Постанова від 17.03.2025 по справі 240/19756/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19756/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

17 березня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого скориговано заявлену позивачем за ціною договору митну вартість імпортованого ним товару, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, оскільки подані позивачем митному органу документи, відповідають встановленим законодавчим вимогам та підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару, у той час, як визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA101000/2023/000110/2 від 02 травня 2023 року.

3.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" 2684,00 грн. судового збору.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт. не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем були виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, які в подальшому були відображені в оскаржуваному рішенні. Відповідно до п.1.1 контракту від 21.02.2023 №34772 (в подальшому - Контракт) та до п.1 специфікації від 28.04.2023 №28/04/2023-1 до Контракту (в подальшому - Специфікація) товар поставляється на умовах DAP Житомир, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» свідчить про те, що продавець взяв на себе зобов`язання поставити товар до Житомира та поніс витрати на його транспортування. Разом з тим, до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати № 01/05/2023-1 від 01.05.2023 (в подальшому довідка про транспортні витрати), згідно із якою витрати покупця по доставці автомобіля до кордону України складають 300 євро.

6. Також відповідач зазначає, що надана інформація відносно того, що на момент продажу автомобіль перебував у пошкодженому стані, документально не підтверджена. А саме, в контракті від 21.02.2023 №34772, специфікації до контракту від 28.04.2023 №28/04/2023-1 не зазначено про даний факт.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до митного оформлення було подано митну декларацію № 23UA101020015394U6, з метою імпорту товару легковий автомобіль призначений для використання на дорогах загального користування, що був у використанні, марка HYUNDAY; модель 130; номер кузова НОМЕР_1 ; - двигун - дизельний; робочий об`єм двигуна - 1582; тип кузова - АС/універсал; колір - коричневий; колісна формула - 4*2; кількість місць - 5; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; дата введення в експлуатацію - 03.02.2012; авто має аварійні пошкодження. Загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару): 1650 евро, сума у грн. 66218,130грн.

8. Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2023/000611 до зазначеної митної декларації позивач долучив, зокрема, такі документи:

-Рахунок-фактура (інвойс) № 35075 від 05.04.2023 р.;

- Декларація про походження товару № 35075 від 05.04.2023р.;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 10.08.2017 р.;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 01/05/2023-1 від 01.05.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів № 34772 від 21.02.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 28/04/2023-1 від 28.04.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 34862 від 02.03.2023;

- Інші некласифіковані документи від 01.05.2023 ;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UА10102001152521U2 від 01.05.2023.

Рахунок-фактура (інвойс) № 35206 від 12.05.2023;

Декларація про походження товару №32506 від 12.05.2023;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 35206 від 12.05.2023 ;

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 03.05.2021;

Договір про надання послуг митного брокера № 27/03/2023-1 від 27.03.2023;

Інші некласифіковані документи (фото авто) від 24.05.2023 .

9. Матеріали справи свідчать, що для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

10. Житомирська митниця Держмитслужби, прийнявши до митного оформлення вищевказані документи, проаналізувала на предмет наявності в них розбіжностей всіх відомостей, що стосуються числових значень та характеристик автомобіля, після чого було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА101020/2023/000611 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UА101000/2023/000110/2.

11. Згідно картки відмови №UА101020/2023/000611 у митному оформленні товарів відмовлено з таких причин: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару № 1 не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. 52, 53 цього Кодексу. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UА101000/2023/000110/2 від 02.05.2023 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного оформлення товару, а крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 266, 289, 293 МК України і ст. 57 Податкового кодексу України.

12. Зокрема, Житомирська митниця в рішенні про коригування митної вартості товару UА101000/2023/000110/2 зазначає, що на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення « Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Відповідно до графи 43 митної декларації, декларантом застосовано резервний метод визначення митної вартості. Документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення не подані до митного оформлення. Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 «Резервний метод» Митного кодексу України, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

13. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:

14. Відповідно до п.1.1 контракту від 21.02.2023 М934 7 72 та до п.1 специфікації від 28.04.2023 №28/04/2023-1 до Контракту товар поставляється відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000». Однак термін DAP в « Інкотермс 2000» відсутній та був введений в редакції «Інкотермс 2010».Згідно із відомостями графи 20 митної декларації товар постачається на умовах DAP Житомир, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» свідчить про те, що продавець взяв на себе зобов`язання поставити товар до Житомира та поніс витрати на його транспортування. Разом з тим, до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати № 01/05/2023-1 в д 01.05.2023, згідно із якою витрати покупця по доставці автомобіля до кордону України складають 300 євро. Даний факт може свідчити про те, що товар фактично проданий покупцю на інших комерційних умовах, які могли вплинути на кінцеву ціну продажу транспортного засобу.

