Постанова

від 17.03.2025 по справі 917/538/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/538/24(917/871/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 (колегія суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А)

у справі №917/538/24(917/871/24)

за розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Когенераційна компанія"

про кредиторські вимоги

у справі №917/538/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Когенераційна компанія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст заяви і хід розгляду справи

1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Когенераційна компанія" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. 22.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" подало заяву з грошовими вимогами до Боржника в розмірі 4000020,00 грн.

3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 зазначену заяву задоволено, визнано грошові вимоги ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" до Боржника на суму 4020000,00 грн та 6056,00 грн судового збору.

4. 16.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" подало апеляційну скаргу на зазначену ухвалу місцевого господарського суду, заявивши також клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на неотримання ним копії оскаржуваної ухвали та ознайомлення з матеріалами справи у паперовому вигляді лише 06.12.2024.

5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Стар Інвестмент Ван" залишено без руху, надано скаржнику строк протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків шляхом подання апеляційному господарському суду: доказів сплати (доплати) судового збору на суму 7267,20 грн, доказів направлення апеляційної скарги кредиторам Боржника, нової заяви / клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його пропуску та доказів на обґрунтування.

6. Ухвалу мотивовано тим, зокрема, що скаржник не довів наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість у встановлений законом строк подати апеляційну скаргу, позаяк згідно з встановленими господарським судом обставинами скаржник щонайменше з 24.07.2024 був обізнаний про визнання кредиторських вимог ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" до Боржника.

7. 10.01.2025 скаржник подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору, доказами направлення апеляційної скарги кредиторам Боржника, а також нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник безпосередньо ознайомився з матеріалами справи та оскаржуваною ухвалою лише 06.12.2024.

Стислий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стар Інвестмент Ван" та повернуто апеляційну скаргу.

9. Ухвалу мотивовано тим, що наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку не є поважними, оскільки скаржник не довів наявності об`єктивно непереборних обставин для реалізації ним права на ознайомлення з матеріалами справи у межах розумного строку з дня набуття статусу учасника справи про банкрутство, водночас матеріали справи свідчать про те, що скаржник був обізнаний про визнання кредиторських вимог ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" до Боржника щонайменше з 24.07.2024.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

10. ТОВ "Стар Інвестмент Ван" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду, справу передати на розгляд господарському суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стар Інвестмент Ван".

11. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

12. Скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, а саме статті 254, 256 ГПК України.

13. Скаржник зазначає, що він не брав участь у справі №917/538/24(917/871/24) про визнання кредиторських вимог ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" до Боржника, але в подальшому набув право учасника справи, зокрема, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство.

14. Скаржник наголошує, що згідно з положеннями частини 2 статті 256 ГПК України він має на оскарження відповідної ухвали десять днів з дня вручення йому такої ухвали. Однак оскаржувану ухвалу місцевого господарському суду йому не було направлено, а з матеріалами справи він ознайомився лише 06.12.2024. З огляду на таке скаржник переконаний, що він дотримався вимог пункту 2 частини 2 статті 256 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги та залишити ухвалу апеляційного господарського суду без змін.

16. Відзив мотивовано тим, що після оголошення Господарським судом Полтавської області резолютивної частини ухвали від 18.06.2024 про визнання ТОВ "Стар Інвестмент Ван" кредитором у справі про банкрутство №917/538/24 зазначена особа мала можливість ознайомитися із заявами інших кредиторів у вказаній справі для перевірки виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). До того ж принаймні з моменту отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2024 ТОВ "Стар Інвестмент Ван" було повідомлено про перелік кредиторів, вимоги яких частково або повністю задовольнив господарський суд першої інстанції, а відповідні ухвали про визнання кредиторських вимог до Боржника наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

17. Однак ТОВ "Стар Інвестмент Ван" скористалося своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи лише після того, як йому було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.04.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство №917/538/24 постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024.

18. При поданні апеляційної скарги ТОВ "Стар Інвестмент Ван" не навело причин неподання ним у період з 18.06.2024 до 28.11.2024 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, не надало належних і допустимих доказів невручення йому копії оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, а також добросовісності виконання ним своїх прав і повноважень.

19. ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" вважає поведінку ТОВ "Стар Інвестмент Ван" щодо подання апеляційної скарги через 5 місяців суперечливою та спрямованою на усунення інших кредиторів через оскарження ухвал про визнання кредиторських вимог для того, щоб самостійно обирати розпорядника майна Боржника.

Позиція Верховного Суду

20. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

21. Предметом касаційного оскарження в цій справі є ухвала господарського суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про часткове визнання кредиторських вимог до боржника та повернення апеляційної скарги.

22. У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

23. За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя.

24. Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

25. Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання та / або встановленої законом заборони на таке оскарження. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

26. Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

28. Статтею 2 КУзПБ також передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

29. Відповідно до частини 2 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

30. У статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції. Пунктом 17 частини 1 зазначеної статті визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

31. Водночас у КУзПБ, на відміну від ГПК України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість у статті 9 КУзПБ встановлено правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

32. Згідно з положеннями зазначеної статті ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1).

33. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом (частина 2).

34. Такими випадками (виключеннями із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал) є, зокрема, встановлені частиною 2 статті 254, частиною 1 статті 255 ГПК України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом КУзПБ.

35. Зокрема, відповідно до абзацу другого частини 2 статті 47 КУзПБ за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

36. За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

37. У рішенні від 27.01.2010 №3-рп/2010 Конституційний Суд України, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.

38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 дійшла висновку, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи.

39. Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

40. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.

41. КУзПБ не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали.

42. Тож значення ухвал як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора, розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною та інші).

43. Отже, зважаючи на те, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на відміну від позовного провадження у такій справі, суд не ухвалює рішення, слід вважати, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами ГПК України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою.

44. Водночас апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих виключень за КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини 2 статті 47 КУзПБ).

45. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2023 у справі №920/162/23.

46. У зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню, суду належить почергово вирішити:

1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство);

2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ;

3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал.

47. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали в цій справі, апеляційний господарський суд при її постановленні наведеного не врахував і залишив поза увагою, що предметом апеляційного оскарження за відповідною апеляційною скаргою визначена ухвала господарського суду першої інстанції, постановлена у справі про банкрутство (непозовного провадження) відповідно до положень КУзПБ (стаття 45).

48. Водночас зазначена ухвала місцевого господарського суду, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора не може бути оскаржена у відповідній частині (щодо конкретних вимог кредитора) окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в силу прямої вимоги закону, встановленої в абзаці 2 частини 2 статті 47 КУзПБ.

49. Звертаючись із апеляційного господарського суду, ТОВ "Стар Інвестмент Ван" оскаржило лише ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 про часткове визнання кредиторських вимог ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" до Боржника, без одночасного оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання в цій справі (у відповідній частині). Тому зазначена апеляційна скарга ТОВ "Стар Інвестмент Ван" підлягала поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України.

50. Проте апеляційний господарський суд оскаржуваною ухвалою помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України через пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження без доведення поважних причин такого пропуску, виходячи з того, що строк подання апеляційної скарги від 18.06.2024, повний текст якої складений 20.06.2024, сплив 01.07.2024.

51. Такий висновок господарського суду апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки право оскарження зазначеної ухвали місцевого господарського суду щодо розгляду вимог ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" як окремого кредитора виникає, зокрема, у ТОВ "Стар Інвестмент Ван" лише після постановлення господарським судом ухвали за результатами попереднього засідання в цій справі.

52. Позаяк резолютивною частиною оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду постановлено також повернути апеляційну скаргу ТОВ "Стар Інвестмент Ван" скаржнику, Верховний Суд вважає за можливе змінити оскаржувану ухвалу, виходячи з мотивів, викладених у цій постанові.

53. Водночас доводи скаржника щодо дотримання ним вимог ГПК України при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду в цій справі та наявність правових підстав для відкриття апеляційного провадження за такою скаргою не знайшли свого підтвердження. Отже, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

55. Згідно з частиною 1 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 ГПК України).

56. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає зміні з викладенням її резолютивної частини в новій редакції, згідно з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику, а також із викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови щодо підстав повернення апеляційної скарги.

57. Касаційну скаргу належить залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат

58. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №917/538/24 (917/871/24) змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 у справі №917/538/24 (917/871/24) повернути скаржнику".

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков