Рішення

від 17.03.2025 по справі 460/2615/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2025 року м. Рівне№460/2615/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (далі позивач, ТОВ «ПАРТНЕРАГРО») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №204000/2024/000080/2 від 13.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000583.

В обґрунтування заявленого позову зазначається, що позивачем надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

28.02.2025 представник відповідача Хомич Н.А. подала до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17.03.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» зареєстроване як юридична особа 23.08.2013; основний вид діяльності за КВЕД: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; засновник та директор ОСОБА_1 ; керівник Оводюк Сергій Олександрович; представник Оводюк Олександр Сергійович.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» (продавець) укладено Контракт №24/24 від 19.06.2024 (далі Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує бувшу у використанні сільськогосподарську техніку.

Ціна на товар встановлюється в доларах США (п.1.2 Контракту).

Відповідно до п.1.3 Контракту ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного Контракту.

Загальна вартість даного Контракту розраховується на основі Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.4 Контракту).

Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що товар поставляється в стані «як є».

Згідно з п.3.1 Контракту умови поставки кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах до цього Контракту. Товар супроводжується наступною документацією: коносамент; інвойс та пакувальний лист; сертифікат походження та специфікація.

У розділі 4 Контракту передбачено термін доставки товару. Термін доставки кожної партії товару вказується у відповідній специфікації. У випадку недоставки товару, продавець зобов`язується повернути покупцю отримані від нього грошові кошти на протязі 30 днів з моменту отримання вимоги про повернення коштів (п.4.1-4.2 Контракту).

Відповідно до п.5.1 кількість товару, що передається, повинна відповідати кількості, вказаній у товаросупровідних документах.

Розділом 6 Контракту передбачено строки оплати. Покупець здійснює 100% передоплату за Товар у сумі та на умовах, вказаних у Специфікації до даного Контракту. Оплата здійснюється в доларах США (п.6.1 Контракту). Покупець здійcнює оплату товару по даному контракту згідно реквізитів продавця, вказаних в даному контракті.

До Контракту Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» складено Специфікацію №1 (Додаток №1) від 19.06.2024 на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер 1H0S670SHE0775087, серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80000,00 доларів США.

Специфікацію №1 (Додаток №1) від 19.06.2024 підписано представниками ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та ТОВ «Ексім Капітал» Оводюком С. та Ткаченко А., а також скріплено печатками.

На підставі укладеного Контракту продавцем товару складено інвойс №017/24 від 19.06.2024 на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80000,00 доларів США.

Вартість комбайна John Deere S670 повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 25.06.2024 на суму 80000,00 доларів США.

У призначенні платежу вказано: оплата за комбайн відповідно до Контракту №24/24 від 19.06.2024, Додатку №1 від 11.06.2024.

Транспортування придбаного товару відбулося на підставі Договору №25-07/2024 на виконання транспортних послуг від 25.07.2024 укладеного між позивачем (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дедушка» (як виконавцем).

У п.1.1 Договору №25-07/2024 від 25.07.2024 передбачено, що згідно даного договору виконавець надає на користь замовнику платні послуги з організації виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та за межами митної території України.

Виконавець для виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором має право на власний розсуд залучати третіх осіб, які будуть безпосередньо здійснювати перевезення вантажу. При цьому виконавець особисто відповідає перед замовником за збереження вантажу та виконання своїх зобов`язань за цим договором (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Виконавець зобов`язаний: подати під завантаження автотранспорт, придатний до виконання перевезень вантажів, який відповідає технічним та санітарним нормам;

доставити вантаж до пункту призначення та передати його особі, уповноваженій на отримання вантажу; вчасно надати Замовнику оригінали всіх необхідних документів підтверджуючих виконання робіт по цьому договору; взяти на себе відповідальність за збереження вантажу по кількості та якості при його транспортуванні.

У п.2.2 передбачено, що замовник бере на себе зобов`язання: надавати письмові заявки на транспортування вантажу з необхідною інформацією та у строки, передбачені цим договором; у випадку зміни маршрутів перевезень вантажу замовник повідомляє про це виконавця в письмовій формі, не пізніше чим за 12 годин до запланованого часу виконання перевезення.

