Рішення

від 17.03.2025 по справі 520/30677/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

17 березня 2025 р. справа №520/30677/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - пані Марини Лук`яненко,

за участі:

секретаря судового засідання - пана Дениса Гузя,

представника відповідача - пані Наталії Красноруцької,

розглянувши у порядку загального провадження позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом (уточненим) до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00258832410 від 10.05.2024 ГУ ДПС у Харківській області.

Аргументуючи цю вимогу, зазначив, що він не вчиняв порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пунктів 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, оскільки при прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючим органом порушена процедура проведення перевірки, а саме: ненадіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, акту перевірки та невитребування у Позивача пояснень та їх документального підтвердження під час проведення перевірки; а також при проведенні перевірки не враховані надходження валютної виручки по банківському поточному валютному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КРЕДОБАНК», а нарахування пені у період з 22.02.2023 по 30.06.2023 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку із чим вважав оспорюване податкове повідомлення рішення необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 07.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати до суду відзив на адміністративний позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 суд перейшов до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Протокольною ухвалою в судовому засідання від 11.12.2024 суд закінчив підготовче судове засідання та перейшов до розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою в судовому засідання від 12.03.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 17.03.2025.

Відповідач із поданим позовом не погодився.

Мотивуючи заперечення проти позову, зазначив, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено порушення вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пунктів 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 27.11.2019 № 27011, укладеного з нерезидентом фірмою STALEKS LCC в особі Наталі Шутової, юридична адреса: st. Lindleya 16, 02-013 Warsaw, Polandу сумі 117247,35 Євро на 399 днів (станом на 26.03.2024). Результати проведеної перевірки оформлені актом від 05.04.2024 № 15267/20-40-24-10-07/ НОМЕР_2 , на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 10.05.2024 № 00258832410. При цьому, зазначив, що під час перевірки встановлено, що загальний обсяг оплат у розмірі 158304,07 Євро, здійснений фірмою «Staleks LLC» на користь ФОП ОСОБА_1 за контрактом від 27.11.2019 № 27011 у періоді з 09.01.2020 по 19.05.2022, частково покрив заборгованість за поставками товару, здійсненими ФОП ОСОБА_1 у періоді з 02.12.2019 по 16.04.2021: з 324734,15 Євро вартості товару сплачено 158304,07 Євро. Таким чином, станом на 26.03.2024 сума пені за порушення ФОП ОСОБА_1 термінів розрахунку за здійсненою ним 22.02.2022 експортною операцією за контрактом від 27.11.2019 № 27011 перевищила максимальну суму пені, розраховану згідно ч. 5 ст. 13 Закону № 2473. Відповідно, сума пені, нарахована ФОП ОСОБА_1 за порушення термінів надходження валютної виручки за експортною операцією, здійсненою 22.02.2022 за контрактом від 27.11.2019 № 27011, складає 4570770,69 гривень (сум неодержаних грошових коштів за договором). Також, посилався на відсутність порушень щодо процедури проведення перевірки, про що зазначає позивач. Вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Правових підстав вважати прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним не має. Тому, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явився свого представника не направляв, подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечувала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити в задоволення позову в повному обсязі.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Заявник пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації унаслідок чого набув правого статусу юридичної особи приватного права - резидента України, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під кодом № 2 480 000 0000 115708 від 27.11.2009, на обліку знаходиться в ГУ ДПС у Харківській області.

Позивач здійснює наступні види економічної діяльності: 24.33 - Холодне штампування та гнуття; 25.50 - Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.71 - Виробництво столових приборів; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.65 - Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; 46.45 - Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.75 - Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.18 - Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.41 - Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 - Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.46 - Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 47.51 - Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.73 - Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.74 - Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.78 - Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 - Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.10 - Спеціалізована діяльність із дизайну; 74.90 - Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 85.59 - Інші види освіти, н. в. і. у.

ГУ ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі за текстом ПК України), у зв`язку з надходженням листа Державної податкової служби України від 25.04.2023 № 8960/7/99-00-24-04-02-07 (вх. ГУ ДПС від 25.04.2023 № 1628/8) щодо наявності податкової інформації, наданої Національним банком України (щодо порушення валютного законодавства), відповідно до наказу ГУ ДПС від 30.01.2024 № 448-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 )» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 22.02.2023 по 26.03.2024 за контрактом від 27.11.2019 № 27011 (дата операції 22.02.2022).

Засвідчену копію наказу ГУ ДПС від 30.01.2024 № 448-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 )» (далі Наказ №448-п), повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 31.01.2024 № 61/20-40-24-10-17 (далі Повідомлення про проведення перевірки) 02.02.2024 направлено Позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0600083943332)

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 05.04.2024 № 15267/20-40-24-10-07/ НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 22.02.2023 по 26.03.2024 за контрактом від 27.11.2019 № 27011 (дата операції 22.02.2022)» (далі за текстом Акт).

08.04.2024 примірник Акту направлено на зареєстроване місце проживання Позивача: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0600906980433) через національного оператора поштового зв`язку України АТ «Укрпошта».

Позивач не скористався своїм правом, визначеним п. 86.7 ст. 86 ПК України, в частині подання Заперечення на Акт.

ГУ ДПС винесене на підставі Акту податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 10.05.2024 № 00258832410 (далі за текстом ППР).

Позивач вважає прийняте Відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим, у зв`язку із чим і звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIIІ (далі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абзац другий пункту 8 статті 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону №2473-VIII).

За приписами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Щодо твердження позивача про те, що нарахування пені у період з 22.02.2023 по 30.06.2023 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу «Перехідні положення» ПК України, суд зазначає наступне:

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533- IX (далі - Закон №533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою від 27 червня 2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом №2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-IX (далі - Закон №2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: "У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачено лише для платників податків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану").

Як встановлено в судовому засідання граничні строки розрахунків з експорту товарів згідно ВМД від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875 тривали до 21.02.2023 (включно).

За даними акту перевірки станом на момент проведення перевірки розрахунки за товар, поставлений вантажно-митною декларацією від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875 проведені не в повній сумі.

Тобто граничний строк розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом припадав на 2023 рік, а отже дія пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України вже була призупинена введенням в дію з 27.05.2022 пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до норм підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий кодекс України не регламентує порядок здійснення валютних операцій та не встановлює відповідальність за його порушення.

Натомість, склад правопорушення та санкції (розмір та прядок обчислення) визначені саме в Законі України "Про валюту і валютні операції", тоді як Податковий кодекс України, в даному випадку, регламентує лише порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, а не нарахування пені.

Отже, відсутні правові підстави застосовувати норми Податкового кодексу України в частині не нарахування пені потягом дії карантину.

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473 передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин

Крім того, зміни до положень Закону № 2473 здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Однак, до Закону № 2473 не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Посилання Позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 є недоречним, оскільки Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи у постанові від 23.07.2024 при розгляді справи № 240/25642/22 відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 (п. 12.2 постанов ВС від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22) та сформулювала новий правовий висновок наступного змісту: пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд приходить до висновку, що в даному випадку на спірні правовідносини не розповсюджується дія пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України та відповідно не погоджується з твердженнями позивача з цього приводу щодо безпідставності нарахування пені у період з 22.02.2023 по 30.06.2023.

Щодо твердження позивача про порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки, а саме: не надіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, акту перевірки та не витребування у Позивача пояснень та їх документального підтвердження під час проведення перевірки, слід зазначити наступне:

Згідно абзацу другого п. 86.4 ст. 86 ПК України Акт документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті та надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно абзацу першого п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Податковий кодекс України чітко визначив категорію поштового відправлення - рекомендований лист з повідомленням про вручення, якою контролюючий орган має підтвердити надіслання платнику податків зазначених документів.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що Позивачем заява «Про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» до контролюючого органу не подавалася.

Судом встановлено, що засвідчену копію наказу ГУ ДПС від 30.01.2024 № 448-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) (далі Наказ №448-п), повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 31.01.2024 № 61/20-40-24-10-17 02.02.2024 направлено Позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, номер поштового відправлення 0600083943332 на податкову адресу (зареєстроване місце проживання): АДРЕСА_1 .

А також, запрошення на підписання матеріалів, складених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, від 31.01.2024 № 268/20-40-24-10-17 направлено Позивачу 02.02.2024 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, номер поштового відправлення 0600083943332 на податкову адресу (зареєстроване місце проживання): АДРЕСА_1 .

17.02.2024 поштове відправлення 0600083943332, в якому містилася засвідчена копія Наказу № 448-п, Повідомлення про проведення перевірки, Запрошення на підписання матеріалів повернуто до ГУ ДПС за закінченням терміну зберігання, згідно відмітки національного оператора поштового зв`язку України АТ Укрпошта на довідці Про причини повернення/досилання, що також підтверджується інформацією із системи відстеження відправлень АТ Укрпошта. Фактично поштове відправлення 0600083943332 повернуто на юридичну адресу ГУ ДПС (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків) 19.02.2024.

ГУ ДПС також здійснені заходи щодо відображення скан-копій вказаних документів в електронному кабінеті Позивача через систему документування контролюючого органу ІКС Управління документами. Згідно даних квитанцій, скан-копія Наказу № 448-п доставлена в електронний кабінет Позивача 30.01.2024 о 11:04, скан-копія Повідомлення про проведення перевірки доставлена в електронний кабінет Позивача 31.01.2024 о 9:36, скан-копія Запрошення на підписання матеріалів перевірки доставлена в електронний кабінет Позивача 31.01.2024 о 9:40 Проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлене порушення вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII Про валюту і валютні операції, з урахуванням пунктів 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 27.11.2019 № 27011, укладеного з нерезидентом фірмою STALEKS LCC в особі Наталі Шутової, юридична адреса: st. Lindleya 16, 02-013 Warsaw, Polandу сумі 117247,35 Євро на 399 днів (станом на 26.03.2024).

Примірник Акту перевірки 08.04.2024 надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0600906980433) на податкову адресу (зареєстроване місце проживання) ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та 22.04.2024 поштове відправлення 0600906980433 повернуте до ГУ ДПС без вручення платнику з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже, датою вручення Акту перевірки вважається день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме 22.04.2024.

Позивач не скористався своїм правом, визначеним п. 86.7 ст. 86 ПК України в частині подання Заперечення на Акт.

ГУ ДПС винесене на підставі Акту податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 10.05.2024 № 00258832410.

Судом встановлено, що примірник оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 13.05.2024 надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0600918835668) на податкову адресу (зареєстроване місце проживання) ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та 28.05.2024 поштове відправлення 0600918835668 повернуто до ГУ ДПС без вручення платнику з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже, датою вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вважається день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме: 28.05.2024.

При цьому, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

На цю обставину Верховний Суд неодноразово звертав увагу у винесених постановах, зокрема, від 20.10.2020 у справі № 140/30/20, від 31.01.2024 у справі № 140/12235/21.

Крім того, слід зазначити, що після отримання інформації від Національного банку України щодо порушення Позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 № 27011 (дата операції 22.02.2022), ГУ ДПС направлений Запит від 03.05.2023 № 24062/6/20-40-24-17, в якому ГУ ДПС запитувало документи за зазначеною операцією та повідомляло, що Національним банком України до податкового органу передана інформація по такій операції як по такій, щодо якої порушені встановлені законодавством строки розрахунків..

На зазначений запит ГУ ДПС Позивачем надана відповідь, оформлена листом від 17.05.2023 № 1/05 (вх. ГУ ДПС від 17.05.2023 № 36166/6/ЕКП). Проте у цьому листі Позивач не надає заперечень, не заявляє свого непогодження фактам порушення ним строків розрахунків за операцією з експорту, здійсненою ним 22.02.2022 на виконання умов контракту від 27.11.2019 № 27011. У відповіді від 17.05.2023 № 1/05 (вх. ГУ ДПС від 17.05.2023 № 36166/6/ЕКП) Позивач не надає пояснення, чому банківською установою, у якій він обслуговується, не завершено валютний нагляд за експортною операцією від 22.02.2022 за контрактом від 27.11.2019 № 27011.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42, встановлено що у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Проаналізувавши вищенаведене, суд відхиляє доводи позивача щодо неповідомлення належним чином про початок проведення перевірки і необхідність надання документи, пов`язаних із предметом перевірки та направлені акту перевірки.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

ГУ ДПС листом Державної податкової служби України від 25.04.2023 № 8960/7/99-00-24-04-02-07 (вх. ГУ ДПС від 25.04.2023 № 1628/8) отримано податкову інформацію, надану Національним банком України, щодо виявлених фактів порушення ФО-П ОСОБА_1 граничних строків надходження валютної виручки за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 № 27011 (дата операції 22.02.2022).

Згідно абзацу першого ч. 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі за текстом Закон № 2473) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (із змінами та доповненнями) (далі за текстом Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (у редакції, чинній на момент здійснення правочину).

Відповідно до п. п. 1 п. 4 розділу І Положення Про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2 (далі за текстом Положення № 2) до поточних валютних операцій належать, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв`язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

У зв`язку із отриманням податкової інформації від 25.04.2023 № 8960/7/99-00-24-04-02-07 (вх. ГУ ДПС від 25.04.2023 № 1628/8), ГУ ДПС, керуючись п. п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, направлено ФО-П ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит від 03.05.2023 № 24062/6/20-40-24-10-17 (далі за текстом Запит) стосовно отримання інформації щодо строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 № 27011 (дата операції 22.02.2022) на його податкову адресу (зареєстроване місце проживання): АДРЕСА_1 (номер поштового відправлення 6130123135566).

Зазначене поштове відправлення 11.06.2023 повернуте на адресу ГУ ДПС «за закінченням терміну зберігання», згідно відміток оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на довідці «Про причини повернення/досилання». ГУ ДПС також забезпечено відображення скан-копії Запиту в електронному кабінеті Позивача через систему документування контролюючого органу ІКС «Управління документами»

На Запит ГУ ДПС ФО-П ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку надано відповідь, оформлену листом від 17.05.2023 № 1/05 (вх. ГУ ДПС від 17.05.2023 № 36166/6/ЕКП) з прикріпленими документами щодо операції за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 № 27011 (дата операції 22.02.2022) (далі за текстом Контракт), що перелічені у п. 4-17 підпункту 1.11 Акту.

