Рішення

від 17.03.2025 по справі 580/12762/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року справа № 580/12762/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Черкаської обласної ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної ради VІІІ скликання від 21.06.2024 №24-25/VІІІ «Про внесення змін до обласної програми «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію на 2023-2025 роки».

Ухвалою судді від 25.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою з інвалідністю 1А групи через наявність рідкісного (орфанного) захворювання - спінальна м`язова атрофія 2 типу. Спінальна м`язова атрофія (далі - СМА) належить до групи рідкісних хвороб нервової системи, визначених у Переліку рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затвердженому наказом МОЗ України від 27.10.2014 № 778.

Позивач вважає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням регламенту та порушує його право на отримання безкоштовних лікарських препаратів, яким його повинна забезпечити держава.

У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, зазначивши, що проєкт рішення внесено на розгляд обласної ради Черкаською обласною військовою адміністрацією листом від 13.06.2024 № 15935/01/01-58 та включено до порядку денного сесії з урахуванням абзацу першого частини другої статті 14 Регламенту, яка передбачає, що у разі необхідності пропозиції до порядку денного сесії обласної ради можуть бути внесені й після закінчення терміну подання пропозицій, визначеного Регламентом, тільки за згодою голови обласної ради.

Проєкт рішення, відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 14 Регламенту, попередньо розглянуто постійною комісією з питань охорони здоров`я та соціального захисту населення, яка за результатами розгляду вирішила підтримати його та рекомендувати до розгляду на пленарному засіданні обласної ради, що закріплено висновком цієї комісії.

На пленарному засіданні ради 21.06.2024 відбулося обговорення проєкту рішення депутатами, з усними виступами деяких з них, що зафіксовано у стенограмі.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що оскаржене рішення прийняте обласною радою на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, а доводи позивача є безпідставними.

У відповіді на відзив позивач не погодився з висловленими відповідачем доводами та наполягав на задоволенні позову.

У запереченні на відповідь представник відповідача вказав про безпідставність позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив залучити до участі у справі 580/12762/24 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Черкаську обласну державну адміністрацію; 2) Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації.

Клопотання обґрунтоване тим, що проект рішення «Про внесення змін до обласної програми «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію» на 2023-2025 роки» (далі - Проект), як і проект рішення «Про обласну програму «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію» на 2023-2025 роки», які в подальшому прийняті обласною радою, стосуються коштів обласного бюджету та його виконання, тож підготовлені та подані до обласної ради Черкаською обласною військовою адміністрацією, як суб`єктом правової ініціативи, в межах визначених законодавством повноважень. Представляти проект на пленарному засіданні обласної ради, супроводжувати його в органах обласної ради та готувати необхідні матеріали доручено начальнику управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, яке також є координатором виконання Програми «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію» на 2023-2025 роки», безпосереднім її виконавцем та головним розпорядником бюджетних коштів на сферу охорони здоров`я.

На підставі наведеного відповідач вважає, що рішення у справі може вплинути на права, інтереси та обов`язки Черкаської обласної державної (військової) адміністрації та управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації.

Позивач подав заперечення проти залучення вказаних осіб до участі у справі.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

За приписами ч.5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як встановлено судом, предметом спору є вирішення питання правомірності прийнятого рішення Черкаської обласної ради від 21.06.2024 №24-25/VІІІ про внесення змін до попереднього рішення від 17.11.2023 №21-21/VIII.

Отже, правовідносини, що склались викликають необхідність перевірки обґрунтованості та правомірності рішення органу місцевого самоврядування, тому результати вирішення спору не покладає прямих обов`язків на Черкаську обласної державну (військову) адміністрацію та управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, відповідно відсутні підстави для їх залучення до участі у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 позивач є особою з інвалідністю з дитинства І групи довічно. Довідкою КНП «ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» Смілянської міської ради та висновком комісії Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації від 21.10.2021 підтверджується його перебування на обліку у зв`язку з наявністю захворювання, внаслідок якого він потребує постійної допомоги при зміні положення тіла, не може пересуватися та потребує постійного тривалого лікування лікарським засобом «Еврісді» (Рисдипоам) 60мг (протягом року з розрахунку 5мг перорально один раз на добу і щодня, 2,5 флаконів на 1 місяць, 30 флаконів на рік).

Черкаська обласна рада прийняла рішення №21-21/VIII від 17.11.2023, яким затвердила обласну програму «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію» на 2023-2025роки (далі Програма на 2023-2025 роки) та рекомендував органам місцевого самоврядування розробити та затвердити відповідні місцеві програми, передбачити кошти на їх реалізацію.

