Ухвала

від 13.03.2025 по справі 729/1753/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/1753/24

2-з/729/4/25 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Шлапак Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця без повідомлення учасників справи заяву приватного підприємства «Агропрогрес» про забезпечення позову у справі за позовом приватного підприємства «Агропрогрес» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Дорошенко-Агро», Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа Бобровицька міська рада Ніжинського району Чернігівської області про скасування рішення про припинення іншого речового права, визнання недійсними договорів оренди землі та визнання прав оренди,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Пасічника С.В. №74458367 та №74485239 від 30.07.2024 р. про припинення іншого речового права (права оренди) ПП «Агропрогрес» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7420683200:05:001:0296 та 7420683200:05:001:1289, визнати недійсними договори оренди вищезазначених земельних ділянок від 12 серпня 2024 року, укладені між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Дорошенко-Агро», визнати інше речове право (право оренди) за приватним підприємством «Агропрогрес» на вказані земельні ділянки.

Ухвалою суду від 13.02.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

11.03.2025 до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову шляхом заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на підтвердження факту набуття, зміни, виникнення, припинення прав, зокрема, але не виключно, інших речових прав (прав оренди) на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420683200:05:001:0296 та 7420683200:05:001:1289 та заборони ФГ «Дорошенко-Агро» користування зазначеними земельними ділянками.

В заяві про забезпечення позову зазначає, що між ПП «Агропрогрес» та ОСОБА_1 було укладено договори оренди землі, строком на 20 років щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7420683200:05:001:0296 та 7420683200:05:001:1289. Дані договори не розірвані, не визнані недійсними, не підлягали оскарженню взагалі, тому й досі діють, оскільки зареєстровані відповідно до законодавства, чинного на момент укладення та реєстрації.

Макіївська сільська рада порушила норми реєстраційного законодавства та права ПП «Агропрогрес» шляхом неправомірного припинення інших речових прав (прав оренди).

ФГ «Дорошенко-Агро» та ОСОБА_1 також порушили права позивача, оскільки уклали нові договори оренди.

Це підтверджує той факт, що відповідачі є недобросовісними, вже порушували права позивача, і в майбутньому існують ризики того, що права та інтереси позивача будуть й далі порушуватись, чим істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду.

ОСОБА_1 та ФГ «Дорошенко-Агро» можуть розірвати існуючі спірні договори, й укласти нові, й зареєструвати відповідні інші речові права права оренди, і проводити так до безкінечності, така схема зловживання процесуальними правами унеможливить розгляд справи по суті, ефективний захист прав позивача, винесення та виконання рішення.

ОСОБА_1 може відчужити належні їй земельні ділянки, що вкрай ускладнить та/або унеможливить розгляд справи по суті, винесення та виконання рішення.

Крім цього, користування земельними ділянками ФГ «Дорошенко- Агро» істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та/або ефективний захист(у разі позитивного вирішення спору на користь позивача), оскільки за таких обставин позивач не зможе реалізувати своє законне право користування, і, ймовірно, може призвести до нових судових спорів.

ФГ «Дорошенко-Агро» немає серед членів фермерського господарства спеціалістів з агрономії відповідного рівня, які можуть забезпечити належне користування земельними ділянками із збереженням якісних та корисних властивостей, дотриманням екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил, що як наслідок може призвести до неможливості реалізувати своє законне право користування позивачем - тобто істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист та не дозволить виконати зобов`язання позивача, визначені пунктом 21 договору оренди землі, укладеного між ПП «Агропрогрес» та ОСОБА_1 , щодо повернення землі у стані не гіршому, ніж одержано її в оренду.

З урахуванням того, що розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи у відповідності до ст. 153 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Розглянувши заяву, матеріали додані до неї, суд приходить до такого висновку.

Згідно із ч.ч. 1 та 2статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову. Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Види забезпечення позову визначені у ч. 1 ст. 150 ЦПК України та до них належить, зокрема, заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

По суті забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у випадку задоволених вимог позивача (заявника).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи те, що позовними вимогами позивача є визнання договорів оренди землі від 12.08.2024 р., укладених між ОСОБА_1 та ФГ «Дорошенко-Агро», недійсними, скасування рішення державного реєстратора Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Пасічника С.В. про припинення іншого речового права (права оренди) ПП «Агропрогрес» щодо земельних ділянок, визнання іншого речового права (права оренди) за приватним підприємством «Агропрогрес» на вказані земельні ділянки, суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом встановлення заборони усім суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на підтвердження факту набуття, зміни, виникнення, припинення прав, зокрема, на вказані вище земельні ділянки розумними та співмірними порушеним правам позивача.

Такий захід забезпечення позову буде сприяти ефективному захисту прав позивача, унеможливить створення перешкод для розгляду справи шляхом відчуження земельних ділянок та/або систематичного розірвання та укладення нових договорів оренди землі між власником земельних ділянок та ФГ «Дорошенко- Агро» чи іншими особами, з відповідною реєстрацією права оренди, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Тому суд вважає, що в цій частині заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Щодо заходу забезпечення позову шляхом встановлення заборони ФГ «Дорошенко-Агро» користування вищезазначеними земельним ділянками, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно викладеної позиції в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В своїй заяві позивач тільки зазначає, що у разі, якщо ФГ «Дорошенко Агро» і надалі буде користуватися вказаними вище земельними ділянками, це в подальшому може призвести до унеможливлення захисту його прав на користування земельними ділянками у разі отримання прав користування ними та задоволенню позовних вимог в повному обсязі.

Матеріали заяви ПП «Агропрогрес» не містять доказів того, що дійсно існує реальна загроза утруднення чи взагалі неможливості виконання рішення суду і що захист його прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття вказаного вище заходу забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву ПП «Агропрогрес» бере до уваги не тільки інтереси позивача, а й інтереси відповідачів, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням судом такого заходу забезпечення позову. У разі задоволення заяви, існує реальний ризик спричинення збитків відповідачам у разі, якщо позов або пов`язані з матеріально правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Окрім того, на думку суду, задоволення заяви про забезпечення позову фактично призведе до вирішення справи по суті, оскільки позивач просить заборонити користування земельними ділянками фермерському господарству, що за змістом є тотожним цілі позивача та задоволенню позовних вимог без вирішення спору по суті, тому вжиття такого заходу суперечитиме вимогам ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

З урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності і адекватності вимог заяви про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, суд дійшов висновку, що існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення майбутнього позову є недоведеним, а заява про забезпечення позову в частині заборони ФГ «Дорошенко Агро» користування земельними ділянками є необґрунтованою. Тому суд вважає, що у вказаній вище частині заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 353-354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву приватного підприємства «Агропрогрес» про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на підтвердження факту набуття, зміни, виникнення, припинення прав, зокрема, але не виключно, інших речових прав (прав оренди) на земельні ділянки з кадастровими номерами 7420683200:05:001:0296 тa 7420683200:05:001:1289.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Копію ухвали направити для виконання Ніжинському ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції та сторонам для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М.Демченко