Ухвала

від 10.03.2025 по справі 2033/2-108/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

справа № 2033/2-108/11

провадження № 61-2797ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у справі за скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , акціонерне товариство «ВТБ Банк»,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із скаргою, в якій просило: визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересичанської Я. В. щодо зменшення суми заборгованості за рішенням суду протиправними; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № НОМЕР_1 від 17 листопада 2022 року в частині визначення залишку суми заборгованості у розмірі 298 401,24 грн та виконавчого збору 29 840,13 грн; зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни у постанову про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 та зазначити залишок нестягнутої суми заборгованості за рішенням суду 1 531 996,70 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2024 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що скасування постанови про повернення виконавчого документа в частині визначення залишку суми заборгованості у розмірі 298 401,24 грн та виконавчого збору у сумі 29 840,13 грн, зобов`язавши внести зміни, зазначивши залишок нестягнутої суми заборгованості у розмірі 1 531 996,70 грн, призведе до порушення конституційних прав учасників виконавчого провадження, зловживання стягувача в частині, що у майбутньому може призвести до подвійного стягнення за одним і тим самим виконавчим документом. Кошти, які були отримані у ході виконання рішення суду були перераховані на рахунок АТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», і не повернуті на рахунок виконавчої служби.

04 березня 2025 року Приходько Л. А., яка діє від імені АТ «Універсал Банк», засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у вказаній вище справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд установив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перебувало виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «ВТБ Банк» у розмірі 1 531 996,70 грн.

В ході виконання рішення суду державними виконавцями відділу описано нерухоме майно боржника та продано шляхом проведення прилюдних торгів ДП «СЕТАМ».

Згідно із актом про реалізацію предмета іпотеки від 27 березня 2019 року переможцем електронних торгів перераховано суму в розмірі 1 428 500,00 грн на депозитний рахунок відділу 20 березня 2019 року, як сплату за лот.

26 березня 2019 року державним виконавцем перераховано кошти в розмірі 1 233 595,46 грн на користь стягувача - АТ «ВТБ Банк» , 123 359,54 грн на користь стягувача АТ «ВТБ Банк», 123 359,54 грн виконавчого збору до Державного бюджету України та 120,00 грн витрат виконавчого провадження, що підтверджується платіжними дорученнями № 469, №470, №471 від 28 березня 2019 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 05 березня 2021 року за заявою АТ «Універсал Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь АТ «ВТБ Банк», в особі Харківської філії АТ «ВТБ Банк» заборгованості у розмірі 1 531 996,70 грн замінено стягувача АТ «ВТБ Банк» на його правонаступника АТ «Універсал Банк».

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 640/6459/19 визнано недійсними електронні торги та недійсним акт про реалізацію нерухомого майна та свідоцтво про придбання з прилюднних торгів за номером лоту № 331372, які відбулися 11 березня 2019 року, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно із постановою від 17 листопада 2022 року державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу АТ «Універсал Банк». Відповідно до постанови державним виконавцем встановлено, що до відділу надійшла заява стягувача АТ «Універсал Банк» про повернення виконавчого листа без виконання на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Залишок нестягнутої суми боргу, за виконавчим документом складає 298 401,24 грн, виконавчого збору 29 840,13 грн.

29 листопада 2022 року державним виконавцем скеровано вимогу до АТ «Універсал Банк» щодо можливості повернення грошових коштів банком, що став правонаступником АТ «ВТБ Банк», які були перераховані державним виконавцем 26 березня 2019 року на рахунок стягувача АТ «ВТБ Банк» у розмірі 1 233 595,46 грн, у зв`язку із визнанням торгів, які відбулись 11 березня 2019 року з реалізації арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 недійсними.

Крім того, з повідомлення АТ «Універсал Банк» від 15 лютого 2024 року № 1489 встановлено, що кошти від органу ДВС отримав первісний, а не новий кредитор. Отже, саме первісний кредитор безпідставно збагатився за рахунок органу ДВС. Новий кредитор набув по факту від первісного право вимоги до боржника про стягнення залишку боргу, а не коштів, які отримав первісний кредитор від органу ДВС. Чинний кредитор від органу ДВС нічого не отримував. Тому відсутні правові підстави для повернення АТ «Універсал Банк» коштів до органу ДВС, які фактично він не отримував.

З повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 лютого 2024 року № 60-2284/24 щодо повернення на депозитний рахунок відділу ДВС грошових коштів у розмірі 1 233 595,46 грн, що були перераховані державним виконавцем на рахунок АТ «ВТБ Банк», згідно платіжного доручення від 29 березня 2019 року № 469, встановлено, що кошти, які надійшли на рахунок АТ «ВТБ Банк» в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 були спрямовані на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кредитним договором від 10 квітня 2008 року № 28Ф-ІК-5, на виконання рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29 березня 2011 року № 2-108/11. Станом на дату зарахування на накопичувальний рахунок АТ «ВТБ Банк» коштів в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, електронні торги за номером лоту № 331372, які відбулися 11 березня 2019 року, були дійсними, а, відтак, всі дії банку були вчинені в рамках діючого законодавства. При цьому, згідно змісту пункту 3.4 глави 2 розділу V Положення № 2 на накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації, а також повернення ініціатору переказу коштів відповідно до законодавства про переказ коштів і покупцю активу(ів) майна банку у випадках, визначених цим Положенням. Так, кошти одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній статтею 52 Закону. Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. За змістом статті 49 Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк». Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Отже, винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу із зазначенням залишку нестягнутої суми заборгованості за виконавчим документом в розмірі 298 401,24 грн та виконавчого збору 29 840,13 грн є правомірним.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у справі за скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , акціонерне товариство «ВТБ Банк».

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров