Постанова

від 06.03.2025 по справі 921/457/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2025 р. Справа №921/457/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.,

при секретарі судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Збаразької міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 (повний текст додаткового рішення складено 02.01.2025, суддя Гевко В.Л.)

у справі №921/457/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича, с. Нижні Луб`янки

до відповідача Збаразької міської ради, м. Збараж

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

за участю представників:

позивача Вербицький Р.А., Ларіонова О.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача не з`явились

Фізична особа-підприємець Яремчук Ігор Володимирович, в червні 2023 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Збаразької міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) від 11.09.2015, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Яремчуком Ігорем Володимировичем та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2023 в задоволенні позову відмовлено; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10 жовтня 2023 року у справі №921/457/23, скасовано.

Вказане рішення місцевого господарського суду було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, за підсумками яких, справу за № 921/457/23 передано на новий розгляд місцевому господарському суду.

06.11.2024 Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення в цій справі, яким позовні вимоги ФОП Яремчука І.В. задоволив та визнав додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) від 11.09.2015 укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві, оскільки встановив, що відповідач не виконав свого обов`язку добросовісного проведення переговорів щодо укладення з позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 11.09.2015 у строки, визначені законом.

12.11.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» було подано заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача 2684 грн - судового збору, сплаченого при поданні позову; 4026 грн - судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги; 5368 грн - судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги, а також 50000 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвокатів. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач долучив до своєї заяви ордер на надання правничої допомоги адвокатом Ларіоновою Оленою Олександрівною, договір про надання правничої допомоги від 20.06.2024, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги та акт прийому - передачі послуг від 11.11.2024.

02.12.2024 Господарський суд Тернопільської області ухвалив додаткове рішення, яким заяву ФОП Яремчука І.В. задоволив частково; на Збаразьку міську раду поклав судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг та 24350 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи. Так, апелянт звертає увагу на те, що позивачем до доказів, поданих на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не було долучено жодного розрахунку наданих послуг. Водночас, відповідач наголошує, що він є органом місцевого самоврядування, який є бюджетною установою, його фінансовий ресурс обмежений, а значна сума коштів була вилучена із місцевого бюджету в державний бюджет, частина коштів направлена на потреби Збройних Сил України. Відтак, апелянт просить скасувати оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду, а в задоволенні вимог заяви позивача відмовити.

Позивач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що на предмет відповідності критеріям співмірності суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. В той же час, витрати позивача на правничу допомогу та інші судові витрати були спричинені виключно непослідовною поведінкою відповідача, який спочатку постійно змінював причину, з якої він ухилявся від підписання спірної додаткової угоди, що змусило позивача звернутись до суду та брати участь в цій справі у всіх судових інстанціях (починаючи з 2023 року). Таким чином, позивач не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного додаткового рішення місцевого господарського суду.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представників позивача, розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшли представники позивача, які висловили свої заперечення на апеляційну скаргу. Відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив, подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому також зазначив, що вимоги своєї апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, приймаючи до уваги залишення без змін основного рішення Господарського суду Тернопільської області у цій справі, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача, з огляду на таке:

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як було вказано вище, після ухвалення судом рішення 06.11.2024 представник позивача 12.11.2024 через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення на його користь з відповідача 2684 грн - судового збору, сплаченого при поданні позову; 4026 грн - судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги; 5368 грн - судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги, а також 50000 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвокатів. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач долучив до своєї заяви ордер на надання правничої допомоги адвокатом Ларіоновою Оленою Олександрівною, договір про надання правничої допомоги від 20.06.2024, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги та акт прийому - передачі послуг від 11.11.2024.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 позов задоволено; визнано додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) від 11.09.2015, укладеною між Фізичною особою-підприємцем Яремчуком Ігорем Володимировичем та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області; зі Збаразької міської ради на користь позивача стягнуто 2684,00 грн судового збору.

Беручи до уваги, що постановою Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 921/457/23 за зверненням позивача, касаційну скаргу якого задоволено частково та скасовано постанову суду апеляційної інстанції як і рішення суду першої інстанції, та справу №921/457/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції, відтак судові витрати позивача, що складаються зі сплати судового збору за подання апеляційної (4026,00 грн) та касаційної скарг (5368,00 грн) правомірно стягнуті з відповідача в користь позивача місцевим господарським судом. Водночас, в задоволенні стягнення 2684,00 грн судового збору за подання позову, місцеивим господарським судом відмовлено, з огляду на те, що розподіл такого судового збору здійснений рішенням від 06.11.2024 у цій справі.

Разом з тим, крім судового збору позивач також просив стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом, наданим йому ст. 126 ГПК України, скористався та подав суду свої заперечення, в яких просив відмовити у заяві позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, покликаючись на незнану складність цього спору. Водночас Збаразька міська рада наголошує, що вона є бюджетною установою, органом місцевого самоврядування фінансовий ресурс якого є обмеженим.

З наведеного слідує, що позивач дотримався порядку звернення до суду з відповідною заявою про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

З долучених позивачем доказів вбачається, що розмір винагороди адвоката погоджений у п. 1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 02.06.2024, а надані послуги перелічений в акті приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024. Дослідивши наданий адвокатом позивача акт прийому - передачі послуг від 11.11.2024, суд прийшов до висновку, що адвокатом підтверджено виконання робіт по наданню послуг у більшості випадків, проте, в окремих випадках, позивачем не доведено їх реальність - дійсність понесення у межах розгляду даної справи як і їх необхідність, а також їх вартість.

Позивач та адвокат зазначили, що сума винагороди в розмірі 50000,00 грн включає в себе: участь в судових засіданнях у Господарському суді Тернопільської області (23.09.2024, 30.09.2024, 14.10.2024) по 10000,00 грн за участь у кожному судовому засіданні, а також, 20000,00 грн за складання та подання до суду додаткових письмових пояснень по справі №921/457/23 з урахуванням постанови Верховного Суду від 09 липня 2024 року, проте стороною не деталізовано обсягу затраченого часу, ціни в розрізі кожної із наданих правових послуг адвоката окремо.

Встановивши, що адвокат позивача брала участь в 3х судових засіданнях в режимі відеоконференції, загальний час в яких сукупно склав 52 хв., здійснивши обрахунок вартості наданої послуги у відповідності до умов додаткової угоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вартість таких послуг становить 4350,00 грн. Водночас, 20000,00 грн заявлених за складання та подання до суду додаткових письмових пояснень, є належним чином доведеними матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Водночас, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2022 року №911/2737/17 виснував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додаткового способу отримання доходу.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно зменшено розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 24350,00 грн., а в задоволенні решти вимог заяви обґрунтовано відмовлено.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Збаразької міської ради відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 у справі №921/457/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

повна постанова складена 17.03.2025

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік