Рішення

від 14.03.2025 по справі 420/34813/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34813/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Незалежності, 33-г, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 38342152) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;

зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множения розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року;

зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року;

зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;

зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом начальника 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області від 23 травня 2023 року № 26 позивач виключений з кадрів ДСНС України та знятий з усіх видів забезпечення. Позивач зазначив, що грошове забезпечення за період з 2020 по 2023 роки було розраховано виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні, тобто станом на 01 січня 2018 року. З цих підстав, позивач звернувся з початку 02 липня 2024 року до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області. Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області листом від 08 серпня 2024 року позивачу повідомлено, що він безпосередньо в Головному управлінні ДСНС України в Одеській області не проходив службу та запропоновано мені звернутися за місцем служби до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області. 20 серпня 2024 року позивач звернувся до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області. Другий державний пожежно-рятувальний загін листом від 28 серпня 2024 року повідомив позивач, що законних підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення та оформлення довідок немає. Позивач вважає протиправними дії відповідача, у зв`язку із чим звернувся до суду.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 проходив службу у Другому державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області.

Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій зазначив, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року 1921,00 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-ІХ встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року 2 027,00 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-ІХ встановлено, що станом на 01.01.2021 р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2 270,00 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ встановлено, що станом на 01.01.2022р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2 481,00 гривня. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-ІХ встановлено, що станом на 01.01.2023р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2 684,00 гривні. З огляду на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.01.2019 року, з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року позивач недоотримав значну суму грошового забезпечення, а тому у відповідача виникає обов`язок щодо перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням нового (збільшеного) розміру прожиткового мінімуму. Позивач просив здійснити перегляд його грошового забезпечення під час служби за період з 01 січня 20219 року по 23 травня 2023 року, здійснення виплати недоотриманого грошового забезпечення, у тому числі вихідної допомоги, та надання оновлених довідок для перегляду призначеної пенсії.

Відповідач на звернення позивача надав відповідь в якій зазначив, що у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області законних підстав для оформлення довідок немає.

Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону №2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України, ;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, ;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, ;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами.

Зокрема, ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За правилом ч.4 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2008 року розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

30.08.2017 року з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Кабінету Міністрів України було прийнято постанову №704 (далі за текстом постанова №704).

Згідно з п.10 постанови №704, згадане нормативне рішення набирало чинності з 01.01.2018.

Пунктом 4 постанови №704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1052 до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України 704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018 на 01.01.2019.

Таким чином, станом на 01.01.2018 постанова №704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до п.10 Постанови № 704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018.

При цьому, п.4 постанови № 704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 01.03.2018 року Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Пункт 4 Постанови № 704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 діяв до моменту скасування п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.

З 29.01.2020 року була відновлені юридична дія п.4 Постанови Кабінету Міністрів України 704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, з 29.01.2020 року знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Відтак, під час розв`язання колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.

Водночас, з 29.01.2020 року була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумм для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.

Таким чином, 29.01.2020 року настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020 року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Статтею 6 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії передбачено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

На підставі частини 3 статті 4 Закону України Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

При цьому, відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України, порядок встановлення державних стандартів (п. 3).

Тобто, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів (окладів за військове (спеціальне) звання) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили закону.

В свою чергу, Закони України Про Державний бюджет на 2022 рік, Про Державний бюджет на 2023 рік, не містять застережень щодо застосування в 2022 та 2023 роках, як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.

Таким чином, до 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не входили в суперечність з Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, враховуючи, що з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить Законам України Про Державний бюджет України на 2020 рік, Про Державний бюджет України на 2021 рік, Про Державний бюджет України на 2022 рік, Про Державний бюджет України на 2023 рік.

Тобто, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Натомість, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, виплата позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням у спірний період здійснювалась із розрахунку шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови № 704.

Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.

Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Відповідно п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Відповідно до п. 1 розділу XXIII Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.п 37.10 та 37.11 розділу XXXVII Порядку № 260, особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби (крім звільнених за віком, станом здоров`я, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, у разі, якщо їм не надавалася відпустка з подальшим виключенням зі списків особового складу, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, яка надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, за кожний повний місяць служби

Особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, зазначеним у пунктах 37.9 та 37.10 цієї Інструкції, що мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Згідно з п. 37.13 розділу XXXVII Порядку № 260, розрахунок грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки, визначеної в пунктах 37.5 та 37.6 цієї Інструкції, та грошової компенсації, визначеної в пунктах 37.9 - 37.11 цієї Інструкції, здійснюється виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою штатною посадою, що ним займалася.

Згідно з п. 38.1 розділу XXXVIII Порядку № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Тобто, грошова допомога для оздоровлення, компенсація за невикористані дні відпустки щорічної та додаткової виплачуються військовослужбовцю, одноразова грошова допомога при звільненні виплачуються військовослужбовцю, виходячи із розміру посадового окладу.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Незалежності, 33-г, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 38342152) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року.

Зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множения розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року;

Зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.

Зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.

Зобов`язати Другий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 14.03.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка