Рішення

від 14.03.2025 по справі 340/7341/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/7341/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідача: Голованівської селищної ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Керівник Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Голованівської селищної ради про:

- визнання протиправною бездіяльності Голованівської селищної ради стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, довжиною 78,00 м., шириною по гребеню 15,20-2,30 м. висотою 4,60 м.; водоскидної споруди трубчатого водоскиду, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м., нерегульована, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускної споруди донного водовипуску, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м., регульованої, глухий фланець нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с, та греблі непроїжджої на водному об`єкті ставку площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:00:7501) за межами с. Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, - безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного;

- зобов`язання Голованівської селищної ради вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, довжиною 78,00 м., шириною по гребеню 15,20-2,30 м. висотою 4,60 м.; водоскидної споруди трубчатий водоскид, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м., нерегульований, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускної споруди донного водовипуску, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м., регульований, глухий фланець нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с, та греблі непроїжджої на водному об`єкті ставку площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:00:7501) за межами с. Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на території Голованівської селищної ради перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля земляна, насипна, довжиною 78,00 м, шириною по гребеню 15,20-2,30м. висотою 4,60 м.; водоскидна споруда трубчатий водоскид, водопровідна частина-труба із азбестоцементу діаметром 280мм, довжиною 3,90 м, нерегульований, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускна споруда донний водовипуск, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м, регульований, глухий фланець в нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с та гребля непроїжджа на водному об`єкті ставок площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:000:7501) за межами с.Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, що підтверджується паспортом водного об`єкта. Згідно з інформацією Голованівської селищної ради гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована 3521485600:02:000:7501) не перебуває у комунальній власності та балансі селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано. Земельна ділянка водного фонду та водний об`єкт площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:000:7501) належать на праві комунальної власності Голованівській селищній територіальній громаді. Згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області від 24.10.2024 № 1311/01-12 гідротехнічна споруда водного об`єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501 є безхазяйною. Відповідно до короткої пояснювальної записки паспорту водного об`єкту (п.10 розділ І паспорту водного об`єкта ставка площею 2,0875 га, розташованого за межами с. Молдовка на території Голованівської селищної територіальної громади Голованівського районуКіровоградської області) власник/балансоутримувач/користувач гідротехнічної споруди відсутній. Таким чином, зазначена гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном, однак Голованівською селищною радою не вжито заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна. Разом із тим, взяття у комунальну власність територіальної громади вищевказаної гідротехнічної споруди дасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов`язаних з водним фактором. Прокурор вказує, що предметом даного позову є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті Голованівською селищною радою дій, спрямованих на вжиття заходів щодо взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна. При цьому орган, уповноважений державою звертатися до суду з позовами з цього питання, відсутній. Жодного іншого органу, який наділений повноваженням контролю за виконанням органом місцевого самоврядування функції з обліку нерухомого майна як безхазяйного, набуття в подальшому його у комунальну власність чи на звернення до суду з позовом про спонукання органу місцевого самоврядування до таких дій не існує. Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності. Відсутність власника гідротехнічної споруди свідчить про відсутність особи, яка зобов`язана підтримувати її належний стан, що призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. Невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди, що в майбутньому дозволить набути право комунальної власності на таке майно, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 1311 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді. Також невжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому заперечено проти позову (а.с.91-96). Відповідач вказує, що між Голованівською селищною радою та ОСОБА_1 03 липня 2024 року укладено договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, пунктом 1 якого передбачено, що орендодавець надає орендареві у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом ставок площею 2,0875 га, розташований за межами села Молдовка на території Голованівської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області, на р. Надьожная, правій притоці р. Нетека, лівої притоки р. Південний Буг, басейну р. Південний Буг для рибогосподарських потреб. Відповідно до пунктів 2, 3 та 7 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,7779 га, у тому числі земельна ділянка: під ставками 2,0875 га, під землями, що використовуються для технічної інфраструктури 0,8608 га, під пасовищами (прибережна захисна смуга) 0,8296 га, з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501, цільове призначення земельної ділянки КВЦПЗ 10.07 для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами села Молдовка на території Голованівської селищної територіальної громади Голованівського району, Кіровоградської області та водний об`єкт (водний простір) у тому числі рибогосподарська технологічна водойма: 2,0874 га та 25,600 тис.м3. Договір укладено на сім років. На земельній ділянці розташовані об`єкти інфраструктури гребля земляна, насипна, довжиною 78,00 м, шириною по гребеню 15,20-2,30 м, висотою 4,60 м. Водоскидна споруда трубчатий водоскид, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м, нерегульований. Пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 м3/с. Водоспускна споруда донний водовипуск, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м, регульований, глухий фланець в нижньому б`єфі. Пропускна здатність водоспускної споруди 0,70 м3/с, а також інші об`єкти інфраструктури: гребля непроїжджа, відсутні. Станом на сьогоднішній день вказана гідротехнічна споруда не перебуває у комунальній власності та на балансі Голованівської селищної ради. Однак, на виконання пункту 15 протоколу Кіровоградської обласної державної адміністрації з питань «Про реалізацію заходів збереження навколишнього природного середовища та додержання вимог природоохоронного законодавства» від 21.05.2021 року №1 щодо взяття на баланс гідротехнічних споруд водних об`єктів, Голованівською селищною радою вживаються заходи, які спрямовані щодо взяття на облік гідротехнічних споруд як безхазяйного нерухомого майна. З метою виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, рішенням виконавчого комітету селищної ради від 07 лютого 2024 року №21 «Про створення комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, затвердження її складу та акта обстеження», створено комісію, затверджено форму Акта обстеження гідротехнічних споруд та затверджено Положення про постійно діючу комісію з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд. Також, рішенням сесії Голованівської селищної ради від 02 травня 2024 року №1584 «Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Голованівської селищної територіальної громади», затверджено Порядок з вирішення даних питань. Відповідно до Положення комісія виконує наступні завдання: ведення обліку безхазяйних гідротехнічних споруд виявлених на території Голованівської селищної ради; розміщення в друкованих засобах масової інформації від імені Голованівської селищної ради оголошень про взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд; здійснення заходів з виявлення на території Голованівської селищної ради безхазяйних гідротехнічних споруд; виконання підготовчих робіт з взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд Голованівської селищної ради. Дані обставини свідчать про відсутність з боку Голованівської селищної ради бездіяльності, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на набуття прав на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду. Навпаки Голованівської селищною радою вчиняються дії спрямовані щодо виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради. Про що свідчать неодноразові засідання комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради (протоколи додаються). Відповідач наголошує на тому, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, значення яких є обов`язковим для внесення до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Відтак, гребля, дамба, водоскиди не наділені всіма тими технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Прокурором подано відповідь на відзив у якій зазначено, що Голованівською селищною радою не вживалися передбачені законодавством дії до набуття у комунальну власність вказаного безхазяйного майна гідротехнічної споруди, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501, а заходи органу місцевого самоврядування щодо взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд у формі створення комісії та затвердження акта обстеження гідротехнічних споруд є такими, що не відповідають конкретним вимогам чинного законодавства у вказаній сфері. Прокурор з посиланням на висновки Верховний Суд, викладені у постанові від 05.03.2024 р. у справі №300/3657/22 наголошує на тому, що інженерна (гідротехнічна) споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав. До таких висновків дійшов. Таким чином, такий об`єкт як гідротехнічна споруда є нерухомим майном, оскільки вказана споруд нерозривно пов`язані із землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Крім того, переміщення зазначених об`єктів є неможливим без його знецінення та зміни призначення. На думку прокурора, твердження відповідача про те, що гідроспоруда (гребля), що є предметом позову, не наділена всіма технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державною реєстру прав, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог прокурора, є безпідставними (а.с.78-86).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.67-68).

Судове засідання 10.12.2024 р. відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.90).

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без її участі (а.с.129).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.125).

