Рішення

від 17.03.2025 по справі 420/24850/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/24850/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ерсаг Україна до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000022/2 від 20.06.2024р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000195 від 20.06.2024.

Суд відхиляє клопотання Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні, оскільки процедура митного оформлення товару відбувається шляхом подання документів в електронному вигляді без присутності декларанта, як і подальші відносини сторін при визначенні митної вартості товару та прийнятті оскаржуваних рішень. Відповідач не наводить достатніх аргументів, щодо необхідності їх заслуховування в судовому засіданні. До суду надані письмові заяви сторін по суті справи з детальним обґрунтуванням їх позицій, додані всі необхідні документи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) №24UA500130020095U8 від 20.06.2024, щодо постачання товару на умовах FCA, а саме - косметичні препарати, засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, стрічки з поліетилену, мийні засоби та засоби для чищення, засоби для макіяжу губ, дезодоранти для тіла, вироби пластикові для закупорювання пляшок та аналогічних виробів, нові, парфуми (духи), засоби для догляду за волоссям, засоби, що використовуються після гоління, харчові добавки, рослинні, кава розчинна з вершками рослинного походження, фірмові сумки з логотипом ERSAG країна виробництва Туреччина. Відповідачем було направлено повідомлення декларантові, в якому вимагались додаткові документи, окрім тих документів, що були подані. Позивач направив на цю вимогу документи та пояснення. Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA500130020095U8 від 20.06.2024 року було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а поданими розбіжності не спростовано, тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ТОВ Ерсаг Україна здійснює господарську діяльність по таким видам економічної діяльності, як 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та іншими туалетними засобами в спеціалізованих магазинах (основний); 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

04.09.2023 року між Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж. (Туреччина), (Продавець), та ТОВ ЕРСАГ УКРАЇНА (Покупець), було укладено Контракт №0409 відповідно до якого Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж. та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки ЕЯБАС Турецької Республіки власником ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки ЕЯБАО, ця угода діє на період воєнного стану в Україні.

13.06.2024 року сторони Контракту №0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 54 948,08 доларів США, підписавши специфікацію №26 до контракту №0409 від 04.09.2023 року.

На підставі контракту №0409 від 04.09.2023 року та специфікації №26 до нього, продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ЕКS2024000000167 від 13.06.2024р, на загальну суму 54 948,08 доларів США.

Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 13.06.2024 року, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною (СМR) А №772816 від 13.06.2024 року.

Перевезення товару з Турецької Республіки та доставка його на митну територію України підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0022 від 20.06.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», та довідкою про транспортні витрати №1406 від 14.06.2024 року.

Згідно рахунку на оплату №0022 від 20.06.2024 року виписаного ФОП ОСОБА_1 , позивачем були оплачені транспортні послуги з перевезення товару зокрема за маршрутом м. Денізлі, Турецька Республіка - п/п Рені, Україна в сумі 120 000,00 гривень.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію №2411А500130020095138 від 14.06.2024р., де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 2 347 490,75 грн.

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- Рахунок-фактура №ЕК52024000000167 від 13.06.2024 року;

- Міжнародна автотранспортна накладна (СМR) А №772816 від 13.06.2024 року;

- Сертифікат походження А 1468269 від 13.06.2024 року;

- Висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року;

- Довідка про транспортні витрати № 1406 від 14.06.2024 року;

- Специфікація №26 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року;

- Зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року;

- Копію експортної декларації країни відправлення 24352100ЕХ00007270 від 13.06.2024 року.

20.06.2024р. від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів.

У відповідь Декларантом надіслано лист від 20.06.2024 р. №2006.1 в якому викладені аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Разом з тим були надані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за період січень 2024 року; фірмовий каталог виробника;

- прайс-лист виробника на перший квартал 2024 року;

- ланцюг транспортно-експедиційних договорів;

- рахунки ТЕО;

- висновок експерта про ціну №20-47/06-2024 від 20.06.2024 року;

- банківські виписки сплати по зовнішньоекономічному контракту;

- переклад експортної декларації країни відправлення.