Пунктами 3.1-3.2 Договору встановлено, що оплата за виконання послуг проводиться в національній валюті гривні. Вартість та умови оплати за надання послуг з транспортування вантажу узгоджуються сторонами в кожному випадку окремо.

У рахунку на оплату №475 від 09.08.2024 виконавцем ТОВ «ДЕДУШКА» зазначено, що вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY m. Bremerhaven (Німеччина) митний пост Ягодин складає 159969,60 грн; вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY митний пост Ягодин с. Боремець (Рівненська обл., Україна) 30470,00 грн; експедиційні послуги на території України 1865,83 грн.

У довідці №208 від 09.08.2024 виконавець ТОВ «ДЕДУШКА» вказав, що транспортні витрати на перевезення вантажу «Комбайн John Deere S670» по маршруту т. Bremerhaven, Німеччина - с. Антопіль, Рівненська обл., Україна автомобілем LC89105 / EL790UY складають 192679,00 гривень (126,96 грн/км): m. Bremerhaven, Німеччина до кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) - 1260 км - 159969,60 гривень; від кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) до с. Антопіль, Рівненська обл., Україна - 240 км - 30470,40 гривень; транспортно-експедиційні послуги на території України - 2239,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 373,17 грн. Завантаження відбувалось за рахунок відправника. Страхування вантажу відсутнє.

Відповідно до рахунку №КТФ-196 від 30.07.2024, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «КТ «ФОРВАРДІНГ», вартість міжнародного перевезення вантажу морським транспортом (VIN1H0S670SHE0775087) становить 521256,70 грн.; транспортна обробка вантажу порт Бремерхафен 60031,67 грн.; експедиторська винагорода на території України становить 8554,17 грн.

У довідці про вартість перевезення вантажу №01-08/2024-4 від 01.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «КТ «ФОРВАРДІНГ» зазначено, що вартість міжнародного перевезення комбайна John Deere S670, VIN1H0S670SHE0775087 за маршрутом Assumption, IL port Bremerhaven становить 582876,47 гривень без ПДВ. Навантажувальні роботи проводились за рахунок та силами вантажовідправника, вантаж не страхувався.

Транспортний засіб ввезено на митну територію України.

12.08.2024 з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України, позивачем до митного органу було подано митну декларацію 24UA204020020054U0.

Відповідно до митної декларації 24UA204020020054U0 задекларовано бувший у використанні комбайн самохідний зернозбиральний John Deere S670, призначений для збирання сільськогосподарських зернових культур, календарний рік випуску 2014, ідентифікаційний номер VIN1H0S670SHE0775087, номер двигуна RG6090U012931.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 4042786,07 гривень (98319,17 доларів США), з яких 3307712 гривень ціна товару (80000 доларів США) та 753266,07 гривень (18319,17 доларів США) витрати на транспортування.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру №017/24 від 19.06.2024; автотранспортну накладну №240805-3 від 09.08.2024; декларацію про походження товару №017/24 від 19.06.2024; банківський платіжний документ від 25.06.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №475 від 09.08.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №КТФ-196 від 30.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №КТФ-201 від 01.08.2024; довідку про транспортні витрати №01-08/2024-4 від 01.08.2024; довідку про транспортні витрати №208 від 09.08.2024; контракт №24/24 від 19.06.2024; специфікацію №1 від 19.06.2024; договір про перевезення №25-01/2021-3 від 25.05.2021; договір про перевезення №25-07/2024 від 25.07.2024; фотографії; копію митної декларації країни походження товару Х20240627117195 від 27.06.2024.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000080/2 від 13.08.2024.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:

відповідно до п.1.3. Контракту від 19.06.2024 №24/24 ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного контракту: п.6.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 передбачена 100% передплата за товар у сумі та на умовах, вказаних у Специфікації до даного Контракту;

в специфікації №1 від 19.06.2024 зазначені умови оплати - 100% передплати до 24.06.2024, однак для підтвердження оплати надано банківський платіжний документ від 25.06.2024 №б/н, що суперечить терміну оплати в специфікації від 19.06.2024 №1 до Контракту від 19.06.2024 №24/24;

