Ухвала від 12.03.2025 по справі 697/2765/23

Справа № 697/2765/23

Провадження № 2/697/66/2025

У Х В А Л А

щодо вирішення клопотання про залишення позову без розгляду

12 березня 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

за участю секретаря с/з Васянович Ю.В.,

прокурора Лисенко К.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області у порядку загального позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду перебуває на розгляді цивільна справа за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення.

Відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про залишення позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що звертаючись до суду з даним позовом, прокурор на свій розсуд, без належних доказів та згоди позивача встановив, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7122081900:01:001:0040 та 7122081900:01:001:0039 вже природно-заповідного фонду та нібито їх власником є Бобрицька сільська рада Черкаського району Черкаської області та знаходяться на території РЛП «Трахтемирів». У даній справі у прокурора відсутні підстави для здійснення захисту інтересів держави в суді та відсутні обставини, які перешкоджають захисту таких інтересів безпосередньо Бобрицькою сільською радою Черкаської області та докази, які б підтверджували не здійснення чи здійснення неналежним чином такого захисту, враховуючи також те, що представник позивача адвокат Хорошун О.В. під час судового засідання зробила заяву, що ще не визначилась чи підтримує позовні вимоги прокурора.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор Лисенко К.М. у судовому засіданні щодо задоволення поданого клопотання заперечила та просила в його задоволенні відмовити, оскільки підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області є неповідомлення позивача про намір звернення з відповідним позовом до суду для здійснення захисту порушених інтересів держави, після повідомлення прокуратури про наявність таких порушень, а відкриті дані не свідчать про вжиття заходів реагування. Бобрицькою сільською радою у розумний строк у судовому порядку не вживались належні заходи щодо захисту порушених інтересів держави, тобто як з моменту отримання земельних ділянок у розпорядження, з моменту реорганізації Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області, так і з моменту отримання від окружної прокуратури листа щодо встановленого факту незаконного відведення спірних земельних ділянок.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

Заслухавши в судовому засіданні доводи учасників процесу, дослідивши подане відповідачем клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява №42454/02, § 35)).

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Таким є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються функції, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1 - 4 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20.

Як вбачається з матеріалів справи, Смілянською окружною прокуратурою на адресу Бобрицької сільської радо направлено листа № 52/2-5601 вих 23 від 28.08.2023 в якому викладено виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності відведення земель природно-заповідного фонду та запитано про вжиті сільською радою заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідних земель у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку Смілянською окружною прокуратурою.

Натомість, Бобрицькою сільською радою лист Смілянської окружної прокуратури залишений без розгляду, що свідчить про невжиття належних заходів захисту інтересів держави.

Таким чином, Бобрицькою сільською радою у розумний строк у судовому порядку не вживались належні заходи щодо захисту можливих порушених інтересів держави, тобто як з моменту отримання земельних ділянок у розпорядження, з моменту реорганізації Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області, так і з моменту отримання від окружної прокуратури вказаного вище листа щодо можливого факту незаконного відведення спірних земельних ділянок.

Відомості про те, що Бобрицька сільска рада вживала будь-які передбачені чинним законодавством дії, спрямовані на захист законних інтересів територіальної громади, щодо використання та розпорядження земельною ділянкою, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Бобрицька сільська рада неналежним чином здійснила захист інтересів держави, як орган до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави в суді із дотриманням порядку, визначеного ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з чим, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 17.03.2025.

Суддя Б . К . Скирда