Аналізом наданих до перевірки документів, а також даних з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України встановлено укладення ФО-П ОСОБА_1 (Продавець) та фірмою «Staleks LLC» (Покупець) в особі ОСОБА_2 зовнішньоекономічного контракту від 27.11.2019 № 27011. Предмет Контракту: Продавець продає, а Покупець купує Товар на умовах, в кількості, асортименті, за цінами і технічними умовами, зазначеними у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Якість і кількість Товару: Загальна кількість Товару, що постачається, а також одиниці виміру вказуються у Специфікаціях до цього Контракту. Якість Товару повинна відповідати зразкам еталонам, узгодженим сторонами, а також технічним умовам на вироби. Покупець здійснює оплату протягом 90 днів після відправки вантажу Продавцем. Датою відправлення вважається дата експортної декларації. Постачання Товару здійснюється на умовах СРТ, Варшава, Польща (в редакції Інкотермс 2010 року). При постачанні Продавець надає Покупцеві такі документи: Рахунок-фактура (із зазначенням країни походження, умов постачання) 5 оригіналів; експортна декларація (копія); пакувальний лист 5 оригіналів. Ціна товару, включаючи вартість пакування і маркування, вказується у специфікаціях до Контракту на кожну партію Товару. Загальна вартість цього Контракту складається з вартості всіх постачань Товару, здійснених Продавцем за цим Контрактом. Загальна сума Контракту складає 500000,00 Євро. Вказана загальна сума Контракту є орієнтовною і не підлягає обов`язковому досягненню сторонами, а також може змінюватися протягом терміну дії цього Контракту. Валютою Контракту і валютою платежу за ним є Євро. Умови платежу: платіж за поставлений товар здійснюється шляхом банківського переказу Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця необхідної суми. Контракт підписано ФО-П ОСОБА_1 , уповноваженою особою фірми «Staleks LLC», Шутовою Наталею, та скріплено печатками сторін. У розділі 12 «Юридичні адреси і банківські реквізити Сторін» Контракту ФО-П ОСОБА_1 вказано свій розрахунковий рахунок, відкритий в АТ «Укрсиббанк», № НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 28 розділу ІV Положення № 2 у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торгівельними операціями та операціями, пов`язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Згідно Розділу 4 «Ціна і загальна вартість Контракту» Контракту валютою розрахунків за поставлений товар, визначено грошову одиницю Євро.

Згідно отриманої податкової інформації від Національного банку України, датою проведення операції (дата відвантаження товару), за якою допущено прострочення строків розрахунку за Контрактом, визначено 22 лютого 2022 року. Згідно інформації з ІКС «Податковий блок» та з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України встановлено здійснення ФО-П ОСОБА_1 операції з експорту товару згідно вантажно-митної декларації від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875, відповідно якої ФОП ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 від 27.06.1996) (Відправник/Експортер) направлявся через митну територію України до STALEKS LCC (st. Lindleya 16, 02-013 Warsaw, Poland) товар: коробка, що не має спеціальної форми для розміщення конкретних інструментів, призначена для зберігання манікюрних та педикюрних та інших інструментів, штампована, без подальшого оброблення, виготовлена із сталі із нанесеним логотипом «Staleks»; ножиці для манікюру та педикюру, виготовлені із корозійностійкої сталі із нанесеним логотипом «Staleks»; ножиці для кутикули; кніпсери для нігтів; пінцети для брів; пінцети професійні для вій; твізери для моделювання брів; кусачки для врослого нігтя; кусачки для шкіри; лопатки манікюрні; пилки металеві тощо.

Загальна вартість товару згідно ВМД 117247,35 Євро. У полі 44 ВМД «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» зроблено посилання на контракт від 27.11.2019 № 27011, рахунок-фактуру/інвойс від 17.02.2022 № 17/020, специфікацію від 17.02.2022 № 5, CMR від 22.02.2022 № 445994. ВМД оформлена на митному посту «Пісочин».

ФО-П ОСОБА_1 надана до перевірки Специфікація від 17.02.2022 № 5 до Контракту від 27.11.2019 № 27011, якою було передбачено постачання товару на загальну суму 117247,35 Євро (у т. ч. вартість доставки 400,00 Євро), а саме: лотки з нержавіючої сталі, пінцети для брів, пінцети для вій, ножиці для кутикули, твізери для моделювання брів, кніпсери для нігтів, кусачки професійні для врослого нігтя, кусачки для шкіри, лопатки манікюрні, лопатки педикюрні, пилки металеві, терки для стоп тощо. Специфікація підписана ФО-П ОСОБА_1 , уповноваженою особою фірми «Staleks LLC», Наталею Шутовою, та скріплена печатками сторін.

В Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України завантажена скан-копія рахунку-фактури/інвойсу від 17.02.2022 № 17/020, виставленого Позивачем до фірми «Staleks LLC» на поставку товару на суму 117247,35 Євро. Асортимент товару, викладений в рахунку-фактурі/інвойсі від 17.02.2022 № 17/020, відповідає зазначеному в специфікації від 17.02.2022 № 5.

В Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України завантажена скан-копія CMR від 22.02.2022 № 445994, згідно якої автомобільним перевізником ФО-П ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_5 ) здійснювалося перевезення товару згідно рахунку фактури від 17.02.2022 № 17/020 від ФО-П ОСОБА_1 до фірми «Staleks LLC» за маршрутом: Харківська область, смт Пересічне, Україна Palacowa 25, 05-816 Michalowice-Wies, Poland. CMR підписана та містить печатку автомобільного перевізника, а також підписана та містить печатку ФО-П ОСОБА_1 .

Відповідно ч. 2 ст. 1 Закону № 2473 термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме: товаром є будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2473 унормовано, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно п. 21 розділу ІІ «Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно п. п. 1 п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі за текстом Інструкція № 7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Вантажно-митна декларація типу ЕК-10 «Експорт» № UA807170/2022/009875 оформлена ФО-П ОСОБА_1 22.02.2022.

Таким чином, згідно зазначених норм законодавства України валютна виручка за товар, поставлений ФО-П ОСОБА_1 22.02.2022 за вантажно-митною декларацією № UA807170/2022/009875, мала надійти на розрахунковий рахунок, відкритий ним у банківській установі країни резидентства (Україна), до 21.02.2023 (включно).

ФО-П ОСОБА_1 надана до перевірки банківська виписка по поточному рахунку, відкритому в АТ «Укрсиббанк», № НОМЕР_3 за періоди з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.06.2022 по 29.11.2022, з 01.01.2022 по 31.05.2022.

Аналізом вказаної банківської виписки встановлено наступне: Зведені дані щодо сплати грошового зобов`язання за відвантажений товар - зарахування коштів на поточний розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 :

- 09.01.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 86252654, сума платежу - 40000,00 Євро;

- 24.01.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 2196546, сума платежу - 10000,00 Євро;

- 06.02.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 26736135, сума платежу - 10000,00 Євро;

- 22.04.2020- Зарахування коштів згідно CONTRACT 27011 DD 27.11.2019, номер документа 89563575, сума платежу - 10000,00 Євро;

- 08.05.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 4299515, сума платежу - 12000,00 Євро;

- 19.05.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 12609992, сума платежу - 20000,00 Євро;

- 02.06.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 26736135, сума платежу - 10000,00 Євро;

- 02.07.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 54870419, сума платежу - 6304,07 Євро;

- 13.10.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 15284569, сума платежу - 20000,00 Євро;

- 17.12.2020 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 5565492, сума платежу - 10000,00 Євро;

- 19.05.2022 - зарахування коштів згідно договору № 27011 від 27.11.2019, номер документа 94792516, сума платежу - 10000,00 Євро. Надійшло всього - 158304,07 Євро

При цьому, поле «Призначення платежу» наведених грошових надходжень містить посилання виключно на реквізити зовнішньоекономічного контракту без прив`язки до номерів специфікацій/інвойсів/реквізитів вантажно-митних декларацій.

Хоча операція, що є предметом документальної позапланової невиїзної перевірки, не є єдиною поставкою товару за контрактом від 27.11.2019 № 27011.

Відповідно, у ході проведенні перевірки виникла необхідність в аналізі поставок ФО-П ОСОБА_1 товару за контрактом від 27.11.2019 № 27011, здійснених перед відвантаженням товару за вантажно-митною декларацією від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875.

Зведена інформація щодо поставок товару за контрактом від 27.11.2019 № 27011, згідно ВМД :

- від 02.12.2019 № UA807070/2019/011807, інвойс від 27.11.2019 № 270/11, специфікація до контакту від 27.11.2019 №1, сума поставки - 118304,07 Євро;

- від 28.09.2020 № UA807170/2020/049954, інвойс від 24.09.2020 № 24/090, специфікація до контакту 24.09.2020 № 2, сума поставки - 58479,93 Євро;

- від 29.12.2020 № UA807170/2020/071657, інвойс від 22.12.2020 № 22/120, специфікація до контакту від 22.12.2020 № 3, сума поставки - 81599,45 Євро;

- від 16.04.2021 № UA807170/2021/022278, інвойс від 13.04.2021 № 13040, специфікація до контакту від 13.04.2021 № 4, сума поставки - 66350,70 Євро;

Обсяг поставленого товару - 324734,15 Євро

- від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875, інвойс від 17.02.2022 № 17/020, специфікація до контакту від 17.02.2022 № 5, сума поставки - 117247,35 Євро

Слід зазначити, що усі вищенаведені вантажно-митні декларації, окрім ВМД від 29.12.2020 № UA807170/2020/071657, надані ФО-П ОСОБА_1 до перевірки. А ВМД від 29.12.2020 № UA807170/2020/071657 отримана контролюючим органом з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Таким чином, загальний обсяг оплат у розмірі 158304,07 Євро, здійснений фірмою «Staleks LLC» на користь ФО-П ОСОБА_1 за контрактом від 27.11.2019 № 27011 у періоді з 09.01.2020 по 19.05.2022, частково покрив заборгованість за поставками товару, здійсненими ФО-П ОСОБА_1 у періоді з 02.12.2019 по 16.04.2021: з 324734,15 Євро вартості товару за висновками контролюючого органу сплачено 158304,07 Євро. Що надійшли на валютний рахунок позивача відкритий в АТ "Укрсиббанк".

А отже, Відповідач стверджує, що за даними перевірки розрахунки за товар, поставлений вантажно-митною декларацією від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875 у сумі 117247,35 Євро позивачем не були проведені.

В свою чергу Позивач наголошує, що податковим органом при проведенні перевірки не враховані надходження валютної виручки по банківському поточному валютному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КРЕДОБАНК».

Суд звертає увагу на наступне:

Враховуючи наведене, а також те, що 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну і територія Харківської області як і міста Харкова була території ведення бойових дій до вересня 2022, що змусило позивача разом із сім`єю виїхати за межі даної території, суд приходить до висновку, що у позивача були вагомі підстави, які унеможливлювали вчасне і в повному обсязі надання на запит податкової інспекції додаткових документів.

При цьому, суд також звертає увагу що при проведенні спірної перевірки ГУ ДПС в акті перевірки зазначила також і рахунок в АТ Кредобанк, відкритий Позивачем, тобто податковому органу на момент перевірки було відомо про існування валютного рахунку відкритого позивачем в цій банківській установі, хоча запитів чи перевірки цього банківського рахунку зазначеного позивачем під час перевірки здійснено не було.

Згідно з пунктами 14, 20, 30 частини першої статті 7 Закону України Про Національний банк України (далі - Закон про Національний банк) Національний банк під час здійснення нагляду за діяльністю банків, зокрема, організовує і здійснює валютний нагляд, здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також визначає особливості здійснення нагляду, в тому числі валютного, за банками у разі введення воєнного стану чи особливого періоду.

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України Про валюту і валютні операції (далі Закон про валюту) органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику [Державна податкова служба України (далі ДПС)].

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону про валюту Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

При цьому до функцій Національного банку України, визначених у статтях 6, 7 Закону про Національний банк, не належить ведення реєстрів власників рахунків, відкритих у банках України, та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнтів у банківських установах. Національний банк України відповідно до пункту 91 статті 7 Закону про Національний банк веде, зокрема, Державний реєстр фінансових установ, а у визначених законом випадках інші реєстри осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.

Також, відповідно до частини другої статті 11 Закону про валюту банки як агенти валютного нагляду зобов`язані здійснювати валютний нагляд за проведенням резидентами валютних операцій з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону про валюту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС), здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Питання здійснення банками України валютного нагляду, у тому числі, за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, врегульовано, зокрема, нормами Закону про валюту, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті2, Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів3 (далі Інструкція № 7), Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції4, Положення про валютний нагляд5, а також постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (зі змінами), в якій визначено особливості роботи банківської системи в період запровадження воєнного стану

Частиною сьомою статті 11 Закону про валюту передбачено, що банки як уповноважені установи-агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи (банки).

При цьому банк у кожному окремому випадку самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов`язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також визначає перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару для здійснення валютного нагляду за дотриманням валютного законодавства резидентами та нерезидентами під час проведення операцій через цю установу.

Банк як агент валютного нагляду після здійснення аналізу зовнішньоекономічних операцій клієнта на підставі документів, які пов`язані з проведенням відповідних операцій [умов договорів (платіжних документів, інвойсів), статусу сторін правочину та інших аспектів зовнішньоекономічної діяльності] приймає остаточне рішення (висновок) щодо здійснення валютного нагляду за валютними операціями клієнта, у тому числі, за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів відповідно до законодавства України.

Зважаючи на викладене, валютний нагляд здійснюється обслуговуючими банками, у Національному банку України не знаходяться на валютному контролі операції за рахунками клієнтів уповноважених банків. Відповідно пов`язані з таким наглядом документи отримує обслуговуючий банк. Надсилання таких документів до Національного банку України не передбачено законодавством.

Разом із цим, банки надають Національному банку України інформацію про здійснені валютні операції клієнтів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду.

Так, у звітному файлі 3МХ8 надається інформація, зокрема про зарахування (надходження в Україну) на кореспондентські рахунки банку з-за меж України коштів в іноземній валюті та банківських металів на користь клієнтів банку, однак параметри файлу 3МХ не містять інформації про рахунки клієнтів, уповноважених банків, крім того, для операцій з надходження коштів найменування контрагента та номер контракту не заповнюються.