разом з тим в графі 70 «Призначення платежу» банківського платіжного документу, який надано з метою підтвердження оплати товару зазначено: передплата за комбайн по контракту №24/24 від 19.06.2024, додаток 1 від 11.06.2024. Додаток №1 від 11.06.2024 не надано, а дана інформацію не кореспондується із Специфікацією №1 від 19.06.2024 до Контракту від 19.06.2024 №24/24;

п.3.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 визначено, що умови поставки кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах до цього контракту, а товар супроводжується наступною документацією: коносамент, інвойс та пакувальний, сертифікат походження та специфікація. З них пакувальний лист та сертифікат походження до митного оформлення не надано;

інвойсом від 19.06.2024 визначені умови поставки FCA Assumption (Illinois, USA), згідно автотранспортної накладної від 09.08.2024 №240805-3, товар слідує з Bremerhaven (DE), відповідно до додатково наданого коносаменту від 27.06.2024 №24137521 до Bremerhaven (DE) товар прибув з BALTIMORE (USA), проте відсутні інші транспортні документи по маршруту Assumption-BALTIMORE та документ, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», який підтверджує числове значення задекларованих витрат, пов?язаних із транспортуванням у міжнародному сполученні, а саме рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

відповідно до п.2.2. Договору про виконання транспортних послуг від 25.07.2024 №25-07/2024 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та ТОВ «ДЕДУШКА» замовник бере на себе зобов?язання надавати письмові заявки на транспортування вантажу з необхідною інформацією. На вимогу митного органу надана Заявка на автоперевезення від 25.08.2024 №25/08/2024 від ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» до ТОВ «ДЕДУШКА», однак в Заявці відсутній номер Договору, якого вона стосується;

документ, який наданий як електронна експортна інформація від 27.06.2024 NєX20240627117195 - не підлягає поданні в митні органи;

додатково наданий витяг з бази даних виробника від 08.08.2024 №б/н не можливо поширити на дану партію товару, так як не містить реквізитів отримувача вантажу згідно даної зовнішньоекономічної операції;

для підтвердження заявленої ними митної вартості товару декларантом додатково надано Висновок експертного дослідження від 13.08.2024 №ЕД-19/114-24/18719-АВ, в якому для визначення митної вартості використано порівняльний підхід, заснований на аналізі цін ідентичної сільськогосподарської техніки, ціна СПТ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних з мережі Інтернет. До об?єктів аналогів застосовується коригування на торг та на рік виготовлення. Однак у висновку розрахунки такого коригування відсутні.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлено декларантом від 17.07.2024 №24UA504080001318U0 - 131 545,00 дол. США/од.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання всіх додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару з наданням всіх розрахунків; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) банківський платіжний документ, що можливо пов?язати з оцінюваним товаром; 4) Додаток 1 від 11.06.2024 до Контракту від 19.06.2024 №24/24; 6) транспортні документи по всьому маршруту переміщення товару та документи, що підтверджують вартість такого переміщення; 7) заявку до Договору транспортного експедирування від 25.01.2021 №25-01/2021-3 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та ТОВ «КТ Форвардінг»; 8) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість перевезення товару; 9) копію митної декларації країни відправлення.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару (за маркою, моделлю та календарним роком виготовлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.07.2024 №24UA504080001318U0 - 131 545,00 дол.США/од.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 5 408 998,855 грн (131 545,00 дол. США * 41, 119 UAH/ USD).

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000080/2 від 13.08.2024 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000583.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 14.08.2024 №24UA204020020228U8, з врахуванням частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зстаттею 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами частини першоїстатті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012(далі -МК України), законодавство України з питань митної справи складається зКонституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені устатті 7 цього Кодексу, зміжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цьогоКодексута інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу(частини перша, другастатті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, другастатті 52 МК України).

Відповідно до частин 8 - 11статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина першастатті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина другастатті 53 МК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 53 МК Україниу разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четвертастатті 53 МК України).

Тобто,стаття 53 МК Українимістить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першоїстатті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу(частина другастатті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеномустаттями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостоюстатті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 19.11.2024 у справі №420/23588/23, від 05.12.2024 у справі №380/19286/23, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятоїстатті 242 КАС України.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

У спірному рішенні відповідач зазначає, що в Специфікації №1 від 19.06.2024 зазначені умови оплати 100% передоплати до 24.06.2024, однак для підтвердження оплати надано банківський платіжний документ від 25.06.2024 №б/н, що суперечить терміну оплати в специфікації від 19.06.2024 №1 до Контракту від 19.06.2024 №24/24.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» (продавець) укладено Контракт №24/24 від 19.06.2024.

Відповідно до п.1.1 Контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує бувшу у використанні сільськогосподарську техніку. Ціна на товар встановлюється в доларах США (п.1.2 Контракту).

Відповідно до п.1.3 Контракту ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного Контракту. Загальна вартість даного Контракту розраховується на основі Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.4 Контракту).

До Контракту сторонами складено Специфікацію №1 (Додаток №1) на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80000,00 доларів США. Умови оплати: 100% передоплати до 24.06.2024.

Вартість комбайна John Deere S670 повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 25.06.2024 на суму 80000,00 доларів США. У призначенні платежу вказано: оплата за комбайн відповідно до Контракту №24/24 від 19.06.2024, Додатку №1 від 11.06.2024.

Суд зазначає, що подані до митного оформлення Контракт №24/24 від 19.06.2024, Специфікація №1 від 19.06.2024, платіжна інструкція від 25.06.2024 є взаємопов`язаними документами та підтверджують поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ціною 80000,00 доларів США.

Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає. Наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.

Також в постанові від 11.06.2019 по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 та від 26.11.2020 по справі № 540/2455/19, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Щодо доводів відповідача про те, що в графі 70 «Призначення платежу» банківського платіжного документу, який надано з метою підтвердження оплати товару зазначено: передплата за комбайн по контракту №24/24 від 19.06.2024, додаток 1 від 11.06.2024, але Додаток 1 від 11.06.2024 не надано, а дана інформацію не кореспондується із Специфікацією №1 від 19.06.2024 до Контракту від 19.06.2024 №24/24, суд вказує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» (продавець) укладено Контракт №24/24 від 19.06.2024.

Відповідно до п.1.3 Контракту ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного Контракту. Загальна вартість даного Контракту розраховується на основі Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.4 Контракту).

Судом встановлено, що до Контракту сторонами складено Специфікацію №1 (Addendum №1) на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80 000,00 доларів США. Умови оплати: 100% передоплати до 24.06.2024.

Вартість комбайна John Deere S670 повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 25.06.2024 на суму 80 000,00 доларів США. У призначенні платежу вказано: оплата за комбайн відповідно до Контракту №24/24 від 19.06.2024, Додатку №1 від 11.06.2024.

Судом перевірено, що Специфікація №1: Опис, кількість і ціна товару від 19.06.2024 складена покупцем та продавцем одночасно англійською та українською мовами. Англійською мовою має назву Addendum №1: Description, quantity and price of goods June 19, 2024. Addendum №1 буквально перекладається як «Додаток №1».

Суд наголошує, що Специфікацію №1 від 19.06.2024 (Додаток №1 від 19.06.2024) подано до митного оформлення під кодом 4103 у митній декларації 24UA204020020054U0.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений аргумент митного органу не може вважатися розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Надаючи оцінку доводами митного органу про те, що пунктом 3.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 визначено, що умови поставки кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах до цього контракту, а товар супроводжується наступною документацією: коносамент, інвойс та пакувальний, сертифікат походження та специфікація, але пакувальний лист та сертифікат походження до митного оформлення не надано, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу, що пакувальний лист не входить до переліку документів, визначеного ч.2 ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів.

Самі по собі обставини про ненадання пакувального листа не свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд враховує правову позицію Верховного суду, зазначену у постанові від 24.01.2020 у справі №808/8663/15, адміністративне провадження №К/9901/14906/18, у якій визначено, що посилання контролюючого органу на ненадання позивачем пакувального листа, що передбачено умовами контракту, суд апеляційної інстанції також обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки надання до митного оформлення такого документу як пакувальний лист не передбачено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Крім цього, пакувальний лист, як документ в якому відображається вид товару, що знаходиться в товарному місці (контейнер, ящик, коробка тощо) не містить відомостей щодо вартості товару, а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Таким чином, ненадання до митного оформлення пакувального листа, не можливо визначити як розбіжність у поданих документах, яка стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що згідно з пунктом 3.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 покупцеві мав би бути наданий сертифікат походження, однак до митного оформлення не подавався, оскільки такий не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, зазначених у ч.2.ст.53 МК України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що до Контракту від 19.06.2024 №24/24 сторонами складено Специфікацію №1 від 19.06.2024, яка містить інформацію про країну походження товару: США.

Отже, такі доводи Рівненської митниці є необґрунтованим та безпідставними.

Щодо доводів митного органу про те, що інвойсом від 19.06.2024 визначені умови поставки FCA Assumption (Illinois, USA), відповідно до додатково наданого коносаменту від 27.06.2024 №24137521 до Bremerhaven (DE) товар прибув з Baltimore (USA), але відсутні інші транспортні документи по маршруту Assumption- Baltimore, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що до Контракту №24/24 від 19.06.2024 сторонами складено Специфікацію №1 від 19.06.2024 на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80000,00 доларів США. У Специфікації №1 від 19.06.2024 визначено умови поставки: Інкотермс 2010 FCA Assumption, Illionois, США.

У інвойсі №017/24 від 19.06.2024 до Контракту №24/24 від 19.06.2024 також визначені умови поставки FCA Assumption (Illinois, USA).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

При цьому, вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Пунктом А.3 Інкотермс за умовами поставки FCA передбачено, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.З «а».

Також за вказаних умов продавець зобов`язаний у відповідності до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитись за умовами договору купівлі-продажу.

Згідно з п. А.4. розділу FCA продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

За змістом довідки про вартість перевезення вантажу від 01.08.2024 вартість міжнародного перевезення комбайна John Deere S670, VIN1H0S670SHE0775087 за маршрутом Assumption, IL порт Bremerhaven становить 582876,47 грн. Навантажувальні роботи проводились за рахунок та силами вантажовідправника, вантаж не страхувався.

Відтак, довідкою про вартість перевезення вантажу від 01.08.2024 підтверджується, що витрати на транспортування товару за маршрутом Assumption (Іллінойс, США) порт Baltimore (США) порт Bremerhaven (Німеччина) складають 582876,47 грн.

Тому, суд приходить до висновку, що митний орган безпідставно дійшов висновку про не підтвердження витрат на транспортування товару за маршрутом Assumption Baltimore.

У рахунку на оплату №475 від 09.08.2024 виконавцем ТОВ «ДЕДУШКА» зазначено, що вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY m. Bremerhaven (Німеччина) митний пост Ягодин складає 159969,60 грн; вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY митний пост Ягодин с. Боремець (Рівненська обл., Україна) 30470,00 грн; експедиційні послуги на території України 1865,83 грн.

У довідці №208 від 09.08.2024 виконавець ТОВ «ДЕДУШКА» вказав, що транспортні витрати на перевезення вантажу «Комбайн John Deere S670» по маршруту т. Bremerhaven, Німеччина - с. Антопіль, Рівненська обл., Україна автомобілем LC89105 / EL790UY складають 192679,00 гривень (126,96 грн/км): m. Bremerhaven, Німеччина до кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) - 1260 км - 159969,60 гривень; від кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) до с. Антопіль, Рівненська обл., Україна - 240 км - 30470,40 гривень; транспортно-експедиційні послуги на території України - 2239,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 373,17 грн. Завантаження відбувалось за рахунок відправника. Страхування вантажу відсутнє.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У відповідності до правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 (далі - Наказ №599), до зазначених в пункті 6) частини 2 статті 53 МК України транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Наведений у Наказі №599, перелік документів, що надаються декларантом для підтвердження витрат на транспортування, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним.