Розділом 4 Програми на 2023-2025 роки визначено, що фінансування програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів області, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Обсяг фінансування програми визначатиметься щорічно, виходячи з фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.

Черкаська обласна рада прийняла рішення №24-25/VIII від 21.06.2024, яким вирішила внести зміни до обласної програми «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію» на 2023-2025 роки, затвердженої рішенням Черкаської обласної ради №21-21/VIII від 17.11.2023, виклавши її в новій редакції.

Після внесених змін розділ 4 Програми на 2023-2025 роки викладена в такій редакції:

«Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів області, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Обсяг фінансування Програми визначатиметься щорічно на умовах співфінансування, виходячи з фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів області.

Співфінансування з обласного бюджету здійснюється шляхом надання міжбюджетного трансферту (субвенції територіальній громаді) у межах 10% коштів, запланованих на означену мету у відповідному місцевому бюджеті області, та у обсязі, що не перевищує розрахункову потребу в коштах на лікарські засоби для лікування даної категорії хворих жителів відповідної територіальної громади.».

Не погоджуючись із правомірністю рішення Черкаської обласної ради №24-25/VIII від 21.06.2024, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно зі ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства також регулюються Бюджетним кодексом України (далі БК України).

У відповідності до ст. 20 БК України особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.

Згідно з пунктами д та е ст. 89 БК України передбачено можливість здійснення видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, на місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, місцеві програми громадського здоров`я.

В силу положень ч. 2 ст. 55 БК України видатки загального фонду на середньострокові зобов`язання у сфері охорони здоров`я визначаються захищеними видатками бюджету.

Механізм безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, що закуповуються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі гуманітарної допомоги визначає Порядок забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 160 (далі Порядок №160).

Відповідно до п.5 Порядку №160 забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та харчовими продуктами здійснюється закладами охорони здоров`я відповідного профілю за місцем проживання або лікування таких громадян.

Безперебійне і безоплатне забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та харчовими продуктами, закупленими за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, здійснюється згідно з п.6 Порядку №160 в межах бюджетних призначень.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що нормами Бюджетного кодексу України та Порядку №160 визначено пріоритетність безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року «Великода проти України» зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За змістом положень ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя.

На переконання суду, обмеження права особи на безкоштовне отримання лікарських засобів, які держава взяла на себе зобов`язання забезпечити безперебійно та які забезпечують можливість її існування, свідчить про порушення самої сутності права на соціальний захист осіб з рідкісними (орфанними) захворюваннями.

Аналізуючи зміст внесених оскарженим рішенням відповідача змін до Програми на 2023-2025 роки, суд зазначає, що цим рішенням відповідач фактично встановив обмеження розміру фінансування програми за рахунок обласного бюджету на рівні 10% і цим самим допустив обмеження досягнутого рівня соціального забезпечення та права позивача на отримання ліків у необхідній кількості. Отже, у випадку відсутності фінансування в бюджеті територіальної громади за місцем проживання позивача витрат на придбання ліків та встановленого оскарженим рішенням відповідача обмеження фінансування з обласного бюджету, ставиться під загрозу життя та здоров`я позивача.

Суд також приймає до уваги, що у зв`язку з військовою агресією РФ Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами. Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану продовжено.

При цьому суд наголошує, що введення в Україні воєнного стану не наділяє відповідача правом обмежувати фінансування програми, яка передбачає забезпечення життєво важливими лікарськими засобами осіб з рідкісними (орфанними) захворюваннями, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Право на життя передбачене статтею 27 Конституції України. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

За наведених обставин, право на життя не може бути обмежено в умовах воєнного стану, тому запроваджені відповідачем зміни щодо фінансування бюджетної програми на 2023-2025 роки суперечить Конституції України, відповідно оскаржене рішення підлягає скасуванню в частині внесених змін до розділ 4 Програми на 2023-2025 роки, а саме змін, які передбачають: «у межах 10% коштів, запланованих на означену мету у відповідному місцевому бюджеті області».

Щодо вимоги позивача про скасування рішення у повному обсязі задоволенню не підлягають, оскільки позивач не навів аргументів щодо наявності порушення його прав іншими положеннями Програми на 2023-2025 роки.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної ради від 21.06.2024 №24-25/VІІІ в частині внесених змін до розділ 4 обласної програми «Забезпечення лікування пацієнтів, хворих на спінальну м`язову атрофію на 2023-2025 роки», а саме змін, які передбачають: «у межах 10% коштів, запланованих на означену мету у відповідному місцевому бюджеті області».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО