Ухвала від 12.03.2025 по справі 2-7777/06

Справа № 2-7777/06

Провадження № 4-с/522/6/25

У Х В А Л А

12 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Тетькової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Одеси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду 11 вересня 2024 року надійшла скарга представника ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 , яка направлена поштою 06 вересня 2024 року.

Звертаючись з відповідною скаргою, скаржник просив визнати бездіяльність виконуючого обов`язки начальника Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Мушар Павла Дмитровича щодо вилучення Балтським ВДВС ПМУМЮ (м.Одеси) запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме заборону зареєстровану 16.12.2008 року 16:50:42 реєстраційний номер обтяження: 8300839 на підставі постанови В-11/765, 15.12.2008 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірною; Зобов`язати виконуючого обов`язки начальника Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Мушар Павла Дмитровича усунути порушення, а саме: вилучити запис про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме заборону зареєстровану 16.12.2008 року 16:50:42 реєстраційний номер обтяження: 8300839 реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 65017, Одеська область, м. Одеса, вул. Бреуса 26/2 на підставі постанови В-11/765, 15.12.2008 року Першим Приморським Відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року відкрито провадження за скаргою.

18 вересня 2024 року від Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов відзив на скаргу, у відповідності до якої зазначено, що відповідно до інформації з АСВП з розділу «Архів» на примусовому виконанні у Відділі перебувало з 31.07.2017 року по 24.01.2024 року виконавче провадження № 51507640 згідно виконавчого листа № 2-7777/06 від 19.03.2007 року Приморського районного суду м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 400 гривень до його повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначене виконавче провадження № 51507640 було прийнято до виконання згідно постанови державного виконавця відділу від 31.07.2017 року про прийняття виконавчого провадження до виконання переданого постановою державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.06.2017 року. Передане виконавче провадження № 51507640 перебувало на виконанні в Малиновському відділі державної виконавчої служби міста Одесит Головного територіального управління юстиції в Одеській області починаючи з 30.06.2016 року. У статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав для зняття арешту, згідно якого державним виконавцем не порушено жодної підстави по виконанню АСВП № 51507640 , оскільки в матеріалах ВП немає жодної інформації про винесення постанови В-11/765 від 15.12.2008 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою накладено на все нерухоме майно ОСОБА_1 та внесено запис про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.12.2008 року за реєстраційним номером обтяження № 8300839, саме у зазначеному виконавчому провадженню № 51507640. Щодо визнання бездіяльності то зазначено, що оскаржувані дії чи бездіяльність вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця.

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано з Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 51507640.

15 листопада 2024 року з Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшли витребувані документи.

В судове засідання 12 березня 2025 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Надали заяви про слухання справи за відсутності.

Суд, вивчивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 16.12.2008 року 16:50:42 за № 8300839 реєстратором Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , за реєстраційним номером обтяження № 8300839 на підставі Постанови № В-11/765, 15.12.2008 року, Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.04.2024 року, номер інформаційної довідки: 374402125.

Під час судового розгляду, судом з`ясовано, що на виконанні Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у період з 31.07.2017 року по 24.01.2024 року перебувало виконавче провадження № 51507640 за виконавчим листом № 2-7777/06 від 19 березня 2007 року, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 400 гривень до його повноліття, а саме до 2024 року.

Також, з`ясовано та не заперечувалось учасниками справи відповідно до інформації з АСВП з розділу «Архів» на примусовому виконанні у Відділі перебувало з 31.07.2017 року по 24.01.2024 року виконавче провадження № 51507640 згідно виконавчого листа № 2-7777/06 від 19.03.2007 року Приморського районного суду м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 400 гривень до його повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначене виконавче провадження № 51507640 було прийнято до виконання згідно постанови державного виконавця відділу від 31.07.2017 року про прийняття виконавчого провадження до виконання переданого постановою державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.06.2017 року. Передане виконавче провадження № 51507640 перебувало на виконанні в Малиновському відділі державної виконавчої служби міста Одесит Головного територіального управління юстиції в Одеській області починаючи з 30.06.2016 року.

Судом враховано ту обставину, що матеріалах ВП немає жодної інформації про винесення постанови В-11/765 від 15.12.2008 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою накладено на все нерухоме майно ОСОБА_1 та внесено запис про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.12.2008 року за реєстраційним номером обтяження № 8300839, саме у зазначеному виконавчому провадженню № 51507640.

Також, відсутні відомості щодо перебування зазначеного виконавчого листа в Першому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до даних з АСВП відсутні відомості щодо наявності відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищевикладеним, судом з`ясовано, що виконавче провадження № 51507640 було завершено 24 січня 2024 року на підставі Постанови заступника начальника відділу Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження № 51507640, а з даних з АСВП відсутні відомості щодо наявності відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

Вирішуючи відповідний спір, суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

За змістом частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон 606-ХІV) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника, Закон 606-ХІV) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Як передбачено пунктом 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон 606-ХІV) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядковується.

Отже, як закінчення виконавчого документа, та і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

За змістом ч. 1ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В своїй постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що арешт з майна боржника підлягав зняттю при поверненні виконавчого документа стягувачу проте цього органами ДВС зроблено не було. Приймаючи вказане рішення, суд врахував, що матеріали виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешти, були знищені, стягувач не надав суду доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат, а на виконанні в органах ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження щодо боржника.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Оскільки, матеріалами справи встановлено та судом перевірено, що до ОСОБА_1 відсутні будь-які майнові претензії, а також відсутні відкриті виконавчі провадження за рішенням суду, то відпала необхідність забезпечення виконання боржником його зобов`язань перед стягувачем у вигляді арешту майна.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (майже 17 років) не скасовного арешту на майно боржника з урахуванням викладених обставин, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відтак, відсутні підстави перебування майна ОСОБА_1 під арештом , а тому такий арешт має бути знятий, і відмова державного виконавця зняти арешт є неправомірною.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 261, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати бездіяльність виконуючого обов`язки начальника Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Мушар Павла Дмитровича щодо вилучення Балтським ВДВС ПМУМЮ (м.Одеси) запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме заборону зареєстровану 16.12.2008 року 16:50:42 реєстраційний номер обтяження: 8300839 на підставі постанови В-11/765, 15.12.2008 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірною;

Зобов`язати уповноважену посадову особу Балтського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) зняти арешт, який наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, а саме вилучити запис про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме заборону зареєстровану 16.12.2008 року 16:50:42 реєстраційний номер обтяження: 8300839 реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 65017, Одеська область, м. Одеса, вул. Бреуса 26/2 на підставі постанови В-11/765, 15.12.2008 року Першим Приморським Відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Л. М. Чернявська