Відповідно до ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 08.01.2025 р. (а.с.130) подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

На території Голованівської селищної ради знаходиться гідротехнічна споруда, а саме: гребля земляна, насипна, довжиною 78,00 м, шириною по гребеню 15,20-2,30м. висотою 4,60 м.; водоскидна споруда трубчатий водоскид, водопровідна частина-труба із азбестоцементу діаметром 280мм, довжиною 3,90 м, нерегульований, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускна споруда донний водовипуск, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м, регульований, глухий фланець в нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с та гребля непроїжджа на водному об`єкті ставок площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:000:7501) за межами с.Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, що підтверджується паспортом водного об`єкта (а.с.35-55).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501 відноситься до комунальної власності та за договором оренди від 03.07.2024 р. переданв в оренду ОСОБА_1 (а.с.19-28).

Керівник Голованівської окружної прокуратури звернувся до голови Голованівської селищної ради із запитом від 18.10.2024 р. №54-6015Вих-24 щодо наявності власника та балансоутримувача у гідротехнічних споруд розташованих, зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501 (а.с.29-31).

Листом від 24.10.2024 р. №04-13/166 Голованівська селищна рада повідомила керівнику Голованівської окружної прокуратури, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501 розташовані об`єкти інфраструктури гребля земляна, насипна, довжиною 78,00 м, шириною по гребеню 15,20-2,30 м, висотою 4,60 м. Водоскидна споруда трубчатий водоскид, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м, нерегульований. Пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 м3/с. Водоспускна споруда донний водовипуск, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м, регульований, глухий фланець в нижньому б`єфі. Пропускна здатність водоспускної споруди 0,70 м3/с, а також інші об`єкти інфраструктури: гребля непроїжджа, відсутні. Станом на сьогоднішній день вказана гідротехнічна споруда не перебуває у комунальній власності та на балансі Голованівської селищної ради (а.с.32-34).

У відповідь на запит керівника Голованівської окружної прокуратури від 18.10.2024 р. №54-6015Вих-24 начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області листом від 24.10.2024 р. №1311/-1-12, з посиланням на інформацію Голованівської селищної ради, надану листом від 26.10.2023 р. №04-14/313, повідомила, що гідротехнічна споруда водного об`єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501 є безхазяйною (а.с.59).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що гідротехнічна споруда, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485600:02:000:7501 є безхазяйним майном.

Прокурор звернувся з позовом у даній справі, з огляду на не вжиття відповідачем заходів, спрямованих на здійснення обліку гідротехнічної споруди як бехгазяйного нерухомого майна.

Надаючи оцінку повноваженням першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області на звернення до суду з відповідним позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 р. №4-р(II)/2019 вказано, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII (далі за текстом Закон №1697) закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону №1697 Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Суд враховує, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

З огляду на п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Висловлене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 р. у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 р. у справі №815/724/15, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 р. у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 р. у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 р. у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 р. у справі №0440/6596/18.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі №806/602/18, від 13.03.2019 р. у справі №815/1139/18, від 15.10.2019 р. у справі №810/3894/17, від 17.10.2019 р. у справі №569/4123/16-а, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 03.12.2019 р. у справі №810/3164/18 та від 01.06.2022 р. у справі №260/1815/21.

У даній справі, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з цим позовом прокурор зазначив, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності. Відсутність власника гідротехнічної споруди свідчить про відсутність особи, яка зобов`язана підтримувати її належний стан, що призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. Невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди, що в майбутньому дозволить набути право комунальної власності на таке майно, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 1311 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді. Також невжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави».

Суд вважає, що у даній справі подання заступником прокурора позову мало на меті захист «інтересів держави».

Стосовно наявності підстав, визначених ч.3 ст.23 Закону №1697 для представництва інтересів держави у суді у даній справі, суддів враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 р. у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У даній справі прокурор послався на відсутність органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З огляду на ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.ч.1-5 ст.335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об`єкти меліоративних систем визначаються законом.

Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952-IV.

У розумінні п.п.2, 3 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник орган місцевого самоврядування у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною 14 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.

За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

Таким чином, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна: 1) звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі; 2) публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі; 3) звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передання відповідного нерухомого майна у комунальну власність; 4) звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 р. у справі №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну «споруди», та можливості його поширення на дамбу.

За Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573 споруди структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Згідно із додатком А до ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» гідротехнічні споруди споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

У розумінні абзацу 7 частини 1 статті 1 Законом України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 р. №5293-VI гідротехнічні споруди для цілей аквакультури об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».