Оскільки законодавством про державну митну справу не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, надані відповідачу довідка про вартість перевезення вантажу №01-08/2024-4 від 01.08.2024, рахунок №КТФ-196 від 30.072024, довідка про транспортні витрати №208 від 09.08.2024, рахунок на оплату №475 від 09.08.2024 є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23, від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Вказані вище документи в повній мірі підтверджують маршрут перевезення вантажу в міжнародному сполученні та спростовують інформацію щодо невключення вартості транспортування за таким маршрутом.

Щодо доводів митного органу про те, що в заявці на автоперевезення від 25.08.2024 №25/08/2024 від ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» до ТОВ «ДЕДУШКА» відсутній номер Договору, якого вона стосується, суд зазначає наступне.

Суд вказує, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів, відтак така не є документом, що підтверджує числове значення вартості транспортних послуг.

Важливим є те, що в ст.53 МК України, в якій наведено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, відсутня заявка чи будь-які інші проміжні документи.

При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд наголошує, що заявка на автоперевезення є документом, що складається у довільній формі, тому викладення його у редакції поданій позивачем не є розбіжностями в документах.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у судовій справі №804/4019/17 дійшов наступного правового висновку: «…Доводи відповідача щодо розбіжностей та невідповідності форми заявки на перевезення вантажу морським транспортом зразку наведеному у доповненні № 2 до договору транспортного експедирування від 21.07.2010 2107/10 суд оцінює критично, оскільки заявка не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом та не обґрунтовує неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом внаслідок цієї обставини…».

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 09.07.2020 у справі №804/3901/17, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, позивач належним чином підтвердив розмір понесених витрат на транспортування товару поза межами території України, з наданих як до митного органу, так і до суду, документів вбачається, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.

Отже, твердження митного органу в цій частині також є спростованими.

Доводи митного органу про те, що документ, наданий як електронна експортна інформація від 27.06.2024 №X20240627117195 не підлягає поданню в митні органи, суд відхиляє, оскільки вони не впливають на ціну заявленого товару, відповідно не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Водночас суд зазначає, що електронна експортна інформація від 27.06.2024 №X20240627117195 містить інформацію щодо придбаного позивачем комбайну John Deere S670, VIN1H0S670SHE0775087, реквізити продавця та покупця.

Щодо доводів митного органу про те, що додатково наданий витяг з бази даних виробника від 08.08.2024 №б/н не можливо поширити на дану партію товару, так як не містить реквізитів отримувача вантажу згідно даної зовнішньоекономічної операції, суд вказує таке.

Витяг з бази даних виробника від 08.08.2024 не є документом, який впливає на митну вартість імпортованого позивачем товару. Крім того, митний орган не може на власний розсуд встановлювати вимоги до того, які відомості має містити витяг з бази даних виробника.

Також суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Водночас приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Експертний висновок не є визначальним при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару. Сам по собі експертний висновок не визначає митну вартість, проте при сукупності наданих до митного оформлення документів, такий висновок є додатковим підтвердженням правильності визначення митної вартості товару за ціною договору.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 19.02.2025 у справі № 1.380.2019.002530, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Суд наголошує, що в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33рішення про коригування митної вартостівідповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, від 26.06.2024 у справі № 1.380.2019.002240, від 27.02.2025 у справі №300/784/24, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачемрішення №UA204020/2024/000080/2 від 13.08.2024 про коригування митної вартостітоварів зазначено, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлено декларантом від 17.07.2024 №24UA504080001318U0 131 545,00 дол. США/од.

Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Водночас у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Отже, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7161,80 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №12474 від 02.12.2024.

З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 7161,80 гривень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №204000/2024/000080/2 від 13.08.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000583.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 7161 (сім тисяч сто шістдесят одну) гривню 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 березня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" (вул. Київська, буд. 57 Б,с. Антопіль,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35371, ЄДРПОУ/РНОКПП 38892443)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Д.П. Зозуля