Рішення

від 17.03.2025 по справі 640/10565/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10565/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Державного підприємство «Укрмедпроектбуд» до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола Модуль ЛТД» про визнання протиправними та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2022 Державне підприємство «Укрмедпроектбуд» (далі позивач або ДП Укрмедпроектбуд) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач або Держаудитслужба), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола Модуль ЛТД» (далі третя особа або ТОВ Ріола Модуль ЛТД ) в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 29 червня 2022 року за результатами моніторингу UA-M-2022-06-06-000111 в рамках закупівлі UA-2021-11-15-016108-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15 листопада 2021 року позивачем оприлюднено в електронній системі закупівель процедуру закупівлі: відкриті торги на роботи з «Будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» на вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районі м. Києва (в т. ч. поставка обладнання та меблів), (Код ДК:021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель) UA-2021-11-15-016108-а, очікувана вартість 55 355 038,00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій у вказаній закупівлі прийняло участь три учасники: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РІОЛАМОДУЛЬ ЛТД", ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕОЛІТ МЕДІКАЛ" та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕНТКОНТРОЛ".

У зв`язку із тим, що третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РІОЛАМОДУЛЬ ЛТД надано найбільш економічно вигідну пропозицію у розмірі 54 742 490,00 грн, його тендерна пропозиція відповідала кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, 10 грудня 2021року вказаному суб`єкту направлено Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

24 грудня 2021 між Позивачем та ТОВ "РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД" укладений Договір №2021/3.

06 червня 2021 Державною аудиторською службою України прийнято Наказ № 90 про початок моніторингу процедур закупівель, відповідно до якого Департаменту фінансового контролю у сфері закупівель доручено забезпечити проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-15-016108-а.

За результатами проведення моніторингу процедури закупівель UA-2021-11-15-016108- а, Відповідачем 29 червня 2022 р. опубліковано «Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-11-15-016108-а». Так, Відповідачем зроблено висновок про наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: «За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також Відповідачем встановлено наступне зобов`язання щодо усунення порушення законодавства: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Позивач вважає, Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-11-15- 016108-а протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

05.09.2022 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2021-11-15-016108-а Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 29.06.2022 524, який оприлюднено в електронній системі закупівель (далі Висновок від 29.06.2022 № 524), де зафіксовано виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922.

Так, у додатку 4 до Тендерної документації, а саме у пункті 2 Позивач для учасників торгів визначив про потребу надавати інформацію про наявність обладнання, та матеріально-технічної бази, що буде використовувати учасником при виконанні договору закупівлю у вигляді гарантійного листа, форма якого визначена у додатку 4 до Тендерної документації.

3 огляду на зміст вказаної форми гарантійного листа, який чітко передбачив Позивач, випливає, що учасник торгів має надати інформації, зокрема і щодо кількості техніки та обладнання, та надалі надати підтверджуючи документи щодо техніки, яка зазначена у переліку.

Разом з цим, Держаудитслужба зауважує, що Тендерна документація не містить посилань про те, що для виконання робіт за договором якоїсь техніки буде достатньо лише в одиничній кількості, а тому зважаючи на фактичні обставини справи, можливість виконання робіт за договором технікою у потрібній кількості виключає виключно учасник торгів, оскільки має можливість розрахувати такі потреби відповідно до об`єму робіт.

Отже, Позивач як Замовник закупівлі на власний розсуд визначив для себе необхідну у довідці інформацію, наявність якої учасники, які виявили намір взяти участь у закупівлі, повинні підтвердити, позаяк така інформація дозволить позивачу як замовнику провести належну оцінку відповідності тендерної пропозиції учасника відповідно до вимог Закону № 922в частині відповідності такого учасника кваліфікаційним критеріям згідно зі статтею 16 Закону №922.

Зважаючи на те, що Позивач вимагає від учасників торгів надати документальне підтвердження на техніку, яка зазначена у переліку гарантійного листа, учасник торгів ТОВ «Ріола - Модуль ЛТД» на виконання вказаної вимоги мав надати документальне підтвердження щодо 42 одиниць техніки, яку безпосередньо зазначив у своєму гарантійному листі, зокрема і щодо техніки (підйомник вантажний), що зазначена у позиціях 19 та 20 переліку.

Отже, твердження Позивача про те, що останній не вимагав ані інформацію, ані документальне підтвердження на другий підйомник не заслуговує на увагу, з огляду на те, що Позивач вимагав надавати документальне підтвердження щодо всієї техніки, яку учасник торгів зазначає у своєму гарантійному листі, а тому учасник торгів ТОВ «Ріола - Модуль ЛТД», зважаючи на викладене, мав надавати підтверджуючі документи щодо двох вантажний підйомників, оскільки, як вже наголошувалося, ця техніка вказана у переліку гарантійного листа останнього.

Проте Позивач, залишивши поза увагою вказані обставини, учасника торгів підписав ТОВ договір «Ріола - Модуль ЛТД» оголосив переможцем торгів та надалі про закупівлю.

27.10.2022 третьою особою ТОВ «Ріола - Модуль ЛТД» надані пояснення на позов, в якому зазначає, що ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» помилково продублювало у пункті 20 Гарантійного листа «підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль)» в загальній кількості «1» штука з правом приналежності «власне». Так коли у Гарантійному листі ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» зазначало кількість певного обладнання, то у стовпчику «Кількість» зазначалася їх відповідна кількість «1» або «2» або «3». Наприклад у п. 5, п. 6, п. 14, п. 16, п. 21, п. 22 Гарантійного листа, у стовпчику «Кількість», була зазначена їх певна кількість обладнання «2» або «3». Тобто ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» не заповнювало нову строку з назвою того ж самого обладнання, зазначаючи у стовпчику «Кількість» «1», потім ще раз теж саме обладнання, зазначаючи у стовпчику «Кількість» «1», як сталося у п.19 та п.20 Гарантійного листа.

Тому у складі тендерної пропозиції ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» надано інвентарну картку обліку основних засобів (форма №03-6) на підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль), що підтверджує наявність лише одного підйомника вантажного будівельного в комплекті (ящик противаги, таль).

Отже, виходячи із структури складання даного документу, ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» помилково продублювало у п. 20 «підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль)» в загальній кількості «1» штука з правом приналежності «власне».

Тобто, відповідно до пункту 3 розділу І Додатку 4 Замовник не вимагав надання інформації та підтвердних документів на два підйомники вантажні будівельні.

Тобто, не надання документа щодо другого підйомника вантажного будівельного є формальною помилкою, адже надання такого документа і не вимагалося тендерною документацією (пункт 1 розділу 5 «Оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації).

Тому при прийнятті рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі, Позивач керувався положеннями пункту 1 розділу 5 «Оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації, а саме описом та прикладами формальних помилок.

Зазначення інформації та ненадання документу щодо другого підйомника є формальною помилкою, адже надання такого документа і не вимагалося тендерною документацією (пункт 1 розділу 5 «Оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації закупівлі UA-2021-11-15-016108-а).

На підставі зазначеного, вважає позовні вимоги Позивача такими, що є аргументованими та підлягають задоволенню.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 справу прийнято до провадження судді Тихонова І.В. та визначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив.

На підставі Закону України «Про публічні закупівлі» на офіційному сайті публічних закупівель 15 листопада 2021 року Державним підприємством «Укрмедпроектбуд» оприлюднено в електронній системі закупівель процедуру закупівлі: відкриті торги на роботи з «Будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» на вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районі м. Києва (в т. ч. поставка обладнання та меблів), (Код ДК:021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель) UA-2021-11-15-016108-а, очікувана вартість 55 355 038,00 грн.

15 листопада 2021 року позивачем оприлюднено тендерну документацію на вказану закупівлю, 25.11.2021-26.11.2021 оприлюднено зміни до тендерної документації, які стосуються процедури закупівлі UA-2021-11-15-016108-а.

Державною аудиторською службою України відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснено моніторинг публічної закупівлі UA-2021-11-15-016108-а, що підтверджується рішенням про такий моніторинг, а саме наказ від 06.06.2022 №90. Підстава проведення такого моніторингу ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюднений в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону№922) відповідно до додатку до Наказу №90.