15. Рахунок-фактура від 05.04.2023 № 35075 не містить печатки/підпису продавця, а також складена раніш ніж сторони досягли домовленості по продажу оцінюваного товару.

16. В графі 31 графі митної декларації зазначено, що оцінюваний транспортний засіб має аварійні ушкодження. Разом з тим дана інформація, що на момент продажу автомобіль перебував в пошкодженому стані документально не підтверджена. В контракті від 21.02.2023 №34 772, специфікації до контракту від 28.04.2023 №28/04/2023- 1 не зазначено про даний факт.

17. Довідка про витрати на транспортування від 01.05.2023 № 01/05/2023-1 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що відсутній маршрут доставки. Отже, відомості про фактичну країну відправлення товару мають істотне значення для перевірки (обрахунку) витрат на транспортування товару, що є складовою митної вартості. Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 cт. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

18. У відповідь на повідомлення митниці, декларантом зазначено що додаткові документи надати не має можливості. Разом з тим до митної декларації долучено Звіт № 02/05/2023-1 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 02.05.2023, копію митної декларації країни відправлення від 27.04.2023DK0056042930F8C3 а також банківський платіжний документ від 07.04.2023 №19.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. У відповідності до частини 1 статті 246 Митного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

21. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

22. Згідно із частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

23. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

24. Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

25. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

26. За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

28. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

29. У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

30. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

31. Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

32. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

33. Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

34. Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

35. Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

36. Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

37. Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

38. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

39. За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

40. Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

41. Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

42. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

43. З огляду на викладені норми чинного законодавства України, колегія суддів зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, які повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

44. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

45. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

46. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

47. Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

48. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

49. Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за другорядним методом (за ціною рахунку - фактури); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

50. Як встановлено з матеріалів справи підставами для коригування митної вартості товару стало те, що відповідачем було встановлено розбіжності у поданих позивачем документах.

51. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність розбіжностей у вартості транспортного засобу враховуючи наступне.

52. В графах 12 та 45 митної декларації №23UA101020015252U2 від 01.05.2023 декларантом зазначена митна вартість товару в валюті України у розмірі 66 218,13 грн., що складає 1650 євро. При цьому, ціна транспортного засобу згідно з специфікацією до контракту №28/04/2023-1 від 28.04.2023 складає 1350 євро.

53. Згідно із відомостями графи 20 митної декларації №23UA101020015252U2 від 01.05.2023 товар постачається на умовах DAP Житомир, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» свідчить про те, що продавець взяв на себе зобов`язання поставити товар до Житомира та поніс витрати на його транспортування, тобто витрати на транспортування товару до митного кордону України входять у його вартість. Також до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати №01/05/2023-1 від 01.05.2023, згідно із якою витрати покупця по доставці автомобіля до кордону України складають 300 євро.

54. Щодо доводів відповідача про те, що подана декларантом довідка про транспортні витрати, в якій вказані витрати на доставку транспортного засобу в розмірі 300 євро, не підтверджує належним чином розмір витрат на перевезення. Колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

55. При цьому, Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

56. Отже митному органу до перевірки надано достатні докази достовірності розміру декларування витрат на транспортування товару.

57. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за наявності у відповідача належним чином оформленого контракту № 35075 від 05.04.2023, рахунок-фактуру № 35075 від 05.04.2023 р. та копію платіжної інструкції про переказ коштів, що підтверджує оплату оцінюваного товару в сумі 1 650 євро, легковий автомобіль марка HYUNDAY; модель 130; номер кузова НОМЕР_4 , декларацію про походження товару №35075 від 05.04.2023р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 10.08.2017 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару 01/05/2023-1 від 01.05.2023 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів №34772 від 21.02.2023 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №28/04/2023-1 від 28.04.2023 р., договір про надання послуг митного брокера №34862 від 02.03.2023 р., інші некласифіковані документи від 01.05.2023 р., митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UА1010200115252132 від 01.05.2023, митний орган мав інформацію про умови поставки, технічний стан транспортного засобу, що імпортувався, та його вартість.

58. Також, колегія суддів зазначає, що митний орган, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем ТЗ за резервним методом, має зазначити, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

59. Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

60. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 по справі №825/648/17 та у постанові від 09.09.2020 по справі №400/3133/18.

61. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що з наявних матеріалів справи, та доказів наданих відповідачем, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

62. За таких обставин, суд уважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за другорядним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

63. Апелянтом не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

64. Більше того, апелянтом не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору. Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

65. З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

66. Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

67. Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

68. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

69. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

70. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

71. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

72. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

74. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Житомирської митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.