У листі зазначено також проте, що запитувані митним органом договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) не передбачені дистриб`юторською угодою та специфікацією до неї, а тому не можуть бути надані декларантом митному органу.

14.06.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №11А500130/2024/000022/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №114500130/2024/000195 з наступних підстав:

1. В декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного, отримувач є одноосібним дистриб`ютором продавця. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди №0409 від 04.09.2023р.: Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем, тобто провадять спільну господарську діяльність на території України.

2. Печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 13.06.2024 №26 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023р та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на контракті №0409 від 04.09.2023р відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів що може свідчити про ознаки підробки;

3. Документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі 13.06.2024 №ЕRS2024000000167 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

4. В наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100ЕХ00007270 від 13.06.2024 зазначено відомості про фактуру №V- 24243160110886036332942/1 від 13.06.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості;

5. В наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100ЕХ00007270 від 13.06.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна».

6. В інвойсі від 13.06.2024 № ЕRS2024000000167 та специфікації № 26 від 13.06.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту.

7. В CMR А №А №772816 від 13.06.2024 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_2 в той час як довідка про транспортні витрати № 1406 від 14.06.2024 видана ФОП ОСОБА_1 , при цьому жодних посередницьких договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надано;

В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до ч. 5 статті 55 Митного кодексу України, повідомлено, що митну вартість товарів заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ.

Митний орган зазначив, що вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

20.06.2024 року декларантом позивача було подано митну декларацію за №24UA500130020156U6 яка була прийнята митним органом, товар було випущено у вільний обіг на митну територію України відповідно до процедури, передбаченої до ч.7 ст.55 МК України.

Позивач не погодився з висновками митного органу та звернувся до суду з цим позовом.

Суд при вирішенні цього спору застосовує наступні приписи законодавства.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару за ціною договору/контракту, а виявлені неточності чи неповнота у наданих документах не впливали на визначення митної вартості, виходячи з наступного.

1. Щодо пов`язаності постачальника та декларанта, суд зазначає наступне.

Позивач заперечуючи проти цієї підстави позивач зазначає, що схожість назв продавця та покупця поКонтракту №0409 від 04.09.2023 р. - це умови самої угоди, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі з залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв`язок який впливає на митну вартість, відповідно спірне рішення митного органу, в цій частині є безпідставним. Одеською митницею не було надано жодного обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, відповідач лише припускає наявність такого взаємозв`язку та фактично перекладає обов`язок доведення відсутності впливувзаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару.

Судом встановлено, що за умовами Контракту №0409 від 04.09.2023 між компанією "Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж." (продавець) та ТОВ ЕРСАГ УКРАЇНА (покупець), продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДи під фірмовою назвою ERSAG виробництва фірми Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж. та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки ERSAG Турецької Республіки власником Ліцензії якого є продавець. Продавець надає покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки ERSAG, ця угода діє на період військового часу в Україні.

Згідно п.3.1. контракту №0409 покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього Договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем.

Згідно п.6.1. контракту №0409, покупець здійснює продаж товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку товару з покупцями з залученням агентів для розповсюдження товару. При укладенні договорів з покупцями покупець діє від свого імені і за свій рахунок.

З вищенаведеного вбачається, що схожість назв продавця та покупця по дистриб`юторській угоді - це умови самої угоди, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі з залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв`язок який впливає на митну вартість, а тому спірне рішення митного органу є безпідставним.

Таким чином, посилання митного органу на назви контрагентів дистриб`юторської угоди №0409, як на підставу того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товарів, а не як заявлено у пункті 9 Декларації митної вартості є безпідставними.

Митний орган у своєму рішенні лише зазначає про пов`язаність осіб не обґрунтовуючи та не доводячи того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, оскільки такий обов`язок лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15.

2. Щодо відмінності печатки за розміром на специфікації від 05.03.2024 №14 та печатки імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) №0409 позивач зазначив, що подана позивачем специфікація містить всі необхідні реквізити. Підписи та печатки відповідають та належать особам які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсу, митній декларації та заявленій декларантом митній вартості. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені. Специфікація була сканована декларантом позивача, що є технічною вимогою для подання документу до митного оформлення, проте зауваження щодо застосування графічних редакторів та ознак підробки є суб`єктивним судженням посадової особи митного органу. Під час митного оформлення митна декларація обмежена в якості та розмірі, у зв`язку з чим її необхідно обробити (зменшити розмір файлу), щоб документ мав необхідний розмірдля надіслання його митниці під час митного оформлення.

Таким чином, позивач обґрунтовує розбіжність у розмірі печаток технічними особливостями виготовлення та скасування документів.

Відповідач зазначивши про відмінності у розмірі печаток інших яких небудь заслуговуючих увагу обґрунтувань не надав суду і у відзиві свою позицію на спростування позовних вимог у цій частині не зазначив, тобто не довів правомірність прийнятого рішення.

3. Щодо відсутності в інвойсі від 13.06.2024р. №ЕКS2024000000167 відомостей (не виділені окремими складовими) складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару, суд зазначає, що відповідно до пп. в п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено судом, постачання товару здійснювалось на умовах FCA Інкотермс, згідно яких продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення) були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до п.4.8 Контракту у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Таким чином, умови поставки FCA Інкотермс та положення контракту, дають підстави для висновку про протиправність вимог митного органу.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до умов зазначеного Контракту та приписів ч. 10 ст. 58 МКУ витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали, про що зрозуміло та детально викладено у контракті, а тому зазначена підстава для прийняття оскаржуваного рішення є протиправною.

4. Щодо розбіжностей в копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00007270 від 13.06.2024 де зазначено відомості про фактуру №V-24243160110886036332942/1 від 13.06.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості, позивач зазначив, що мова йдеться про TPS E-Factura №V-24243160110886036332942/l#14-06-24, яка формується у TPS розшифровується як «ТЕК PENCERE SI STEM», що в перекладі «система єдиного вікна» та є документом, який формується як внутрішній при проведенні митних процедур в країні відправлення. У зв`язку з цим, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і відповідно, декларантом при митному оформленні митномуоргану України. Більш того, декларантом вказано, що в графі 44 копії митної декларації країни відправлення зазначені реквізити рахунку фактури №ERS2024000000167, а також реквізити зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року.

Суд погоджується з такими обґрунтуваннями позивача і зазначає, що відповідач ні в своїх рішеннях, ні у відзиві не наводить обґрунтувань вимоги надати вказані документи та не зазначає, яким чином виявлені на їх думку розбіжності впливають на визначення митної вартості. Відповідач не наводить аргументів на спростування позиції позивача викладеної з цього питання.

Відповідно суд приходить до висновку, що позиція митного органу є помилковою, оскільки не ґрунтується на приписах законодавства.

5. Щодо розбіжностей наявного QR-код на копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00007270 від 13.06.2024 при переході за яким наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна», позивач зазначив, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки при зчитуванні QR-код видає посилання на електронну копію митної декларації країни відправника. Вказує на те, що технічні несправності, які не надали змогу інспекторам митниці відскакувати відповідний QR-код, не можуть свідчити про наявність будь-яких розбіжностей у поданій до декларування митної декларації. QR-код можливо зчитати з копії митної декларації країни відправника за №24352100ЕХ00007270 від 13.06.2024 року, яка додана до даної позовної заяви.

Суд зазначає, що наявність QR- коду, чи його відсутність у документах наданих до митного оформлення не передбачена жодними нормами МК України. Те що відповідач здійснюючи скануванню коду не зміг перейти за ним для отримання відповідних даних, жодним чином не впливає на визначення митної вартості, оскільки мета використання такого коду його власником жодним чином не пов`язана з митним оформленням товару.

6. Щодо відсутності в інвойсі від 13.06.2024 № ERS2024000000167 та специфікації № 26 від 13.06.2024 відомостей стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023р. сторони погодили дисконт (знижку) 50% на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в України, на підставі якого продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс). Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам дистриб`юторської угоди зі змінами та доповненнями.

Зазначені обставини судом перевірені і встановлено, що відповідно до п.4.7 Контракту Продавець зобов`язався надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні.

Зазначене відображено також і в додатковій угоді №1 від 08.09.2023 до контракту №0409, відповідно до п.4.7 якої: Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною договору та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%.

Таким чином, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів які дають можливість в повній мірі визначити митну вартість товару.

7. Митним органом зазначено про те, що в CMR А №772816 13.06.2024 зазначено перевізника ФОП « ОСОБА_2 » в той час як довідка про транспортні витрати № 1406 від 14.06.2024 видана ФОП ОСОБА_1 , при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося Позивач зазначає, що вказані обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару з огляду на наступне.

20.11.2022 року між ТОВ «Ерсаг Україна» (надалі - Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Експедитор) було укладено договір №1-И22/К транспортно-експедиторського обслуговування.

Відповідно до п.1.1. Договору № 1 -1122/К, Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно- експедиторських послуг за погодженням.

Пунктом 1.2. Договору №1-1122/К встановлено, що умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов`язані з виконання цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюються Заявками, по формі погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 було забезпечено перевезення вантажу ТОВ «Ерсаг Україна» з м. Denizli (Турція) - п/п Рені (Україна). Витрати, пов`язані з доставкою вантажу, зокрема, по даному відрізку маршруту склали 120 000,00 що підтверджується довідкою про транспорті витрати за вих.№1406 від 14.06.2024 року.

20.06.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ерсаг Україна» було складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0022.

Одночасно з цим, 20.11.2023 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі - Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (надалі - Виконавець) було укладеного договір №100123-К про транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до п. 1.1. Договору №100123-К, Замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов`язується організовувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.

Згідно п. 1.3. Договору №100123-К, Виконавець виконує перевезення вантажів за цим Договором шляхом надання транспортно-експедиційних послуг щодо організації перевезень самостійно та/або із залученням третіх осіб (інших перевізників).

На виконання умов вищевказаного договору ФОП ОСОБА_2 було надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 149 467,00 грн.

Таким чином, саме ФОП ОСОБА_3 за участю ФОП ОСОБА_2 було забезпечено перевезення вантажу ТОВ «Ерсаг Україна», як за кордономтак і на території України.

Суд зазначає, що вказані обставини та письмові договори з перевізниками були викладені позивачем не тільки в позовній заяві, але додавались і до митної декларації №24UA500130006296U0, що вказано в додатку №1 до неї та повторно були надані при наданні письмових пояснень за вих. №2006.1 від 20.06.2024 року.

Таким чином, висновки митного органу підлягають відхиленню, оскільки позивач надав обґрунтовані пояснення підтверджені письмовими доказами по справі.

Системний аналіз правових норм МК України дає підстави для висновку про те, що одним із основних завдань та функцій митного органу є визначення митної вартості товарів яка здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості з дотриманням мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

На думку суду, витребовуючи у позивача додаткові документи які не впливають на визначення митної вартості, в тому числі витрати пакування, навантаження/розвантаження, числові значення вартості упаковки, сумнівні розміри печаток, не спрацювання QR- коду, ігноруючи при цьому умови контракту та додаткової угоди, митний орган штучно створює перешкоди для митного оформлення товару, оскільки у нього були в наявності інші документи для визначення митної вартості за ціною контракту. Відповідно такі дії митного органу є протиправними та свавільними, а рішення незаконними.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду, такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення в суд.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу позивач заявив про те, що вони становлять 20 000 грн, але детальний розрахунок буде наданий пізніше, тому суд не розглядає питання стягнення таких витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ТОВ ЕРСАГ УКРАЇНА до Одеської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000007/2 від 15.03.2024р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000085.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ ЕРСАГ УКРАЇНА (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 24, кв.45, код ЄДРПОУ 42972414) судовий збір у сумі 12 396,41 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.