За результатами моніторингу закупівлі UA-2021-11-15-016108-а відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 29.06.2022 №524, який оприлюднено в електронній системі закупівель 29.06.2022, де зафіксовано виявленні порушення законодавства у сфері публічних закупівль, а саме порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, а саме: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вважаючи висновок контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі-Закон №922) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону №922 визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі учасник) фізична особа, фізична особа підприємець чи юридична особа резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Тобто, саме на відповідача як на територіальний орган Держаудитслужби покладено здійснення моніторингу закупівель.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частинами шостою-сьомою статті 8 Закону №922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідач зазначив, що порушення полягає у наступному, що позивач у пункті 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» встановив: «Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: технічної 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технологій...».

Позивач для учасників торгів визначив про потребу надавати інформацію про наявність обладнання, та матеріальної технічної бази, що буде використовувати учасником при виконанні договору закупівлю у вигляді гарантійного листа, визначена у додатку 4 до Тендерної документації.

Отже, Позивач як Замовник закупівлі на власний розсуд визначив для себе необхідну у довідці інформацію, наявність якої учасники, які виявили намір взяти участь у закупівлі, повинні підтвердити, позаяк така інформація дозволить Позивачу як Замовнику провести належну оцінку тендерної пропозиції учасника відповідно до вимог Закону № 922 в частині відповідності такого учасника кваліфікаційним критеріям згідно зі статтею 16, чим порушено вимоги пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

Також Відповідачем встановлено наступне зобов`язання щодо усунення порушення законодавства: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

З матеріалів справи встановлено, що згідно до вимог пункту 2 розділу І Додатку 4 до тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету протокол від 15.11.2021 №478 зі змінами від 25 листопада 2021 року №508 (далі тендерна документація) наявна вимога замовника щодо надання гарантійного листа про наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, що буде використовуватися ним для виконання договору про закупівлю відповідно до форми 1.2 на фірмовому бланку учасника (у разі наявності), завіряється підписом уповноваженої особи на підпис документів пропозиції та печаткою (печаткою у разі її використання). Дана форма 1.2 не передбачає конкретного визначеного переліку та кількості щодо наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій для виконання договору про закупівлю, а тому учасник самостійно зазначає перелік обладнання, яке він вважає за необхідне залучити при виконанні договору.

Так, третя особа - ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» в складі тендерної пропозиції надано гарантійний лист про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 03.12.2021 року №356/21.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Додатку 4 до тендерної документації наявна вимога замовника, щодо підтвердження інформації, вказаній у гарантійному листі за формою 1.2. про наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, учасник в складі тендерної пропозиції надає: оригінали або належним чином завірені копії документів, що підтверджує (ють) право власності або користування чи залучення: договір(и) оренди з актом (ами) приймання-передачі приміщень (для приміщень), для іншого: накладні (і) та/або акту (ів) приймання-передачі та/або акт приймання-передавання основних засобів (форма №03-1) та/або інвентарні картки обліку основних засобів (форма №03-6), що підтверджує (ють) придбання (наявність) даного устаткування обладнання/, матеріально-технічної бази, технологій, та/або договору (ів) оренди, які повинні бути чинними на дату розкриття тендерної пропозиції, на програмні продукти надати сканфайл ліцензій або сертифікатів, або ліцензійних договорів.

Таким чином, учасник в складі тендерної пропозиції надав підтверджуючі документи виключно про наявність обладнання матеріально-технічної бази та технологій, що буде використовуватися ним для виконання договору про закупівлю.

ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» в складі тендерної пропозиції надало гарантійний лист про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 03.12.2021 №356/21.

Відповідно до якого, у п. 19 Гарантійного листа від 03.12.2021 року №356/21 зазначено «підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль)» в загальній кількості 1 штука з правом приналежності власне, у п. 20 Гарантійного листа від 03.12.2021 року №356/21 зазначено - підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль) в загальній кількості 1 штука з правом приналежності власне.

Третя особа - ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» надано інвентарну картку обліку основних засобів (форма №03-6) на один підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль), що підтверджує наявність одного підйомника вантажного будівельного в комплекті (ящик противаги, таль), оскільки і планує використовувати лише підйомник.

Крім того, тендерною документацією спірної закупівлі UA-2021-11-15-016108-а не було встановлено вимогу щодо необхідності наявності у учасника закупівлі підйомник вантажний будівельний в комплекті (ящик противаги, таль) в загальній кількості 2 штук.

На підтвердження третя особа в складі тендерної пропозиції як зазначено вище надала гарантійний лист та підтвердило документально наявність обладнання, матеріально-технічну базу та технології, необхідні для виконання відповідних робіт за Договором (для виконання робіт буде задіяно один Підйомник вантажний будівельний (ящик противаги, таль) тривалістю 8,5468 маш/год на загальну суму 1035,61 грн. без ПДВ, що відповідає 1 дню роботи даного механізму).

Зазначення інформації та ненадання документу щодо другого підйомника є формальною помилкою, адже надання такого документа і не вимагалося тендерною документацією (пункт 1 розділу 5 «Оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації закупівлі UA-2021-11-15-016108-a). Тобто, не надання документа щодо другого підйомника вантажного будівельного є формальною помилкою, адже надання такого документа і не вимагалося тендерною документацією, а тому при прийнятті рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі, Позивач керувався положеннями пункту 1 розділу 5 «Оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації, а саме описом та прикладами формальних помилок.

Таким чином, зазначення третьою особою додаткової інформації (про ще один підйомник), що не вимагалася замовником в складі тендерної пропозиції не є порушенням відповідно до вимог частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до укладеного договору №2021/3 від 24 грудня 2021 року, що є частиною об`єктного кошторису №02-01 Договірної ціни, зазначено лише один підйомник, а саме: «Підйомник вантажний будівельний в компл. (ящик противаги, таль)», який згідно норм, повинен працювати на весь обсяг робіт за Договором лише 8,5468 маш/год, на загальну суму 1035,61 грн. без ПДВ, тобто для виконання робіт за відповідним Договором було визначено лише один підйомник, інформація та документація щодо якого надана третьою особою в повному обсязі, що і не оспорюється Відповідачем.

Отже, тендерна пропозиція учасника ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» відповідає умовам тендерної документації в повному обсязі, а тому правових підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 31 Закону №922 для відхилення його тендерної пропозиції як такої, що учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, та відміни торгів у Замовника немає.

При цьому, із реєстру отриманих тендерних пропозицій закупівлі UA-2021-11-15-016108-a вбачається, що до відкритих торгів було допущено три учасники, у зв`язку з чим навіть у випадку відхилення пропозиції одного з учасників, не було б підстав для автоматичної відміни тендеру електронною системою закупівель, оскільки двох учасників, що залишилися б допущеними до аукціону, за алгоритмами системи закупівель було б достатньо для проведення відкритих торгів.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання припинення або розірвання укладеного договору, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії.

Однак, зауваження відповідача носить суто формальний характер, так як не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язано з запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Так, надаючи в свою чергу оцінку зобов`язальній частині висновку, суд зазначає таке.

Згідно з підпункту5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08 вересня 2020 року № 552 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку», у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, законодавець поклав обов`язок на відповідача у висновку про результати моніторингу закупівлі, у разі виявлення порушень, зобов`язати замовника усунути порушення чітко визначивши установлений законодавством порядок усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, відповідач не конкретизував,яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі неконкретизованих норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зобов`язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов`язкового способу їхнього усунення.

Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема у постановах від 10 грудня 2019 року в справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року в справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19 та №480/3179/19, від 28 січня 2021 року в справі №160/12925/19, від 05 лютого 2021 року в справі №160/4347/19, від 19 квітня 2021 року в справі №1.380.2019.006879 та від 13 травня 2021 року в справі №160/13090/19.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель договору.

Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не заперечується, що переможцем тендеру запропоновано пропозицію, яка відповідає реаліям ринку, тобто є прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків місцевому бюджету.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, в тому числі, з урахуванням того, що строк дії договору, що укладений за наслідками такої закупівлі.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що спірний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною першою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої, частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи задоволення вимог позивача суд дійшов висновку про стягнення із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 2 481 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Укрмедпроектбуд» (ЄДРПОУ 37700171, вул. М.Грушевського, буд.7, м. Київ, 01021) до Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола Модуль ЛТД» (ЄДРПОУ 21650831, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4, 07300) про визнання протиправними та скасування висновку задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 29 червня 2022 року за результатами моніторингу UA-M-2022-06-06-000111 в рамках закупівлі UA-2021-11-15-016108-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070) на користь Державного підприємство «Укрмедпроектбуд» (ЄДРПОУ 37700171, вул. М.Грушевського, буд.7, м. Київ, 01021) судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов