Ухвала

від 17.03.2025 по справі 520/4391/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

17 березня 2025 року Справа № 520/4391/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000084/2 від 30.12.2024 року та картку відмови № UA102020/2024/000140 від 30.12.2024 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000083/2 від 30.12.2024 року та картку відмови № UA102020/2024/000139 від 30.12.2024 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Суд вирішує питання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Так, законодавцем встановлено, що справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, утім, предмет спору у цій справі не підпадає під зазначене визначення.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін були з`ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.

Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного позивачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідча, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідча є відзив та заперечення.

Які обставини відповідач може повідомити суду виключно усно, а не у заявах по суті справи, представником відповідача не зазначено.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Представник відповідча не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Окрім того, суд інформує представника відповідача про проведення бойових дій на території Харківської області, ракетні та артилерійські обстріли міста Харкова, періодичне знеструмлення будівлі суду у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України, що ставить під загрозу життя та здоров`я учасників процесу у разі їх виклику до суду.

Така інформація є загальновідомою.

Керуючись положеннями ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