Рішення від 14.03.2025 по справі 320/48298/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року м. Київ справа №320/48298/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ»

до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ» (далі позивач/ТОВ «ЛЄСБАТ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.09.2023 № 9458917/43882662 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 26.06.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 22.09.2023 № 9578072/43882662 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.07.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 26.06.2023 №15 та від 05.07.2023 №2, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ», датою їх фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Проте, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючим органом не обґрунтовано, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкових накладних, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі №320/48298/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

15 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву.

Головне управління ДПС у Київській області позов не визнав та вказав, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з конкретною причиною відмови у реєстрації. Відповідач наголошує, що позивачем не були надані до реєстрації документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій за якими було складено податкові накладні від 26.06.2023 №15 та від 05.07.2023 №2. Відтак, на думку відповідача, подані для реєстрації податкові накладні та надані документи не відповідають вичерпному переліку вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

12 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «ЛЄСБАТ» надійшла відповідь на відзив.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що ТОВ «ЛЄСБАТ» не вчиняло протиправних діянь, які б призвели до порушення податкового законодавства з реєстрації податкових накладних, сплати податку на додану вартість, що свідчить про відсутність у діяннях Товариства такої ознаки податкового правопорушення, як протиправність (протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

Вищезазначене свідчить про протиправність та безпідставність неприйняття (реєстрації в ЄРПН) податкових накладних позивача, та протиправний характер розгляду матеріалів справи позивача. Просить суд задовольнити позов.

Відповідач 2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Поряд з вказаним, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно п.2 ч.4 ст. 122 КАС України, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За правилами ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, з огляду на зміст у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується сторонами, рішенням ДПС від 15.09.2023 №68335/43882662/2 відмовлено позивачу у задоволенні скарги.

У той же час, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом 13.12.2023, що підтверджується копією позовної заяви із штампом канцелярії Київського окружного адміністративного суду про одержання документів.

За такого правового регулювання та обставин справи, суд вважає помилковим посилання представника відповідача-1 про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛЄСБАТ» є юридичною особою приватного права, яке було створене відповідно до законодавства 15.01.2018 року, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.03.2018 року за індивідуальним податковим номером 438826610166 та перебуває на загальній системі оподаткування.

ТОВ «ЛЄСБАТ» здійснює господарську діяльність у галузі перероблення матеріалів мінерального походження. Основними напрямками діяльності Товариства є «Виробництво сухих будівельних сумішей» за КВЄД 23.64 (основний), «Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик» (КВЕД 20.30), «Виробництво цементу» (КВЕД 23.51) та інші.

В рамках перелічених видів діяльності підприємство виробляє сухі будівельні суміші в асортименті: клей, стяжки, штукатурки (код УКТ ЗЕД 3214).

Товариство здійснило екологічну сертифікацію на виробництво власної продукції: суміші будівельні сухі модифіковані торгівельної марки «ВІYANIТ» та отримало Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 30.12.2021 №12.2-18-1/25047 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Між ТОВ «ЛЄСБАТ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДКОМФОРТУМАНЬ» (Покупець) був укладений Договір поставки № 01-01/23 від 01.01.2023 року.

На умовах даного Договору, що підписані сторонами, ТОВ «ЛЄСБАТ» зобов`язується протягом дії даного договору постачати Покупцю товар, а Покупець зобов`язується приймати цей товар, своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Предметом постачання є товар, перелік якого зазначений в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до Договору (Специфікація для товарів, що випускаються під ТМ «ВІYANIТ»).

На виконання вимог Договору поставки складено видаткову накладну №50 від 26.06.2023 на товар: «ВІYANIТ» «К-4» Жаростійкій клей 170 Є; «ВІYANIТ» «К-9» Клей для плитки для внутрішніх та зовнішніх робіт; «ВІYANIТ» «Р-11» Клеєва суміш для кріплення і армування плит утеплювача та «ВІYANIТ» «СВ-1» Клей для газобетону на загальну суму 99 902,33 грн, в т.ч. ПДВ - 16 650,39 грн; товарно-транспортну накладну № Р50 від 26.06.2023.

26 червня 2023 року відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «ЛЄСБАТ» склало податкову накладну №15.

10 липня 2023 року покупцем була здійснена оплата за товар згідно рахунку за суміші у сумі 99 902,33 грн, у т.ч. ПДВ 20% у сумі 16 650,39 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2604 від 10.07.2023.

Крім того, було складено видаткову накладна №55 від 05.07.2023 року на товар: «ВІYANIТ» «К-4» Жаростійкій клей 170 Є; «ВІYANIТ» «К-9» Клей для плитки для внутрішніх та зовнішніх робіт та «ВІYANIТ» «СВ-1» Клей для газобетону на загальну суму 88 006,87 грн, в т.ч. ПДВ - 14 667,81 грн; товарно-транспортну накладну №Р55 від 05.07.2023 року (додаток 38 цього позову).

05 липня 2023 року відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «ЛЄСБАТ» склало податкову накладну №2.

17 липня 2023 року покупцем була здійснена оплата за товар згідно рахунку за суміші, у сумі 87 705,41 грн, у т.ч. ПДВ 20 % у сумі 14 617,57 грн та доплата 25.08.2023 у сумі 301,46 грн, у т.ч. ПДВ 20% у сумі 50,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 17/07/202311689 від 17.07.2023, платіжною інструкцією №25/08/202312456 від 25.08.2023 та випискою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» з рахунку за період з 01.07.2023 до 31.07.2023.

17 липня 2023 року позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну №15 від 26.06.2023, але відповідно до квитанції №9175516912 від 17.07.2023 року її реєстрація була зупинена.

Підставою для відмови в реєстрації зазначених податкових накладних у квитанції зазначено наступне: «Відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 26.06.2023 №15 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (Додаток І Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=4000%, «Р»=33116.04. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН».

31 серпня 2023 року відповідно до вимог пуктун 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, ТОВ «ЛЄСБАТ» направило засобами електронного зв`язку, за визначеною ДПС України формою (J312603), повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

04 вересня 2023 року рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Київській області №9458917/43882662 від 04.09.2023 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 15 від 26 червня 2023 року в ЄРПН.

08 вересня 2023 року позивачем на вказане рішення було подано скаргу до ДПС України.

15 вересня 2023 року за результатами розгляду скарги, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №68355/43882662/2 від 15.09.2023 року, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін.

31 липня 2023 року позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 05 липня 2023 року, але відповідно до квитанції відповідно до квитанції № 9189560275 від 31.07.2023 її реєстрація була зупинена.

Підставою для відмови в реєстрації зазначених податкових накладних у квитанції зазначено наступне: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 05.07.2023 № 2 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (Додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=4811%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН».

19 вересня 2023 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, ТОВ «ЛЄСБАТ» направило засобами електронного зв`язку, за визначеною ДПС України формою (J312603), повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

22 вересня 2023 року рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Київській області № 9578072/43882662 від 22.09.2023 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.07.2023 року в ЄРПН.

22 вересня 2023 року позивачем подано скаргу на рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Київській області № 9578072/43882662 від 22.09.2023.

04 жовтня 2023 року за результатами розгляду скарги, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 71784/43882662/2 від 04.10.2023, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін.

Позивач, вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.09.2023 № 9458917/43882662 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 26.06.2023 та від 22.09.2023 №9578072/43882662 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.07.2023 протиправними та такими, що прийняті з порушенням податкового законодавства, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно ж до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В контексті встановлених обставин, суд зазначає, що сталою є практика, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

В ході судового розгляду справи, суд встановив, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення разом із копіями документів, достатніми, на його думку, на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом ТОВ «ЛЄСБАТ». Проте, у спірних рішеннях підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Форма такого рішення (бланк) передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через ненадання платником податку копій документів, то документи, які не було надано, мають бути підкреслені, проте спірне рішення комісії містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 4 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідач у своєму рішенні жодної позиції не підкреслив, тобто чітко не вказав якого документа йому не вистачає для висновку про реальність господарської операції.

Вказані обставини не були спростовані відповідачами під час судового розгляду справи.

Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.07.2023 у справі №420/7850/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 дійшов висновку, який є застосованим у цій справі, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведеного наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.09.2023 № 9458917/43882662 та від 22.09.2023 № 9578072/43882662.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 26.06.2023 №15 та від 05.07.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Втім, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (caseofChuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем пояснення та документи складено з дотриманням вимог законодавства. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні від 26.06.2023 №15 та від 05.07.2023 №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем сплачений судовий збір в розмірі 5368 грн згідно платіжної інструкції від 11.12.2023 №244. Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 5368 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1 Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.09.2023 № 9458917/43882662 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 26.06.2023;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 22.09.2023 № 9578072/43882662 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.07.2023;

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 26.06.2023 №15 та від 05.07.2023 №2, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ», датою їх фактичного подання на реєстрацію.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄСБАТ» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.