При цьому гребля є видом гідротехнічної споруди, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Як гідротехнічна споруда, гребля не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. №5245-VI (далі за текстом - Закон №5245), з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з п.п.3, 4 розділу ІІ Закону №5245 з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 327 Цивільного кодексу України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Отже, саме до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, подача заяви про взяття на облік та здійснення державної реєстрації безхазяйного нерухомого майна з метою можливості в подальшому набути таке майно у комунальну власність.

З огляду на надані відповідачем докази, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Голованівської селищної ради від 07 лютого 2024 року №21 «Про створення комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, затвердження її складу та акта обстеження» створено комісію з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, затверджено форму Акта обстеження гідротехнічних споруд та затверджено Положення про постійно діючу комісію з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд (а.с.97-103); рішенням сорок третьої сесії восьмого скликання Голованівської селищної ради від 02.05.2024 р. №1584 «Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Голованівської селищної територіальної громади», затверджено Порядок з вирішення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Голованівської селищної територіальної громади (а.с.104-117). Відповідно до протоколу №1 засідання комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради від 01.03.2024 р. вирішили здійснити обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради (а.с.118-119). Згідно з протоколом №2 засідання комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради від 16.05.2024 р. вирішили направити запит до Бюро технічної інвентаризації щодо надання дублікату чи копій технічної документації на об`єкти гідротехнічних споруд (греблі), що знаходяться в с. Троянка та с. Наливайка (а.с.120-121).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 р. у справі №9901/347/20, від 01.07.2021 р. у справі №9901/116/20, від 01.09.2022 р. у справі №990/46/22, від 08.09.2022 р. у справі №9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд зауважує, що відповідачем не вчинено дій спрямованих на визнання об`єкту нерухомого майна гідротехнічної споруди, розташованої на території Голованівської селищної ради безхазяйним майном з метою набуття права власності на це майно, чим допущено протиправну бездіяльність.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Голованівської селищної ради стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, довжиною 78,00 м., шириною по гребеню 15,20-2,30 м. висотою 4,60 м.; водоскидної споруди трубчатого водоскиду, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м., нерегульована, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускної споруди донного водовипуску, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м., регульованої, глухий фланець нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с, та греблі непроїжджої на водному об`єкті ставку площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:00:7501) за межами с. Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, - безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного та про зобов`язання Голованівської селищної ради вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, довжиною 78,00 м., шириною по гребеню 15,20-2,30 м. висотою 4,60 м.; водоскидної споруди трубчатий водоскид, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м., нерегульований, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускної споруди донного водовипуску, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м., регульований, глухий фланець нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с, та греблі непроїжджої на водному об`єкті ставку площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:00:7501) за межами с. Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного, підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.132, 142, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави (смт Голованівськ, Кіровоградська область, вул. Паркова, 13) до Голованівської селищної ради (смт Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, вул. Соборна, 48, код ЄДРПОУ 04366654) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Голованівської селищної ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, довжиною 78,00 м., шириною по гребеню 15,20-2,30 м. висотою 4,60 м.; водоскидної споруди трубчатого водоскиду, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м., нерегульована, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускної споруди донного водовипуску, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м., регульованої, глухий фланець нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с, та греблі непроїжджої на водному об`єкті ставку площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:00:7501) за межами с. Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, - безхазяйним майном, а саме: звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

3. Зобов`язати Голованівську селищну раду вчинити дії спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, довжиною 78,00 м., шириною по гребеню 15,20-2,30 м. висотою 4,60 м.; водоскидної споруди трубчатий водоскид, водопровідна частина труба із азбестоцементу діаметром 280 мм, довжиною 3,90 м., нерегульований, пропускна здатність водоскидної споруди 0,35 куб.м/с; водоспускної споруди донного водовипуску, водопровідна частина сталева труба діаметром 400 мм, довжиною 15,80 м., регульований, глухий фланець нижньому б`єфі, пропускна здатність водоскидної споруди 0,70 куб.м/с, та греблі непроїжджої на водному об`єкті ставку площею 2,0875 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485600:02:00:7501) за межами с. Молдовка Голованівської селищної територіальної громади, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 14 березня 2023 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