Постанова

від 17.03.2025 по справі 380/5830/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5830/24 пров. № А/857/20596/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №380/5830/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Чаплик І. Д.,

дата ухвалення додаткового рішення 25 липня 2024 року,

місце ухвалення додаткового рішення м. Львів,

дата складання повного тексту додаткового рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» звернулося у суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №10054183/44477518 від 30 листопада 2023 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №71 від 29 листопада 2022 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №71 від 29 листопада 2022 року, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ, датою її первинного подання на реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10054183/44477518 від 30 листопада 2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №71 від 29 листопада 2022 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ податкову накладну №71 від 29 листопада 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

16 липня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2400,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмір 1000 (одна тисяча) грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмір 1000 (одна тисяча) грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що нормативно-правове регулювання спірних відносин не змінювалося, позивач оскаржував лише два рішення про відмову у реєстрації ПН, дана справа відноситься до категорії незначної складності, а тому обсяг виконаної роботи та витрачений час адвокатом є неспівмірним. Вказує, що необхідно враховувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що наведені в адміністративному позові позивача, що значно спрощувало роботу адвоката при підготовці до справи. Таким чином, позивач належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Просить скасувати додаткове судове рішення та прийняти нове судове рішенням, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи частково заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» та адвокатом Прощенком Д. В. 03 січня 2024 року укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.3, 4 цього Договору гонорар адвоката обчислюється у формі погодинної оплати з розрахунку 1200,00 грн за годину роботи. Клієнт зобов`язується здійснити виплату гонорару адвокату у безготівковій формі на банківський рахунок адвоката протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданої правової допомоги. Оплата за цим договором здійснюється клієнтом без виставлення адвокатом рахунків на оплату. Клієнт має право здійснювати авансові платежі за цим договором.

Зі змісту Акту приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року за Договором про надання правової допомоги вбачається, що адвокат надав наступні види правової допомоги: надання попередньої консультації (0,5 години) вартістю 600,00 грн; складання позовної заяви (1,5 години) вартістю 1800,00 грн. Загалом 2400,00 грн.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, тому задоволений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу 2000,00 грн є завищеним.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції було правильно проаналізовано долучені документи про надання правової допомоги та надано їм правову оцінку щодо підставності стягнення витрат на надання правової допомоги.

Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів вказані витрати у розмірі 2000,00 грн, оскільки такий розмір буде відповідати принципу співмірності та розумності у спірних правовідносинах.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткову підставність поданої заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.

Керуючись ст.132, 139, 143, 195, 243, 252, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №380/5830/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 березня 2025 року.