Рішення

від 11.03.2025 по справі 487/2142/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/2142/24

Провадження №2/487/199/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Беспалько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурна-30» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача Долгової Л.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача - Руснакової Т.А.

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Долгова Л.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третіх осіб ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурна-30» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 105626 грн., завданої внаслідок залиття квартири та моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначили, що позивач є співвласницею частки квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником є ОСОБА_3 , з яким вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах. В 2023 році відбулось затоплення квартири позивача відповідачем, яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 та є співвласником вказаної квартири, якої належить на праві власності частка вказаної квартири, іншими співвласниками є неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 яким належить по частки кожному. Відповідачка не здійснила будь-яких заходів щодо усунення причин затоплення ц 2023 році. Вдруге в січні 2024 року відбулось знову затоплення квартири внаслідок прориву внутрішньо квартирної сантехнічної розводки труб в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідачка на звернення позивача не реагувала. Згідно акту про наслідки залиття житлового приміщення від 18.01.2024 та висновку експерта, в квартирі позивача було виявлено пошкодження: в коридорі -2 розміром 3,2 кв.м. пляма на стелі, здутий ламінат, в санвузлі -1 площею 3.3 кв.м. плями на стелі, в дитячої кімнаті розміром 11 кв.м. та в гостинній кімнаті площею 16,9 кв.м. плями на стінах в стелях з пліснявою, на стелях намокання гіпсокартону з наявністю тріщин та жовто-бурих плям патьоків води окремими місцями по всій площі з наявністю темних плям сирості на шпалерах з відставанням шпалер окремими місцями, на підлогах по всій площі приміщень квартири наявність деформації та намокання плит ламінату, це дефекти утворились внаслідок неодноразового залиття з вище розташованої в квартири з системи холодного водопостачання, у всій квартирі проблеми з освітленням внаслідок затоплення проводки, в усій квартирі присутня сирість та розповсюджується цвіль. Крім ремонту, який був проведений у 2021 році, зіпсовані також меблі та техніка, жити в квартирі неможливо. Згідно із висновком експерта №125-0115 від 27.02.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення заподіяння матеріальної шкоди по ліквідації залиття квартири АДРЕСА_1 , складає 105626 грн. Відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована. Отже, на переконання позивача, залиття її квартири відбулось з вини відповідача, яка неналежним чином (недбало) виконували свої обов`язки щодо належного утримання майна, що перебуває у її власності та використанні.

Також, позивач зазначає, що в результаті залиття квартири, було завдано також моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона та її родина вимушені жити в антисанітарних умовах, що негативно впливає на стан їхнього здоров`я, заподіює душевні страждання, залиття квартири призвели та порушило нормальний ритм життя, необхідності звертатися до відповідача, адвоката, експерта, витрачаючи додаткові кошти, щоб привести квартиру до первісного стану. Враховуючи вказані обставини, які спричинили душевні страждання через залиття квартири, враховуючи вимоги розумності і справедливості, розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у 20000 гривень.

Ухвалою від 08.03.2024 відкрите провадження у справі.

24.04.2024 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву в якому просила в задоволенні позву відмовити. Зазначивши, що згідно формації зазначених в акті про наслідки залиття житлового приміщення відбулось залиття квартири позивача вдруге за рік, але доказів цього не надано. Акт про наслідки залиття квартири підписаний лише головою правління ОСББ, а не комісією, відповідач також не була присутня при складанні акту, тобто акт не відповідає формі, встановленої наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, тобто є неналежним доказом та не підтверджує вини відповідача. У висновку експерта пошкодження не відповідають пошкодження вказаним в акті. Розмір матеріальної шкоди значно завищений.

13.06.2024 голова правління ОСББ «Лазурна 30» подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представник, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

