Вирок

від 17.03.2025 по справі 951/153/25

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/153/25

Провадження №1-кп/951/25/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025211050000023 від 16.01.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Тернопіль Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаює за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, не працює, не депутата, неодруженого, на утриманні якого перебуває малолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2025, близько 07 години 30 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував в салоні автомобіля марки «Dacia Logan» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2008 року випуску за згодою законного користувача вказаного транспортного засобу, що знаходився неподалік автостанції по вул.Грушевського в селищі Козова Тернопільського району Тернопільської області, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом- автомобілем марки «Dacia Logan» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, власником якого є ПАП «Агроінвест» в особі генерального директора ОСОБА_7 , з метою здійснення поїздки на ньому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, 16.01.2025, близько 07 години 30 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , не маючи права на володіння, розпорядження та користування транспортним засобом - автомобілем марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_1 , всупереч волі власника (законного користувача) вказаного транспортного засобу, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, пересів з пасажирського сидіння на місце водія транспортного засобу - автомобіля марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_1 , ключ якого знаходився в замку запалювання, який перебував неподалік автостанції по вул. Грушевського в селищі Козова Тернопільського району Тернопільської області, незаконно, таємно, умисно за допомогою ключа, який перебував у замку запалювання, привів двигун автомобіля «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_1 , вартістю 173725,29 (сто сімдесят три тисячі сімсот двадцять п`ять гривень двадцять дев`ять копійок) гривень в робочий стан і попрямував у невідомому напрямку.

Внаслідок своїх вищевказаних дій ОСОБА_3 протиправно вилучив автомобіль марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_1 у його власника ПАП «Агроінвест» в особі генерального директора ОСОБА_7 зробивши це всупереч його волі, не маючи жодних правових підстав володіти, користуватися, керувати і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

17.03.2025 між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 зобов?язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованого обвинувачення, беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з?ясуванні обставин зазначеного кримінального правопорушення та виконувати усі обов?язки, які будуть покладені на нього судом.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 5 (п?яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі угоди ОСОБА_3 повинен виконувати обов?язки, які покладаються на особу звільнену від відбування покарання з випробуванням, які будуть визначені судом.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз?яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора, просив затвердити вказану угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов?язання.

Захисник повністю підтримав позицію обвинуваченого.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким. Обвинувачений раніше не судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом?якшують покарання обвинуваченого, є: визнання вини, щире розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з?ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за участю його захисника ОСОБА_6 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, за яким належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

На підставі ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню кошти на відшкодування судових втрат за проведення експертиз залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.368, 369, 374, 394, 314, 474, 475 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000023 від 16.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості від 17.03.2025, укладену між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17.03.2025 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 17.01.2025 та змінений відповідно до ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 28.02.2025 на автомобіль марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_1 - скасувати.

Відповідно до ч. 9 ст.100 КПК України речові докази у справі:

- автомобіль марки «Dacia Logan» р.н. НОМЕР_1 - залишити в розпорядженні потерпілого;

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy A15 - залишити в розпорядженні обвинуваченого;

- диск DVD -R з відеофайлом - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме:

- за проведення транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/796-АВ від 24.01.2025 в сумі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п?ять) гривень 40 копійок;

- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/120-25/1091-Д від 27.01.2025 в сумі 1989 (одна тисяча дев?ятсот вісімдесят дев?ять) гривень 75 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1