумумби Патріса, 16.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 4263 га, кадастровий номер 7310136900:65:001:0018 (п. 2.1-2.2).

Відповідно до витягу із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 466 046, 00 грн, економіко-планувальна зона №31 (п.2.3).

Договір укладено строком на сорок дев`ять років і діє до 26.11.2062 (п.3.1).

Даний договір зареєстрований 26.11.2013, що підтверджується відміткою «Внесено в реєстр договорів оренди землі».

Право оренди на зазначену земельну ділянку за відповідачем зареєстроване 09.12.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 14249576).

Пунктом 4.1 договору визначено, що річна орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з додатком №1 цього договору та за повний рік оренди становить 43 981, 38 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 4.4 договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК/ м. Чернівці/ код ЄДРПОУ 37978173, р/р №33210812700002 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135, код платежу 13050200 орендна плата з юридичних осіб.

Пунктом 5.1. договору погоджено, що цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02)

Зміни до цього договору здійснюються шляхом укладання додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір вирішується у судовому порядку (п.9.1).

За невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього договору (п.12.1).

Цей договір набирає чинності з моменту укладення. Моментом укладення договору є дата його реєстрації в Чернівецькій міській раді (п.13.1).

Відповідно до п.13.4 договору невід`ємною частиною даного договору є розрахунок річної орендної плати за земельну ділянку згідно додатку №1, згідно якого сума річної орендної плати становить 43 981, 38 грн.

Доказів розірвання, зміни чи визнання договору оренди землі недійсним суду не надано.

На підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки від 26.11.2013 згідно з договором позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку, загальною площею 0, 4263 га, яка знаходиться по вул. Лумумби Патріса, 16, м. Чернівці.

Рішенням 3 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 26.02.2021 №118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя». Рішення набирає чинності 01.01.2022.

Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив на адресу відповідача лист №24/01-08/3-07/1152 від 11.07.2023 та примірник додаткового договору, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Втім відповідач відповіді на лист не надав, додаткову угоду до договору не підписав.

Згідно витягу №НВ-9951875822024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 28.10.2024 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:65:001:0018 становить 4 351 798, 27 грн.

Нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2022 становить 3 600 544, 63 грн, а за 2023 рік 4 140 626, 33 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної форми власності, розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за 2022 рік становить 108 016, 34 грн за рік, а за 2023 рік 124 218, 79, що складає 3% від нормативно грошової оцінки землі.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10.10.2024 №6763/5/24-13-04-09 відповідачем відповідно до поданих податкових декларацій сплачено орендну плату за 2022 рік в сумі 100 964, 04 грн, а за 2023 рік 116 108,77 грн.

Відповідно до поданого Чернівецькою міською радою розрахунку загальна сума недоплачених коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати по земельній ділянці площею 0, 4263 га за адресою вул. Зоряна, 16 (Лумумби Патріса) за період з 01.01.2022 до 31.12.2023 становить 15 162, 32 грн, з яких за 2022 рік 7 052, 30 грн, а за 2023 рік 8 110, 02 грн.

28.10.2024 Департамент урбаністики та архітектури направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета» лист-претензію №24/01-08/3-04/4/1466 щодо сплати орендної плати, у зв`язку із введенням в дію з 01.01.2022 нормативно грошової оцінки землі.

Проте, вказана претензійна вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

IV. Позиція суду по суті спору

Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена і у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій ст. 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Оскільки правила виключної підсудності поширюються в даному випадку на даний спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, яка розташована по вул. Зоряна, 16 (Лумумби Патріса), м. Чернівці, то спір у цій справі у відповідності до положень ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України підсудний Господарському суду Чернівецької області.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

У відповідності до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 1 ст. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю -обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пунктом 269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку (плати за землю) є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право оренди на земельну ділянку, площею 0, 4263 га, кадастровий номер 7310136900:65:001:0018 за адресою вул. Зоряна, 16, (Лумумби Патріса) м. Чернівці за відповідачем зареєстроване 09.12.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 14249576).

Відповідно до ч. 1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета» зобов`язалося сплачувати орендну плату за використання вищезазначеної земельної ділянки в розмірі та на умовах, визначених договором.

Водночас для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, відповідно до ч.5 ст.55 Закону України «Про оцінку земель» використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст.13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст.15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно- правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами 1,3,4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Положеннями п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 ПК України.

При цьому для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону).

Рішенням 3 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 26.02.2021 №118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя». Рішення набирає чинності 01.01.2022.

Судом встановлено, що Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив на адресу відповідача лист №24/01-08/3-07/1152 від 11.07.2023 та примірник додаткового договору, проте останній відповіді не надав, додаткову угоду до договору не підписав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 року в справі №914/2848/22 (провадження №12-66гс23) зробила наступні висновки: «З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати».

Натомість Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності»(п.122 постанови).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із статтею 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки (п. 289.2 Податкового кодексу України), тобто, для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідному році треба перемножити нормативно грошову оцінку на всі коефіцієнти індексації за попередні роки з дати проведення НГО для конкретної земельної ділянки.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2022 році становив 1,15 (для земель несільськогосподарського призначення), у 2023 році 1,051 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).

Згідно витягу №НВ-9951875822024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 28.10.2024 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:65:001:0018 становить 4 351 798, 27 грн.

Таким чином, нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2022 становить 3 600 544, 63 грн, а за 2023 рік 4 140 626, 33 грн

Як встановлено судом, розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за 2022 рік становить 108 016, 34 грн, а за 2023 рік 124 218, 79, що складає 3% від нормативно грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що у зв`язку із неповною сплатою орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0, 4263 га, кадастровий номер 7310136900:65:001:0018 за адресою вул. Зоряна, 16, (Лумумби Патріса) м. Чернівці у відповідача виникла заборгованість за період з 01.01.2022 до 31.12.2023 в загальній сумі 15 162, 32 грн, з яких за 2022 рік 7 052, 30, а за 2023 8 110, 02 грн.

Доказів погашення даної заборгованості відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути 15 162, 32 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.

У відповідності до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ході розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів, досліджених та оцінених судом у сукупності за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку за період з 01.01.2022 до 31.12.2023 в сумі 15 162, 32 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, Чернівецькою міською радою при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1545 від 16.12.2024 року.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мета» (32305, вул. Черняхівського (Пламеницьких), 45, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, код 32679905) на користь Чернівецької міської ради (58002, площа Центральна, 1, м. Чернівці код 36068147) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в сумі 15 162, 32 грн та 3028 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2025

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

СуддяМ.І. Ніколаєв