13.06.2024 ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також зазначили, що ремонт в квартирі до теперішнього часу не зроблено, хоча після придбання квартири у 2021 році нею було зроблено капітальний ремонт, у позивача дитина страждає на алергію, в квартирі всяду пліснява, що також негативно позначається на стані здоров`я дитини.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити. Зазначивши, що вважає акт про наслідки залиття квартири неналежним і недопустимим доказом, оскільки підписаний лише головою правління ОСББ, а не комісією, відповідач також не була присутня при складанні акту, а висновок експерта зроблено з урахуванням вказаного акта. Позивачем не надано суду доказів щодо залиття квартири та доказів спричинення моральної шкоди. Вважає, оскільки в м. Миколаєві не якісна вода, вини відповідача у залитті квартири немає.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити посилаючись на те, що не згодна з розміром матеріальної та моральної шкоди та її вини в залитті квартири позивач немає. Не заперечує, що в наслідок залиття було пошкоджено в квартирі позивача стіни та шпалери в дитячої кімнаті, стіни та частково плитка в туалеті, стеля в коридорі, вважає, що ламінат пошкоджений не через залиття квартири. Вона та її діти є власниками квартири АДРЕСА_2 . Позивач її сусідка , яка проживає на 5 поверсі, а вона на 6 поверсі. В 2024 році вночі вона почула шум води та зрозуміла, що витікає вода, вона зателефонувала щоб перекрили холодну воду. Після чого до неї прийшли позивач та її чоловік повідомили, що вона затопила їхню квартиру, її чоловік пішов подивитися та побачив, що було залиття в туалеті, ванної квартири позивача, її чоловік запропонував зробити їм ремонт, але позивач мирним шляхом не бажала вирішити питання. Вона не приходила в квартиру позивача, нічого не дивилась та не пропонувала зробити ремонт, не приймала участі під проведення експертизи. Вважає, що залиття сталося не з її вини, проблема була не передбачувана, оскільки вона замінювала в квартирі труби та прорив труби стався раптово. У неї в квартирі стояк холодної води металокерамічні труби, а сусідів з 7 поверху металеві були труби, внаслідок чого стик між їхніми трубами проривало двічі.

11.03.2025 позивач та її представник подали до суду заяву, просили розглянути справу за їхньою відсутністю, позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.

11.03.2025 представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності її та відповідача, просила в задоволенні позову відмовити. Вказавши, що вважає ОСОБА_2 неналежним відповідачем у справі, належним відповідачем є ОССБ «Лазурна 30». Крім того, прорив холодної води стався на ділянці до крану.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу, на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Л.А., належить на праві власності частина квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником вказаної квартири є ОСОБА_3 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_2 є співвласником частки квартири АДРЕСА_2 , іншими співвласниками вказаної квартири є неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 яким належить по частки кожному, відповідно до Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Як вбачається з Акту №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 18.01.2024, була обстежена квартира АДРЕСА_1 , в ході обстеження було виявлено, що залиття відбулось з квартири АДРЕСА_2 , через прорив внутрішньо квартирної сантехнічної розводки, недбальства власників квартири АДРЕСА_3 , що призводить вдруге за рік залиття, в квартирі АДРЕСА_4 постраждали коридор, санвузол, 2 кімнати, заподіяно шкоди: в дитячої кімнаті розміром 11 кв.м. та в кімнаті площею 16,9 кв.м. плями на стінах і стелях з пліснявою, в коридорі 2 6,1 кв.м. пляма на стелі, здутий ламінат, в санвузлі - 3.3 кв.м. плями на стелі.

Згідно Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018).

Акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.

Акт №1 від 18.01.2024, складений та підписаний головою правління ОСББ «Лазурна 30» та ОСОБА_1 містить дату його складання, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої відбулося залиття, проте акт складався не у складі комісії та без участі ОСОБА_2 , що не відповідає Додатку № 4 та роз`ясненням Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття.

В той же час факт залиття квартири АДРЕСА_4 через прорив системи холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 , не заперечувала в судовому засіданні і сама відповідачка ОСОБА_2 .

На підставі частини 1 і 2 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1.3., 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (в редакції на час проведення експертизи) для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Встановлено, що висновок експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лесків С.А. №125-0115 від 27.02.2024, складений на замовлення ОСОБА_1 в порядку статті 106 ЦПК України і цей висновок експертного дослідження складений особою, яка є судовим експертом і має право на здійснення такого виду експертизи на підставі свідоцтва, виданого Міністерством юстиції України №2054.