Позивачем в матеріали справи надані: Додаткова угода № 3 до Контракту від 27.11.2019 № 27011 щодо внесення змін до п. 12.2 контракту в частині зміни банківських реквізитів Продавця, а саме: заміну валютного рахунку в АТ «УкрСиббанк» (№ НОМЕР_3 ) на валютний рахунок в АТ «Кредобанк» ( НОМЕР_1 ) та виписки по розрахунковому рахунку, відкритому Позивачем в АТ «Кредобанк» ( НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2019 по 04.11.2024.

Також, Позивач повідомив, що розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в «Укрсиббанк» 30.11.2022 був закритий.

На виконання ухвали суду від 19.02.2025 від АТ «Кредобанк» до суду надійшов лист від 27.02.2025 вих.№86-1113бт/25 (вх.№01-26/20065/25), в якому зазначено наступне:

"У відповідності до вимог Розділу II «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої Постановою Правління НБУ №7 від 02.01.2019: п.6. «Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції, розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією»; п.7. «Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) - за операціями з експорту товарів».

АТ «Кредобанк» не отримував інформації від митниці у електронному реєстрі вивізних МД, оформлених по контракту № 27011 від 27.11.2019, укладеному ФОП ОСОБА_4 (2836916316) з Staleks LLC (Польща). За вказаний в Ухвалі період з 22.02.2023 по 26.03.2024 на рахунок клієнта НОМЕР_1 (978) надходили кошти 06.03.2023 60 000,00 EUR з призначенням оплата по контракту № 27011 від 27.11.2019р."

Водночас, позивач у позовній заяві зазначає, що спілкування щодо операцій з рахунками та платіжними документами між ФОП ОСОБА_1 з АТ «Кредобанк» здійснювалось за допомогою iFOBS - системи дистанційного обслуговування «клієнт-інтернет-банк» для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), на підтвердження чого додаються знімки екрану (скриншоти) з відображенням сторінки особистого кабінету ФОП ОСОБА_1 у вебверсії iFOBS.

З наданих скриншотів видно, що ФОП ОСОБА_1 :

1. Завантажив 25.01.2023 до iFOBS зовнішньоекономічний контракт від 27.11.2019 № 27011 з нерезидентом - STALEKS LLC, Польща, а також додаткові угоди №3 від 22.12.2022 та №4 від 24.12.2022;

2. При завантаженні зовнішньоекономічного контракту від 27.11.2019 № 27011 з нерезидентом - STALEKS LLC, Польща, в iFOBS обрано категорію «Валютна справа (експорт)»;

3. У повідомленні від 25.01.2023 (час 10.12.41) в iFOBS надано пояснення стосовно першого надходження валютної виручки за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 № 27011 з нерезидентом - STALEKS LLC, Польща, що відбулось 24.01.2023 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк». У поясненнях вказано, що валютна виручка у сумі 10000 Євро надійшла 24.01.2023 як оплата за товар згідно зовнішньоекономічного контракту від 27.11.2019 № 27011 з покупцем - STALEKS LLC, Польща.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 надав АТ «Кредобанк» інформацію про зовнішньоекономічний контракт від 27.11.2019 №27011 з нерезидентом - STALEKS LLC, Польща, та про характер валютної виручки, яка надходить згідно з ним.

Щодо посилання відповідача на зазначенні в графі 28 Митної декларації змін у зв`язку зі зміною рахунку, суд зазначає наступне.

Так, стаття 269 Митного кодексу України встановлює вимоги щодо зміни, відкликання та визнання митної декларації недійсною. Відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Відповідно до п.37 Положення внесення змін до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування. Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації за формою єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією за формою єдиного адміністративного документа.

У спірних правовідносинах, Позивачем під час оформлення ВМД від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875 вказані фінансові та банківські відомості у графі 28, а саме: розрахунковий рахунок, відкритий в АТ «Укрсиббанк», № НОМЕР_3 , який був дійсним на той час і на нього надходила оплата включно до 30.11.2022 (до закриття розрахункового рахунку, відкритого в АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 ).

Додаткова угода № 3 до Контракту від 27.11.2019 № 27011 щодо внесення змін до п. 12.2 контракту в частині зміни банківських реквізитів Продавця, а саме: заміну валютного рахунку в АТ «УкрСиббанк» (№ НОМЕР_3 ) на валютний рахунок в АТ «Кредобанк» ( НОМЕР_1 ), укладена сторонами контракту 22.12.2022.

Станом на дату укладення додаткової угоди № 3 до Контракту від 27.11.2019 № 27011 форми митних декларацій (МД-2, МД-3, МД-6, МД-8, МД-4, МД-5, МД-7) втратили чинність на підставі Постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 681» № 1090 від 27.09.2022.

Таким чином, у Позивача не було підстави для заповнення та оформлення митним органом аркушу коригування у випадку зміни декларантом графи 28 «Фінансові та банківські відомості».

Як вже зазначалось судом вище, граничні строки розрахунків з експорту товарів згідно ВМД від 22.02.2022 № UA807170/2022/009875 тривали до 21.02.2023 (включно).

У судовому засіданні встановлено, що розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 №27011 надходили на банківські поточні рахунки ФОП ОСОБА_1 :

- валютний рахунок НОМЕР_3 , відкритому в АТ «УКРСИББАНК»

- валютний рахунок НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КРЕДОБАНК».

Згідно виписки по валютному рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КРЕДОБАНК», 24.01.2023 10000 євро, 20.02.2023 - 30 000 Євро, 06.03.2023 надійшло зарахування у сумі 60000,00 Євро за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 №27011.

Таким чином, станом на 21.02.2023 не проведеною залишилась сума 67247,35, а станом на 06.03.2023 не проведеною залишилась сума 17247, 35 Євро.

Статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначає, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень),

Оскільки сума дебіторської заборгованості незавершених розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 27.11.2019 №27011 станом на 06.03.2023 становила 282530,69 грн, тобто є меншою за порогову суму, визначену статтею 20 Закону №361-ІХ (400000,00 грн), тому податковий орган не мав підстав для нарахував ФОП ОСОБА_1 пені на суму заборгованості спірним податковим повідомленням-рішенням, починаючи з 06.03.2023.

Відповідно ч. 5 ст. 13 до Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахований у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості непоставленого товару).

Таким чином, станом на 06.03.2024 ФО-П ОСОБА_1 порушено терміни надходження валютної виручки за експортною операцією за контрактом від 27.11.2019 року на 13 днів, а саме: з 21.02.2023 до 06.03.2023, а тому сума пені складає 2622,64 евро.

Офіційний курс євро, згідно даних сайту Національного Банку України станом на 06.03.2023 становив 38,8048.

А отже, розмір пені за порушення термінів надходження валютної виручки за експортною операцією за контрактом від 27.11.2019 року становить 101771,02 грн (2622,64х38,8048).

Щодо доводів позивача з посиланням на відсутність в його діях умислу, який в силу п.109.1 ст. 109 Податкового кодексу України є обов`язковою ознакою податкового правопорушення як протиправного винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), відсутність обставини та фактів, які свідчили б саме про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання в акті перевірки, суд зазначає наступне.

У відповідності із п. 109.1 ст. 109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Ужиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

Суд зазначає, що положення ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Тобто, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.

Суд, зазначає що основною метою контролю за валютною виручкою - є надходження валютних коштів на територію України.

У даному випадку остаточний розрахунок за контрактом №27011 надійшов 06.03.2023 року, а отже основна мета контролю досягнута.

Таким чином, суд зазначає, що підстав для ГУ ДПС не враховувати валютну виручку за операцією, що була предметом перевірки, і надходила на розрахунковий рахунок, відкритий в іншому банку і відомий на момент здійснення перевірки у контролюючого органу не було.

Відповідно, сума пені, нарахована ГУ ДПС в Харківській області ФО-П ОСОБА_1 за порушення термінів надходження валютної виручки за експортною операцією, здійсненою 22.02.2022 за контрактом від 27.11.2019 № 27011, у сумі 4570770,69 гривень розрахована не вірно і не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до положень частини 6 статті 13 Закону № 2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни, відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону № 2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_5 підтвердив, що претензійно-позовної роботи по Контракту від 27.11.2019 № 27011 він не проводив і висновки Міністерства економіки України щодо подовження строків розрахунків по Контракту від 27.11.2019 № 27011 - не отримував, як і сертифікату Торгово-промислової палати України або довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони Контракту від 27.11.2019 № 27011 або третьої країни відповідно до умов цього контракту, яка підтверджує виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 35 Закону № 2473, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах передбачених статтею 33 цього закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами.

Відповідно статті 2 Закону № 2473 до принципів валютного регулювання віднесено запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України.

На підставі наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що оскільки підприємством позивача порушено терміни надходження валютної виручки за експортною операцією за контрактом від 27.11.2019 на 13 днів, а саме: з 21.02.2023 до 06.03.2023, тому у відповідача були підстави для притягнення платника податків до фінансової відповідальності з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 22.02.2023 по 03.03.2023, а отже податкове повідомлення-рішення № 00258832410 від 10.05.2024 підлягає частковому скасуванню в розмірі 4468999,67 грн., відповідно частина податкового повідомлення рішення в розмірі пені 101771,02 грн - скасуванню не підлягає.

При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 210 КАС України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 23.11.2023 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 15140 грн. (а.с. 8).

З огляду на часткове задоволення позову, ФОП ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7570 грн. (15140/2).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 238, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00258832410 від 10.05.2024 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 4 468 999,67 (чотири мільйона чотириста шістдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 67 копійок) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) частину судових витрат в розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що судове рішення ухвалено та проголошено - 17.03.2025; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко