Рішення від 05.03.2025 по справі 460/15495/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2025 року м. Рівне№460/15495/24 Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Дацюк В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.С.

відповідача: представник Трофімченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Екоінвест" доГоловного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Екоінвест" (далі позивач, ПП «Екоінвест») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2023:

- №00108370701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 458 585,80 грн, з яких 2 480 273,45 грн - за податковим зобов`язанням, 569 675,07 грн - за штрафними санкціями та 408 637,28 грн пені;

- №00108390701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 23 895,60 грн, з яких 19 596,60 грн - за податковим зобов`язанням, 3099,15 грн - за штрафними санкціями та 1 199,31 грн пені;

- №00108380701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у сумі 288 215,45 грн, з яких 206 689,43 грн - за податковим зобов`язанням, 47 472,92 грн - за штрафними санкціями та 34 053,10 грн пені;

- №00108400701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у сумі 1 991,25 грн, з яких 1 633,05 грн - за податковим зобов`язанням, 258,26 грн - за штрафними санкціями та 99,94 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наявність обставин, які свідчать про порушення прав добросовісного платника податків, пов`язані з неправомірними, як на його думку, судженнями відповідача, який за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки безпідставно прийшов до висновку щодо нереальності господарських операцій внаслідок подання недостовірних відомостей податкової звітності, складеної позивачем за наслідками господарських взаємовідносин з придбання маркетингових послуг за договором, укладеним Філією з ФОП Куберським, Голубом, Дудником.

Зауважує, що єдиним аргументом контролюючого органу з приводу того, що виплачені суми доходу фізичним особам-підприємцям у розумінні пп. 164.2.20 ст. 164 ПК України є іншими доходами, які виплачені фізичним особам, і з яких нібито недоутримано ПДФО та військовий збір, є твердження про те, що первинні документи не розкривають зміст господарських операцій, складені сторонами акти містять формальний опис послуг, що не дає можливості ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції, спосіб її виконання, визначення витраченого часу, що у свою чергу нібито унеможливлює перевірку правильності формування ціни за послуги, акти не містять інформації або будь-яких доказів зв`язку цих послуг з господарською діяльністю Філії.

В той же час Філією до перевірки на відповідні запити контролюючого органу надавалися акти виконаних робіт, платіжні інструкції, звіти виконавців, якими у повному обсязі підтверджуються факти реального надання послуг.

Ухвалою суду від 24.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому висловив свої заперечення проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено нереальність господарських операцій позивача із рядом контрагентів, що стало наслідком заниження доходу платника податків та завищення сум податкового кредиту із ПДВ. При цьому, сторона відповідача наголошувала на тому, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування, як витрат так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.

Зокрема, щодо визначення суми ПДФО та військового збору із сум коштів, виплачених позивачем на користь ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема маркетингових послуг від ФОП ОСОБА_4 на суму 11 408 000,00 грн, які у бухгалтерському обліку Філії включено до складу "Адміністративних витрат", тоді як до складу "Витрат на збут" включено вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування обладнання, оприбуткованих від ФОП ОСОБА_5 на суму 1 932 100,00 грн, та вартість рекламних послуг, оприбуткованих від ФОП ОСОБА_6 на суму 2 670 614,00 грн зазначав:

- що згідно з обліковими даними по бухгалтерським рахункам/субрахункам 10 «Основні засоби» на балансі Філії основні засоби, у т.ч. будь-яке обладнання для розливу напоїв, відсутнє.

-на підтвердження факту отримання наданих послуг від ФОП ОСОБА_4 надано пояснення про розробку сайту «zruchnepyvo.com.ua», якого в пошуковому запиті не існує. Відсутні будь-які документи (аналітичні матеріали), що підтверджують/засвідчують проведення тренінгів, маркетингових компаній, вебінарів для партнерів, реклами на відкритому повітрі рекламні листівки, пересувні банери, створення контенту для опису товарів тощо.

-на підтвердження обставин надання послуг від ФОП ОСОБА_5 не доведено, яким чином реклама магазинів "МаркетОпт" та "Оптовичок" стосується Філії. Підтверджуючих документів до перевірки не надано, а складені сторонами акти містять лише формальний опис послуг, що не дає можливості визначення їх змісту та обсягу, витраченого часу, перевірити правильність формування ціни за послуги.

З приводу несвоєчасно сплаченого ПДФО та військового збору з інших видів доходу, ніж заробітна плата, представник відповідача зазначив, що за липень 2021 - лютий 2023 податок з доходів фізичних осіб при виплаті орендної плати фізичним особам утримувався з джерела виплати, у податковому розрахунку 1ДФ відображався, але до бюджету перераховувався несвоєчасно. Перерахування податку до бюджету здійснювалося під час виплати доходу, а не у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Ухвалою суду від 22.01.2025, постановленою без виходу суді до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 05.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Приватне підприємство "Екоінвест" є діючою юридичною особою.

Відповідно до записів Єдиного державного реєстру, основним видом економічної діяльності позивача є КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями

Другорядними видами діяльності за КВЕД є:

46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів

46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами

46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами

46.23 Оптова торгівля живими тваринами

46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах

47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

52.10 Складське господарство

52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту

52.24 Транспортне оброблення вантажів

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, (далі ПК України, ПКУ), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 08.09.2023 №2174-П проведена документальна планова виїзна перевірка Філії «Екоінвест+» Приватного підприємства «Екоінвест+» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.10.2020 по 30.06.2023, валютного законодавства за період з 06.10.2020 по 30.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.10.2020 по 30.06.2023, іншого законодавства за період з 06.10.2020 по 30.06.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Результати перевірки оформлено актом від 20.10.2023 № 10179/16-31-07-01- 02/43855377, згідно висновків якого встановлено порушення вимог:

1. п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі ПКУ), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями.), Наказ №318 від 31 грудня 1999 року Міністерства фінансів України «Про затвердження Положенння (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», у результаті чого завищено адміністративні витрати та витрати на збут по рядку 2180 «Інші операційні витрати» внутрішнього звіту ф. 2 «Звіт про фінансові результати», на загальну суму 17 209 714 грн., в т.ч. по періодах за 2021 4 400 000 грн, за 2022 8 094 307грн, за 2023 4 715 407грн;

2. пп.164.1.2, п.164.1, пп.164.2.20, п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 пп.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 ПКУ, в результаті чого недоутримано та не перераховано під час виплати доходу податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 480 273,44 грн., в тому числі за січень 2022 78 260,87грн., за лютий 2022 123 312,3грн., за червень 2022 152 720,5грн., за липень 2022 112 472,05грн., за серпень 2022 347 254,66грн., за вересень 2022 32571 8,16грн., за жовтень 2022 39 385,34грн., за листопад 2022 81 944,5грн., за грудень 2022 96 142,14грн., за січень 2023 204 391,9грн., за лютий 2023 243 010,51грн., за березень 2023 308 952,45 грн., за квітень 2023 214 904,35грн., за травень 2023 75 734,16грн, за червень 2023 76 069,57грн.;

3. пп.164.1.2, п.164.1, пп.164.2.20, п.164.2 ст.164,п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 з врахуванням вимог пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, в результаті чого недоутримано та не перераховано під час виплати доходу військовий збір на загальну суму 206 689,45грн., тому числі за січень 2022 6 521,74грн., за лютий 2022 10 276,02грн., за червень 2022 12 726,71грн., за липень 2022 9 372,67грн., за серпень 2022 28 937,89грн., за вересень 2022 27 143,18грн., за жовтень 2022 3 282,11грн., за листопад 2022 6 828,71грн., за грудень 2022 8 011,84грн., за січень 2023 17 032,66грн., за лютий 2023 20 250,88грн., за березень 2023 25 746,04 грн., за квітень 2023 17 908,7грн., за травень 2023 6 311,18грн, за червень 2023 6 339,13грн;

4. пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в результаті чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб з доходів, інші ніж заробітна плата, в сумі 19 596,6 грн, в т.ч. за липень 2021 1 440 грн, серпень 2021 1 440 грн, вересень 2021 1 440 грн, жовтень 2021 1 440 грн, листопад 2021 1 440 грн, червень 2022 1 800 грн, липень 2022 1 800 грн, серпень 2022 1 800 грн, вересень 2022 1 800 грн, жовтень 2022 1 596,6 грн, листопад 2022 900 грн, грудень 2022 900 грн, січень 2023 900грн, лютий 2023 - 900 грн;

5. пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, 1.4, 1.5, 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, в результаті чого несвоєчасно сплачено військовий збір з доходів, інші ніж заробітна плата, в сумі 1 633,05 грн, в т.ч. за липень 2021 120 грн, серпень 2021 120 грн, вересень 2021 120 грн, жовтень 2021 120 грн, листопад 2021 120 грн, червень 2022 150 грн, липень 2022 150 грн, серпень 2022 150 грн, вересень 2022 150 грн, жовтень 2022 133,05 грн, листопад 2022 75 грн, грудень 2022 75 грн, січень 2023 75 грн, лютий 2023 - 75 грн;

6. абз. «г» п.176.2 ст.176 ПКУ, а саме подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф.1-ДФ за 1-4 квартали 2021 року, 1-4 Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.01.2025 7 квартали 2022 року, 1-2 квартали 2023; 7. пп.16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.3, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПКУ, а саме ненадання всіх оригіналів документів та копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків, зборів, платежів.

Філією «Екоінвест+» ПП «Екоінвест» було направлено заперечення на Акт перевірки від 20.10.2023 № 10179/16-31-07-01-02/43855377.

ГУ ДПС у Полтавській області було надано відповідь на заперечення № 35993/16-31-07-01-08 згідно якої, висновки зазначеного акта перевірки залишили без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.11.2023:

№ 00108370701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 458 585,80 грн, з яких 2 480 273,45 грн за основним платежем, 569 675,07 грн за штрафними санкціями та 408 637,28 грн пені;

№ 00108390701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 23 895,60 грн, з яких 19 596,60 грн за основним платежем, 3 099,15 грн за штрафними санкціями та 1 199,31 грн пені;

№ 00108380701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в сумі 288 215,45 грн, з яких 206 689,43 грн за основним платежем, 47 472,92 грн за штрафними санкціями та 34 053,10 грн пені;

№ 00108400701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в сумі 1 991,25 грн, з яких 1 633,05 грн за основним платежем, 258,26 грн за штрафними санкціями та 99,94 грн пені.

Філією «Екоінвест+» ПП «Екоінвест» здійснено оскарження вказаних рішень в адміністративному порядку до ДПС України.

Згідно рішення про результати розгляду скарги від 09.02.2024 № 3391/6/99-00-06-01- 03-06 ДПС України оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 28.11.2023 № 00108370701, № 00108380701, № 00108390701 та № 00108400701 залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись із правомірністю висновків перевірки та сформованими на підставі таких висновків податковими повідомленнями-рішеннями, перелік яких приведений вище, «Екоінвест+» ПП «Екоінвест» звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, який став предметом розгляду справи №440/2339/24, в якому просить суд скасувати ці податкові повідомлення-рішення у повному обсязі з мотивів їх протиправності.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 р. у справі №440/2339/24 позовні вимоги Філії Позивача було задоволено частково.

В подальшому за результатами розгляду апеляційних скарг сторін на таке рішення, Другим апеляційним адміністративним судом 09.12.2024 було прийнято постанову, якою рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. по справі № 440/2339/24 скасовано, а позовну заяву Філії "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

У своїй постанові Другий апеляційний адміністративний суд вказав, що Філія Позивача, не маючи самостійного статусу окремої юридичної особи, є обмеженою в праві на самостійне оскарження рішень контролюючого органу та пред`явлення позовів до суду, оскільки таким правом наділене лише Приватне підприємство «Екоінвест», як окрема самостійна юридична особа, а не його філія.

Не погодившись із правомірністю висновків перевірки та сформованими на підставі таких висновків податковими повідомленнями-рішеннями, перелік яких приведений вище, ПП «Екоінвест» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд здійснює послідовний аналіз фактичних обставин здійснення платником господарських операцій, за наслідками аналізу яких контролюючий орган виявив порушення правил оподаткування.

Так, щодо податкових повідомлень рішень №00108370701 та №00108380701

Як слідує із акту перевірки, що в ході перевірки повноти відображення показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період 01.01.2021 по 30.06.2023 встановлено, що згідно даних обліку Філією Екоінвест+ ПП Екоінвест по бухгалтерським рахункам: 685/12 Розрахунки з іншими кредиторами; 92 Адміністративні витрати; 93 Витрати на збут; 791 Результат операційної діяльності, що зведені регістри по рахунку 791 по філії, а відповідно і дані передані на головне підприємство ПП Екоінвест, занижено за рахунок безпідставного включення:

1. до складу Адміністративних витрат вартості:

- юридичних послуг оприбуткованих від Адвокатського об`єднання Біендем Партнерз п.н. НОМЕР_1 на суму 1 200 000,00 грн;

- маркетингових послуг оприбуткованих від ФОП ОСОБА_4 п.н. НОМЕР_2 на суму 11 408 000,00 грн.

2. до складу Витрат на збут вартості:

- послуг по ремонту і технічному обслуговуванню обладнання оприбуткованих від ФОП ОСОБА_5 п.н. НОМЕР_3 на суму 1 932 100,00 грн.;

- рекламних послуг оприбуткованих від ФОП ОСОБА_6 п.н. НОМЕР_4 на суму 26 70614,00 грн.

Всього оприбутковано та відповідно включено до витрат підприємства послуг на загальну суму 17 210 714,00 грн.

Як наслідок, контролюючим органом сформовано висновок, що філією позивача завищено адміністративні витрати та витрати на збут, а також те, що виплачені суми доходу фізичним особам-підприємцям є іншими доходами, які виплачені фізичним особам, та у зв`язку із цим контролюючий орган вважає, що позивачем не утримано ПДФО та військовий збір при виплаті таким фізичним особам доходу. На переконання контролюючого органу, надані первинні документи не розкривають зміст господарської операції, складені сторонами акти містять формальний опис послуг, що не дає можливості ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції, спосіб її виконання, визначення витраченого часу, що в свою чергу нібито унеможливлює перевірку правильності формування ціни за послуги, акти не містять інформації або будь-яких доказів зв`язку цих послуг з господарською діяльністю Філії Екоінвест+ ПП Екоінвест.

Як вбачається із матеріалів справи, між ПП Екоінвест Адвокатським об`єднанням Біендем Партнерз укладено договір про надання юридичних послуг №б/н від 01.01.2022 р. Результати надання-отримання послуг, сторонами було відображено актах прийому-передачі правничих послуг, а саме: за січень 2022 Акт №б/н від б/д на суму 200000грн.; за лютий 2022 Акт №б/н від б/д в розмірі 200000грн.; за березень 2022 Акт №б/н від б/д в розмірі 200000 грн, за квітень 2022 Акт №б/н від б/д в розмірі 200000грн., за травень 2022 Акт №б/н від б/д в розмірі 200000 грн., за січень 2023 Акт №б/н від б/д в розмірі 200000грн. Загальний розмір наданих послуг складає 1 200 000грн, в т.ч. за 2022 рік 1 000 000 грн, за 1 пів-чя 2023 200 000грн. Оплата за надані послуги здійснена згідно із платіжними інструкціями: від 10.08.2022 №787 на суму 200000 грн., від 01.09.2022 №53 на суму 200000 грн., від 11.10.2022 №1015 на суму 200000 грн., від 15.11.2022 №1182 200000 грн., від 05.12.2022 №1274 на суму 200 000грн., від 01.02.2023 №141 на суму 200000грн.

Як слідує із перелічених вище документів та пояснень сторін, необхідність укладення даного договору про надання юридичних послуг зумовлена відсутністю у штаті підприємства, професійних юристів та адвокатів, які могли здійснювати надання послуг, як із поточного юридичного супроводу господарської діяльності позивача, так, і представництві інтересів позивача та його посадових осіб у взаємовідносинах із контролюючими, державними та правоохоронними органами. Без отримання таких послуг, позивач міг зазнати значно більш негативних наслідків, а ні ті які були завчасно попередженні Адвокатським об`єднанням. Тому в цілому позивачем було отримано відповідних економічний зиск від результатів отриманих юридичних послуг.

Підсумовуючи все вищезазначене, суд зауважує, що надані документи підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій, що пов`язані з господарською діяльністю позивача, та правомірність декларування платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

В ході перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що виплата сум доходу ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без реально вчинених ними господарських операцій, які (суми доходу) є іншими доходами, що виплачені фізичним особам, у розумінні п.п. 164.2.20 ст. 164 ПК України, що в свою чергу є підставою для збільшення платнику сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Іншою підставою нарахування сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за податковими повідомленнями-рішеннями №00108390701 та №00108400701 слугували встановлені перевіркою обставини несвоєчасного перерахування до бюджету, яке здійснювалося під час виплати доходу, а не у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

Аналізуючи першу з підстав, суд з наданих представником позивача пояснень та письмових доказів встановив наступні обставини здійснення господарської діяльності за участю контрагентів в особі ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, 04.01.2021 між Філією (Замовник) в особі керівника відокремленого підрозділу ФОП ОСОБА_4 був укладений договір №040121 про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з оброблення даних, розміщення інформації в мережі інтернет; створення контенту та просування в мережі інтернет; створення контенту та просування в соціальних мережах; організації та проведення тренінгів; визначення купівельних звичок споживачів; вивчення потенціалу ринку; проведення маркетингових кампаній; створення та розміщення засобів реклами; маркетингових консультацій керівництва та співробітників; інші види послуг, додатково обумовлені сторонами в усній або письмовій формі.

Відповідно до п. 2.3. договору, сторони підтверджують, що під час виконання цього договору Виконавець діє виключно як незалежний господарюючий суб`єкт та в жодному разі не може розглядатися як агент, представник чи найманий працівник Замовника.

Згідно з п. 4.1. договору, орієнтовна вартість послуг за договором становить 4 400 000,00 грн.

За умовою п. 4.2. договору фактичний об`єм та вартість наданих виконавцем послуг за кожним конкретним замовленням, що підлягають оплаті з боку Замовника, зазначаються в акті-приймання-передачі наданих послуг, який має бути підписаний Замовником протягом 2 робочих днів з моменту направлення його Виконавцем.

Оплата за цим договором, відповідно до п. 4.4., здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів Замовника на поточний рахунок Виконавця по факту надання останнім рахунків на сплату та актів надання послуг протягом 3 банківських днів з моменту підписання актів надання послуг.

На підтвердження факту виконання умов договору №040121 позивач до перевірки та до суду надав акти надання послуг обумовлених договором, рахунки на оплату, складені у період з 27.01.2021 по 25.04.2023, платіжні доручення та платіжні інструкції на підтвердження факту оплати послуг на загальну суму 8 119 720,00 грн, складені у період з 27.01.2022 по 02.06.2023, звіти проведення заходів по періодам, визначенням термінів стратегії розвитку, стану справ та SWOT-аналізу, основних стратегічних напрямів, реалізації стратегії, оцінки та коригування тощо.

Як зазначає у позовній заяві представник позивача, на запит перевіряючих Філією надавалися зазначені документи, а також повідомлялося, що на онлайн тренінгах та консультуваннях були присутні директор філії, менеджер оптової торгівлі, бухгалтер, комірник. Фото- та відео- фіксація відсутні, тренінги та консультування проводилися в робочий час шляхом підключення до Google Meet. Виконавець проводив роботи по сайту «zruchnepyvo.com.ua.». Додав, що результатом консультацій та аналізу став приріст доходу від реалізації товарів та послуг за 2022 рік порівняно з 2021 на 323%, а в 2023 порівняно з 2022 - на 190%.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою підтвердження фактичного отримання відповідних послуг, позивачем було надано відповідні звіти про результати отримання таких послуг, із детальним описом маркетингових досліджень, економічних розрахунків, програм тренінгів, їх тривалості, відповідних презентацій тощо. Вказані документи були сформовані за результатами виконання договору із ФОП ОСОБА_4 та безпосередньо підтверджують фактичні обставини щодо надання послуг. Аналіз представлених документів, здійснений судом у поєднанні із аналізом динаміки зміни обсягів доходу позивача за перевіряємий період дає підстави стверджувати, що результати отримання таких послуг мають безпосередній сплив на збільшення обсягів з продажу товару позивачем, а відтак призвели до фактичного росту доходу позивача внаслідок обрання правильних стратегій із розвитку власної господарської діяльності.

Крім того, суд наголошує, що необхідність укладення договору про надання послуг зумовлена відсутністю у штаті підприємства професійних маркетологів та економістів, які могли здійснювати надання послуг, як із поточного маркетингового супроводу господарської діяльності позивача, так і планування стратегії продажів, проведення тренінгів із підвищення кваліфікації та розширення наявного у позивача асортименту тощо. Завдяки отриманим послугам платник значно збільшив обсяг продажу продукції, розширив діапазон клієнтської бази, а також збільшив власні прибутки. ФОП ОСОБА_4 є спеціалістом у сфері маркетингових досліджень, а його діяльність охоплює зміст та характер послуг, які надавалися позивачу.

Господарські взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_6 , який має статус платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, були обумовлені договором про надання послуг №09.02.2022, який укладений у м. Кременчук 09.02.2022.

Відповідно до умов вказаного договору Замовник замовляє, а Виконавець (ФОП ОСОБА_6 ) зобов`язується протягом строку дії договору за завданням Замовника надавати Замовнику послуги (розміщення публікацій щомісяця для публічних сторінок в соцмережах; написання текстів, виготовлення графіки для публікації в акаунтах зазначених соцмереж; розміщення публікацій в соцмережах згідно встановленого і затвердженого плану публікацій; запуск, налаштування і редагування реклами в соцмережах Фейсбук, Інстаграм та відеохостингу Ютуб; проведення конкурсів і інтерактивів у спільноті Телеграм), а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги відповідно до умов і в порядку, встановленому цим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість конкретних послуг, що надаються Виконавцем зазначаються в рахунку на передоплату після затвердження і підписання акту виконаних робіт за минулий період.

Оплата послуг Виконавця, відповідно до п. 4.2. договору, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Виконавця на умовах переоплати у повному обсязі протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно з п. 6.1. договору, після виконання завдання Замовника Виконавець складає та надає Замовнику акт здачі-приймання робіт (надання послуг).

На підтвердження факту виконання умов договору №09.02.2022 позивач до перевірки та до суду надав складені у період з 09.02.2022 по 31.03.2023 рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки на оплату, платіжні доручення та платіжні інструкції на підтвердження факту оплати послуг на загальну суму 2 670 614,00 грн, складені у період з 11.02.2022 по 23.03.2023, розгорнутий звіт про результати просування в соціальних мережах напоїв, що постачаються Філією до мережі "Маркетопт Розливне пиво" із прикладами підтвердженням витрат на просування.

У звіті зазначено, що просування в Інстаграм здійснювалося за адресою: https://www.instagram.com/marketopt.rozlyvne/.

Як зазначає у позовній заяві представник позивача, зазначені документи надавалися до перевірки, а також повідомлялося, що основним контрагентом-покупцем Філії від початку роботи є мережа магазинів " МаркетОпт" та "Оптовичок". Відсоток реалізації напоїв до цих мереж дорівнює 90% від всієї реалізації по Філії. Представленість продукції, яку постачає Філія, у цих мережах дорівнює 100% в сегменті розливних напоїв. Тож задля просування та реклами напоїв, а відповідно і збільшення обсягів реалізації, керівником Філії було прийнято рішення про укладення договору про надання рекламних послуг з ФОП ОСОБА_6 . Великий об`єм територіального покриття мережі та значна кількість магазинів грає велику роль для просування напоїв, які реалізує Філія, а в перспективі має зіграти вирішальну роль для позитивного розвитку підприємства. Тому була зроблена ставка на проведення рекламних компаній саме за допомогою того, що мережа магазинів " МаркетОпт" та "Оптовичок" є дуже відомою в регіоні і основна рекламна компанія проводилася під їх брендом. За допомогою проведення локальних опитувань кінцевого споживача (із залученням інших маркетингових компаній) було встановлено, що купівля сегменту фасованих напоїв (пива) з 2021 по 2023 рік в регіоні зменшилася на 24%, а в сегменті розливних напоїв (пива) - збільшилася на відповідний відсоток.

Судом встановлено, що необхідність укладення даного договору про надання послуг зумовлена необхідністю здійснення заходів щодо рекламування діяльності позивача, ведення від імені позивача інформаційних сторінок в мережі інтернет, в соціальних мережах тощо, з метою донесення до потенційних покупців продукції відомостей про її асортимент, цінову політику, додаткові бонусні договірні умови. Позивач завдяки отриманим послугам із рекламування власної діяльності, зміг зазнати значно збільшити обсяг продажу продукції, розширити діапазон клієнтської бази, а також збільшити власні прибутки. Даний ФОП є спеціалістом у сфері рекламної діяльності та адміністрування сайтів в мережі інтернет, а його діяльність, яка перелічена ЄДР охоплює зміст та характер послуг, які надавалися для позивача.

Системний аналіз представлених документів, здійснений судом у поєднанні із аналізом динаміки зміни обсягів доходу позивача за перевіряємий період дає підстави стверджувати, що результати отримання таких послуг мають безпосередній сплив на збільшення обсягів з продажу товару позивачем, а відтак призвели до фактичного росту доходу позивача внаслідок здійснення рекламування власної господарської діяльності та запропонованого асортименту.

Господарські взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_5 обумовлені договором про надання послуг №10/10-1, який був укладений у м. Горішні Плавні 10.10.2022.

Відповідно до умов вказаного договору Виконавець (ФОП ОСОБА_5 ) зобов`язується надавати Замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а саме - обладнання для розливу та охолодження напоїв.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг Виконавця визначається в актах здачі-приймання робіт. Виконавець не є платником ПДВ.

На підтвердження факту виконання умов договору №10/10-1 позивач до перевірки та до суду надав акти надання послуг №ЛТ000109 від 30.06.2023 "з ремонту і тех. обслугов. обладнання для розливу та охол. напоїв за червень 23" на суму 454 700,00 грн, №ЛТ000108 від 31.05.2023 на суму 454 700,00 грн, №ЛТ000084 від 30.04.2023 на суму 454 700,00 грн, №ЛТ000065 від 31.03.2023 на суму 100 000,00 грн, №ЛТ000040 від 28.02.2023 на суму 100 000,00 грн, №ЛТ000026 від 31.01.2023 на суму 100 000,00 грн, №ЛТ000110 від 31.01.2022 на суму 100 000,00 грн, №ЛТ000109 від 30.11.2022 на суму 100 000,00 грн, №ЛТ000108 від 31.10.2022 на суму 67 000,00 грн, додатки-розрахунки до кожного Акту приймання-передачі наданих послуг, де зазначено кількість об`єктів обслуговування та види виконаних робіт, акти сервісного обслуговування, складені 30.06.2023, 31.05.2023, 30.04.2023, 31.03.2023, 28.02.2023, 31.01.2023, 31.12.2022, 30.11.2022, 31.10.2022, загалом на суму 1 931 100,00 грн.

Судом встановлено, що необхідність укладення даного договору про надання послуг зумовлена необхідністю здійснення технічного обслуговування обладнання призначеного для розливу пива, яке постачається позивачем для власних контрагентів оптових покупців пивної продукції. При цьому, судом встановлено, що умова щодо здійснення позивачем технічного обслуговування призначеного для розливу пива є договірною умовою договорів оптової поставки пивною продукції, та є бонусною умовою для забезпечення підтримки конкурентоздатності позивача на ринку постачальників пивної продукції. Адже, розлив пива, що постачається позивачем в кегах зумовлений високим ризиком зносу та виходу зладу відповідного обладнання призначеного для його розливу. Простій же такого обладнання у зв`язку із його виходом з ладу може призводити до зменшення купівельної спроможності оптових покупів пивної продукції, що тягне за собою зменшення продажів та прибутку у позивача. Як наслідок, з метою з збільшення власних продажів Позивачем у складі реалізованої продукції також включалося додаткову договірну умов щодо обслуговування відповідного обладнання покупців, вартість якої входить у торгову націнку до товару, що постачається для таких покупців, позивачем. При цьому, судом встановлено, що умова щодо надання додаткових послуг із обслуговування такого обладнання покупцям у складі ціни реалізованого товару, була запропонована ФОП ОСОБА_4 в результаті надання ним послуг із у сфері маркетингових досліджень, та запропоновано ним позивачу, як додаткова конкурентна перевага. Водночас, судом також встановлено, що для забезпечення виконання взятих на себе договірних зобов`язань із обслуговування відповідного обладнання, позивач залучав до процесу надавання таких послуг в якості субпідрядника ФОП ОСОБА_5 , який є спеціалістом у сфері ремонту та технічного обслуговування відповідного обладнання, а його діяльність, яка перелічена ЄДР охоплює зміст та характер послуг, які надавалися для позивача та його контрагентів.

Як вбачається із матеріалів справи обставини, що фактичного отримання відповідних послуг від ФОП ОСОБА_5 та наступного їх використання в процесі реалізації власного товару позивачем, підтверджується договорами постачання пивної продукції та актами із сервісного обслуговування розливного обладнання покупців, із детальним виконаних робіт. Вказані документи були сформовані за результатами виконання договору із ФОП ОСОБА_5 та безпосередньо підтверджують фактичні обставини щодо надання послуг, копії яких позивачем приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 163.1.2 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пп. 164.1.2 ст. 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (п.п. 164.2.20 ст. 164 ПК України).

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається із матеріалів перевірки, основною підставою для невизнання контролюючим органом формування підприємством адміністративних витрат та витрат на збут, а також те, що виплачені суми доходу фізичним особам-підприємцям є іншими доходами, які виплачені фізичним особам і з яких нібито недоутримано ПДФО та військовий збір за господарськими операми з контрагентами, слугував висновок про відсутність реальності господарських операцій з огляду на те, що первинні документи не розкривають зміст господарської операції, складені сторонами акти містять формальний опис послуг, що не дає можливості ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції, спосіб її виконання, визначення витраченого часу, що в свою чергу нібито унеможливлює перевірку правильності формування ціни за послуги, акти не містять інформації або будь-яких доказів зв`язку цих послуг з господарською діяльністю Філії Екоінвест+ ПП ЕКОІНВЕСТ.

Надані під час перевірки первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання Підприємством послуг, а висновки перевіряючих є хибними, оскільки всі витрати підтверджені первинними документами та здійснені у зв`язку з провадженням господарської діяльності.

Контролюючим органом не зазначено в акті перевірки про обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Варто зауважити, що в межах розгляду адміністративної справи №460/40/24, надавалась оцінка реальності здійснення господарських операцій, зокрема з АО «Біендем Партнерз», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 .

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 22.01.2025 справа № 460/40/24, колегія суддів зауважила, про неправомірність доводів податкового органу щодо фіктивності господарських операції ПП «Екоінтест» з АО «Біендем Партнерз», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 .

Вказані висновки в силу вимог ч.5 ст.242 КАС підлягають врахуванню.

Варто зазначити, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов`язань. Однак, матеріали перевірки таких доказів не містять.

Відповідно до підпункту 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Крім того, як визначено підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Оскільки у спірних відносинах кошти виплачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виплачені, як фізичним особам - підприємцям за надання послуг згідно договорів про надання послуг, то ці кошти в силу наведених вище приписів ПК України, на підприємство позивача при виплаті таких доходів не покладено обов`язок податкового агента із утримання відповідних податків та зборів при виплаті доходу фізичним особам.

Також, Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїх постановах: від 13 березня 2018 року у справі №814/3520/13-а, від 31 липня 2018 року у справі №815/3725/13-а, від 03 квітня 2018 року справі №804/1963/17, від 27 березня 2018 у справі №816/809/17, від 27 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а, від 15 травня 2018 року у справі №815/423/17, від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17, від 26 червня 2018 року у справі №826/5522/14, від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17, від 23 липня 2019 року у справі №2а/0370/307/11, від 30 серпня 2019 р. у справі №804/17176/14, від 21 січня 2020 року у справі №814/2335/14, від 05 лютого 2020 року у справі №823/1519/16, від 20 лютого 2020 року у справі №802/1255/17-а, висловлює правову позицію, що у ході дослідження господарських операцій необхідно звертати увагу на: реальність здійснення оподатковуваних операцій, які повинні мати ділову мету та економічну вигоду; документальне підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які супроводжують операції певного виду; наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому, суд звертає, що всі документи які стосуються операцій із спірними контрагентами були представлені до перевірки. Зміст досліджуваних операцій вказує, що позивачем здійснювалося придбання відповідних послуг, які позивачем використані в ході здійснення основою свого виду господарської діяльності.

Також, вирішуючи даний спір обов`язковому з`ясуванню підлягає питання щодо правової можливості самостійного визнання посадовими особами відповідача правочинів нікчемними (безтоварними), які такі що спрямовані на порушення інтересів держави і суспільства.

Так, 02 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 2а-3925/12/2170, адміністративне провадження №К/9901/3257/18 (ЄДРСРУ № 80867725) досліджував питання правомірності встановлення актом податкової перевірки нікчемності правочину.

Правочин, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 ЦК України є нікчемним.

Право органу державної податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини законом в тому числі з підстав безтоварності не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена 17.01.2018 р. та 24.01.2018 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справ № 2а-9880/12/1370 (ЄДРСРУ 71692581), № 2а-11097/12/2070 (ЄДРСРУ 71834563), № 826/3446/13-а (ЄДРСРУ 71829617), № 2а-11097/12/2070 (ЄДРСРУ 71829442), № 2а-6341/12/2070 (ЄДРСРУ 71829249).

Отже, підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а встановлення актом перевірки нікчемності правочину з підстав його безтоварності знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства. Не вимагається визнання такого договору і в суді. За наявності відповідних обставин предметом розгляду та дослідження є податкові наслідки вчинення відповідних дій без урахування наявності цивільно-правового договору та реальність господарських операцій, як підстава виникнення права на формування платником податку своїх даних податкового обліку.

20 березня 2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи № 805/10886/13-а, адміністративне провадження №К/9901/1424/18 (ЄДРСРУ № 72863889) викладено правову позицію, яка зводиться до наступного.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відтак, встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства.

Верховний Суд вважає за наявності ознак нікчемності чи безтоварного правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року по справі № 813/2230/13-а, адміністративне провадження №К/9901/28484/18 (ЄДРСРУ № 78325837) та 11 грудня 2018 року по справі №810/4274/16, адміністративне провадження №К/9901/41566/18 (ЄДРСРУ № 78468199).

Окрім того, Верховний Суд погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій неодноразово вказував, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в рамках справи № 805/2030/16-а,адміністративне провадження №К/9901/28918/18 (ЄДРСРУ № 78771679), від 21 грудня 2018 року по справі № 826/5774/17, адміністративне провадження №К/9901/63719/18 (ЄДРСРУ № 78771564), від 20 грудня 2018 року по справі №826/9632/16, адміністративне провадження №К/9901/32828/18 (ЄДРСРУ № 78716371), від 20 грудня 2018 року по справі №826/20081/16, адміністративне провадження №К/9901/42306/18 (ЄДРСРУ № 78716040), від 20 грудня 2018 року по справі №815/4992/16, адміністративне провадження №К/9901/41342/18, від 20 грудня 2018 року по справі № 820/2946/18, адміністративне провадження №К/9901/64596/18 (ЄДРСРУ № 78771722) та від 20 грудня 2018 року по справі № 818/770/17, адміністративне провадження №К/9901/38096/18 (ЄДРСРУ № 78771434)).

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова КАС ВС від 19 лютого 2019 року по справі № П/811/217/17, адміністративне провадження №К/9901/38084/18, ЄДРСРУ № 79956733).

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (Постанова КАС ВС від 9 березня 2019 року по справі № 810/302/15, адміністративне провадження №К/9901/19359/18 (ЄДРСРУ № 80580348).

В той же час, не заперечуючи факт перерахування позивачем коштів своїм контрагентам, а ні посадові особи ДПС, а ні інші контролюючі чи правоохоронні органи навіть не намагалися встановити економічну доцільність укладення позивачем із його контрагентами безтоварних правочинів, не проведено також визначення подальшого руху перерахованих позивачем коштів, оскільки без фактичного повернення таких коштів особі, яка їх перерахувала, втрачається будь-яке економічне підґрунтя укладення безтоварних правочинів. Оскільки, у разі якщо кошти для покупця товару не повертаються, то в будь-якому разі покупець несе відповідні витрати, та не має жодного зиску від укладення правочину, а ніж той який пов`язаний із безпосереднім придбанням необхідного йому товару за договором.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Тому, на переконання суду, позиція відповідача щодо нереальності здійснених операцій, за умови, наявності у позивача всіх підтверджуючих документів щодо придбання таких /послуг, придбання позивачем саме послуг які необхідні йому для здійснення основного виду господарської діяльності, без надання з боку відповідача доказів існування будь-якої іншої мети позивача, ані ж тієї, що пов`язана із придбання та використання товару, є завідомо необґрунтованою.

Зважаючи на встановлені обставини, податкові повідомлення-рішення №00108370701, 00108380701 підлягають скасуванню як протиправні.

З приводу встановлених перевіркою обставин несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, яке здійснювалося під час виплати доходу, а не у строки, встановлені для місячного податкового періоду, суд встановив наступне.

Перевіркою встановлено, що за липень 2021 - лютий 2023 податок з доходів фізичних осіб при виплаті орендної плати фізичним особам ОСОБА_7 (договір оренди особистого авто від 01.06.2021 № 0306/02, винагорода за яким складала 8000,00 грн на місяць, з 16.11.2021 договір оренди вантажних транспортних засобів, орендна плата за яким складала 5000,00 грн) та фізичній особі ОСОБА_8 (договір оренди вантажних транспортних засобів, орендна плата за яким складала 5000,00 грн) утримувався з джерела виплати, у Податковому розрахунку 1ДФ відображався, але до бюджету перераховувався несвоєчасно. Перерахування податку до бюджету здійснювалося підчас виплати доходу, а не у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

У свою чергу представник позивача зазначив, що, дійсно, Філією утримана сума податку з доходів фізичних осіб та військовий збір перерахована несвоєчасно, в результаті чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб у сумі 19 596,6 грн. та військовий збір у сумі 1633,05 грн. Проте самі податки сплачені, хоч і несвоєчасно. Але відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28.11.2023 №00108390701 та №00108400701 від 28.11.2023 позивач повинен ще раз сплатити суму податку. У зв`язку з цим представник зазначив, що коли є нарахування, то за несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такого платника притягують до відповідальності за ст. 124 ПК України.

У судовому засіданні представник відповідача також визнав помилковість визначення у податковому повідомленні-рішенні від 28.11.2023 №00108390701 та №00108400701 суми грошового зобов`язання за основним платежем (податковим зобов`язанням) у розмірі 19596,60 грн. та 1633,05 грн. відповідно. Однак зазначив, що з огляду на завершення процедури адміністративного оскарження податковий орган позбавлений можливості самостійно усунути помилку у нарахуванні основного платежу, оскільки за прострочення сплати податку мають нараховуватися лише штрафні санкції та пеня.

Перевіривши обставини нарахування податковим органом сум ПДФО та військового збору у зв`язку з несвоєчасною сплатою податку, суд встановив наступне.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 18.2 статті 18 ПК України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Абзацом першим пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 16 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Таким чином, позивач, як податковий агент, зобов`язаний сплачувати до бюджету від імені та за рахунок власних працівників з доходів, що їм виплачуються, ПДФО і військовий збір.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платника єдиного внеску зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Суд встановив, що в Акті перевірки та згідно зі змістом мотивів, покладених в основу податкових повідомлень-рішень проведеною перевіркою Філії встановлено несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб у сумі 19 596,60 грн за період липень 2021 року - лютий 2023 року та військовий збір у сумі 1633,05 грн.

При цьому перевіркою встановлено, що перерахування податку до бюджету здійснювалося під час виплати доходу, а не у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Тож дійсно, як і стверджують представники сторін, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір нарахований Філією як податковим агентом за фактом виплати доходів на користь фізичних осіб, був сплачений до бюджету у повному обсязі, але з порушенням строків, установлених ПК України.

Зважаючи на встановлені обставини сплати Філією сум ПДФО 19 596,60 грн та військового збору 1633,05 грн. за період липень 2021 року - лютий 2023 року, підстав для нарахування цієї суми у складі основного грошового зобов`язання відповідач не мав, а тому податкове повідомлення-рішення від 28.11.2023 №00108390701, №00108400701 у відповідній частині підлягає скасуванню як протиправне.

В решті сум (нарахування штрафних санкцій та пені), податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям правомірності індивідуального акту та не містить ознак протиправності, у зв`язку з чим, суд залишає відповідну вимогу позивача без задоволення.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи вищезазначені висновки суду, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, оскільки розмір задоволених позовних вимог становить 99,988%, то користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24224,0 грн. ( з розрахунку 24224 грн. * 99,99 %)

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, а саме:

- №00108370701 від 28.11.2023 р.

- №00108390701 від 28.11.2023 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання в сумі 19 596,60 грн. за податковим зобов`язанням,

- №00108380701 від 28.11.2023 р.

- №00108400701 від 28.11.2023 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання в сумі 1 633,05 грн. за податковим зобов`язанням

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Екоінвест" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір у розмірі 24224,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство "Екоінвест" (вул. Київська, 44,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33027, ідентифікаційний код 21099273)

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4,м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл.,36011, код ЄДРПОУ 44057192)

Повний текст рішення складений 17 березня 2025 року

Суддя В.В. Щербаков