Отже, факт залиття квартири АДРЕСА_4 , співвласником якої є позивач, підтверджується висновком експерта №125-0115 від 27.02.2024, в описовій частині якого вказано, що при візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_1 , було встановлено дефекти, які утворилися на поверхні стель, стін та підлоги квартири в наслідок неодноразового залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 з системи холодного водопостачання; на стінах намокання листів гипсокартону з наявністю тріщин та жовто-бурих плям патьоків води, стінах жовто-бурі плями патьоків води окремими місцями по всій площі з наявністю темних плям сирості на шпалерах з відставанням шпалер окремими місцями, на підлогах по всій площі приміщень квартири наявність деформації та намокання плит ламінату; вказані пошкодження обробних покриттів, є порушенням ДСТУ Н Б А.3.1-23:2013 і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів, які могли утворилися в результаті їх залиття, тому висновок експерта відповідно до статей 77, 78 ЦПК України є належними і допустимими доказами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про доведеність того факту, що залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 , а саме - ОСОБА_2 .

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач погоджувалась, що залиття квартири позивача відбулось з її вини, оскільки як пояснювала сама відповідач в судовому засіданні, її чоловік пропонував позивачу зробити ремонтні роботи в квартирі після її залиття та в судовому засіданні відповідач також висловила побажання зробити ремонт в квартирі позивача, зокрема у дитячої кімнаті, проте на день ухвалення рішення цього зроблено не було.

Позивач вказує на те, що внаслідок залиття квартири їй було заподіяно майнову шкоду в розмірі 105626 гривні.

Так, позивачами в обґрунтування розміру заподіяної шкоди до матеріалів справи було додано висновок експерта №125-0115 від 27.02.2024 про визначення матеріальних збитків, відповідно до якого вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення заподіяної матеріальної шкоди по ліквідації в залиття квартири АДРЕСА_1 , складає 105626 грн.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом приймаються зазначені вище докази на підтвердження розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 105626 гривні.

Відповідач, заперечуючи проти розміру матеріальної шкоди, будь-яких належних і допустимих доказів на спростування зазначеного позивачем розмірі збитків, зокрема звіту про оцінку розміру збитків, не надала.

Відповідачу та її представнику судом було роз`яснено право відповідача на проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків внаслідок залиття квартири позивача, враховуючи, що позивачем до теперішнього часу не зроблено ремонт після залиття квартири, проте відповідач відповідного клопотання не заявляла.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачем підтверджено факт заподіяння їй майнової шкоди в розмірі 105626 грн.

В той же час, суд вважає за необхідним констатувати, що відповідачем не було спростовано її вини у залитті квартири, співвласником якої є позивач.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, а належним є ОСББ Лазурна 30» та прорив стояка холодної води стався на ділянці до крану, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що затоплення квартири позивача знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку саме з неналежним станом загальнобудинкової системи холодного водопостачання, що перебуває у межах відповідальності та управління саме ОСББ «Лазурна 30».

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок залиття квартири, належної позивачу на праві власності, вона зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї, перенесли емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили гармонійні адаптовані умови її життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від неї додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, то суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, які вона зазнала в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Отже, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 20 000 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що сукупністю всіх зібраних доказів позивачем доведено наявність та розмір завданої шкоди в розмірі 105626 грн. в результаті залиття належної їй на праві власності квартири, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні.

А тому, суд доходить висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири 105626 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1256,26 гривня, пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1105,50 грн.

Крім того, позивач зазнала витрат, пов`язаних із залученням експерта РТПП в розмірі 8400 гривень, що підтверджується рахунками на оплату №125-0115/1 від 20.02.2024 і №125-0115 від 20.02.2024 на суму 4800 грн. та 3600 грн. відповідно, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 8400 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмір 8000 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджується, що захист інтересів ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи здійснював адвокат Долгова Л.В., що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та ордером б/н від 28.02.2024.

При зверненні до суду з позовом позивачем заявлено сума витрат про надання правової допомоги у розмірі 8000 грн., що, як зазначала в позові представник позивача, є фіксованої сумою гонорару та підтверджується прибутковим касовим ордером від 28.02.2024, яку просили стягнути з відповідача. Проте суду не надано доказів, які б підтверджували, що сторонами визначена фіксована сума гонорару.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Проте, в порушення вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суду не надано жодних доказів на підтвердження виду, обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третьої особи ОСОБА_3 ,Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Лазурна-30» про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди,завданої внаслідокзалиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 накористьОСОБА_1 105626 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 накористьОСОБА_1 судові витрати у розмірі 9505,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6

треті особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурна-30» ЄДРПОУ 40393871, місце знаходження за адресою: м. Миколаїв вул. Лазурна, 30

Суддя: С.М. Афоніна

Повний текст рішення складено 17.03.2024.